BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:c947e87a2902fb48123d6c940895082b
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:29 січня: Вихід 7:25-9:35, Матвія 19:13-30, &nbsp;Псалом 23(24):1-10 (РСП: 
 24:1-10), Приповісті 6:1-5\n\n\nМатвія 19:13-30:\n\nКарл Генріх Блох (1834-
 1890). Христос і дитина.\n\n\n&nbsp;13 Тоді привели Йому діток, щоб поклав 
 на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.\n\n\n&nbsp;14 Ісус же 
 сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небес
 не належить таким.\n\n\n&nbsp;15 І Він руки на них поклав, та й пішов звідт
 іля.\n\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Христос пригортає дітей.\n\n\n&nbsp;1
 6 І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я 
 доброго, щоб мати життя вічне?\n\n\n&nbsp;17 Він же йому відказав: Чого зве
 ш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до 
 життя, то виконай заповіді.\n\n\n&nbsp;18 Той питає Його: Які саме? А Ісус 
 відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.\n\n
 \n&nbsp;19 Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.\
 n&nbsp;Генріх Хоффман (1824-1911). Ісус і Багатий юнак (1881)\n\n\n&nbsp;20
  Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?\n\n\n&nbsp;
 21 Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й
  убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід з
 а Мною.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). і багатий юнак із сумом відійшов...\n\
 n\n&nbsp;22 Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі має
 тки він мав.\n\n\n&nbsp;23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, щ
 о багатому трудно ввійти в Царство Небесне.\n&nbsp; &nbsp;&nbsp;\nGeorge Fr
 ederic Watts&nbsp;(1817-1904). "Бо великі маєтки він мав..."&nbsp;&nbsp;Фре
 нсіс Діксі&nbsp;(1853-1928). Потішитель.&nbsp;\n\n\n&nbsp;24 Іще вам кажу: 
 Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство вв
 ійти!\n\n\n&nbsp;25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Х
 то ж тоді може спастися?\n\n\n&nbsp;26 А Ісус позирнув і сказав їм: Неможли
 ве це людям, та можливе все Богові.&nbsp;\n&nbsp;\nЛукас Кранах Молодший (1
 515-1586). Веймарський вівтар (фрагмент).\n\n\n&nbsp;27 Тоді відізвався Пет
 ро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж
  нам буде за це?\n\n\n&nbsp;28 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що ко
 ли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тод
 і сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванад
 цять племен Ізраїлевих.\n\n\n&nbsp;29 І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, 
 чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокр
 отно одержить і успадкує вічне життя.\n\nAdam Brenner (1800–1891). Ісус кли
 че Своїх перших учнів.\n\n\n&nbsp;30 І багато-хто з перших останніми станут
 ь, а останні першими.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 23(24):1-10&nbsp;(РСП:&nbsp;2
 4:1-10):&nbsp;\n&nbsp;\nМарк Шагал (1887-1885). Давид.\n\n\n1&nbsp;Псалом Д
 авидів.&nbsp;Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,\n\n\
 n&nbsp;2 бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.\n\n\n&nbsp;3 
 Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?\n\nМар
 к Шагал (1887-1885). Давид і Вірсавія.\n\n\n&nbsp;4 У кого чисті руки та щи
 реє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обм
 ану,\n\n\n&nbsp;5 нехай носить він благословення від Господа, а праведність
  від Бога спасіння свого!\n&nbsp;\nМарк Шагал (1887-1885). Давид.\n\n\n&nbs
 p;6 Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яко
 вів! Села.\n\n\n&nbsp;7 Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, вх
 оди відвічні, і ввійде Цар слави!\n\n\n&nbsp;8 Хто ж то Цар слави? Господь 
 сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!\n\nМарк Шагал (1887-1885). 
 Агапе.\n\n\n&nbsp;9 Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічн
 і, і ввійде Цар слави!\n\n\n&nbsp;10 Хто ж то Він, той Цар слави? Господь С
 аваот Він Цар слави!&nbsp;Села.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 6:1-5:&nbsp;\n&
 nbsp;\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Портрет старого у червоному.\n\n\n&n
 bsp;1 Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужо
 го,\n\n\n&nbsp;2 ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-
 за слів своїх уст!\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Хлопчик у дивному кос
 тюмі.\n\n\n&nbsp;3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук с
 вого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,\n\n\n&nbsp;
 4 не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,\n\n\n&nbsp;5 рятуйся, як
  серна, з руки, і як птах із руки птахолова!\n\nРембрандт ван Рейн (1606-16
 69). Польський вершник.\n\n\n&nbsp;\n\n\nВихід 7:25-9:35:\n\n\n7:25 І минул
 о сім день по тому, як Господь ударив Річку.\n\nКарло Дольчі (1616-1686). М
 ойсей.\n\n\n8:1 (07-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й 
 скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Ме
 ні.\n\n\n&nbsp;2 (07-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю вв
 есь край твій жабами.\n\n\n&nbsp;3 (07-28) І стане Річка роїти жаби, і вони
  повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на лі
 жко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до
  діжок твоїх.\n\n\n&nbsp;4 (07-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх ра
 бів твоїх повилазять ці жаби.\n&nbsp;\nКара жабами. Гравюра.\n\n\n&nbsp;5 (
 08-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з пал
 ицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський 
 край.\n\n\n&nbsp;6 (08-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і в
 ийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.\n\n\n&nbsp;7 (08-3) Та так само
  зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську з
 емлю.\n&nbsp;\n&nbsp;Jollain&nbsp;(перша згадка 1660, помер 1683).&nbsp;Кар
 а жабами.\n\n\n&nbsp;8 (08-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказа
 в: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я
  відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!\n\n\n&nbsp;9 (08-
 5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за 
 слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, 
 тільки в Річці вони позостануться.\n\n\n&nbsp;10 (08-6) А той відказав: На 
 завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Г
 осподь, Бог наш!\n\nКара жабами.\n\n\n&nbsp;11 (08-7) І відійдуть жаби від 
 тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Рі
 чці вони позостануться.\n\n\n&nbsp;12 (08-8) І вийшов Мойсей та Аарон від ф
 араона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.\n\
 n\n&nbsp;13 (08-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з дом
 ів, і з подвір'їв, і з піль.\n\n\n&nbsp;14 (08-10) І збирали їх цілими купа
 ми, і засмерділась земля!\n\nPhilip Howe Illustration Home Page. Кара жабам
 и.\n\n\n&nbsp;15 (08-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стал
 о запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.\n\n\n&nb
 sp;16 (08-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою па
 лицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетськом
 у краї!\n\n\n&nbsp;17 (08-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою
  з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й
  на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.\n
 \n\n&nbsp;18 (08-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести
  воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.\n\nWilliam de Bra
 iles&nbsp;(active c. 1230 – c. 1260). Третя кара: Воші.&nbsp;\n\n\n&nbsp;19
  (08-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове 
 було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.\n\n\n&nbsp;2
 0 (08-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед 
 лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь
 : Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!\n\n\n&nbsp;21 (08-17) Бо к
 оли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і
  на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушн
 і, а також земля, на якій вони живуть.\n\n\n&nbsp;22 (08-18) І відділю того
  дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб т
 и знав, що Я Господь посеред землі!\n\n\n&nbsp;23 (08-19) І зроблю Я різниц
 ю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!\n&nbsp;\nLA H
 AGGADAH DE BARCELONA. Юдейський боснійський манускрипт (близько 1320 року).
  Кари Єгипецькі.&nbsp;\n\n\n&nbsp;24 (08-20) І зробив Господь так. І найшла
  численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську зе
 млю. І нищилась земля через ті рої мух!\n\n\n&nbsp;25 (08-21) І кликнув фар
 аон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богов
 і в цьому краї!\n\n\n&nbsp;26 (08-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити
  так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому
 . Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не 
 вкаменують нас?\n\n\n&nbsp;27 (08-23) Триденною дорогою ми підемо на пустин
 ю, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.\n\nДжеймс
  Тіссо (1836-1902). Кара мухами.\n\n\n&nbsp;28 (08-24) І сказав фараон: Я в
 ідпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тіль
 ки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!\n\n\n&nbsp;29 (08-25) І
  сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступит
 ь той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тіл
 ьки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертв
 у Господеві.\n\n\n&nbsp;30 (08-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став прос
 ити Господа.\n\n\n&nbsp;31 (08-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і від
 вернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зостало
 ся ані однієї.\n\nМихайло Врубель (1856-1910). Мойсей.\n\n\n&nbsp;32 (08-28
 ) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він
  народу того!\n\n\n9:1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і гов
 ори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай в
 они служать Мені!\n\n\n&nbsp;2 Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш де
 ржати їх ще,\n\nWoodcut depicting God sending the locusts to Egypt, from th
 e Ninth German Bible (Cologne Bible), 1483&nbsp;\n\n\n&nbsp;3 то ось Господ
 ня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах,
  на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.\n\n\n&nbsp;4 І відділить
  Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо вс
 ього, що належить Ізраїлевим синам.\n\n\n&nbsp;5 І призначив Господь устале
 ний час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.\n&nbsp;\n&nbsp;
 Гюстав Доре (1832-1883). П'ята кара.\n\n\n&nbsp;6 І зробив Господь ту річ н
 азавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не з
 гинуло ані одне.\n\n\n&nbsp;7 І послав фараон довідатись, а ось не згинуло 
 з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, і не відпус
 тив він народу того!\n\nJoseph Mallord William Turner&nbsp;(1775-1851). П'я
 та кара єгипецька.\n\n\n&nbsp;8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Віз
 ьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на 
 очах фараонових.\n\n\n&nbsp;9 І стане вона курявою над усією єгипетською зе
 млею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єг
 ипетському краї.\n\n\n&nbsp;10 І набрали вони сажі з печі, та й стали перед
  фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що 
 кинулися на людині й на скотині.\n\nШоста кара єгипецька: Гнояки.&nbsp;the 
 Toggenburg Bible (Switzerland) of 1411.\n\n\n&nbsp;11 А чарівники не могли 
 стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх 
 єгиптянах.\n\n\n&nbsp;12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він н
 е послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.\n\n\n&nbsp;13 І сказав Г
 осподь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й с
 кажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вон
 и служать Мені!\n&nbsp;\nШоста кара єгипецька: Гнояки.&nbsp;The Golden Hagg
 adah Catalonia (бл. 1300 року)\n\n\n&nbsp;14 Бо цим разом Я пошлю всі урази
  Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що нема
 є на всій землі Такого, як Я!\n\n\n&nbsp;15 Бо тепер, коли б Я простягнув С
 вою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із з
 емлі.\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей та Аарон перед фараоном.\n\
 n\n&nbsp;16 Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб 
 оповідали про Ймення Моє по всій землі.\n\n\n&nbsp;17 Ти ще опираєшся проти
  народу Мого, щоб їх не відпустити.\n\n\n&nbsp;18 Ось Я взавтра, цього саме
  часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від
  дня його заложення аж до сьогодні.\n\n\n&nbsp;19 А тепер пошли, позаганяй 
 худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукан
 а в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають
 !\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей накликає кару градом.\n\n\n&nbsp;20 Х
 то з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та с
 вою худобу до домів.\n\n\n&nbsp;21 А хто не звернув свого серця до слова Го
 споднього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.\n\n\n&nbsp;22 
 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град 
 у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в
  єгипетській землі!\n\n\n&nbsp;23 І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Г
 осподь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом н
 а єгипетську землю.\n\nJohn Martin (1789-1854). Сьома кара: Град.\n\n\n&nbs
 p;24 І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого
 , як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.\n\n\n&nbsp
 ;25 І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людин
 и аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове д
 ерево поламав!\n\n\n&nbsp;26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, 
 не було граду.\n&nbsp;\nJohn Martin (1789-1854). Сьома кара: Град.\n\n\n&nb
 sp;27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згр
 ішив я тим разом! Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!\n\n
 \n&nbsp;28 Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я від
 пущу вас, і ви більше не залишитеся...\n\n\n&nbsp;29 І сказав до нього Мойс
 ей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестанут
 ь, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!\n\n\n&nbsp;30 А 
 ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!\n\n\n
 &nbsp;31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.\n\n
 \n&nbsp;32 А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.\n\n\n&nbsp;33 І
  вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перес
 тали громи та град, а дощ не лив на землю.\n\n&nbsp;Benjamin West&nbsp;(173
 8-1820). Мойсей та аарон говорять з фараоном.\n\n\n&nbsp;34 І побачив фарао
 н, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим
  своє серце, він та раби його.\n\n\n&nbsp;35 І стало запеклим фараонове сер
 це, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсе
 я.&nbsp;\n
DTSTAMP:20260503T170625Z
DTSTART:20150129T000000Z
DTEND:20150129T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+029
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR