BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:0198f03549411b4a2f6c2a0690a8e1b9 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:6 травня: Рут 2:1-4:22, Іван 4:43-54, Псалом 104(105):16-36 (РСП, NIV: 104:16-36), Приповісті 14:26-27\n\n\nІван 4:43-54:\n\n\n43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.\n\nWilliam Brassey Hole (1846-1917). Ісу с з учнямі подорожує до Галілеї.\n\n\n 44 Сам бо свідчив Ісус, що не м ає пошани пророк у вітчизні своїй.\n\n\n 45 А коли Він прийшов в Галіл ею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на св яті, бо ходили на свято й вони.\n\n\n 46 Тоді знову прийшов Ісус у Кан у Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворец ь, що син його хворів у Капернаумі.\n\n\n 47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йом у вздоровив, бо мав той умерти.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Зцілння сина царедворця.\n\n\n 48 Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!\n\n\n 49 Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!\n\n\n 50 Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.\n \nJoseph-Marie Vien (1716-1809). Зцілння сина царедворц я.\n\n\n 51 А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.\n\n\n 52 А він їх запитав про го дину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.\n \nBartholomeus Breenbergh (1598-1 657?). Зцілння сина царедворця.\n\n\n 53 Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.\n\n\n 54 Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.\n \nBartholomeus Breenbergh (1598-165 7?). Зцілння сина царедворця (фрагмент).\n\n\n \n\n\nПсалом 104(1 05):16-36 (РСП, NIV: 104:16-36):\n\n\n 16 і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.\n \nДієго Веласкес (1599-1660). Т уніка Йосипа.\n\n\n 17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Й осип проданий був.\n\n\n 18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,\n\n\n 19 аж до часу виповнення слова Його, слово Господн є його було виявило.\n\n\n 20 Цар послав і його розв'язав, володар нар одів і його був звільнив.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Йосип у Єгипті.\n\n\ n 21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім м аєтком своїм,\n\n\n 22 щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй , а старших його умудряв.\n\n\n 23 і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.\n\n\n 24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.\n\n\n 25 Він перемінив їхн є серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Йог о.\n\nДоменіко Фетті (1589-1623).. Мойсей біля Палаючого Куща.\n\n\n&n bsp;26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,\n\n\n&nbs p;27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім кра ї.\n\n\n 28 Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слов у Його.\n\nJan Symonsz. Pynas (158283-1631). Аарон переміняє воду на кров.\n\n\n 29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу .\n\n\n 30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх .\n\n\n 31 Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому. \n \nJoseph Mallord William Turner (1775-1851). П'ята кара єгипецька - загибіль худоби.\n\n\n 32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.\n\n\n 33 і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерев о їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.\n\nJohn Martin (1789-185 4). Сьома кара єгипецька - град.\n\n\n 34 Він сказав і найшла сарана т а гусінь без ліку,\n\n\n 35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід зем лі їхньої з'їла.\n\n\n 36 і Він повбивав усіх первістків в їхньому кра ї, початок усякої їхньої сили. \nLawrence Alma-Tadema (1836-1912) . Смерть перворідного в домі фараона.\n\n\n \n\n\nПриповісті 14:26-27: \n \nRobert Walter Weir (1803-1889). Молитва отців-пілігримів пер ед тим, як висадитися в Америці.\n\n\n 26 У Господньому страхові сильн а надія, і Він пристановище дітям Своїм.\n\n\n 27 Страх Господній крин иця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.\n \n\n\nРут 2:1-4:22:\n\ nКнига Рут.\n\n\n2:1 А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Е лімелехового роду, а ім'я йому Боаз.\n\n\n 2 І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайд у милість. А та їй сказала: Іди, моя дочко!\n\nНаомі та Рут. Літографія ком панії ПРОВІДЕНС (бл.1907 року).\n\n\n 3 І пішла вона, і прийшла та й з бирала за женцями. А припадок навів її на ділянку поля Боаза, що з Елімелех ового роду.\n\n\n 4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Боаз, та й сказав до же нців: Господь з вами! А вони відказали йому: Нехай поблагословить тебе Госп одь!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Рут збирає колоски.\n\n\n 5 І с казав Боаз до слуги свого, поставленого над женцями: Чия це дівчина?\n\n\n& nbsp;6 І відповів той слуга, поставлений над женцями, і сказав: Дівчина моа вітянка вона, що вернулася з Ноомі з моавських піль.\n\nNicolas Poussin (15 98-1665). Рут на полі Боаза.\n\n\n 7 А вона сказала: Нехай я збир атиму, та назбираю між снопами за женцями! І прийшла вона, і стала від само го ранку й аж дотепер; а вдома вона була мало.\n 8 І сказав Боаз до Ру т: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат. \n\nJulius Schnorr von Carolsfeld (1 794–1872). Рут на полі Боаза.\n\n\n 9 Доглядай цього поля, де будуть ж ати, і ти підеш за ними. Ось я наказав слугам не займати тебе. А як спрагне ш, то підеш до начинь, та й нап'єшся з того, що поначерпують слуги!\n\n\n&n bsp;10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йо му: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чу жа?\n    \nРут: A.Cortina (1841-1890) та Francesco Hayez&nbs p;(1791-1882). \n\n\n 11 І відповів Боаз і сказав їй: Докладно ро зповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чолові ка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.\n\n\n 12 Нехай Господь зап латить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізра їлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!\n   \nРут і Бо аз: William Brassey Hole (1846-1917) та Thomas Matthews Rooke&nbs p;(1842–1942),\n\n\n 13 А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!\n 14 І сказав їй Боаз у час їди: Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій. І сіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна. І їла вона й наситилася, і щ е й позоставила.  \n\nЖан Франсуа Мілле́ (1814-1875). Боаз запрош ує Рут поїсти з женцями.\n\n\n 15 І встала вона збирати. А Боаз наказа в слугам своїм, говорячи: І між снопами нехай збирає, і не кривдьте її.\n\n \n 16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона зби рати, а ви не лайте її.\n\n\n 17 І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.\n   \nР ут і Боаз: Гюстав Доре (1832-1883), Hugues Merle (1823–1881).\n\n \n 18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекруха побачила, що в она назбирала. А вона вийняла, і дала їй, що позоставила по своїй їжі.\n\n\ n 19 І сказала їй свекруха її: Де ти збирала сьогодні, і де ти робила? Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекру сі, у кого працювала, та й сказала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робил а в нього, Боаз.\n\nJoseph Anton Koch (1768-1839). Пейзаж з Пут та Боа зом.\n\n\n 20 І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.\n\n\n 21 І ска зала моавітянка Рут: Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.\n\n\n 22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на ін шому полі.\n\nJan Victors (1619-1679). Боаз та Рут.\n\n\n 23 І во на пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.\n\n\n3:1 І сказала їй свекр уха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде доб ре тобі.\n\n\n 2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служни цями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.\n\nJan Victors (161 9-1679). Наомі та Рут.\n\n\n 3 А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоло вікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.\n\n\n 4 І станеться, кол и він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.\n\nЯкоб Симеон Пінас (після 1585-1656. Наомі та Рут.\n\n\n 5 А та відказала до неї: У се, що ти кажеш мені, я зроблю.\n\n\n 6 І зійшла вона на тік, і зробил а все, як наказала їй свекруха її.\n \nBiblical illustrations by Jim P adgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 7 А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо при йшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.\n\n\n 8 І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його! \n \nBiblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n  9 І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Прос тягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.\n\n\n 10 А він с казав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене лі пша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.\n  \nBiblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n&n bsp;11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!\n\n\n 12 А тепер справді , що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.\n \nBiblical illustrati ons by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 13 Ночуй цю ніч, а ранк ом, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викуп ити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.\n\n\n& nbsp;14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можн а розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходи ла на тік.\n\nLouis Hersent (1777-1860). Рут та Боаз.\n\n\n 15 І він с казав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відмір яв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.\n\n\n 16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.\n   \nМарк Шагал (1887-1885). Рут та Боаз.\n\n\n 17 І сказала: Ці шість мір ячмен ю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.\n\n\n&nbs p;18 А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа , бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.\n     \nМарк Шагал (1887-1885). Наомі з двома невістками. Зуст річ Рут та Боаза.\n\n\n4:1 А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж о сь проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сю ди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.\n \nJohn Frederick Lewi s (1804-1876). Три араба.\n\n\n 2 А Боаз узяв десять мужа зо старших т ого міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.\n\n\n 3 І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.\n\nBiblical illustrations by Jim Padgett (Swee t Medaia, 1984).\n\n\n 4 А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, гов орячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупи ш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.\n\n\n 5 І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянк у Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.\n\nBib lical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 6 А род ич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи со бі мого викупа, бо я не можу викупити.\n\n\n 7 А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік зді ймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізр аїля.\n\nBiblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n& nbsp;8 І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.\n\n\n  9 І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я на був усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.\n\n Biblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984).\n\n\n 10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставит и ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між бра тами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!\n\n\n 11 І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві зб удували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в В іфлеємі.\n\nJan Victors (1619-1679). Викуплення Рут.\n\n\n 12 А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім тві й, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.\n\n\n 13 І взяв Боаз Рут , і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітн ість, і вона породила сина.\n\nJan Victors (1619-1679). Викуплення Рут .\n\n\n 14 І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не поз бавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.\n\n\n&n bsp;15 І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо п ородила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.\n \n\n 16 І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була ї й за няньку.\n\nBiblical illustrations by Jim Padgett (Sweet Medaia, 1984). \n\n\n 17 А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноо мі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.\n\n\n  18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,\n\n\n 19 а Гец рон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,\n\n\n 20 а Аммінадав пород ив Нахшона, а Нахшон породив Салмона; \n   \nНародження Овед а: Simeon Solomon (1840-1905). та William de Brailes&nb sp;(active c.1230–c.1260) \n\n\n 21 а Салмон породив Боаза, а Боа з породив Оведа;\n\n\n 22 а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида .\n \nСинагога в Дура Европос (Сирія, 3ст. по Христу). Самуїл помазує Давида.\n \n DTSTAMP:20260430T011351Z DTSTART:20150506T000000Z DTEND:20150506T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+126 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR