BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:2d9ff6ae1315c0e48790cf6f2df61f29 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:23 червня: 2Царів 4:18-5:27, Дії 15:1-35, Псалом 140(141):1-10 (РСП, N IV: 141:1-10), Приповісті 17:23\n\n\nДії 15:1-35:\n\n\n15:1 А дехто, що з Ю деї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.\n\nЗа гравюрою (?) Hendrick Goltz (1558-1617). Об різання Господнє. \n\n\n 2 Коли ж суперечка повстала й чимале зма гання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусали м.\n\n\n 3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Сама рію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім бр аттям.\n\n\n 4 Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними. \n\nAbraham Bloemaert (1566-1651). Чотири Євангеліста.\n\n\n 5 Ал е дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли. \n\n\n&n bsp;6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.\n\n\n  7 Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття , ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани поч ули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.\n\n\n 8 І засвідчи в їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,\n\n\n 9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.\n\nN icolas Tournier (1590-ca.1638) Святий Петро.\n\n\n 10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?\n\n\n 11 Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.\n\nLuc-Olivier Merson (1846-1 920). Жанна Д'Арк перед Христом. \n\n\n 12 І вся громада замовкла , і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!\n\n\n 13 Як замовкли ж вони, то Які в озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.\n\n\n 14 Сим он ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів д ля Ймення Свого.\n \nАльбрехт Дюрер (1471-1528). Чотири Апостоли 1526) .\n\n\n 15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:\n\n\n  ;16 Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни ї ї, і наново поставлю її,\n\n\n 17 щоб шукали Господа люди зосталі та в сі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!\ n\n\n 18 Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.\n\nІкона Святий Які в Праведний, боат Господній.\n\n\n 19 Тому думаю я, щоб не турбувати п оган, що до Бога навертаються,\n\n\n 20 але написати до них, щоб стрим увались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від кров и.\n\nDomenico di Pace Beccafumi (1486-1551). Святий Павло.\ n\n\n 21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і що суботи читають його в синагогах.\n\n\n 22 Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами ,\n\n\n 23 написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до бра тів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!\n\n\n 24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбувал и наукою вас, і захитали вам душі,\n\n\n 25 то ми постановили однодушн о, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,\n\n\n 26 людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.\n\nПетро і Павло. Ікона.\n\n\n 27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.\n\n\n 28 Бо зволилось Духові С вятому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідно го:\n\n\n 29 стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини , та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!.. .\n\n\n 30 Посланці ж прийшли в Антіохію, і,зібравши народ, доручили л иста.\n\n\n 31 А перечитавши, раділи з потішення того.\n\n\n 32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцнял и братів.\n\n\n 33 А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відп устили з миром до тих, хто їх вислав.\n\nІкона Святий Сила. \n\n\n&nbs p;34 Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.\n\n\n  35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із ін шими багатьома Слово Господнє.\n\n\n \n\n\nПсалом 140(141):1-10 ( РСП, NIV: 141:1-10):\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Давид грає на арфі. \n\n\n141:1 Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почу й же мій голос, як кличу до Тебе!\n\n\n 2 Нехай стане молитва моя як к адило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!\n\nРубенс П ітер-Пауль (1577-1640). Жертвоприношення Старого Заповіту (1625).\n\n\n&nbs p;3 Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!\n\n\n&nb sp;4 Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожн істю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками !\n Паризький псалтир (Візантійська книжкова ілюстрація Х століття). П ророк Натан і Покаяння Давида.\n\n\n 5 Як праведний вразить мене, то ц е милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, б о ще і молитва моя проти їхнього зла.\n\n\n 6 Їхні судді по скелі розк идані, та слова мої вчують, бо приємні вони...\n\nПаризький псалтир (Візант ійська книжкова ілюстрація Х століття). Давид перемагає Голіата.\n\n\n  ;7 Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.\n\n\n 8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Те бе надіюсь не зруйновуй мого життя!\n\n\n 9 Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників! \n\nПаризький псалт ир (Візантійська книжкова ілюстрація Х століття). Давид у вбранні римського імператора.\n\n\n 10 Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!\n\n\n  \n\n\nПриповісті 17:23:\n\nВолодимир Маковський (1846-1920). Хабар (фрагмент).\n\n\n 23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.\n\nЖан-Марк Натьє (1685-1766). Аллегорія Справ едливості, яка б'ється з Несправедивістю (1737).\n\n\n \n\n\n \n\ n\n2Царів 4:18-5:27:\n\n\n 18 І росло те дитя. А одного разу вийшло во но до свого батька до женців.\n \nДжон Констебл (1776-1837). Поле пшен иці.\n\n\n 19 І сказало воно до свого батька: Голова моя, голова моя!. .. А той сказав слузі: Занеси його до його матері!\n\n\n 20 І той поні с його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до пол удня, та й померло...\n\n\n 21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.\n\n\n 22 І покл икала вона свого чоловіка та й сказала: Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся.\n\n\n 23 А він сказа в: Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота. А вона відка зала: Добре!\n\n\n 24 І осідлала вона ослицю, і сказала до свого слуги : Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу тобі.\n\n\n&nbs p;25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І стало ся, як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: О сь та шунамітянка!\n\n\n 26 Побіжи ж назустріч їй та й скажи їй: Чи вс е гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині? А та відказал а: Усе гаразд!\n\n\n 27 І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і с ильно схопила за ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхнути її, та Божий чоловік сказав: Позостав її, бо затурбована душа її, а Господь затаїв це пе редо мною й не сказав мені.\n\n\n28 А вона сказала: Чи я жадала сина від па на? Чи я не говорила: Не впроваджуй мене в обману?\n\n\n 29 І він сказ ав до Ґехазі: Опережи стегна свої, і візьми мою палицю в руку свою та й іди . Коли спіткаєш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відпові си йому. І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчя.\n\n\n 30 А мати то го хлопця сказала: Як живий Господь і жива душа твоя, я не полишу тебе! І в ін устав і пішов за нею.\n 31 А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту п алицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: Не збудився той хлопець!\n\nБенджа мін Вест (1738-1820). Єлисей воскрешає сина шуннамітки.\n\n\n 32 І вві йшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...\n\nФ редерік Лейтон (1830-1896). Пророк Єлтсей оживляє сина вдови.\n\n\n 33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.\n\n Jan Sluijters (1881-1957). Elisha and the son of the Shunammite woman. (190 4).\n\n\n 34 І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої н а уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилив ся над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...\n\n\n 35 І він знову хо див по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.\n\n\n  36 І покликав він Ґехазі та й сказав: Поклич ту шунамітянку! І той по кликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: Забери свого сина!\n\n\n\ n 37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взя ла вона сина свого та й вийшла...\n\n\n 38 І вернувся Єлисей до Ґілґал у. А в Краю був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до сво го хлопця: Пристав великого горшка, і звари їжу для пророчих синів.\n\n\n&n bsp;39 І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини, і знайшов там витку росл ину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огірків. І він прийшов, і нак ришив до горшка їжі, бо вони не знали того.\n\n\n 40 І поналивали вони людям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: Смерть у горшку, чоловіче Божий! І не могли вони їсти...\n\n\n\nДжоржіо Вазарі (151 1-1574). Пророк Єлисей.\n\n\n 41 А він сказав: Дайте муки! І він всипа в її до горшка і сказав: Наливай народові, і нехай їдять! І вже не було ніч ого злого в горшку.\n\n\n 42 І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первоплоду, двадцять ячмінних хлібців та зерн а в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей: Дай народові, і нехай вони їдя ть!\n\n\n 43 А слуга його сказав: Що оце покладу я перед сотнею чолові ка? Та він відказав: Дай народові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: Їж те й позоставте!\n\n\n 44 І він поклав перед ними, і вони їли й позост авили, за словом Господнім.\n\n\n5:1 А Нааман, начальник війська сирійськог о царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.\n\n \n\n 2 А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого к раю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана.\n\n\n 3 І сказала вона до своєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарі ї, то він вилікував би його від прокази його!\n\n\n 4 А Нааман прийшов , і доніс своєму панові, говорячи: Отак і отак говорила та дівчина, що з Із раїлевого краю.\n\n\n 5 І сказав сирійський цар: Тож піди, а я пошлю с вого листа до Ізраїлевого царя. І той пішов, і взяв із собою десять таланті в срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі.\n\n\n 6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш й ого від прокази його.\n\n\n 7 І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цьо го листа, то роздер свої шати й сказав: Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки.\n\n\n 8 І стало ся, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то по слав до царя, говорячи: Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!\n \nФердінанд Бол (1616-1680). Наам ан у Єлисея (1661).\n\n\n 9 І прибув Нааман зо своїми кіньми та з коле сницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.\n\n\n 10 І послав Єлис ей до нього посла, говорячи: Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся.\n\n\n 11 І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Госп ода, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого...\ n\n\n 12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраї левих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим? І повернувся він, і пішов у гніві.\n\n\n 13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і с казали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не з робив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!\n\nCo rnelis Engelbrechtsz. (c.1462–1527). Чудо уздоровлення Наомана.\n\n\n& nbsp;14 І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чолов іка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!\n\n\n&n bsp;15 І вернувся до Божого чоловіка він та ввесь табір його. І прийшов він , і став перед ним та й сказав: Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми дарунка від свого раба.\n \n Pi eter Fransz de Grebber (1600-1652/1653). Єлисей відмовляється прийняти дари Наомана (1620).\n\n\n 16 Та Єлисей відказав: Як живий Господь, щ о стою перед лицем Його, я не візьму! А той сильно просив його взяти, та ві н відмовився.\n\n\n 17 І сказав Нааман: А як ні, то нехай буде дано тв оєму рабові землі, скільки понесуть два мули, бо твій раб не буде вже прино сити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві!\n\n Pieter Fransz de Grebber (1600-1652/1653). Єлисей відмовляється прийняти дар и Наомана.  (інший варіант)\n\n\n 18 Тільки оцю річ нехай пр остить Господь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонятися, і опиратиметься на мою руку, то й я схилюся в Ріммоновім д омі. Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі, то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ!\n\n\n 19 А той відказав: Іди з миром! І відійшов від н ього на невелику відстань.\n \nLambert Jacobsz. (1598-1636). &nbs p;Єлисей і Гехазі.\n\n\n 20 І сказав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Бо жого: Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана, щоб нічого не взяти з ру ки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від н ього!...\n\n\n 21 І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігу на за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: Чи все гаразд?\n\n \n 22 А той відказав: Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчі сини. Дай їм талант с рібла та дві зміні одежі!\n\n\n 23 А Нааман відказав: Будь ласкав, віз ьми два таланти! І він упрошував його. І зав'язав він два таланти срібла в дві торбі, та дві зміні одежі, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним .\n\n\n 24 І прийшов він до згір'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.\n\n\n 25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: Звідки ти, Ґехазі? А той відказав: Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди...\n \nLambert Jacobsz. (1598-1636).  Єлисей і Гехазі.  (інший варіан т)\n\n\n 26 І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі? Чи час брати срібло та брати одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну та худобу велику, і рабів, і невільниць?\n\n\n 27 Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки! І той вийшов від нього прокажений, поб ілівши, як сніг!... \n \n DTSTAMP:20260511T084023Z DTSTART:20150623T000000Z DTEND:20150623T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+174 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR