BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6f1662e59ba3bcf6a89dd42ec9677f25 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: 5-та неділя після Великодня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n5-та неділя після Великодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\ n\nЄр. 19:11-14;\n\n\nа: Як. 1:22-27;       & nbsp;    б: Рим. 8:24-28;\n\n\nа:Ів. 16:23б-30; &n bsp;   б: Ів. 17:1-19.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКнига пророка Єремії 19:11-14:\n\n\n11 та й скажеш до них: Так говорить Господь Саваот: Отак ро зіб'ю Я народ цей та місто оце, як розбивається посуд ганчарський, що не мо же вже бути направленим, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погре б... 12 Так зроблю цьому місцю, говорить Господь, та мешканцям його, щоб зр обити це місто, як Тофет... 13 І стануть доми Єрусалиму та доми царів Юди, як місце те Тофет, нечисті усі ті доми, що кадили на їхніх дахах усім небес ним світилам, та лили жертви литі для інших богів! 14 І прийшов Єремія з То фету, куди посилав його Господь пророкувати, і став у дворі Господнього дом у, і сказав до всього народу:\n\n\nРік А:\nСоборне Послання Якова 1:22-27:\ n\n\n22 Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих об манюють. 23 Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що р иси обличчя свого розглядає у дзеркалі, 24 бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. 25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі , і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм! 26 Коли ж хто гадає, що він побожний, і сво го язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того! 27 Чист а й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами т а вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.\nЄвангеліє від Івана 16:23б-30:\n\n\n23б Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросит е ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам. 24 Не просили ви досі нічого в І м'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість. 25 Оце все Я в п ритчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас пр омовляти, але явно звіщу про Отця вам. 26 Того дня ви проситимете в Моє Йме ння, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас, 27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога. 28 Від Отц я вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця. 29 Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не ка жеш. 30 Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!\n\n\nРік Б:\nПослання Павла до Римлян 8:24-28:\n\n\n24 Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є н адія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся? 25 А коли сподіваємось, чог о не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю. 26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. 27 А Той, Хто дослі джує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих. 2 8 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе до помагає на добре.\nЄвангеліє від Івана 17:1-19:\n\n\n1 По мові оцій Ісус оч і Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе, 2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. 6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Тв оїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. 7 Тепер пізна ли вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, 8 бо слова, що дав Т и Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. 9 Я благаю за них. Не за світ Я благ аю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, що б як Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Тво є, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеног о на загибіль, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говор ю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 1 5 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за н их Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.\n\n\ n5-та неділя по Великодню (Неділя Сліпородженого):\n\n\nСхідний календар (С лужебник УЛЦ стор. 7):\n\n\nДії 16:16-40;\n\n\nІвана 9:1-38.\nДії Святих Ап остолів 16:16-40:\n\n\n16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестрі ла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала велики й прибуток панам своїм. 17 Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і крича ла, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу с пасіння! 18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов. 19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схо пили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших. 20 Коли ж їх привели д о начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують, 21 і навчают ь звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати. 22 І н атовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різк ами сікти. 23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'я зничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг. 24 Одержавши такого наказа, той ї х повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди. 25 А північ ної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. 2 6 І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захи талися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали... 27 Я к прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то ви тяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені. 28 А П авло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут! 29 Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла т а до Сили. 30 І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щ об спастися? 31 А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений т и сам та твій дім. 32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у до мі його. 33 І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охрист ився негайно він сам та його всі домашні. 34 І він їх запровадив до дому св ого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога. 35 А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Від пусти тих людей! 36 І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що п рислали начальники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром ід іть! 37 А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилю дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони с амі прийдуть, та й виведуть нас! 38 Ці ж слова поліційні слуги донесли нача льникам. А ті налякались, почувши, що римляни вони. 39 І прийшли, та їх пер епросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли. 40 І, вийшовши з в'язниці , прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.(П ереклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 9:1-38:\n\n\n1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження. 2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він р одився? 3 Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Бож і з'явились на ньому. 4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати. 5 До ки Я в світі, Я Світло для світу. 6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом, 7 і до нього промов ив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмив ся, і вернувся видющим... 8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був ві н сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив? 9 Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я! 10 І п итали його: Як же очі відкрились тобі? 11 А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити. 12 І сказали до н ього: Де Він? Відказує той: Я не знаю. 13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий. 14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив й ому очі. 15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розп овів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу. 16 Тоді дея кі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інш і казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними бул а. 17 Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк! 18 Юдеї проте йому не повірили, що не зрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого. 19 І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сл іпим? Як же він тепер бачить? 20 А батьки його відповіли та сказали: Ми зна єм, що цей то наш син, і що він народився сліпим. 21 Але як тепер бачить, н е знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. оспитайте його, він доро слий, хай сам скаже про себе... 22 Таке говорили батьки його, бо боялись юд еїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги. 23 Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, йо го поспитайте. 24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказал и йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік. 25 Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а теп ер бачу!... 26 І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі? 27 Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати? 28 А вони його вилаяли та й ска зали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві. 29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо. 30 Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив! 31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він. 32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження. 33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би ч инити. 34 Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали. 35 Дізнався Ісус, що вони того вигн али геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого? 36 Відпов ів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього? 37 Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!... 38 А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260520T220149Z DTSTART:20190602T060000Z DTEND:20190602T220000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR