BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:0b5782997699a0a0e40b3901ee7338cd CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: 6-та неділя після Великодня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n6-та неділя після Великодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\ n\nЄз. 36:25-27;\n\n\nа: 1Пет. 4:7-11;     б: Рим. 8:29 -39;\n\n\nа: Ів. 15:26-16:4;   б: Ів. 17:2-26.\n\n\nСтарий Запові т:\nКнига пророка Єзекіїля 36:25-27:\n\n\n25 І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас. 26 І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне с ерце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. 27 І духа Свого дам Я до вашо го нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої б удете стерегти та виконувати.\n\n\nРік А:\nПерше соборне Послання Петра 4:7 -11:\n\n\n7 Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в м олитвах! 8 Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває бага то гріхів! 9 Будьте гостинні один до одного без нехоті! 10 Служіть один одн ому, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодат і. 11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.\nЄвангеліє від Івана 15:26-16:4: \n\n\n26 А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух пр авди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене. 27 Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.16:1 Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились. 2 В ас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть за подіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові! 3 А це вам учинять, б о вони не пізнали Отця, ні Мене. 4 Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку , бо з вами Я був.\n\n\nРік Б:\nПослання Павла до Римлян 8:29-39:\n\n\n28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допом агає на добре. 29 Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. 30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а ког о виправдав, тих і прославив. 31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? 32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх на с, як же не дав би Він нам із Ним і всього? 33 Хто оскаржувати буде Божих в ибранців? Бог Той, що виправдує. 34 Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за н ас. 35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи пере слідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36 Як написано: За Т ебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколе ння. 37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. 38 Бо я пер есвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні м айбутнє, ні сили, 39 ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!\nЄванге ліє від Івана 17:2-26:\n\n\n2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Ві н дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб піз нали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки св іт не постав. 6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїм и були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, 8 бо слова, що дав Ти М ені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Те бе, і ввірували, що послав Ти Мене. 9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб я к Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного н а загибіль, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє сло во, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 15 Н е благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то пр авда. 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони. 20 Та н е тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене ,  21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно бул и в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав. 22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. 23 Я у них, а Ти у М ені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив. 24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мен і, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені , бо Ти полюбив Мене перше закладин світу. 25 Отче Праведний! Хоча не пізна в Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти. 26 Я ж Ім 'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...\n\n\nНеділя по Вознесенні:\n\n\nСхідний календар (Служе бник УЛЦ стор. 7):\n\n\nДії 20:16-21:7;\n\n\nІвана 17:1-17.\nДії Святих Апо столів 20:16-21:7:\n\n\n20:16 Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не б аритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на ден ь П'ятдесятниці. 17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Цер кви. 18 І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував, 19 і служ ив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови, 20 як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах. 21 І я свідчив юдеям та гелленам , щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христ а. 22 І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що т ам трапитись має мені, 23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажу чи, що кайдани та муки чекають мене... 24 Але я ні про що не турбуюсь, і св ого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служінн я, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божо ї. 25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, мі ж якими ходив я, проповідуючи Царство Боже... 26 Тому дня сьогоднішнього ва м свідкую, що я чистий від крови всіх, 27 бо я не вхилявсь об'являти вам ус ю волю Божу! 28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас постав ив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він. 29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... 30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекруче не, аби тільки учнів тягнути за собою... 31 Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки. 32 А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будува ти та дати спадщину, серед усіх освячених. 33 Ні срібла, ані золота, ні оде жі чиєїсь я не побажав... 34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною. 35 Я вам усе показав, що, працюючи так, тре ба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказ ав: Блаженніше давати, ніж брати! 36 Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився. 37 І знявсь між усіма плач великий, і вони п рипадали на Павлову шию, і його цілували... 38 А найтяжче вони сумували з-з а слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провел и його до корабля. 21:1 А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорогою простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару. 2 І зна йшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули. 3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Т ирі, бо там корабель вантажа мав скласти. 4 І, учнів знайшовши, перебули ту т сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов. 5 І, як дні побуту скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружи нами й дітьми аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі. 6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додо му. 7 А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів п ривітавши, один день перебули в них. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Ів ана 17:1-17:\n\n\n1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: При йшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких д ав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивог о, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на землі, доверши в Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у С ебе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. 6 Я Ім'я Твоє вияви в людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийнял и й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мен е. 9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, захов ай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі р адість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо во ни не від світу, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забр ав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260520T225050Z DTSTART:20190609T090000Z DTEND:20190609T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR