BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:179b5498b10e0026fd9f6fd8c84f48fb CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:25 січня: Буття 50:1-Вихід 2:10, Матвія 16:13-17:9,  Псалом 20(21):1-1 4 (РСП: 21:1-13), Приповісті 5:1-6\n\n\nМатвія 16:13-17:9:\n\nКарл Генріх Б лох (1834-1890). Портрет Христа.\n\n\n 13 Прийшовши ж Ісус до землі Ке сарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?\n\n\n 14 Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1 902). Віровизнання Петра.\n\n\n 15 Він каже до них: А ви за кого Мене маєте?\n\n\n 16 А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!\n\nП'єтро Перуджино (1446-1524). Христос дає ключі Святому Петру (1 492)\n\n\n 17 А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симон е, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.\ n\n\n 18 І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.\n\n\n 19 І ключі тобі дам від Цар ства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!\n\nЖан Огю́ст Доміниік Енг р (1780-1867). Христос дає ключі Петру.\n\n\n 20 Тоді наказав Своїм уч ням, щоб нікому не казали, що Він Христос.\n\n\n 21 Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскр еснути третього дня.\n\n\n 22 І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!\n \nДже ймс Тіссо (1836-1902). Відступися, сатано!\n\n\n 23 А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш н е про Боже, а про людське!\n\n\n 24 Промовив тоді Ісус учням Своїм: Ко ли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свог о хреста, та й іде вслід за Мною.\n\n\n 25 Бо хто хоче спасти свою душ у, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.\n\n\n& nbsp;26 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапаст ить? Або що дасть людина взамін за душу свою?\n\nАгостіно Карраччі&nbs p;(1557-1602). Куди Ти йдеш, Господи?\n\n\n 27 Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з діла ми його.\n\n\n 28 Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуш тують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм.\n \n\n17:1 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата йог о, та й веде їх осібно на гору високу.\n\n\n 2 І Він перед ними переоб разився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як сві тло.\n\nАлєкса́ндр Іва́нов (1806-1858). Преображення Господнє.\n\n\n&n bsp;3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.\n\n\n&nbs p;4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне д ля Іллі.\n\n\n 5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав . Його слухайтеся!\n\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Преображення Госпо днє.\n\n\n 6 А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно... \n\n\n 7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й н е бійтесь!\n      \nПреображення Господнє: Рафаель Санті (1483-1520) та Ludovico Carracci (1555-1619).\n\ n\n 8 Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.\ n\n\n 9 А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нік ому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.\n\n\n  \n\n\nПсалом 20(21):1-14 (РСП: 21:1-13):\n \nВестмінстерськи й Псалтир (бл.1200 р.). Цар Давид.\n\n\n21:1 Для дириґетна хору. Псалом Дав идів. (021-2) Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!\n\n\n 2 (021-3) Ти йому дав бажання серця його, і проха ння уст його не відмовив. Села.\n\n\n 3 (021-4) Бо Ти його випередив б лагословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.\n\n\n& nbsp;4 (021-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні в іки!\n\n\n 5 (021-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та ве личність кладеш Ти на нього,\n\n\n 6 (021-7) бо Ти вчиниш його благосл овенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!\n\n\n&nbs p;7 (021-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається ві н.\n\nАндре Боневё (1335-бл.1400). Цар Давид. Мініатюра з Псалтиря Жан а Беррійського\n\n\n 8 (021-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, зн айде правиця Твоя Твоїх ненависників.\n\n\n 9 (021-10) На час гніву Св ого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.\n\n\n 10 (021-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє на сіння з-поміж синів людських.\n\n\n 11 (021-12) Бо нещастя на Тебе вон и простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,\n\n\n 12 (021-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли пос тавиш на них.\n\n\n 13 (021-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!\n\n\n \n\n\nПриповісті 5 :1-6:\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Портрет старого. \n\n\n  1 Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,\n\n\n&n bsp;2 щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!\ n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Вірсавія біля фонтану.\n\n\n 3 Бо к рапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Самсон і Деліла. \n\n\n 4 та гіркий їй кінець , мов полин, гострий, як меч обосічний,\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Филистимляни осліпляють Самсона. \n\n\n 5 її ноги до смерти спуск аються, шеолу тримаються кроки її!\n\n\n 6 Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.\n\nЛовіс Коринт (1858-1925). Осліплений Самсон, закутий в ланцюги. \n\n\n \n\n\nБуття 50:1-Ви хід 2:10:\n\n\nБуття 50:1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав на д ним, і цілував його.\n\n\n 2 І звелів Йосип рабам своїм лікарям заба льзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.\n\nБальзамуванн я Якова. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 3 І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.\ n\n\n 4 А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фара онового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей ф араонових так:\n\n\n 5 Батько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я в мираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш м ене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.\n\n\n  ;6 І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.\n\n \n 7 І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фарао нові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,\n\nДжеймс Тіссо (18 36-1902). Похорон Якова.\n\n\n 8 і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони по зоставили в країні Ґошен.\n\n\n 9 І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий. \n\n\n 10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ре вним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.\n\nFoster Bib le. Похорон Якова.\n\n\n 11 І побачили мешканці того Краю, ханаан еяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:\n\n\n 12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.\n\n\n 13 І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купи в був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.\ n\nDavid Roberts (1796-1864). Єгипет.\n\n\n 14 А Йосип, як похова в він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.\n\n\n 15 І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?\n\n\n 16 І переказали вони Йо сипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:\n\n\n  17 Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню пров ину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...\n\n\n 18 І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!\n\nГюстав Доре (1832-1883). Йосип та його брати.\n\n\n 19 А Йос ип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?\n\n\n 20 Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як ви йшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!\n\n\n 21 А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і про мовляв до їхнього серця.\n\n\n 22 І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.\n\nAlonso Cano (11601-1667) . Смерть Йосипа. \n\n\n 23 І побачив Йосип в Єфрема дітей третьог о покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипо ві коліна.\n\n\n 24 І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог ко нче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авр аамові, Ісакові та Якову.\n\n\n25 І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говоря чи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!\n\n\n 26 І в покоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був по кладений у труну в Єгипті.\n\n\n \n\n\nВИХІД 1:1 А оце ймення Ізраїлев их синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:\n\nЯ ків з родиною переселяється до Єгипту. Книжклва ілюстрація.\n\n\n 2 Ру вим, Симеон, Левій і Юда,\n\n\n 3 Іссахар, Завулон і Веніямин,\n\n\n&n bsp;4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.\n\n\n 5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.\n\n\n 6 І вмер Й осип і всі браття його, та ввесь той рід.\n\n\n 7 А Ізраїлеві сини пло дилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І напо внився ними той край.\n\n\n 8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.\n\n\n 9 І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих си нів численніший і сильніший від нас!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Фараон ві ддає наказ.\n\n\n 10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.\n\n\n 11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будув ав міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.\n\n\n 12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.\n\n\n 13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжк о працювати.\n\n\n\nЕдвард Джон Пойнтер (1836-1919). Праця євреїв у Єгипті.\n\n\n 14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло гл ини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушу вали тяжко робити.\n\n\n 15 І звелів був єгипетський цар єврейським ба бам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,\n\n\n 16 і гов орив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то в бийте його, а коли це дочка, то нехай живе.\n\n\n 17 Але баби-сповитух и боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишал и хлопчиків при житті.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Фараон і баби-спо витухи.\n\n\n 18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?\n\n\n 19 І сказ али баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.\n\n\n 20 І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмнож увався, і сильно міцнів.\n\n\n 21 І сталося, тому, що ті баби-сповитух и боялися Бога, то Він будував їм доми.\n\nФараон, баби-сповитухи та наказ топити єврейських немовлят. (early 14th century Golden Haggadah, Catal onia)\n\n\n 22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожн ого народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоста вляйте при житті!\n\nMichiel van der Borch (?- помер 1364). Фараон нак азує топити єврейських немовлят у Нилі (1332).\n\n\nВИХІД 2:1 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.\n\n\n2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала йо го три місяці.\n \nЛіворуч: Pedro Américo (1843-1905). Право руч: Paul Delaroche (1797-1856) \n\n\n 3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.\n  \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Сестра Мойсея відпускає кошик з братом по воді та дивиться за подальшою його долею.\n\n\n 4 А сестра його стоял а здалека, щоб довідатися, що йому станеться.\n\nЗнайдення Мойсея. Фреска х раму Дура Европас (Сирія, 3 століття по Христу?)\n\n\n 5 І зійшла фара онова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачил а вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.\ n\nLawrence Alma-Tadema (1836-1912). Знайдення Мойсея (1904).\n&n bsp;6 І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосер дилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!\n\nОраціо Джентилескі (1563-1639). Знайдення Мойсея.\n\n\n 7 І сказала сестра його до фараон ової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона го дуватиме тобі дитину?\n\nPieter Fransz de Grebber (c.1600–1652/3) . Знайдення Мойсея.\n\n\n 8 І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.\n \nПаоло Веронезе (1528-1588). Знайдення Мойсея.\n\n\n 9 А дочка фараонова сказала до неї: На тобі ц ю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка ди тину, і годувала її.\n\nАндре́а Челе́сти (1637-1712). Дочка фараона передає Мойсея його матері як годувальниці.\n\n\n 10 І підросло те дитя, і во на привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.\n\nУільям Хогарт ( 1697-1764). Мойсей перед дочкою фараона. \n DTSTAMP:20260429T094005Z DTSTART:20150125T000000Z DTEND:20150125T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+025 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR