BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:a7c65998ce59892c2d0fa9f35ec3c852 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогоднi DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:20 березня: Числа 30:1-31:54, Лука 4:1-30, Псалом& nbsp;62(63):1-12 (РСП, NIV: 63:1-11), Приповісті 11:20-21\n\ n\nЛука 4:1-30:\n \nПаоло Веронезе (1528-1588). Хрищення і спокус а Христа у пустелі (1580-1582).\n\n\n4:1 А Ісус, повний Духа Святого, верну всь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.\n\n\n 2 Сорок ден ь там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчил ись вони, то вкінці зголоднів. \n\nІван Крамський (1837-1887). Спокуса Христа у пустелі.\n\n\n 3 І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий , скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!\n     \nСпокуса Христа у пустелі: Juan de Flandes (c.1460-1519). Карл Генрі х Блох (1834-1890).\n\n\n 4 А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!\n   \nСандро Бот ічеллі (1445-1510). Спокуса Христа у пустелі (деталь).\n\n\n 5 І він в ивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на сві ті.\n\n\n 6 І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню сла ву, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.\n\n\n 7 Тож коли Ти п оклонишся передо мною, то все буде Твоє!\n\n\n 8 І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йо му!\n \nСандро Ботічеллі (1445-1510). Спокуса Христа у пустелі зі зціл енням прокаженого..\n\n\n 9 І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику хр аму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!\n\n\n& nbsp;10 Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!\n  \nСандро Ботічеллі (1445-1510). Спокуса Христа у пустелі (деталь).\n\ n\n 11 і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камі нь Своєї ноги!\n\n\n 12 А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!\n \nСандро Ботічеллі (1445-1510). Спокуса Христа у пустелі (деталь).\n 13 І диявол, скінчивши все цеє спокушува ння, відійшов від Нього до часу.\n\n\n 14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.\n\n\n 15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.\n\n\n 16 І при був Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня субо тнього до синагоги, і встав, щоб читати.\n\nСувій одної із Старозаповітних книг.\n\n\n 17 І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він кни гу, знайшов місце, де було так написано:\n\n\n 18 На Мені Дух Господні й, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене пр оповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,\n\n\n 19 щоб проповідувати рік Господнього змилування.\n&nb sp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус проповідує у синагозі.\n\n\n 20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.\n\n\n 21 І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!\n\n\n 22 І всі Йому стверджували й дивувались словам б лагодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?\ n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Ісус проповідує.\n\n\n 23 Він же пр омовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.\n\n\n&n bsp;24 І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у ві тчизні своїй.\n \nГюстав Доре (1832-1883). Ісус проповідує в синагозі. \n\n\n 25 Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,\n\n\n 26 а Ілля не до ж адної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки. \n\n\n 27 І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жа ден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902 ). Розгнівані юдеї в синагозі в Назареті.\n\n\n 28 І всі в синагозі, п очувши оце, переповнились гнівом. \n\n\n 29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудо ване, щоб скинути додолу Його...\n \nІсуса намагаються скинути у прірв у в Назареті.\n\n\n 30 Але Він перейшов серед них, і віддалився.\n&nbs p; \n\n\n \n\n\nПсалом 62(63):1-12 (РСП, NIV:  ;63:1-11):\n\nЦар Давид. Західноєвропейська фреска.\n\n\n63:1 Псалом Давиді в, коли був він у пустині юдейській.\n\n\n(063-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води... \n\n\n 2 (063-3) Я так пригляд ався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,\n\n\n 3 (06 3-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!\n\n&nbs p;Jan de Bray (c.1627–1697). Давид молиться у скинії біля показних хлібів.\ n\n\n 4 (063-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймен ня Твого буду руки свої підіймати!\n\n\n 5 (063-6) Насичується, ніби л оєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.\n\n\n 6 (0 63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних :\n\n\n 7 (063-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!\n \nПітер Пауль Рубенс (1577-1641). Старий Давид молиться Г осподу.\n\n\n 8 (063-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя пі дпирає мене.\n\n\n 9 (063-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нех ай западуться до споду землі,\n\n\n 10 (063-11) нехай помордовані буду ть мечем, бодай стали шакалам поживою!\n\nJan de Bray (1627-1697). Давид і Ковчег Завіту (1676).\n\n\n 11 (063-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!\n\n\ n \n\n\nПриповісті 11:20-21:\n \n Leon Marie Dansaert. (1830-1909). Дуель.\n\n\n 20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.\n\n\n 21 Ручаюсь: не буде невинним л ихий, а нащадок правдивих захований буде.\n\n Gustav Spangenberg (1828 – 1891). Лютер грає на мандолині в колі родини.\n\n\n \n\n\nЧисла&nbs p;30:1-31:54:\n\n\n30:1 (030-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлев их синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:\n\nВалантен де Булонь ( 1591-1632) Моисей.\n\n\n 2 (030-3) Коли хто складає обітницю для Госпо да або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить св ого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.\n\n\n 3 (030- 4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,\n\n\n 4 (030-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то буд уть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.\n\n\n 5 (030-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, к оли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.\n&nb sp;\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Служниця.\n\n\n 6 (030-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,\n\n\n 7 (030-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою д ушу, будуть важні.\n\n\n 8 (030-9) А якщо того дня, коли чоловік її по чув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.\n\n\n 9 (030-10) А о бітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ні й. \n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Анна молиться перед Господом, обіцяюч и посвятити сина Господу. \n\n\n 10 (030-11) А якщо вона обітувал а в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,\n\n\n&nb sp;11 (030-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть в ажні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.\ n\n\n 12 (030-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, ко ли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душ і її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.\n\n\n& nbsp;13 (030-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.\n\n\n 14 (03 0-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зроб ить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важним и, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.\n\nGerbrand van den Eeckhout& nbsp;(1621-1674). Анна виконує свою обітницю посвятити Самуїла Господу.\n\n \n 15 (030-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.\n\n\n 16 (030-17) Оце постанови, що Господь на казав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.\n\n\n31:1 І Господь пром овляв до Мойсея, говорячи:\n\n\n 2 Пімсти мідіянітам за кривду Ізраїле вих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні. \n\n\n 3 І пром овив Мойсей до народу, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей для війська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пімсту на мідіян.\n\nНіколас Майе рт (1592-1655). Мойсей наказує винищити мідіятян (1650) \n\n\n 4 По тисячі з племені зо всіх Ізраїлевих племен пошлете до війська.\n\n\n&nbs p;5 І були призначені з Ізраїлевих тисяч тисяча з племені дванадцять тисяч узброєних для війська.\n\n\n 6 І послав їх Мойсей тисячу з кожного пле мени до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий посуд, і сурми для сурмлення в його руці.\n\n\n 7 І рушили війною на М ідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабивали кожного чоловічої ста ті.\n\n\n 8 І крім тих забитих, позабивали мідіянських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, п'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорово го сина, забили мечем.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус Навин і п'ять царі в мадіамських.\n\n\n 9 І полонили Ізраїлеві сини мідіянських жінок і ї хніх дітей, і всю їхню худобу, і всі їхні стада та ввесь їх маєток пограбув али.\n\n\n 10 А всі їхні міста по їхніх осадах та всі їхні оселі попал или огнем.\n\n\n 11 І позабирали вони все захоплене й усю здобич, люде й та худобу.\n\n\n 12 І вони привели до Мойсея й до священика Елеазара та до громади Ізраїлевих синів полонених і здобич, і захоплене до табору, до моавських степів, що над приєрихонським Йорданом.\n\n\n 13 І вийшли Мойсей і священик Елеазар та всі начальники громади назустріч їм поза табі р.\n\n\n 14 І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902 ). Євреї захопили в полон мадіямських жінок.\n\n\n 15 І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?\n\n\n 16 Тож вони були дл я Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа че рез Пеора! І була поразка в Господній громаді.\n 17 А тепер позабивайт е кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеські м ложі, повбивайте.\n\n\n 18 А всіх молодих жінок, що не познали мужес ького ложа, зоставте живими для себе.\n\n\n 19 А ви пробудьте поза таб ором сім день. Кожен, хто забив кого, і кожен, хто доторкався трупа, очисть теся дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.\n\n\n 20 І ви очист ите кожну одежу, і кожну шкуряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кож ну дерев'яну річ.\n\n\n 21 І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: Оце постанова закону, що Господь наказав був Мойсеєві:\n\n\n&nbs p;22 Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цину та олово,\n\n\n 23 кож ну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, і стане чиста, тіль ки перше очищальною водою очиститься; а все, що не видержує огню, перепрова дите через воду.\n\n\n 24 І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору.\n    \nGerard Hoet (1648-1733) and others, побиття мадіянських царів. Поділ здобичі.\n\n\n&nb sp;25 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:\n\n\n 26 Перелічи здоби ч бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківс ьких домів громади.\n\n\n 27 І поділиш ту здобич пополовині між учасни ками війни, що входять до війська, і між усією громадою.\n\n\n 28 І пр инесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної.\n\n\n 29 З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеаза рові як Господнє приношення.\n\n\n 30 А з половини Ізраїлевих синів ві зьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти з людини, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібної, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сто рожу Господньої скинії.\n\n\n 31 І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.\n\nCharles Jones (1836-1902). Вівці на пас овиську. \n\n\n 32 І була здобич, позостале грабунку, що захопили були військові: дрібної худоби шістсот тисяч і сімдесят тисяч і п'ять тися ч.\n\n\n 33 А худоба велика сімдесят і дві тисячі.\n\n\n 34 І осл и шістдесят і одна тисяча.\n\n\n 35 А душ людських із жінок, що не піз нали мужеського ложа, усіх душ тридцять і дві тисячі.\n\n\n 36 І була половина, частка тих, що входили до війська, число худоби дрібної триста ти сяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.\n\n\n 37 І була данин а для Господа з худоби дрібної, шість сотень сімдесят і п'ять.\n\n\n 3 8 А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня данина для Господа сімдес ят і двоє.\n\nEugène Burnand (1850-1921). Вислюки.\n\n\n 39 А осли: тр идцять тисяч і п'ять сотень, а їхня данина для Господа шістдесят і один.\n\ n\n 40 А душ людських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа тр идцять і дві душі.\n\n\n 41 І дав Мойсей данину Господнього приношення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.\n\n\n 42 І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на в ійну,\n\n\n 43 і була громадська половина з дрібної худоби триста тися ч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.\n\n\n 44 А худоба велик а тридцять і шість тисяч.\n\nEugène Burnand (1850-1921). Бики.\n\n\n 4 5 А осли тридцять тисяч і п'ять сотень.\n\n\n 46 А людських душ шістна дцять тисяч,\n\n\n 47 і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнят ого одного з п'ятидесяти з людини та зо скотини, та й дав їх Левитам, що ви конують сторожу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.\n\n\n&n bsp;48 І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотн ики,\n\n\n 49 та й сказали Мойсеєві: Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало. \n\n\n 50 І ми п ринесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Го споднім лицем.\n\nПітер Клас (бл.1597-1661). Натюрморт "Суєта".\n\n\n  51 І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ. \n\n\n 52 І було всього золота приношення, що принесли для Господа, ші стнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.\n\ n\n 53 Військові грабували кожен для себе.\n\n\n 54 І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, пам'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.\n\n\ n \n DTSTAMP:20260510T230236Z DTSTART:20150320T000000Z DTEND:20150320T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+079 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR