BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:e76bfe9ac6bb72854d7ee152a6090a1b CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:31 травня: 2Самуїла 17:1-29, Іван 19:23-42, Псалом 118(119):129-152 (Р СП, NIV: 119:129-152), Приповісті 16:12-13\n\n\nІван 19:23-42:\n\nДжеймс Ті ссо (1836-1902). Поділ одежі Ісуса.\n\n\n 23 Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного во яка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.\n\n\n&n bsp;24 Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...\n \nМаттиас Гр юневальд (Matthias Grünewald, Mathis Gothart-Nithart; 1470 чи 1475-152 8). Ізенгеймський вівтар. 1512-1516. \n\n\n 25 Під хрестом же Ісу са стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалин а.\n\n\n 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!\n\n\n 27 Потім каже до учня: О це мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.\n    &nb sp;\nHendrick Jansz ter Brugghen (1588-1629). Іван і Марія біля Хреста. Ant oon van Dyck (1599-1641). Розп'яття.\n\n\n 28 Потім, знавши Ісус, що в же все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!\n\n\n 29 Ту т стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на трости ну її настромивши, піднесли до уст Його.\n\n\n 30 А коли Ісус оцту при йняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...\ n \nМико́ла Микола́йович Ґе (1831-1894). Голгофа.\n\n\n 31 Б ув же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в субот у, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.\n\n\n 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другом у, що розп'ятий з Ним був.\n\n\n 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачил и, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,\n\n\n 34 та один з воя ків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.\n\n\n&n bsp;35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що пр авду говорить, щоб повірили й ви.\n\n\n 36 о це сталось тому, щоб збул ося Писання: Йому кості ламати не будуть!\n\nФрансіско де Сурбаран (15 98-1664). Ангець Божий (Агнус Деі).\n 37 І знов друге Писання говорить : Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.\n\n\n 38 Потім Йосип із Арі матеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пила та, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.\n\n\n 39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.\n \nТі ціа́н Вече́лліо (1488 чи 1490-1576). Покладання Христа до гробу Йосипо м Ариматейським та Никодимом.\n\n\n 40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.\n\n \n 41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду нов ий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.\n \nАндре́а Манте́нья  (Andrea Mantegna. близько 1431-1506). Мертвий Христос.\n\n\n 42 Тож от ут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гр іб.\n \nМико́ла Микола́йович Ґе (1831-1894). З Голгофи. \n&n bsp;\n\n\nПсалом 118(119):129-152 (РСП, NIV: 119:129-152):\n\n\n  129 Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.\n Іван Айваз овський (1817-1900). Схід сонця над морем. \n\n\n 130 Вхід у слов а Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.\n\n\n 131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.\n\n\n 1 32 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає іме ння Твоє.\n\n\n 133 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати н адо мною ніякому прогріхові.\n\n\n 134 Від людського утиску визволь ме не, і нехай я держуся наказів Твоїх!\n\n\n 135 Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!\n\nІван Айвазовський (1817-1900) . Неаполітанський залив в місячну ніч.\n\n\n 136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...\n\n\n 137 Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,\n\n\n 138 бо Ти наказав справедливі сві доцтва Свої й щиру правду!\n\n\n 139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.\n\n\n 140 Вельми очищене слово Твоє, і Т вій раб його любить.\n\n\n 141 Я малий і погорджений, та не забуваю на казів Твоїх.\n\n\n 142 Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істин а. \nІван Айвазовський (1817-1900). Італійський пейзаж.\n\n\n 143 Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!\n\n\n 1 44 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!\n\n\n&nbs p;145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!\n\n\n 146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись с відоцтв Твоїх!\n\n\n 147 Світанок я випередив та й вже кличу, Твого сл ова чекаю. \nІван Айвазовський (1817-1900). Острів Родос. Схід сонця.\ n\n\n 148 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмо вляти.\n\n\n 149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, ожив и Ти мене з Свого присуду!\n\n\n 150 Наближаться ті, що за чином ганеб ним ганяють, від Закону Твого далекі,\n\n\n 151 та близький Ти, о Госп оди, а всі Твої заповіді справедливість!\n \nІван Айвазовський (1817-1 900). Вітрильник біля берега. \n\n\n 152 Віддавна я знаю свідоцтв а Твої, бо навіки Ти їх заклав!\n\n\n \n\n\nПриповісті 16:12-13:\n&nbs p;      \nAntoon van Dyck (1599-1641). Ліворуч: Портрет Джеймса Стюарта (1612-1655), герцога Річмонда та Леннокса. Праворуч: Кінни й портрет короля Англії Чарльза І (1600-1649).\n\n\n 12 Чинити безбожн е огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.\n\n\n 13 Уподоба ца рям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.\n &nbs p;\nТіціа́н Вече́лліо (1488 чи 1490-1576). Дож Венеції з 1523 по 1538 роки. Алонсо Кано (1601-1667). Портрет ідеального короля Іспанії. \n\n\n \n\n\n2Самуїла 17:1-29:\n\n\n17:1 І сказав Ахітофел до Авесалом а: Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Да видом.\n\nDavid Roberts (1796-1864). Палестинець.\n\n\n 2 І напад у я на нього, а він змучений та слабосилий, і він затремтить, і повтікає вв есь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.\n\n\n 3 І наверну я ввесь народ до тебе; як не буде чоловіка, якого душі ти шукаєш, то ввесь народ б уде мати мир.\n\n\n 4 І була люба ця річ в очах Авесалома та в очах ус іх Ізраїлевих старших.\n\n\n 5 І сказав Авесалом: Поклич теж аркеянина Хушая, та нехай послухаємо, що в устах його, нехай скаже також він.\n\nРем брандт ван Рейн (1606-1669). Портрет чоловіка у східному вбранні.\n\n\n&nbs p;6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: Ота к говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова його? Якщо ні, говори ти.\n\n\n  ;7 І сказав Хушай до Авесалома: Не добра та рада, яку цього разу радив Ахіт офел.\n\n\n 8 І сказав Хушай: Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як медведиця, позбавлена на полі дітей. А б атько твій вояк, і не буде ночувати з народом.\n\n\n 9 Ось тепер він х овається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде серед них, нападаючих, напочатку, а хтобудь почує та скаже: Сталася поразк а в народі, який за Авесаломом,\n\n\n 10 а хоча б він і хоробрий, яког о серце як серце лев'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що бат ько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.\n\nWilliam Brassey Hole (1846-1917). Нерозумна порада цареві.\n\n\n 11 Тому раджу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, многотою як пісок, що на д морем, і ти сам підеш до бою.\n\n\n 12 І прийдемо ми проти нього в о дне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не позостави мо ані при нім, ані між усіма людьми, що з ним, ані одного.\n\n\n 13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе на те місто шну ри, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчи ка.\n\n\n 14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: Ліпша рада аркея нина Хушая від ради Ахітофелової! Бо це Господь наказав зламати добру Ахіто фелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.\n\n\n 15 І сказав Ху шай до священиків Садока та Евіятара: Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшим, а я радив так і так.\n\n\n 16 А тепер швидко по шліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степах пустині, а ле конче перейди на той бік, щоб не був поглинутий цар та ввесь народ, що з ним.\n\nOtto Pilny (1866-1936). Вечірня молитва у пустині.\n\n\n 17 А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані вві йти до міста.\n\n\n 18 Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спустилися туди.\n\n\n 19 А жінка та я взяла й розтягла заслону на верху колодязя, і розложила на ньому зерна, і нічого не було пізнано.\n\n\n 20 І прийшли Авесаломові раби до тієї ж інки до дому та й сказали: Де Ахімаац та Йонатан? А жінка та їм сказала:\n\ n\n 21 І сталося по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли т а донесли Давидові. І сказали вони до Давида: Уставайте, і переходьте швидк о воду, бо отак радив на вас Ахітофел.\n\n\n 22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ранішнього світла перейшли Йордан, і не позост алося ані одного, що не перейшов би Йордану.\n\nНіко Піросмані (1862-1918). Чоловік на ослі.\n\n\n 23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста . І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гр обі свого батька...\n\n\n 24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.\n\n\n 25 І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сес три Церуї, Йоавиної матері.\n\n\n 26 І таборував Ізраїль та Авесалом у ґілеадському краї.\n\n\n 27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїм у, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Де вару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму\n\n\n 28 поприносили постелі, і чаші, і ганчарський посуд, і пшениці, і ячменю, і муки, і праженого зерна ,\n\n\n 29 і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: Цей народ голодни й і змучений та спрагнений у пустині.\n\n\n \n DTSTAMP:20260430T011350Z DTSTART:20150531T000000Z DTEND:20150531T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+151 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR