BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:7148135e54df57c75ebecde44538effe CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:21 червня: 2Царів 1:1-2:25, Дії 13:42-14:7, Псалом 138(139):1-24 (РСП, NIV: 139:1-24), Приповісті 17:19-21\n\n\nДії 13:42-14:7:\n \nHans Mem ling (1430-1494) Триптих: Воскреміння Христа, мучеництво Св.Себастіана , Вознесіння Христа. (ca.1485-1490)\n\n\n13:32 І ми благовістимо вам ту обі тницю, що дана була нашим отцям,\n\n\n 33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьог одні Тебе породив!\n\n\n 34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб біл ьш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!\n\nГерріт ван Гонтгорст (1590-1656). Цар Давид грає на арфі.\n\n\n 35 Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому по бачити тління!\n\n\n 36 Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, с почив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.\n\n\n 37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.\n    \n Карл Брюллов (1799-1852). Розп'яття. Христос, Який воскрес.\n\n\n 38 О тже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіща ється вам.\n\n\n 39 І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.\n\n\n 40 Отож, ст ережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:\n\n\n 41 Ди віться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!\n\nВасілій Полєнов (1844-1927). Голова єврея.\n\n\n 42 А як стали виходити вони, то їх п рошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.\n\n\n 43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних піш ли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебуват и в благодаті Божій.\n\n\n 44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.\n\nGiralamo Batoni (1708-1787). Святий Павло. \n\n\n 45 Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.\n\n\n 46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.\n\n\n 47 Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!\n\n\n  48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.\n\nФіліппо Ліппі (1406-1469). Узд оровлення сина Теофіла.\n\n\n 49 І ширилось Слово Господнє по цілій кр аїні.\n\n\n 50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.\n\n\n 51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалис я в Іконію.\n\n\n 52 А учні сповнялися радощів і Духа Святого.\n\nÉdou ard Moyse (1827-1908). Проповідь у синагозі.\n\n\n14:1 І трапилось, що в Ік онії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч ю деїв й огречених увірували.\n\n\n 2 Невірні ж юдеї підбурили та роз'ят рили душі поган на братів.\n\n\n 3 Та проте довгий час пробули вони та м, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї , і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.\n\nДжованні Паоло Па ніні (1691-1765). Павло проповідує серед руїн.\n\n\n 4 А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.\n\n\ n 5 Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,\n\n\n 6 то, дізнавшись про це, вони повтікали д о міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,\n\n\n 7 і Євангелію там звіщали.\n\nМапа першої місіонерської подорожі Павла.\n\n\n&n bsp;\n\n\nПсалом 138(139):1-24 (РСП, NIV: 139:1-24):\n \nЯн де Бр ай (Jan de Bray 1627-1697 ).  Давид грає на арфі (1670)\n\n\ n139:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,\n 2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.\n\n\n 3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мо ї знаєш,\n\n\n 4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! \nАрхип Куїнджі (1842-1910). Вечір на Україні. \n\n\n&nb sp;5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.\n\n\n&nb sp;6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!\n\n\n& nbsp;7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?\n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Захід сонця на Дніпрі.\n\n\n 8 Якщо я на небо зій ду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!\n\n\n 9 Понесуся на крила х зірниці, спочину я на кінці моря,\n\n\n 10 то рука Твоя й там попров адить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! \n\nАрхип Куїнджі (1842- 1910). Місячна ніч на Дніпрі. \n\n\n 11 Коли б я сказав: Тільки т емрява вкриє мене, і ніч світло для мене,\n\n\n 12 то мене не закриє в ід Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! \ n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Хмарка.\n\n\n 13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,\n\n\n 14 Прославляю Тебе, що я д ивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!\n\n\n  ;15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витка ний був у глибинах землі!\n\n\n 16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодн ого з них не було...\n Архип Куїнджі (1842-1910). Веселка. \n\n\n  17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,\ n\n\n 18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.\n\n\n 19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожер ці, відступітесь від мене!\n\n\n 20 Вони називають підступно Тебе, Тво ї вороги на марноту пускаються!\n  Архип Куїнджі (1842-1910). Бер езовий гай.\n\n\n 21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Тв оїх заколотників бриджусь:\n\n\n 22 повною ненавистю я ненавиджу їх, в они стали мені ворогами!...\n\n\n 23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай мо є серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,\n\n\n 24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!\n\nАрхип Куїнджі (18 42-1910). Плями місячного сяйва на снігу.\n\n\n \n\n\nПриповісті 17:19 -21:\n\n\n 19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста с вої, той шукає нещастя.\n\nАдо́льф Вілья́м Бугро́ (1825-1905). Перші с уперечки (Каїн та Авель). \n\n\n 20 Людина лукавого серця не знай де добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.\n\n\n 21 Хто родит ь безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.\n&n bsp;\nАдо́льф Вілья́м Бугро́ (1825-1905). Перша смерть.\n\n\n \n\ n\n2Царів 1:1-2:25:\n\n\n1:1 А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля. \n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Prompt uarii Iconum Insigniorum. Цар Ізраїля Ахазія. \n\n\n 2 А Ахазія в ипав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, ч и видужаю я з своєї цієї хвороби?\n\n\n 3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя та й ск ажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?\n\nFerdinand Bol (1616–1680). Ілля у пустелі та Анг ол (1663).\n 4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!... І пішов Ілля.\n\n\n 5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: Що це ви вернулися?\n\n\n&n bsp;6 А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав на м: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Госп одь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, б о напевно помреш...\n             \nСтат уетка Ваала з бронзи та золота (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія). Ста туетка Астарти (алебастр, золото, терракота, рубин, Фінікія, 3 ст. до Христа).\n\n\n 7 А він їм сказав: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вас, і говорив вам оці слова?\n\n\n 8 Вони ж відказали: Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його. А він сказав : Це тішб'янин Ілля! \n\n\n 9 І послав він до нього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!\n \n\n 10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: А якщо я Божи й чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесятку тво ю! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...\n \nГюс тав Доре (1832-1883). Вогонь з неба пожирає посланців Ахазії.\n\n\n 11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І ві н відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скор о!\n\n\n 12 І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий чоловік , нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п'ятдесятку! І зійш ов із неба Божий огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...\n\n\n 13 І знову послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і п рийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти, в очах твоїх!\n\n\n 14 Ось зійшов б ув огонь із неба, та й пожер тих двох перших п'ятдесятників та їхні п'ятдес ятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!\n\n\n 15 А Анго л Господній сказав до Іллі: Зійди з ним, не бійся його! І він устав, і зійш ов з ним до царя,\n \nHenry Pierce Bone (1779-1855). Пророк Ілля проро кує про смерть царю Ахазії.\n\n\n 16 Та й сказав до нього: Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронськ ого бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!\n\n\n 17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарюва в Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в н ього сина.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): Promptu arii Iconum Insigniorum. Цар Юди Єгорам.\n\n\n 18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.\n\n\ n2:1 І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в вихрі на небо, то йшов Ілля т а Єлисей із Ґілґалу.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589 ): Promptuarii Iconum Insigniorum. Пророк Ілля.\n\n\n 2 І сказав Ілля до Єлисея: Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет-Елу. Та Єлисей відказ ав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І зійшли вони до Б ет-Елу.\n\n\n 3 І повиходили бет-ельські пророчі сини до Єлисея та й с казали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!\n\nГійом Руйє - Guillaume Roui llé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Пророк Єли сей.\n\n\n 4 І сказав йому Ілля: Єлисею, сиди тут, бо Господь послав м ене до Єрихону. Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не за лишу тебе! І прийшли вони до Єрихону.\n\n\n 5 І підійшли єрихонські пр орочі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господ ь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!\n\nPiazz etta, Giovanni Battista (1682-1754). Ілля забраний на небо.\n\n\n 6 І сказав йому Ілля: Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану! Та той відка зав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І пішли вони обоє .\n\n\n 7 І п'ятдесят чоловіка пророчих синів також пішли, і стали нав проти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.\n\n\n 8 І взяв Ілля п лаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, і вона розділилась пополовині туди та сюди...\n\nГюстав Доре (1832-1883).  Ілля забраний на небо.\n \n\n 9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: Проси, щ о маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе! І сказав Єлисей: Нехай же буде на мені подвійний твій дух!\n\n\n 10 А той відказав: Тяжкого зажа дав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, буде тобі так, а якщ о ні не буде.\n\nБолгарська ікона "Взяття Іллі на небо" з монастиря в Рілі. \n\n\n 11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огн яний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо...\n\n\n 12 А Єлисей це бачив, і він закричав: Батьку мій, батьку мій, возе Ізраїлів та верхівці його! Та вже не побачив його... І схопився він сильно за одежу свою та й роздер її на дві частині.\n\n\n&nb sp;13 І підняв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вернувся, і став на березі Йордану.\n\n\n 14 І взяв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: Де Господь, Бог Іллі? І також він ударив по вод і, і вона розділилася пополовині туди та сюди!...\n\n\n 15 І побачили його знавпроти єрихонські пророчі сини, та й сказали: На Єлисеї спочив дух Іллів! І пішли вони назустріч йому, і попадали перед ним до землі,\n\n\n&nb sp;16 та й сказали до нього: Ось із твоїми рабами є п'ятдесят чоловіка хоро брих, нехай вони підуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його Дух Гос подній, і кинув його на одну з гір або в одну з долин! А той відказав: Не п осилайте!\n\nікона "Взяття Іллі на небо".\n\n\n 17 Та вони сильно благ али його, аж докучили йому, то він сказав: Посилайте! І послали вони п'ятде сят чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його.\n\n\n 18 І вони ве рнулися до нього (а він мешкав в Єрихоні). І сказав він до них: Чи ж не каз ав я вам: Не йдіть?\n\n\n 19 І сказали люди того міста Єлисеєві: Ось п оложення цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплі дна.\n\n\n 20 А він сказав: Подайте мені нового дзбанка, і покладіть т уди соли. І вони подали йому.\n\nДжоржіо Вазарі (1511-1574). Пророк Єлисей. \n\n\n 21 І він вийшов до джерела води, і кинув туди соли й сказав: Та к сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, не буде вже звідти смерти, ані неплі ддя!\n\n\n 22 І була вилікувана та вода, і так є аж до цього дня, за с ловом Єлисея, яке він говорив.\n\n\n 23 І відійшов він звідти до Бет-Е лу. А коли він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міста й насміха лися з нього, і казали йому: Ходи, лисий! Ходи, лисий!\n \nГюстав Доре (1832-1883). Дві ведмедиці роздирають юнаків.\n\n\n 24 І він обернувс я назад і побачив їх, та й прокляв їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмед иці з лісу, і розірвали з них сорок і двоє дітей...\n\n\n 25 А він піш ов звідти до гори Кармел, а звідти вернувся до Самарії.\n\nWillem Willemsz van den Bundel (1577-1655). Пророк Єлисей проклинає дітей, які насміхалися з нього.\n DTSTAMP:20260505T041347Z DTSTART:20150621T000000Z DTEND:20150621T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+172 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR