BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:24e41c8d30d333aa1958a5c86b33eae0 CATEGORIES:Церковне свято (офіційне) SUMMARY:День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:11 серпня: День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії \nСьогодні ми дяку ємо Господу за святих Марію, Марту і Лазаря з Віфанії. Марія, Марта і Лазар з Віфанії були учнями з якими Ісус мав особливий союз любові та дружби, Єв ангеліє від Св. Івана свідчить, що "Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря " (Івана 11:5). Одного разу Марта запросила Ісуса до свого дому на обід. У той час, коли Марта робила всю роботу, Марія сиділа в ногах у Ісуса, слухаю чи Його Слово і Господь похвалив Марію за те, що вона "обрала найкращу част ку, яка не відбереться від неї..." (Луки 10:38-42).\n  Коли їхній брат, Лазар, помер, то Ісус промовив Марті цю чудову Євангельську обітницю : "Я - воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити" (Івана 11:25). Іронічно, але після того, як Ісус воскресив Лазаря із мертвих, то юдеї стали ще запеклішими у бажанні вбити Ісуса (Івана 11:39-54). За шість днів до розп'яття Ісуса, Марія намастила Його ноги дуже дорогими пахощами і витерла їх своїм волоссям, не відаючи, що таким чином вона робила приготув ання до поховання Ісуса (Івана 12:1-8; Матвія 26:6-13).\n \nМолитва на День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії:Отче Небесний! Твій Син улюблений , заприятелював із такими кволими істотами як ми, аби вчинити нас Твоїми. Н авчай нас, аби ми були як Ісусові любі друзі з Віфанії, аби ми могли служит и Йому вірно як Марта, щиро навчатися в Нього, як Марія, а вкінці бути воск решеними Ісусом, як Лазар; через Господа їхнього і нашого - Ісуса Христа, Я кий живе і царює з Тобою, і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Ам інь.\n\n\nЗі Скарбниці щоденної молитви\n\n\nДжерело: Блоґ В.Горпинчука УКР АЇНСЬКЕ ЛЮТЕРАНСТВО\n\n\nілюстрація вгорі ліворуч: Якопо Тінторетто (1518-1 594). Воскресіння Лазаря.\n\n\n \nБіблія про Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії \nГенріх Семірадський (1843-1902). Марта, Марії і Ісус.\n\n \n38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, М арта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій. 39 Була ж в неї сестра, що звала сь Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його. 40 А Марта ве ликою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі , що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла . 41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого, 42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї... (Луки 10:38-42) \n \nЯн Веермеєр Дельфский (1632-1675). Христос в домі Марії і Марти.\n\n\n \n\n\nІван 11:1-57, 12:1-11:\n\n\n11:1 Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Ма рії й сестри її Марти.\n\n\n 2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, б ула та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.\n\n\ n 3 Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той , що кохаєш його!...\n\n\n 4 Як почув же Ісус, то промовив: Не на смер ть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.\n\n\n 5 А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.\n\nНевідомий іспанський художник . Лазар, Марта та Марія (1498-1504).\n\n\n 6 А коли Він почув, що незд ужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.\n\n\n 7 Після ж то го говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.\n\n\n 8 Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш? \n\n\n 9 Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.\n\nRon DiCianni (Су часний майстер). У безпеці вдома.\n\n\n 10 А хто ходить нічної пори, т ой спіткнеться, бо немає в нім світла.\n\n\n 11 Оце Він сказав, а по т ому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.\n\n\n&n bsp;12 А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.\n\n\n  ;13 Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Ві н каже.\n\n\n 14 Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.\n\nДжеймс Тіс со (1836-1902). Ісус з учнями. \n\n\n 15 І Я тішусь за вас, що та м Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.\n\n\n 16 Сказав же Хо ма, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.\n\n \n 17 Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.\n\ n\n 18 А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.\n\ n\n 19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважи ти їх.\n     \nЛіворуч: Васілій Полєнов (1844-1927). Марта з устрічає Ісуса. Праворуч: Джеймс Тіссо (1836-1902). Марта.\n\n\n  20 Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж у дома сиділа. \n\n\n 21 І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...\n\n\n 22 Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!\n\n\n 23 Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!\n\nNicolas Froment (1430/1435-1486). В оскресіння Лазаря. \n\n\n 24 Відказує Марта Йому: Знаю, що в воск ресення останнього дня він воскресне.\n\n\n 25 Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.\n\n\n 2 6 І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це? \n\n\n 27 Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Бо жий, що має прийти на цей світ.\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Портрет Христа зі складеними руками.\n\n\n 28 І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе! \n\n\n 29 А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.\n\n\n&nbs p;30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зус тріла Його.\n\nМико́ла Микола́йович Ґе (1831-1894). Марія зустрічає Христа. \n\n\n 31 Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.\n\n\n 32 Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус , і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Г осподи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!\n\n\n 33 А Ісус, як побач ив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,\n\n\n 34 і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!\n\n\n 35 І закапали сльози Ісусові... \n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус плаче за Лазарем.\n\n\n 36 А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!\n\n\n 37 А з них дехто сказали : Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?\n \n\n 38 Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.\n\n\n 39 Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...\n\n\n 40 Ісус каже до неї: Чи тобі н е казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?\n\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Воскресіння Лазаря.\n\n\n 41 І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.\n \n\n 42 Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довко ла стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.\n\n\n 43 І, про мовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!\n\nДжотто (1267 -1337). Воскресіння Лазаря (1304-1306)\n\n\n 44 І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою ... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...\n \nJ uan de Flandes (1460–by 1519). Воскресіння Лазаря\n\n\n 45 І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірув али. \nJean-baptiste Jouvenet (1644-1717). Воскресіння Лазаря (17 06).\n\n\n 46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.\n \nFranz Karl Eduard von Gebhardt (1838–1925). Вос кресіння Лазаря.\n\n\n 47 Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?\n\n\n  ;48 Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!\n\n\n 49 А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,\n\n\n  50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Первосвященики Анна і Кайяфа. \n\n\n 51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ м ав умерти,\n\n\n 52 і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне роз порошених Божих дітей.\n\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Примиритель. \ n\n\n 53 Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.\n\n\n  ;54 І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиц ь поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми уч нями.\n\n\n 55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдали сь перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.\n\n\n 56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?\n\n\n 57 А первосвященики та фарисеї наказа да ли: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його. \n \n Джеймс Тіссо (1836-1902). Юдеї змовляються проти Ісуса.\n\n \n12:1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що й ого воскресив Ісус із мертвих.\n\n\n 2 І для Нього вечерю там справили , а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сі ли.\n\n\n 3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мир а наповнили дім!\n\nНікола Пуссен (1594-1665). Помазання Ісуса миром.\n\n\n  4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати :\n\n\n 5 Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не розда но вбогим?\n\nWilliam Etty (1787-1849). Юда Іскаріот.\n\n\n 6 А ц е він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.\n\n\n 7 І промовив Ісус: По зостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...\n\n\n 8 Бо вбо гих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!\n\nДжеймс Тіссо ( 1836-1902). Марія намащує Христа миром.\n\n\n 9 А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб поба чити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.\n\n\n 10 А первосвяще ники змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,\n\n\n 11 бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.\n DTSTAMP:20260503T092734Z DTSTART:20140811T000300Z DTEND:20140811T235900Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=4;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+223 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR