BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:c20e0f8c18d6ba693348bc498441d641
CATEGORIES:Біблійний вірш
SUMMARY:ВЕЛИКИЙ ПІСТ: Ісус пророкує про Свої страждання, смерть і воскресіння
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:ВЕЛИКИЙ ПІСТ: Ісус пророкує про Свої страждання, смерть і воскресіння\nЗазв
 ичай в наших Нових Заповітах редактори додають курсівом підзаголовкию Напри
 клад (у синоптичних Євангеліях): "Ісус вдруге (чи втретє) говорить учням пр
 о свою смерть і воскресіння". Насправді ми помічаємо, що в чотирьох Євангел
 іях записано набагато більше, аніж ці три свідчення, які &nbsp;Ісус&nbsp;да
 в сучасникам&nbsp;ще під час Свого земного шляху. Разом з іншими передбачен
 нями майбутнього (про Зіслання Святого Духа чи зруйнування Єрусалиму) показ
 ують Господа на його пророчому служінні.&nbsp;\n\nМаттиас Грюневальд&nbsp;(
 Matthias Grünewald, Mathis Gothart-Nithart; 1470 чи 1475-1528). Ізенгеймськ
 ий вівтар. 1512-1516.&nbsp;\n\n\n18 І обізвались юдеї й сказали Йому: Яке н
 ам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке? 19 Ісус відповів і промовив до
  них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його! 20 Відказали ж юдеї
 : Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його? 21 А В
 ін говорив про храм тіла Свого. 22 Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Й
 ого згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав
  був Ісус.\n\n\nДжерело: Івана 2:18-22.&nbsp;&nbsp;&nbsp;\n&nbsp;&nbsp;&nbs
 p; &nbsp; &nbsp;&nbsp;\nBernhard Plockhorst&nbsp;(1825-1907). Розп'яття Хри
 ста.&nbsp;Воскресіння Христове.\n\n\n38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв
  озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.&nbs
 p;39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки й
 ому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.&nbsp;40 Як Йона перебув у середин
 і китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людськ
 ий у серці землі.\n\n\nДжерело: Матвія 12:38-40.\n\nПітер Ластмен (1583-163
 3). Йона і кит (1621).\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Відступися, сатан
 о!\n\n\n21 Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти
  до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжн
 иків, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. 22 І, набік відвівши Його
 , Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не 
 буде! 23 А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, т
 и спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!\n\n\nДжерело: Матвія 
 16:21-23.\n\nАгостіно&nbsp;Карраччі&nbsp;(1557-1602). Куди Ти йдеш, Господи
 ?\n\n\n&nbsp;67 І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?&nbsp
 ;68 Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова жи
 ття вічного.&nbsp;&nbsp;69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бо
 га Живого!&nbsp;70 Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та од
 ин із вас диявол...&nbsp;71 Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріо
 та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.\n\n\nДжерело:
  Івана 6:67-71.\n\nДжотто (1267-1337). Поцілунок Юди.\n\n\n31 Тієї години п
 ідійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче б
 о Ірод убити Тебе...&nbsp;32 А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові
 : Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третьо
 го дня закінчу.&nbsp;33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і час
 у найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.&nbsp;34 Єрусалиме
 , Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз 
 Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх
 , та ви не захотіли!&nbsp;35 Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говор
 ю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благослове
 нний, Хто йде в Господнє Ім'я!&nbsp;\n\n\nДжерело: Луки 13:31-35.\n\nЕнріко
  Сімоне (1866-1921). Він плакав на ним (Єрусалимом) (1892)\n\n\n22 Коли про
 бували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям д
 о рук, 23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони 
 зажурились...\n\n\nДжерело: Матвія 17:22-23.\n\n\n17 Побажавши ж піти до Єр
 усалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив: 18 Оце в 
 Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський,
  і засудять на смерть Його... 19 І поганам Його вони видадуть на наругу та 
 на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!\n\n\nДжерело:
  Матвія 20:17-19.\n\nErnst Zimmermann (1898-1966) Ісус і фарисеї.&nbsp;\n\n
 \n20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відпов
 ів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,&nbsp;21 і не скажуть: Ось тут,
  або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!&nbsp;22 І сказав Він до учнів: П
 рийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачи
 те...&nbsp;23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не
  біжіть!\n\nЛукас Кранах Старший (1572-1653). Останній Суд.&nbsp;\n\n\n&nbs
 p;24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другог
 о краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.&nbsp;&nbsp;25 А перше 
 належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...\n\n\nДж
 ерело: Луки 17:20-25.\n\nДжотто (1267-1337). Розп'яття.\n\n\n33 Послухайте 
 іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його м
 уром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й 
 пішов. 34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, що
 б прийняти плоди свої. 35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а 
 другого замордували, а того вкаменували. 36 Знов послав він інших рабів, бі
 льш як перше, та й їм учинили те саме. 37 Нарешті послав до них сина свого 
 і сказав: Посоромляться сина мого. 38 Але винарі, як побачили сина, міркува
 ти собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спад
 щину! 39 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. 40 
 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? 41 Вони 
 кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим вин
 арям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.\n&nbsp; &nbsp;&nbsp;\nCodex
  Aureus of Echternach (1030-1050). Притча про злочинних винарів.&nbsp;Ary S
 cheffer (1795-1858). Ісус плаче за Єрусалимом.\n\n\n42 Ісус промовляє до ни
 х: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, т
 ой наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших
 ! 43 Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові
 , що плоди його буде приносити. 44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а
  на кого він сам упаде то розчавить його. 45 А як первосвященики та фарисеї
  почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить. 46 І на
 магались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.\n\n
 \nДжерело: Матвія 21:33-46.&nbsp;&nbsp;\n\nРембранд ван Рейн&nbsp;(1606-166
 9)&nbsp;чи його коло. Портрет Христа.\n\n\n1 І сталось, коли закінчив Ісус 
 усі ці слова, Він сказав Своїм учням: 2 Ви знаєте, що через два дні буде Па
 сха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.\n\n\nДжерело: Матвія 26:1-2.
 \n\n\n9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, щ
 о бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне. &nbsp;10 І вони захова
 ли те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.\n\n\nДжер
 ело: Марка 9:9-10.\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус з учнями в дороз
 і.\n\n\n30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, що
 б довідався хто. 31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде
  виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третьо
 го дня! 32 Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.\n\n\n
 Джерело: Марка 9:30-32.\n&nbsp;\nPhilippe de Champaigne&nbsp;(1602-1674). Д
 обрий Пастир.\n\n\n11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за 
 вівці. 12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, 
 що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить. 1
 3 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці. 14 Я Пастир Доб
 рий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. 15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця 
 знаю, і власне життя Я за вівці кладу. 16 Також маю Я інших овець, які не з
  цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде
  отара одна й Один Пастир! 17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя
  віддаю, щоб ізнову прийняти його. 18 Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам 
 від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знов
 у, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.\n\n\nДжерело: Івана 10:11-18.\n&nbsp;
  &nbsp; &nbsp;&nbsp;\nБичування Христа.&nbsp;Alonso Cano&nbsp;(1601-1667).&
 nbsp;Cornelis Schut III&nbsp;(1629-1685).\n\n\n32 Були ж у дорозі вони, про
 стуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті,
  що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розпо
 відати, що з Ним статися має: 33 Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам
  і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і погана
 м Його видадуть, 34 і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Ньог
 о, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!&nbsp;\
 n\n\nДжерело: Марка 10:32-34.\n&nbsp;\nТіціан (1488/1490-1576). Христос пер
 ед народом (Це - Чоловік) (між 1570-1576).\n\n\n31 І промовив Господь: Симо
 не, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю. 32 Я ж
  молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, 
 зміцни браттю свою! 33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти 
 до в'язниці й на смерть! 34 Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не за
 співає сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене. … 37 Говорю бо Я в
 ам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зарахова
 но. Бо те, що про Мене, виконується.\n\n\nДжерело: Луки 22:31-34,37.\n\nКар
 л Генріх Блох (1834-1890). Зречення Петра.&nbsp;\n3 А Марія взяла літру мир
 а, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям свої
 м Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім! 4 І говорить один з Йог
 о учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати: 5 Чому мира оцього за трист
 а динарів не продано, та й не роздано вбогим? 6 А це він сказав не тому, що
  про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і кр
 ав те, що вкидали. 7 І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похор
 ону заховала Мені... 8 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійн
 о ви маєте!\nДжерело: Івана 12:3-8.\n&nbsp;\nДірк Баутс (1415-1475)). Марія
  помазує Господа на смерть.\n\n\n&nbsp;23 Ісус же їм відповідає, говорячи: 
 Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.&nbsp;24 Поправді, поправді к
 ажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостаєтьс
 я; як умре ж, плід рясний принесе.&nbsp;25 Хто кохає душу свою, той погубит
 ь її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.&nb
 sp;26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мі
 й. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.&nbsp;27 Затривожена зараз душа 
 Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшо
 в на годину оцю... 28 Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба:
  І прославив, і знову прославлю! 29 А народ, що стояв і почув, говорив: Заг
 реміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив! 30 Ісус відповів і сказав: Не д
 ля Мене цей голос лунав, а для вас. 31 Тепер суд цьому світові. Князь світу
  цього буде вигнаний звідси тепер. 32 І, як буду піднесений з землі, то до 
 Себе Я всіх притягну. 33 А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Ві
 н має померти.\n\n\nДжерело: Івана 12:23-33.\n&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;\n
 Розп'яття.:&nbsp;Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Дієго Веласкес (1599-1660)
 .\n\n\n1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти
  до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив
  їх.&nbsp;2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симо
 на Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,&nbsp;3 то Ісус, знавши те, що От
 ець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
 &nbsp;4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.\n
 \n&nbsp;Паоло Веронезе (1528-1588). Христос миє ноги учням.\nПаоло Веронезе
  (1528-1588).&nbsp;Таємна Вечеря\n\n\n&nbsp;5 Потому налив Він води до вмив
 альниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був пі
 дперезаний.&nbsp;6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господ
 и, митимеш ноги мені?&nbsp;7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти 
 не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.&nbsp;8 Говорить до Нього Петро: Ти по
 вік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не мати
 меш частки зо Мною.&nbsp;9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі 
 мої ноги, а й руки та голову!&nbsp;10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки н
 оги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.&nbsp;11 Бо
  Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.\n\n\nДжерело: Ів
 ана 13:1-11.\n\n&nbsp;&nbsp;Хуан де Хуанес (1523-1579). Остання Вечеря.&nbs
 p;\n\n\n14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.&nbsp;&nbsp;15
  І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки пр
 ийму.&nbsp;16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Б
 ожому Царстві вона.&nbsp;17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив:
  Візьміть її, і поділіть між собою.&nbsp;18 Кажу ж вам, що віднині не питим
 у Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.&nbsp;19 Уз
 явши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, щ
 о за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!&nbsp;20 По вечері так са
 мо ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проли
 вається.&nbsp;21 Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.&nbsp;2
 2 Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його ви
 дає!\n\n\nДжерело: Євангеліє Луки 22:14-22\n&nbsp;\nStudio of Lambert Jacob
 sz&nbsp;(1598-1636). Таємна Вечеря: "Чи це не я, Господи?"\n18 Не про всіх 
 вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає з
 о Мною, підняв той на Мене п'яту свою!&nbsp;&nbsp;19 Уже тепер вам кажу, пе
 рше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я. [...] 21 Промо
 вивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді
  кажу вам, що один із вас видасть Мене!...&nbsp;&nbsp;22 І озиралися учні о
 дин на одного, непевними бувши, про кого Він каже.&nbsp;23 При столі, при І
 сусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.&nbsp;24 От цьому кив
 нув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?&
 nbsp;25 І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, 
 Господи?&nbsp;&nbsp;26 Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я ку
 ска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...&nbsp;27
  За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти роби
 ш роби швидше...&nbsp;28 Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозу
 мів, до чого сказав Він йому.&nbsp;29 А тому, що тримав Юда скриньку на гро
 ші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято дл
 я нас, або щоб убогим подав що.&nbsp;30 А той, узявши кусок хліба, зараз ви
 йшов. Була ж ніч.\nДжерело: Івана 13:18-19,21-30.\n&nbsp;\nТіціан Вечелліо 
 (1488/1490-1576). Христос та розбійник на хресті.\n37 Говорю бо Я вам, що в
 иконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо т
 е, що про Мене, виконується.&nbsp;38 І сказали вони: Господи, ось тут два м
 ечі. А Він їм відказав: Досить!&nbsp;\nДжерело: Лука 22:37-38.\n&nbsp;\nІсу
 с запроваджує Господню Вечерю.:&nbsp;Carlo&nbsp;Dolci&nbsp;(1616-1686).&nbs
 p;Карл Генріх Блох (1834-1890).\n\n\n27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю
 ! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не ля
 кається!&nbsp;28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Я
 кби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене 
 Отець.&nbsp;29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірувал
 и, коли станеться.&nbsp;30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить к
 нязь світу цього, а в Мені він нічого не має,&nbsp;31 та щоб світ зрозумів,
  що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю.\n\n\nДжерело: Івана 1
 4:27-31a.\n&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;\nЦе - Тіло Моє. Це - Кров Моя
 :&nbsp;Alonso Cano&nbsp;(1601-1667).&nbsp;Хуан де Хуанес (1523-1579).\n\n\n
 24 Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то 
 не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця. 2
 5 Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно з
 ненавиділи! &nbsp;26 А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам
 , Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене. 27 Та засв
 ідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.\n\n\nДжерело: Івана 15:24-27.&nbsp;\
 n\n&nbsp;Карл Генріх Блох (1834-1890). Портрет Христа.&nbsp;\n\n\n16 Незаба
 ром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я
  йду до Отця. 17 А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що 
 сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром
  і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?... 18 Гомоніли також: Що таке, що г
 оворить: Незабаром? Про що каже, не знаємо... 19 Ісус же пізнав, що хочуть 
 поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: 
 Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побач
 ите? 20 Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а св
 іт буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість! 21 Жу
 риться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, 
 то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ... 22
  Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і 
 ніхто радости вашої вам не відійме!\n\n\nДжерело: Івана 16:16-22.\n&nbsp;\n
 William Holman Hunt&nbsp; (1827-1910). У затінку смерті.\n\n\n32 Ото настає
  година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви 
 Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отець! 33 Це Я вам розповів, щоб
  мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я св
 іт переміг!\n\n\nДжерело: Івана 16:32-33.&nbsp;\n\nФрансіско де Сурбаран&nb
 sp;(Francisco de Zurbarán,&nbsp;1598-1664). Ангець Божий (Агнус Деі).\n\n\n
 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й в
 они.\n\n\nДжерело: Івана 17:19.\n\nMatthias Stom (c.1600-після1652). Ісус в
  Гетсиманії.\n39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним 
 пішли учні Його.&nbsp;40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не 
 впасти в спокусу.&nbsp;41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути камене
 м, на коліна припав та й молився,&nbsp;42 благаючи: Отче, як волієш, пронес
 и мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...&nbsp;
 43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.&nbsp;44 А як був
  у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов капл
 і крови, що спливали на землю...&nbsp;45 І, підвівшись з молитви, Він до уч
 нів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...&nbsp;46 І промовив до них: Ч
 ого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!&nbsp;47 І, кол
 и Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою звет
 ься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він 
 знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!&nbsp;48 Ісус же промовив до нього
 : Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?\nДжерело: Лука 22:39-48
 .&nbsp;\n\nФра Беато Анжеліко (1395-1455). Поцілунок Юди.&nbsp;&nbsp;\n\n\n
 44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Пот
 рібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і
  в Псалмах написане.45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання. 46
  І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христ
 ові, і воскреснути з мертвих дня третього,47 і щоб у Ймення Його проповідув
 алось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.\
 n\n\nДжерело: Євангеліє Луки 24:44-47&nbsp;\n\nПаоло Веронезе (1528-1588). 
 Вечеря в Емаусі.\n\nPieter Fransz&nbsp;de Grebber&nbsp;(c.1600–1652/3). Ісу
 с перед Отцем по воскрсінні.\n
DTSTAMP:20260502T160614Z
DTSTART:20200302T000300Z
DTEND:20200418T220000Z
SEQUENCE:0
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR