BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:d97d4d148316badb1db025cf32fc93a1 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогоднi DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:28 березня: Повторення Закону 9:1-10:22, Лука 8:4-21, П салом 68(69):20-37 (РСП, NIV: 69:19-36), Приповісті 12: 2-3\n\n\nЛука 8:4-21:\n\nAnnie Henrie Nader (modern American). Ісус-Сіяч.\n \n\n 4 І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.\n 5 Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи не бесні його повидзьобували.\n\nВінсент Ван Гог (1853-1890) (наслідування Міл ле). Сіяч (1888).\n\n\n 6 Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.\n\nВінсент Ван Гог (1853-1890).  ;Сіяч (1888).\n\n\n 7 А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.\n\n\n 8 Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!\ n \nВінсент Ван Гог (1853-1890). Сіяч.\n\n\n 9 Запитали ж Його Йо го учні, говорячи: Що визначає ця притча?\n\n\n 10 А Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли. \n\n\n 11 Ось що означає ця притча: Зерно це Боже Слово.\n\nВінсент Ван Гог (1853-1890). Натюриорт з Бі блією.\n\n\n 12 А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім прих одить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спасли ся вони.\n\n\n 13 А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує , то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і з а час випробовування відпадають.\n \nВінсент Ван Гог (1853-1890). Сіль ська дорога у Провансі вночі.\n\n\n 14 А що впало між терен, це ті, хт о слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.\n\n\n 15 А те, що на доб рій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці , і плід приносять вони в терпеливості.\n Вінсент Ван Гог (1853-1890). Поле з птахами.\n\n\n 16 А світла засвіченого ніхто не покриває посуд иною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світл о, хто входить. \n\n\n 17 Немає нічого захованого, що не виявитьс я, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде наяв.\n \nAnnie Henr ie Nader (modern American).. Жінка зі світлом.\n\n\n 18 Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від ньо го і те, що, здається йому, ніби має.\n\n\n 19 До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через народ не могли доступитись до Нього.\n\n\n&nbs p;20 І сповістили Йому: Твоя мати й брати Твої он стоять осторонь, і бажают ь побачити Тебе.\n\nAja (modern artist). Ван Гог не бачив статую Христа-Спа сителя в Ріо.\n\n\n 21 А Він відповів і промовив до них: Моя мати й бр ати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!\n\n\n \n\n\nПсалом&nb sp;68(69):20-37 (РСП, NIV: 69:19-36):\n\n\n\nЦар Давид. Ілюс трація з Вестмінсерського Псалтиря.\n\n\n 19 (069-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!\n\n\n 20 ( 069-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!\n\n\n 21 (069-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...\n\n\n  22 (069-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами ,\n\n\n 23 (069-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!\n\n\n 24 (069-25) Вилий на них Свою ревні сть, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!\n\n\n 25 (069-26) Нехай ї хнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!\n\n\n  26 (069-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки р аненим Тобою...\n\n\n 27 (069-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб во ни не ввійшли в справедливість Твою,\n\n\n 28 (069-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...\n \n Джеймс Тіссот (1836-1902). Старий Давид молиться вночі.\n\n\n 29 (069- 30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,\n\ n\n 30 (069-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!\n\n\n 31 (069-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.\n\n\n 32 (069-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серц е,\n\n\n 33 (069-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Св оїми не гордує Він!\n\n\n 34 (069-35) Нехай хвалять Його небеса та зем ля, море й усе, що в них рухається,\n\n\n 35 (069-36) бо спасе Бог Сіо на, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,\n\n\n  ;36 (069-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його , житимуть в нім!\n\n\n \n\n\nПриповісті 12:2-3: \n &nb sp;   \nWilliam Hetherell (1855–1928). Саул кидає списа в Давида. Данте Габріель Росетті (1828-1882). Цар Давид\n\n\n 2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.\n \n\n 3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захита ється.\n  \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Рицпа охороняє тіла нащадкі в Саула від птахів. Цар Соломон на троні.\n\n\n \n\n\nПовторення Закон у 9:1-10:22:\n\n\n9:1 Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб ув ійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,\n\nФьодор Зав'ялов (1810—1856). Передс мертний заповіт Мойсея.\n 2 народом великим та високим, велетнями, яки х ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?\n\n\n 3 І по знаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, я к огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.\n\n\n  4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.\n\n\n  5 Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш воло діти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виг аняє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь бат ькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.\n\nJózsef Molnár (1821-1899). Авра ам.\n\n\n 6 І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.\n\n\n 7 Па м'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, кол и вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслух няні були ви проти Господа.\n\n\n 8 І на Хориві розгнівили були ви Гос пода, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.\n\n\n 9 Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із в ами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пи в.\n\n\n 10 І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим пе рстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з сере дини огню в дні зборів.\n\n\n 11 І сталося, на кінці сорока день і сор ока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.\nCosimo R osselli (1439–1507). Мойсей на горі Синай та його спуск звідти та відс тупництво народу.\n\n\n 12 І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.\n\n\n 13 І ска зав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиї й.\n\n\n 14 Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під н еба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.\n\n\n 15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці запов іту в обох руках моїх.\n\n\n 16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Г оспода, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з доро ги, яку Господь наказав був вам!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей р озбиває Скрижалі Закону. \n\n\n 17 І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...\n\n\n&nbs p;18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хлі ба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,\n\n\n 19 бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господ ь мене й цього разу.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Золоте Теля.\n\n\n 2 0 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.\n\n\n 21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гор и.\n\nНіколя Пуссен (1594-1665). Поклоніння Золотому тельцю (1633-1634)\n\n \n 22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.\ n\n\n 23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть , та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господ а, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.\n\n\n&nbs p;24 Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.\n\nAndrea di Le one (1610–1685) Поклоніння Золотому тельцю.\n\n\n 25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Г осподь сказав, що вигубить вас.\n\n\n 26 І молився я до Господа й гово рив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!\n\n\n 27 З гадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього на роду й на несправедливість та гріх його,\n\n\n 28 щоб не сказав той кр ай, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говор ив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.\n\ n\n 29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою с илою та Своїм витягненим раменом.\n\nГвидо Рени (1575-1642). Мойсей зі скрижалями.  \n\n\n10:1 Того часу сказав був до мене Господь: Ви теши собі дві камінні таблиці, як перші, та й вийде до Мене на гору, і зроб и собі дерев'яного ковчега.\n\n\n 2 А Я напишу на тих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти побив, і покладеш їх у ковчезі.\n\n\n&nb sp;3 І зробив я ковчега з акаційного дерева, і витесав я дві камінні таблиц і, як перші, та й зійшов на гору, а обидві таблиці в руці моїй.\n\n10 Запов ідей. \n\n\n 4 І Він написав на тих таблицях, як перше письмо, Де сять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з середини огню в ден ь зборів. І Господь дав їх мені.\n\n\n 5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті таблиці, що зробив, до ковчегу. І були вони там, як нака зав був Господь.\n\n\n 6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових с инів до Мосери. Там помер Аарон, і був там похований, а священиком став зам ість нього його син Елеазар.\n\n\n 7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґ удґоди до Йотвати, до краю водних потоків.\n\n\n 8 Того часу Господь в ідділив був Левієве плем'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб ст ояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословляло Його Ймен ням аж до цього дня.\n\n\n 9 Тому не було Левієві частки та спадку з б ратами. Господь Він спадщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому .\n\nМартін де Вос (1532(1532). Мойсей приносить другі скрижалі. \n\n\ n 10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ноче й. І вислухав Господь мене також цього разу, не захотів Господь погубити те бе.\n\n\n 11 І сказав був до мене Господь: Устань, іди в похід перед н ародом. І ввійдуть вони, і посядуть той Край, що Я присягнув був їхнім бать кам дати їм.\n\n\n 12 А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Б ог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його до рогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,\n\n\n 13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.\n\n\n 14 Тож н алежить Господеві, Богу твоєму, небо, і небо небес, земля й усе, що на ній. \n\n\n 15 Тільки батьків твоїх уподобав Господь, щоб любити їх, і вибр ав вас, їхнє насіння по них, зо всіх народів, як бачиш цього дня.\n\nЛука С іньореллі (1445-1523) . Мойсей говорить до Ізраїля (Капелла Сістіна, Ватіка н).\n\n\n 16 І ви обріжете крайню плоть свого серця, а шиї своєї не зр обите більше твердою,\n\n\n 17 бо Господь, Бог ваш Він Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний, та страшний, що не подивиться на обличчя, і п ідкупу не візьме.\n\n\n 18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить пр иходька, щоб дати йому хліба й одежу.\n\n\n 19 І будете ви любити прих одька, бо приходьками були ви самі в єгипетськім краї.\n\n\n 20 Господ а, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горнутись , а Йменням Його будеш присягати.\n\nJohn Rogers Herbert (1810–1890). Мойсей приносить скрижалі Завіту. \n\n\n 21 Він хвала твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні діла, які бачили очі тво ї.\n\n\n 22 Сімдесятьма душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а те пер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зорі на небі!&nbs p;\n DTSTAMP:20260502T170530Z DTSTART:20150328T000000Z DTEND:20150328T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+087 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR