BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:2d8166bd6e0700ec2be035ef5eb85f47 CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня: Великий Четвер DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання дня: Великий Четвер\nFritz von Uhde (1848-1911). Го сподня Вечеря.\n\n\nВеликий Четвер:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ): \n\n\n2М 12:1-4;\n\n\nа: 1Кор. 11:23-32; б: 1Кор. 10:16,17;\n\n\nа: Ів. 13: 1-15;         б: Лк. 22:14-20.\n\n\ nСтарий Заповіт:\nКнига Вихід 12:1-4:\n\n\n1 І сказав Господь до Мойсея й д о Аарона в єгипетськім краї, говорячи: 2 Оцей місяць для вас початок місяці в. Він вам перший між місяцями року. 3 Скажіть усій ізраїльській громаді, г оворячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домо м батьків, ягня на дім. 4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня. (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік А:\nПерше послання Св. Апостола Павла до Коринтян 11:23-32:\n\n\n23 Бо прий няв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживай те, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові . Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! 26 Бо кожного раз у, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж до ки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негі дно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 28 Нехай же людина випро бовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є не гідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! 30 Через це поміж в ами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. 31 Бо коли б ми самі су дили себе, то засуджені ми не були б. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від І вана 13:1-15:\n\n\n1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до к інця полюбив їх. 2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце сино ві Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходит ь, 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. 5 По тому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витир ати рушником, що ним був підперезаний. 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому : Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе , ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, н е самі мої ноги, а й руки та голову! 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Ві н знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і д обре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то п овинні й ви один одному ноги вмивати. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив. (Переклад І.Огієнка)\n\n Паоло Веронезе ( 1528-1588). Христос миє ноги учням.\n\n\nРік Б:\nПерше послання Св. Апостол а Павла до Коринтян 10:16-17:\n\n\n16 Чаша благословення, яку благословляєм о, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота в ін тіла Христового? 17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі с пільники хліба одного. (Переклад І.Огієнко)\nЄвангеліє від Луки 22:14- 20:\n\n\n14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним. 15 І промови в до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму. 16 Б о кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві в она. 17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поді літь між собою. 18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду вино градного, доки Божеє Царство не прийде. 19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене! 20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Нов ий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається. (Переклад І.Огієнка)\n\n\n Східний календар (Служебник УЛЦ стор. 10):\n\n\nСтрасний Четвер (ранок):\n\ n\n1Кор. 11:23-32;\n\n\nІвана 13:1-15.\n\n\nСтрасний Четвер (вечір):\n\n\nІ вана 14;\n\n\nІвана 18:1-27;\n\n\nМатвія 26:57-68;\n\n\nІвана 18:28-19:6;\n \n\nМатвія 27:3-26;\n\n\nМарка 15:16-32;\n\n\nМатвія 27:44-54;\n\n\nЛуки 23 :39-49;\n\n\nІвана 19:25-37;\n\n\nМарка 15:42-47;\n\n\nІвана 19:39-42;\n\n\ nМатвія 27:62-66.\n\n\nРанкова Служба:\nПерше послання Св. Апостола Павла д о Коринтян 11:23-32:\n\n\n23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, 24 подяку віддав, і пер еломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Ц е робіть на спомин про Мене! 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав : Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, н а спомин про Мене! 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю п ити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. 27 Тому то, хто їстиме х ліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з ч аші хай п'є. 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато- хто заснули. 31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.&n bsp;(Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 13:1-15:\n\n\n1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу , полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх. 2 Під час же вече рі, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його, 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить, 4 устає від вечері, і здіймає о дежу, бере рушника й підперізується. 5 Потому налив Він води до вмивальниці , та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підпереза ний. 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш н оги мені? 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, а ле опісля зрозумієш. 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш ! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. 9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голов у! 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чист ий увесь. І ви чисті, та не всі. 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то ска зав: Ви чисті не всі. 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів , засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам? 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є. 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмива ти. 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.  (Переклад І.Огієнка)\nПаоло Веронезе (1528-1588). Таємна Вечеря\n\n\nВ ечірня Служба:\n\n\nІвана 14;\n\n\nІвана 18:1-27;\n\n\nМатвія 26:57-68;\n\n \nІвана 18:28-19:6;\n\n\nМатвія 27:3-26;\n\n\nМарка 15:16-32;\n\n\nМатвія 2 7:44-54;\n\n\nЛуки 23:39-49;\n\n\nІвана 19:25-37;\n\n\nМарка 15:42-47;\n\n\ nІвана 19:39-42;\n\n\nМатвія 27:62-66\nЄвангеліє від Івана 14:1-31:\n\n\n14 :1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! 2 Бага то осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду п риготувати місце для вас? 3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову пр ийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. 4 А куди Я йду дорогу ви зна єте. 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же може мо знати дорогу? 6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. 7 Коли б то були ви пізнали М ене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. 8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! 9 Пр омовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? 10 Чи н е віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. 11 Повірте Мен і, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі. 12 По правді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця. 13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. 14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню. 15 Якщо Ви Мене любите, Мої за повіді зберігайте! 16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб і з вами повік перебував, 17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо н е бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в ва с буде Він. 18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! 19 Ще недовго, і в же світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити бу дете! 20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. 2 1 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. 22 Запи тує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? 23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і о селю закладемо в нього. 24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А с лово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. 25 Говорив це Я вам, був ши з вами. 26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. 27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! 28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець. 29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, що б ви вірували, коли станеться. 30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надх одить князь світу цього, а в Мені він нічого не має, 31 та щоб світ зрозумі в, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім зв ідсіля! (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:1-27:\n\n\n1 Пром овивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був с ад, до якого ввійшов Він та учні Його.  2 Але й Юда, що видав Його, зн ав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. 3 Отож Юда, узявши ві дділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, риходить туди із смо лоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю. 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним ста тися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте? 5 Йому відповіли: Ісу са Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його. 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю по падали... 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина. 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шук аєте, то дайте оцим відійти, 9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я н е втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені. 10 Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А р абу на ім'я було Малх. 11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені? 12 Відділ же війська та тис яцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його, 13 і повели Його п ерше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ. 15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. 1 6 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвя щеникові, і сказав воротарці, і впровадив Петра. 17 І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні! 18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно на вчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не г оворив. 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. О тже, знають вони, про що Я говорив. 22 А як Він це сказав, то один із прису тньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвя щеникові? 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш? 24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвящ еникові Кайяфі. 25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні! 26 Говорить один із рабів пе рвосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у с аду з Ним? 27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...   ;(Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 26:57-68:\n\n\n57 А вони схопил и Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. 58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшо вши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. 59 А первосвященики та вв есь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, 60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє, 61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його. 62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? 63 Ісус же мовчав . І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказ ав, чи Христос Ти, Син Божий? 64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А на віть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч с или Божої, і на хмарах небесних приходитиме! 65 Тоді первосвященик роздер о дежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу! 66 Як вам іздається? Вони ж відповіли та ск азали: Повинен умерти! 67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що ках Його, інші ж киями били, 68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдар ив Тебе?... (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 18:28-19:6:\n\n\n28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до пр еторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху. 29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка? 30 Вони відпові ли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видава ли. 31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати, 32 щоб збулося Ісусове сл ово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. 33 Тод і знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Т и Цар Юдейський? 34 Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то і нші тобі говорили про Мене? 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ т а первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив? 36 Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси. .. 37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос. 38 Говорить до Нього Пилат: Що є п равда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої. 39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського? 40 Та знову вони зня ли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець. 19:1 От то ді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його. 2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього, 3 і приступал и до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його... 4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовн і до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу. 5 І вий шов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже : Оце Чоловік! 6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпн іть, бо провини я в Нім не знаходжу!  (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 27:44-54:\n\n\n44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Н им були розп'яті. 45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява стал ась по цілій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кл иче Іллю. 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши , настромив на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Чекай но, побачм о, чи прийде Ілля визволяти Його. 50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж до долу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і повідкривались г роби, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів повиходивши, п о Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. 54 А с отник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! (Переклад І.О гієнка)\nЄвангеліє від Луки 23:39-49:\n\n\n39 А один із розп'ятих злочинник ів став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! 4 0 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, кол и й сам на те саме засуджений? 41 Але ми справедливо засуджені, і належну з аплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! 43 І промовив д о нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю! 44 Набли жалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої.. .\n\n\n 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє... 4 6 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Сво го духа! І це прорікши, Він духа віддав... 47 Коли ж сотник побачив, що ста лось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей! 48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у г руди себе та вертався... 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це... (Переклад І.Огієнка)\n Євангеліє від Івана 19:25-37:\n\n\n25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати , і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Як побачив Іс ус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень у зяв її до себе. 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну! 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губ ку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. 30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа... 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хр есті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зла мати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки пе ршому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й поба чили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з вояків спис ом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви. 36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть! 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Марка 15:42-47:\n\n\n42 А к оли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, 43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божог о, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. 44 А Пилат здивува вся, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давн о вже Розп'ятий помер. 45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йос ипові. 46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могил ьних дверей. 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховал и Його. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 19:39-42:\n\n\n39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із ал оєм помішану, щось літрів із сто. 40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й об горнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв. 41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньом у ніколи ніхто не лежав. 42 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вон и поклали Ісуса, бо поблизу був гріб. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від М атвія 27:62-66:\n\n\n62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібрал ися первосвященики та фарисеї, 63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що о бманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну. 64 Зв ели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не в крали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання о бмана гірша за першу... 65 Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забе зпечте, як знаєте. 66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу ст орожу поставили. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260502T120610Z DTSTART:20200416T180000Z DTEND:20200416T220000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR