BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6d0e62ceb123aaa532c92b7ab003a07f CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n6-та неділя після Великодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\ n\nЄз. 36:25-27;\n\n\nа: 1Пет. 4:7-11;     б: Рим. 8:29 -39;\n\n\nа: Ів. 15:26-16:4;   б: Ів. 17:2-26.\n\n\nСтарий Запові т: \nКнига пророка Єзекіїля 36:25-27:\n\n\n25 І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас. 26 І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. 27 І духа Свого дам Я до ваш ого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати.\n\n\nРік А:\nПерше соборне Послання Петра 4: 7-11:\n\n\n7 Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! 8 Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває баг ато гріхів! 9 Будьте гостинні один до одного без нехоті! 10 Служіть один од ному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благода ті. 11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи , як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, щ о Йому слава та влада на віки вічні, амінь.\nЄвангеліє від Івана 15:26-16:4 :\n\n\n26 А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух п равди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене. 27 Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.16:1 Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились. 2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть з аподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові! 3 А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене. 4 Але Я це сказав вам, щоб згадали про те , про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатк у, бо з вами Я був.\n\n\nРік Б:\nПослання Павла до Римлян 8:29-39:\n\n\n28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допо магає на добре. 29 Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібн і до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами. 30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а ко го виправдав, тих і прославив. 31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хт о проти нас? 32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх н ас, як же не дав би Він нам із Ним і всього? 33 Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує. 34 Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас. 35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи пер еслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36 Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на закол ення. 37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. 38 Бо я пе ресвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39 ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не змож е відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!\nЄванг еліє від Івана 17:2-26:\n\n\n2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб В ін дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб пі знали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки с віт не постав. 6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твої ми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Т ебе, і ввірували, що послав Ти Мене. 9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю , а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє т о Моє, і прославивсь Я в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє сл ово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не ві д світу вони, як і Я не від світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то п равда. 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони. 20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мен е,  21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно бу ли в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав. 22 А ту славу, що да в Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. 23 Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив. 24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Ме ні, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мен і, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу. 25 Отче Праведний! Хоча не пізн ав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти. 26 Я ж І м'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...\n\n\nНеділя по Вознесенні:\n\n\nСхідний календар (Служ ебник УЛЦ стор. 7):\n\n\nДії 20:16-21:7;\n\n\nІвана 17:1-17.\nДії Святих Ап остолів 20:16-21:7:\n\n\n20:16 Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на де нь П'ятдесятниці. 17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Це ркви. 18 І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував, 19 і слу жив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткал и мене від юдейської змови, 20 як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах. 21 І я свідчив юдеям та геллена м, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Хрис та. 22 І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, 23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, каж учи, що кайдани та муки чекають мене... 24 Але я ні про що не турбуюсь, і с вого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служін ня, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Бож ої. 25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, м іж якими ходив я, проповідуючи Царство Боже... 26 Тому дня сьогоднішнього в ам свідкую, що я чистий від крови всіх, 27 бо я не вхилявсь об'являти вам у сю волю Божу! 28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поста вив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він. 29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... 30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекруч ене, аби тільки учнів тягнути за собою... 31 Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки. 32 А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будув ати та дати спадщину, серед усіх освячених. 33 Ні срібла, ані золота, ні од ежі чиєїсь я не побажав... 34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потреба м моїм та отих, хто був зо мною. 35 Я вам усе показав, що, працюючи так, тр еба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам прока зав: Блаженніше давати, ніж брати! 36 Проказавши ж оце, він навколішки впав , та й із ними всіма помолився. 37 І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували... 38 А найтяжче вони сумували з- за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони прове ли його до корабля. 21:1 А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорого ю простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару. 2 І зн айшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули. 3 А коли показавс я нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти. 4 І, учнів знайшовши, перебули т ут сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов. 5 І, як дні побуту скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з друж инами й дітьми аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі. 6 І , попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись дод ому. 7 А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули в них. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від І вана 17:1-17:\n\n\n1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Пр ийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдиво го, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на землі, доверш ив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. 6 Я Ім'я Твоє вияв ив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийня ли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Ме не. 9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Тво ї бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, захо вай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо в они не від світу, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу заб рав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу . 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. (Переклад І.Огієнка)\n\n\n  \n DTSTAMP:20260904T073351Z DTSTART:20150524T090000Z DTEND:20150524T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR