BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:db1d77993113ba767648b8aca27917fc CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогоднi DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:23 березня: Числа 36:1 — Повторення Закону 1:46, Лука 5:29-6 :11, Псалом 65(66):1-20 (РСП, NIV: 66:1-20), Приповісті  11:24-26\n\n\nЛука 5:29-6:11: \n\nJan Sanders van Hemessen  (c.1500–c.1566). Ісус кличе митника Матвія.\n\n\n 29 І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших , що сиділи з Ним при столі.\n\n\n 30 Фарисеї ж та книжники їхні нарік али на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус їсть із грішниками в домі Матвія.\n\n\n 31 А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребую ть здорові, а слабі.\n\n\n 32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до п окаяння, а грішних.\n\n\n 33 Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іван ові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п' ють?\n\n\n 34 Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб пос тили гості весільні, поки з ними ще є молодий?\n \nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Бенкет в домі Симона фарисея (1618-1620).\n\n\n 35 Але пр ийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих дн ів...\n\n\n 36 Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не нада сться.\n\nСтарі й нові бурдюки.\n\n\n 37 І ніхто не вливає вина молодо го в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється , і бурдюки пропадуть.\n\nНіко Піросмані (1862-1918). Чоловік з бурдюком ви на.\n\n\n 38 Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.\n \ nНіко Піросмані (1862-1918). Святкування з баянистом.\n\n\n 39 І ніхто , старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!\n\n\n6:1 І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розте рши руками.\n\nJohannes Raphael Wehle (1848-1936). Ісус з учнями йде полями .\n\n\n 2 А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?\n\n\n 3 І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не ч итали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із н им?\n\n Jan de Bray (c.1627–1697). Давид молиться у скинії біля показн их хлібів.\n\n\n 4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?\n\nAert de Gelder (or Arent 1645-1727).  Ахімелех дає Давиду меча Голіата.\n\n\n 5 І сказав Він до них: С ин Людський Господь і суботі!\n\n\n 6 І сталось, як в іншу суботу зайш ов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була в сохла.\n\n\n 7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздо ровить, щоб знайти проти Нього оскарження.\n\n\n 8 А Він знав думки їх ні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Т ой підвівся і став.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Уздоровлення сухорук ого у синагозі.\n\n\n 9 Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що год иться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?\n\n\n  10 І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Юдеї намовляються вбити Ісуса.\n\n\n 11 А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...\n\n\n \n\n\nПсалом&n bsp;65(66):1-20 (РСП, NIV: 66:1-20):\n\n\n66:1 Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,\n\n\n 2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!\n\nБоженко Василь (1936 ). Натюрморт з хлібом.\n\n\n 3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Ч ерез силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,\n\n\n 4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села .\n\n\n 5 ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти лю дських синів!\n\n\n 6 Він на суходіл змінив море, й переходили річку н огою, там раділи ми в Ньому!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Перехід левитів з Ковчегом Завіту через Йордан.\n\n\n 7 Він царює навіки Своєю могутніс тю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.  ;\n\n\n 8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розг олошуйте, \n\n\n 9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі н ашій спіткнутись,\n\nНікола Пуссен (1594-1665). Бог Всемогутній.\n\n\n  ;10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюєть ся... \n\n\n 11 Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,\n\n\n 12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввій шли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!\n\nКозімо Росселі (1439-1507). Перехід євреїв через Червоне море.\n\n\n 13 Увійду я до д ому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,\n\n\n 14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!\n\n\n 15 Ціл опалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую б иків із козлами. Села.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту.\n\n\n 16 ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я роз кажу, що Він учинив для моєї душі:\n\n\n 17 До Нього я кликав устами с воїми, і хвали Йому під моїм язиком!\n\n\n 18 Коли б беззаконня я бачи в у серці своїм, то Господь не почув би мене,\n\n\n 19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!  \nFrancesco di Giorgio Martini (1 439 – 1501). Бог-Отець з анголами. \n\n\n 20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!\n\n\n \n\n\n Приповісті 11:24-26: \n \nNikolaos Gyzis (1842–1901). Строти (1871)\n\n\n 24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.\n\n\n 25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.\n \nBartholomeus Br eenbergh (1598-1657). Йосип роздає хліб у Єгипті під час голоду.\n\n\n  26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.\n\n\n \n\n\nЧисла 36:1 — Повторення Закону 1:46:\n\n\n36:1 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовил и перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих си нів,\n\nДочки Целофхада (з ілюстрацій до Бібліїї Фостера).\n\n\n 2 і с казали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим сина м, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.\n\n\n 3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших пл емен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батькі в, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.\n\n\n 4 А якщо Ізраїлевим синам бу де ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.\n\n\ n 5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.\n\n\n 6 Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто ї м подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.\ n\nДочки Целофхада (з ілюстрацій до Бібліїї 1908 року: Біблія в 1001-й ілюс трації)\n\n\n 7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від пле мени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племе ни своїх батьків.\n\n\n 8 А кожна дочка, що посяде спадщину від племен и Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.\n\n\n 9 І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїл евих синів буде держатися спадку свого.\n\n\n 10 Як Господь наказав бу в Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.\n\n\n 11 І стали Целофхадов і дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків с воїх.\n\n\n 12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стал и вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька .\n\n\n 13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мой сея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.\n\n\nП овторення Закону 1:1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізр аїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,\n \nМойс ей говорить до народу. Літографія компанії Провіденс (1907 рік).\n\n\n  ;2 одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Бар неа.\n\n\n 3 І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого д ня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йо му про них,\n\n\n 4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, щ о сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.\n\ n\n 5 На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закон а, говорячи:\n\n\n 6 Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, гов орячи: Досить вам сидіти на цій горі!\n\nЖан-Лео́н Жеро́м (1824-1904). Госп одь на горі Сінай та Божий люд.\n\n\n 7 Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.\n\n\n 8 Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авр аамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.\n\n\n  9 І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.\n\ n\n 10 Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо числен ности, як зорі небесні!\n\n\n 11 Господь, Бог ваших батьків, нехай дод асть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.\n\n\ n 12 Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?\n\n\n  13 Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племена м, і я поставлю їх на чолі вас.\n\nJacob de Wit (1695-1754). Мойсей обирає 70 старійшин (1739)\n\n\n 14 І ви відповіли мені та й сказали: Добра т а річ, що ти кажеш зробити.\n\n\n 15 І взяв я голів ваших племен, мужі в мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотника ми, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.\n\n\n  16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте супереч ки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між брато м його, та між приходьком його.\n\n\n 17 Не будете звертати уваги на о бличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обли ччя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, п ринесете мені, і я вислухаю її.\n\n\n 18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.\n\nJohn Rogers Herbert (1810–1890). Мойсе й приносить скрижалі Завіту. \n\n\n 19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори аморея нина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.\n\n \n 20 І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Б ог наш, дає нам.\n\n\n 21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край . Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бій ся й не лякайся!\n\n\n 22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошл імо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принес уть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.\n \n\n 23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять муж а, муж один для племени.\n\n\n 24 І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.\n \nНікола Пус сен (1594-1665). Повернення вивідувачів Краю із гроном винограду.\n\n\n&nbs p;25 І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!\n\n\ n 26 Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашо го.\n\n\n 27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.\n\n\n 28 Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцне ні аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.\n\n\n 29 І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!\n\n\n 30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваши х очах,\n\n\n 31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до ваш ого приходу до цього місця.\nHorace William Petherick (1839-1919). Вихід єр еїв з Єгипту.\n\n\n 32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бог а,\n\n\n 33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити , а хмарою вдень.\n\n\n 34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й р озгнівався, і заприсягнув, говорячи:\n\n\n 35 Поправді кажу, ніхто сер ед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що прис яг Я дати вашим батькам,\n\n\n 36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, ч ерез те, що він виповняв наказа Господнього.\n\n\n 37 Також на мене ро згнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!\n \nБ енджамін Вест (1738-1820). Ісус Навин та ізраїльтяни переходять Йордан.\n\n \n 38 Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцн и його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.\n\n\n 39 А діти ваші , про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони завол одіють ним.\n\n\n 40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червон ого моря.\n\n\n 41 А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Госпо деві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на г ору.\n\n\n 42 Але Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не б удете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами. \n\nМожливий маршрут Виходу євреїв з Єгипту.\n\n\n 43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавіль но переступили наказа, і зійшли на гору.\n\n\n 44 І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.\n\n\n 45 І вернулися ви, і плакали пер ед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.\n\n\n 46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.\n DTSTAMP:20260510T230656Z DTSTART:20150323T000000Z DTEND:20150323T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+082 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR