BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:58d10b626aabf6f7e5742883e3b8566c CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:3 червня: 2Самуїла 20:14-22:20, Дії 1:1-26, Псалом 120(121):1-8 (РСП, NIV: 121:1-8), Приповісті 16:18\n\n\nДії 1:1-26:\n\n\n1:1 Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,\n\nАн дре́а Манте́нья (бл.1431-1506). Деталь вівтаря Святого Луки.\n\n\n 2 а ж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.\n\n\n 3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із за свідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав. \n\n\n 4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрус алиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.\n\n\n&nb sp;5 Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!\n\nДуччо ді Буонінсенья (1255-1319). Ісус і апостоли.\n\n\n  6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти , Господи, царство Ізраїлеві?\n\n\n 7 А Він їм відказав: То не ваша сп рава знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.\n\n\n 8 Та ви п риймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрус алимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.\n\n\n&nb sp;9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...\n\nJohn Singleton Copley (1738–1815 ). Вознесіння Ісуса Христа на небо (1775).\n\n\n 10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали п ри них,\n    \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Вознесіння Господнє .\n\n\n 11 та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, я к ішов Він на небо!\n\nJoseph Harry Anderson (1906-1996). Вознесі ння.\n\n\n 12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зв еться, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього д ня.\n\n\n 13 А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Пет ро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Ал феїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.\n\nДуччо ді Буонінсенья (1255-1319). П' ятидесятниця.\n\n\n 14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, і з жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.\n\n\n 15 Т ими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцят и та й промовив:\n\nAnton Raphael Mengs (1728-1779). Святий Петро на т роні.\n\n\n 16 Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Д авидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто І суса схопив,\n\n\n 17 бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.\n\n\n 18 І він поле набув за заплату злочинства, а впа вши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...\n\n\n\n  Фреска з монастиря в Торжище (Болгарія). Юда повісився.\n\n\n 19 І ста ло відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.\n\n\n 20 Бо написано в книзі Псалмів : Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а тако ж: А служіння його забере нехай інший.\n\n\n 21 Отже треба, щоб один і з тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходи в між нами,\nОлександр Андрійович Іванов (1806-1858). З'явлення Христа наро ду (1837-1857).\n\n\n 22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, кол и Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення. \n\n\n 23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом бу в названий, та Маттія.\n\n\n 24 А молившись, казали: Ти, Господи, знав че всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,\n\n\n 25 щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.\n\n\n 26 І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія , і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.\n\nАпостоли. Східно-прав ославна ікона. \n\n\n \n\n\nПсалом 120(121):1-8 (РСП, NIV: 1 21:1-8):\n\n\n121:1 Пісня прочан. Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога, \n Albert Bierstadt (1830-1902). Серед гір Сь єрри-Невади. \n 2 мені допомога від Господа, що вчинив небо й зем лю!\n\n\n 3 Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож :\n\n\n 4 оце не дрімає й не спить Сторож ізраїлів!\n \n Chr istian Morgenstern (1871-1914). Пейзаж в тумані.\n\n\n 5 Господь то тв ій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй,\n\n\n 6 удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!\n\n\n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Місячна ніч на Дніпрі.  \n\n\n 7 Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,\n\n\n 8 Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!\n \n Pompeo Girolamo Batoni (170 8-1787). Бог-Отець.\n\n\n \n\n\nПриповісті 16:18:\n\n\n 18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.\n \nРембрандт в ан Рейн (1606-1669). Притча Ісуса про багатого дурня з Луки 12. \n\n\n  \n\n\n2Самуїла 20:14-22:20:\n\n\n20:14 А той перейшов серед усіх Ізра їлевих племен до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, і були вони зі брані, і теж пішли за ним.\n\nValentin de Boulogne (1591-1632). Цар Да вид.\n\n\n 15 А Йоавові люди прийшли й облягли його в Авелі Бет-Маахи, і насипали при місті вала, що стояв на передмур'ї. А ввесь народ, що був з Йоавом, заходився завалити мура.\n\n\n 16 І покликала мудра жінка з м іста: Слухайте, слухайте, скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я буду говори ти до тебе!\n\n\n 17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: Чи ти Йоав? А він відказав: Я. І вона сказала йому: Послухай слів своєї невільниц і!. А він відказав: Я слухаю.\n\n\n 18 І сказала вона, говорячи: Колис ь треба було переговорювати, а саме, конче запитатися в Авелі, і так закінч или б справу.\n\n\n 19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шук аєш погубити місто та матерів серед Ізраїля. Пощо ти нищиш спадщину Господн ю?\n\n\n 20 А Йоав відповів та й сказав: Борони Боже, борони мене, Бож е! Присягаю, що не знищу й не вигублю!\n\n\n 21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, син Біхрі, ім'я йому, підніс свою руку на царя на Да вида. Дайте його самого, й я піду від міста. І сказала та жінка до Йоава: О сь голову його кинуть тобі через мур!\n\nІлюстрація з Біблії Моргана (1240- 1250рр.)\n\n\n 22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, і відрубали голову Шеви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурмив у сурму, і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоав вернувся в Єр усалим до царя.\n\n\n 23 І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Б еная, син Єгоядин, над керітянином та над пелетянином;\n\n\n 24 а Адор ам над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;\n\n\n 25 а Сев а писарем, а Садок та Евіятар священиками.\n\n\n 26 А також яірянин Ір а був священиком у Давида.\n\n\n21:1 І був голод за днів Давида три роки, р ік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: Кров на Саул а та на його дім за те, що повбивав він ґів'онітян.\n\n\n 2 І покликав цар ґів'онітян та й сказав їм про це. А ґів'онітяни, вони не з Ізраїлевих синів, а з останку амореянина, а Ізраїлеві сини були присягнули їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.\n& nbsp;\nJulia Margaret Cameron (1815-1879). Цар Давид (художній фотопортрет, модель - драматург та поет сер Генрі Тейлор)\n\n\n 3 І сказав Давид д о ґів'онітян: Що я зроблю вам і чим надолужу, щоб ви поблагословили Господн ю спадщину?\n\n\n 4 І сказали йому ґів'онітяни: Не треба нам ані срібл а, ані золота від Саула та від дому його, і не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі. А він сказав: Що ви скажете, зроблю вам.\n\n\n 5 І сказали вони до царя: Чоловік той, що вигубив нас, і що замишляв на нас, щоб нас ви нищити, щоб ми не стали в усій Ізраїлевій границі,\n\n\n 6 нехай буде нам дано семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибранця. А цар сказав: Я дам.\n\n\n 7 Та змилосерд ився цар над Мефівошетом, сином Йонатана, Саулового сина, через Господню пр исягу, що була поміж ними, між Давидом та між Йонатаном, Сауловим сином.\n\ n\n 8 І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки Айї, яких вона породила Сауло ві, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мелхоли, Саулової дочки, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,\n\n\n 9 та й дав ї х у руку ґів'онітян, і вони повішали їх на горі перед Господнім лицем. І вп али семеро разом, а були вони побиті в перших днях жнив, коли початок жнив ячменю.\n \nПітер Грехем (1836–1921). Ріцпа оплакує синів (1850).\n\n\ n 10 А Ріцпа, дочка Айїна, взяла веретище, і простягла його собі на ск елі, і була там від початку жнив аж поки не зійшли на них води з неба, і не дала вона спочити на них птаству небесному вдень, а польовій звірині вночі ...\n\n\n 11 І було донесено Давидові, що зробила Ріцпа, Айїна дочка, Саулова наложниця.\n  \nГюстав Доре (1832–1883). Ріцпа виявляє по вагу до страчених.\n\n\n 12 А Давид пішов, і взяв кості Саула та кості сина його Йонатана від господарів ґілеадського Явешу, що викрали були їх і з майдану Бет-Шану що їх повісили там филистимляни того дня, коли филистимл яни побили Саула в Ґілбоа.\n\n\n 13 І виніс він звідти кості Саула та кості сина його Йонатана, і зібрали кості повішаних.\n\n\n 14 І похова ли кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому краї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, і потому Бог був ублаг аний Краєм.\n\n\n 15 І була ще війна филистимлян з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним слуги його, і воювали з филистимлянами. І змучився Давид.\n\ n\n 16 І був Ішбі в Нові, що з нащадків Рафи, а вага його списа три со тні шеклів міді, і оперезаний він був новою зброєю. І він сказав, щоб забит и Давида.\n\n\n 17 Та поміг йому Авішай, син Церуїн, і він ударив фили стимлянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли йому, говорячи: Ти не вийдеш уже з нами на війну, і не погасиш Ізраїлевого світильника!\n\nГю став Доре (1832–1883). Авішай рятує життя Давиду.\n\n\n 18 І сталося п отім, і була ще війна в Нові з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, що з нащадків Рафи.\n\n\n 19 І була ще війна в Нові з филистимля нами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, і побив ґатянина Ґоліята, а держак сп иса його був, як ткацький вал.\n\n\n 20 І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на ногах по шість пальців, числ ом двадцять і чотири. Також і він був народжений тому Рафі.\n\n\n 21 І зневажав він Ізраїля, та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата!\n \n\n 22 Четверо тих були народжені тому Рафі в Ґаті, і попадали вони в ід руки Давида та від руки його слуг.\n\n\n22:1 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової, \n\nJan de Bray (1627-1697). Цар Давид г рає на арфі (1670).\n\n\n 2 та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!\n\n\n 3 Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє приста новище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!\n\n\n 4 Я кличу: П реславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!\n\n\n 5 Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.\n\n\n 6 Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!\n\n\n 7 В ті сноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голо с із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640) . Старий цар Давид гає на арфі.\n\n\n 8 Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!\n\n\n  9 з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь ж ар від Нього!\n\n\n 10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.\n\n\n 11 Усівся Він на херувима й летів, і явився на віт ряних крилах.\n\n\n 12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.\n\n\n 13 Від блиску, що був перед Ним, запа лилось вугілля горюче.\n\nGerard van Honthorst  (1592-1656). Цар Давид грає на арфі (1670).\n\n\n 14 Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.\n\n\n 15 Він послав Свої стріли та їх розпорош ив, послав блискавку й їх побентежив.\n\n\n 16 І показалися річища вод ні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.\n\n\n 17 Він послав із високости, узяв Він мене , витяг мене з вод великих.\n\n\n 18 Він мене врятував від мойого поту жного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.\n\n\n  19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.\n\ n\n 20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподоба в мене!\n \n Andrea Celesti (1637-1712). Давид грає на арфі та танцює, коли переносять Ковчег Завіту. \n\n\n \n DTSTAMP:20260430T165138Z DTSTART:20150603T000000Z DTEND:20150603T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+154 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR