BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:07f0d74a28cf1802fd8d94b9a9023181 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: 6-та неділя по Богоявленню DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання: 6-та неділя по Богоявленню\n\n6-та неділя після Богоявл ення:\n\n\nЄр. 1:4-10;\n\n\nа: 1Кор. 9:24-10:5;   б: Дії 17:22-34 ;\n\n\nа: Мт. 20:1-16;         &nbs p; б: Мт. 25:14-30.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКнига пророка Єремії 1:4-10: \n\n\n4 І прийшло мені слово Господнє, говорячи: 5 Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе пос вятив, дав тебе за пророка народам! 6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!... 7 Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тоб і накажу. 8 Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, го ворить Господь! 9 І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої уста слова Мої! 10 Дивись, Я сьогодні приз начив тебе над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити т а руйнувати, щоб будувати й насаджувати. (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік А:\nПерше послання Св. Павла до Коринтян 9:24-10:5:\n\n\n9:24 Хіба ви не з наєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає оди н? Біжіть так, щоб одержали ви! 25 І кожен змагун від усього стримується; в они ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний. 26 Тож біжу я не та к, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи. 27 Але вмертвля ю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним. 10:1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і вс і перейшли через море, 2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, 3 і всі їли ту саму поживу духовну, 4 і пили всі той самий духовний напій, бо п или від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! 5 Ал е їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. (Перек лад І.Огієнко)\nЄвангеліє Матвія 20:1-16:\n\n\n1 Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградн ик. 2 Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свог о виноградника. 3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, щ о стояли без праці на ринку, 4 та й каже до них: Ідіть і ви до мого виногра дника, і що буде належати, дам вам. 5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. 6 А вийшовши коло години о динадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні? 7 Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв на с. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник. 8 Коли ж вечір настав, то говорит ь тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм за плату, почавши з останніх до перших. 9 І прийшли ті, що з години одинадцято ї, і взяли по динарію. 10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. 11 А взявши, вони почали нарікати на го сподаря, 12 кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту... 13 А він відповів і сказав до одн ого із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? 14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і т обі. 15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заз дре від того, що я добрий? 16 Отак будуть останні першими, а перші останнім и!  (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік Б:\nДії Святих Апостолів 17:22-34:\n \n\n22 Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із ус ього я бачу, що ви дуже побожні. 23 Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші , я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Т ого, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам. 24 Бог, що створив св іт і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, ру кою збудованих, 25 і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Ві н мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. 26 І ввесь люд ський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і признач ив окреслені доби й границі замешкання їх, 27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас. 28 Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіт ь рід ми Його! 29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Бож ество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людсь кої вигадки. 30 Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, 31 бо Він визначив день, коли хоче судити поп равді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав дока за всім, із мертвих Його воскресивши. 32 Як почули ж вони про воскресення м ертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати теб е іншим разом... 33 Так вийшов Павло з-поміж них. 34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям , та інші із ними. (Переклад І.Огієнко)\nЄвангеліє Матвія 25:14-30:\n\ n\n14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. 15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому од ин, кожному за спроможністю його. І відійшов. 16 А той, що взяв п'ять талан тів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів. 17 Та к само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. 18 А той, що одного в зяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. 19 По дов гому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. 20 І пр ийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів. 21 Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірн ий, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! 22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. 23 казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний ! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! 24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе , пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав . 25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... 2 6 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? 27 Тож тобі було треба віддати г роші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє. 28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. 29 Бо к ожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. 30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряв и, буде плач там і скрегіт зубів! (Переклад І.Огієнка)\n\n\nСхідний ка лендар (Служебник УЛЦ стор. ):\n\n\nДії 6:8-8:3,\n\n\nМт. 21:33-43.\nПослан ня до Євреїв 12:15-29:\n\n\n15 Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благ одаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-х то не опоганились тим. 16 Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Іс ав, що своє перворідство віддав за поживу саму. 17 Бо знаєте ви, що й після , як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо бу в можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав. 18 Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до б урі, 19 і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просил и, щоб більше не мовилось слово до них. 20 Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита. 21 І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!.. . 22 Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусал иму небесного, і до десятків тисяч Анголів, 23 і до Церкви первороджених, н а небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведн иків, 24 і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева. 25 Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає, 26 що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки земле ю, але й небом. 27 А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний. 28 Отож ми, що приймаємо царство непохитне, н ехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо с трахом. 29 Бо наш Бог то палючий огонь! (Переклад І.Огієнка)\nЄвангелі є від Луки 1:67-80:\n\n\n67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати: 68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! 69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давид а, Свого слуги, 70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх, 71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, 72 щ о вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, 73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому , 74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому 75 у свя тості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. 76 Ти ж, дитино, ста неш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому п риготувати, 77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх грі хів, 78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відві дав, 79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щ об спрямувати наші ноги на дорогу миру! 80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.  (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260811T055145Z DTSTART:20190224T090000Z DTEND:20190224T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR