BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6db53399f9ea596947a024c73c4abfa9 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:21 січня: Буття 42:18-43:34, Матвія 13:47-14:12,  Псалом 17(18):17-37 (РСП: 18:16-36), Приповісті 4:7-10\n\n\nМатвія 13:47-14:12:\n\nCharles Napi er Hemy (1841–1917). Рибалки ловлять рибу сіттю.\n\n\n 47 Подібне ще Ц арство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.\n  \nCharles Napier Hemy  (1841–1917). Рибалки ловлять крабів.\n\n\n  ;48 Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до пос уду добре, непотріб же геть викидають.\n \nCharles Napier Hemy (1841–1 917). Витягають рибу на берег.\n\n\n 49 Так буде й наприкінці віку: Ан голи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,\n\nWinslow Homer ( 1836-1910). Рибалки витягають сіть.\n\n\n 50 і їх повкидають до печі о гненної, буде там плач і скрегіт зубів!\n\nВіктор Васнєцов (1848-1926). Ост анній Суд.\n\n\n 51 Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.  \n\n\n 52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.\n \nGerbrand van den Eeckhout (1621-1674). Книжник.\n\n\n  53 І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.\n\n\n&nbs p;54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудод ійні?\n\nGerrit van Honthorst (1590-1656) Дитинство Христа.\n\n\n  ;55 Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Я ків, і Йосип, і Симон та Юда?\n\n\n 56 І чи ж сестри Його не всі з нам и? Звідки ж Йому все оте?\n\n\n 57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм с казав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі свої м!\n\n\n 58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.\n\n\n1 4:1 Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,\n    &nb sp;  \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Іван Христитель кличе до покаянн я. Ірод.\n\n\n 2 і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мер твих воскрес, і тому чуда творяться ним...\n\n\n 3 Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата с вого Пилипа.\n\n\n 4 Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мат и!\n \nPieter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3). "Не годиться тоб і її мати!"\n\n\n 5 І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся наро ду, бо того за пророка вважали.\n \nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Бе нкет царя Ірода.\n\n\n 6 А як був день народження Ірода, танцювала пос еред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. \nGeorges Rochegr osse (1859-1929). Танок Саломеї перед Іродом.\n\n\n 7 Тому під присяго ю він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.\n\n\n 8 А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Хр истителя!...\n\n\n 9 І цар засмутився, але через клятву та тих, хто си дів при столі з ним, звелів дати.\n \nМа́ссімо Станціоне (1586-16 56). Страта Івана Христителя.\n\n\n 10 І послав стяти Івана в в'я зниці.\n\n\n 11 І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчи ні, а та віднесла її своїй матері...\n\nМікельанжело Караваджо (1571-1610). Саломея з головою Івана Христителя.\n\n\n 12 А учні його прибули, взя ли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.\n\n\n \n\n\nП салом 17(18):17-37 (РСП: 18:16-36):\n \nРембрандт ван Рейн ( 1606-1669). Шторм на Галілейському морі.\n\n\n 15 (018-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...\n\n\n 16 (018-17) Він простяг з в исоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,\n \nFrancisc o Pradilla Ortiz (1848-1921). Врятовані під час аварії корабля (1876). \n\n\n 17 (018-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!\n\n\n 18 (018-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,\n\n\n  19 (018-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподоб ав мене!\n\nТіціан (1488-90?-1576). Doge Andrea Gritti, the Doge of Venice from 1523 to 1538\n\n\n 20 (018-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,\n\n\n  21 (018-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,\n\ n\n 22 (018-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від с ебе Його постанов!\n\n\n 23 (018-24) і був я із Ним непорочний, і стер ігся своєї провини,\n \nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Давид грає пер ед Саулом.\n\n\n 24 (018-25) і Господь заплатив був мені за моєю справ едливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.\n\n\n 25 (018- 26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,\n\n\n&n bsp;26 (018-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,\ n\n\n 27 (018-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш ,\n\nHendrick Jansz ter Brugghen (1588-1629). Чоловік пише п ри свічці.\n\n\n 28 (018-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бо г мій, освітлює Він мою темряву!\n\n\n 29 (018-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.\n\n\n 30 (018-3 1) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!\n\n\n 31 (018-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?\n\nFrancisco Pradilla Ortiz (1848-1921). Аль фонсо Арагонський (1879).\n\n\n 32 (018-33) Цей Бог мене силою опереза в, і дорогу мою учинив непорочною,\n\n\n 33 (018-34) Він зробив мої но ги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,\n\n\n 34 (018-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.\n\n\n 35 (0 18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чи нить великим мене Твоя поміч.\n\nPieter Fransz de Grebber (c.1600 –1652/3) Легенда про щит Хаарлема.\n\n\n 36 (018-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.\n\n\n \n\n\nПриповісті 4:7-10: \n \nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Мудрець Мельхіор, а сирійський цар (фрагмент Поклоніння волхвів, 1618).\n\n\n 7 Початок пр емудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!\n\n \n 8 Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш: \n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Мудрець Бальтасар, грецкий цар (фрагмен т Поклоніння волхвів, 1618).\n\n\n 9 вона дасть голові твоїй гарний ві нок, пишну корону тобі подарує!\n\n\n 10 Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя\n \nПітер Пауль Рубенс (1 577-1640). Мудрець Бальтасар, африканський цар (фрагмент Поклоніння волхвів , 1618).\n\n\n \n\n\nБуття 42:18-43:34:\n\n\n 18 А третього дня Й осип промовив до них: Зробіть це і живіть. Я Бога боюся,\n\nWillem de Poort er (1608–1668). Йосип зі своїми братами.\n\n\n 19 якщо ви правдив і. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.\n\n\n 20 А свого наймолодшог о брата приведіть до мене, і будуть потверджені ваші слова, а ви не повмира єте. І вони зробили так.\n\n\n 21 І говорили вони один одному: Справді , винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!\n\n\n 22 І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть прот и хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається...\n\n\n 23 А вони не знали, що Йосип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.\n\nOwen Jones (1809-1874). Йосип плаче.\n\n\n 24 А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симеона , та й зв'язав його на їхніх очах.\n\n\n 25 А Йосип наказав, щоб напов нили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дал и їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.\n\n\n 26 І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.\n\n\n 27 І відкрив один мішка св ого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а во но ось в отворі мішка його!\n\nOwen Jones (1809-1874). Брати Йосипа знаходя ть в мішках золото.\n\n\n 28 І сказав він братам своїм: Повернене сріб ло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, го ворячи один до одного: Що це Бог нам зробив?\n\n\n 29 І прибули вони д о Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх сп іткало було, говорячи:\n\n\n 30 Той муж, пан того краю, говорив із нам и суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.\n\n\n 31 А ми сказа ли йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами!\n\n\n 32 Ми дванадцятеро б ратів, сини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї.\n\n\n 33 І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.\n\n\n 34 І приведіть до ме не брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдив і. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівл і.\n\n\n 35 І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та ї х батько, і полякались...\n\n\n 36 І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина забер ете? Усе те на мене!\n\nEugene Roger (1807-1840). Яків не хоче відпускати В еріяміна до Єгипту. \n\n\n 37 І промовив Рувим до батька свого, к ажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе.\n\n\n 38 А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу!... \n\n\n43:1 А голод став тяжкий у тім Краї.\n\n\n 2 І сталося, як вони скінчили їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них батько їх: Верніться, купіть нам трохи їжі!\n\n\n 3 І сказав йому Юда, говорячи: Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!\n\n\n 4 Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зійдемо, і ку пимо тобі їжі.\n\n\n 5 А коли не пошлеш, не зійдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами.\n\n\n 6 І промови в Ізраїль: Нащо зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте бр ата?\n\nOwen Jones (1809-1874). Сини Якова вдруге іирушають до Єгипту.\n\n\ n 7 А вони відказали: Розпитуючи, випитував той муж про нас та про міс це нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: При ведіть вашого брата?\n\n\n 8 І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: По шли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і будемо жити, і не повм ираємо і ми, і ти, і наші діти.\n\n\n 9 Я поручуся за нього, з моєї ру ки будеш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю пере д лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!\n\n\n 10 А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були два рази.\n\n\n&nbs p;11 І сказав їм Ізраїль, їх батько: Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і тр охи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.\n\n\n 12 А срібла в ізьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніт ь своєю рукою, може то помилка.\n\n\n 13 А брата вашого заберіть, і вс таньте, ідіть до того мужа.\n\n\n 14 А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніямина. А я, певно стратив сина свого!...\n\nDavid Roberts  ;(1796-1864). Єгипет.\n\n\n 15 І взяли ті люди того дарунка, і взяли в двоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І ст али вони перед лицем Йосиповим.\n\n\n 16 І побачив Йосип Веніямина з н ими, і сказав до того, що був над його домом: Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною будуть їсти ці люди опівдн і.\n\n\n 17 І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому.\n\n\n 18 І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йосипового дому. І сказали вони: Через срібло, повер нене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і на пасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли...\n\n\n 19 І присту пили вони до чоловіка, що над домом Йосиповим, та й говорили до нього при в ході в дім.\n\n\n 20 І сказали вони: Послухай, о пане мій, ми зійшли б ули напочатку купити їжі.\n\n\n 21 І сталося, коли ми прийшли на нічлі г, і відкрили мішки свої, а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше ср ібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!\n\n\n 22 А на купі влю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наш е срібло до наших мішків...\n\nOwen Jones (1809-1874). Брати віддають золот о Йосипу.\n\n\n 23 А той відказав: Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене. І вивів до них Симеона.\n\n\n 24 І впровадив той чоловік тих людей до Й осипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам. \n\n\n 25 І вони приготовили дарунки до приходу Йосипа опівдні, бо поч ули, що там вони їстимуть хліб.\n\n\n 26 І ввійшов Йосип до дому, а во ни принесли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.\n\n\n 27 А він запитав їх про мир і сказав: Чи гаразд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?\n\n\n 28 А вони відказали: Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий. І в они схилилися, і вклонилися до землі.\n\nThe Phillip Medhurst Picture Torah 217. Joseph receives Benjamin \n\n\n 29 І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали? І сказав: Нехай Бог буде милостив ий до тебе, мій сину!\n\n\n 30 І Йосип поспішив, бо порушилася його лю бов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...\n\n\n 31 І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: Покладіть хліба!\n\n\n 32 І поклали йому окремо, а їм ок ремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.\n\nБрати Йосипа їдять перед його лицем. Ко мікс Sweet media.\n\n\n 33 І вони посідали перед ним, перворідний за п ерворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди од ин перед одним.\n\n\n 34 І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпив алися з ним. \n\n\n \n DTSTAMP:20260512T020443Z DTSTART:20150121T000000Z DTEND:20150121T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+021 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR