BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:dec3d5ed91cc598ea3ee8c099c67e9a4 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:15 липня: 1Хронік 19:1-21:30, Римлян 2:25-3:8,  Псалом 10(11):1-7 (РСП , NIV: 11:1-7), Приповісті 19:10-12\n\n\nРимлян 2:25-3:8:\n \nGiovanni  Bellini (c.1430-1516). Обрізання Господнє.\n\n\n2:25 Обрізання к орисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання тв оє стало необрізанням.\n\n\n 26 Отож, коли необрізаний зберігає постан ови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання?\n\n\n  27 І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступн ика Закону з Писанням і обрізанням?\n \nSandro Botticelli (1445-1510) Domenico Ghirlandaio (1449-1494) та помічники. Римські герої: Деціус Мур, С цепіон та Ціцерон.\n\n\n 28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,\n\n\n 29 але той, що є юдей потаємно, д ухово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей , а від Бога.\n\n\n3:1 Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрі зання?\n\nВасілій Вєрєщагін (1842-1904). Два єврея.\n\n\n 2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.\n\n\n 3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу? \n\n\n 4 Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як н аписано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судит ися.\n\n\n 5 А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо ? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.\n\n\n&nb sp;6 Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?\n\n Ель Греко (1541-1614). Т риптих з Судом Божим.\n\n\n 7 Бо коли Божа правда через мою неправду з більшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?\n\n\n 8 І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!\n\n\n \n\n\nПсалом 10(1 1):1-7 (РСП: 11:1-7):\n \nSimon Vouet (1590-1649). Давид гра є на арфі.\n\n\n11:1 Для дириґетна хору. Давидів. Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?\n\n\n  ;2 Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...\n\n\n 3 Як основи зруйновано , що тоді праведний зробить?\n\n\n 4 Господь у святім Своїм храмі, Гос подь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують люд ських синів!\n\nФрансіско де Сурбаран (1598-1664). Бог-Отець.\n\n\n 5 Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, нен авидить душа Його!\n\n\n 6 Він спустить дощем на безбожних горюче вугі лля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.\n\nJohn Martin  (1789-1854). Загибель Содому.\n\n\n 7 Бо Господь справедливий, к охає Він правду, праведний бачить обличчя Його!\n\n\n \n\n\nПриповісті 19:10-12:\n\n William Hogarth (1697-1764). Св.Павло перед прокураторо м Феліксом (1-й римський раб, який зміг стати прокуратором провінції)  \n\n\n 10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над з верхником.\n\nАнтоніо Переда і Сальгадо (1611-1678). Покаяння Св. San Guillermo de Aquitania\n\n\n 11 Розум людини припинює гнів її, а велич ність її перейти над провиною.\n\nJan Havickszoon Steen (c.1 626-1679). Гнів царя Ахашвероша (книга Естер)  \n\n\n 12 Гні в царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.\n\nПітер Паул ь Рубенс (1577-1640). Авігаїл просить про милість Давида.\n\n\n \n\n\n 1Хронік 19:1-21:30:\n\n\n19:1 І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммоніт ський, а замість нього зацарював син його Ханун.\n\nЦар Давид. Розпис.\n\n\ n 2 І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як б атько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити йог о за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.\n\n\n 3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Ч и ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?\n\nІлюстрація SWEET MEDIA.\n\n\n 4 І взяв Ханун Дави дових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...\n\n\n 5 І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказа в: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.\n\nІлю страція SWEET MEDIA.\n\n\n 6 І побачили аммонітяни, що вони зненавидже ні в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винай няти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цо ви.\n\n\n 7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і цар я Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітя ни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.\n\n\n 8 А коли Давид проч ув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.\n\n\n 9 І повиходил и аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, в они самі були на полі.\n \nMatthaeus Merian I (1593-1650). Давид побив ає аммонитян.\n\n\n 10 І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.\n\n\n 11 А решту народу дав під руку свого брата А в'шая, й їх установили навпроти аммонітян,\n\n\n 12 і сказав: Якщо сир іяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни бу дуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.\n\n\n 13 Будь мужній, і стій мо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!\n\nДжеймс Тіссо (1834-1902). Ізраїльський воєноначальник (Йоав)\n\n\n 14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед с иріян до бою, то ті повтікали перед ним.\n\n\n 15 А аммонітяни побачил и, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і в війшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.\n\n\n 16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед н ими.\n\nЦар Давид.  \n\n\n 17 І було донесено Давидові, і ві н зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився п роти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.\n\ n\n 18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сі м тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...\n\n\n 19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам. \n\n\n20:1 І сталося по році, того часу, як ца рі виходили на війну, то Йоав повів військову силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.\n\nРафаель Санті (1483-1520). Перемога Давида над а монітянами.\n\n\n 2 І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була пок ладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здобичі з того міст а.\n\n\n 3 А народ, що був у ньому, повиводив, і перетинав їх пилками, і забивав залізними долотами та сокирами... І так робив Давид усім аммоніт ським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Давид побиває аммонитян.\n\n\n 4 І сталося по тому, і бул а війна в Ґезері з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Реф аєвих нащадків, і вони були поконані.\n\n\n 5 І була ще війна з филист имлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а держ ак списа його був, як ткацький вал!\n\nДжузеппе РАВА (1963). Воїни "мо рських народів". \n\n\n 6 І була ще війна в Ґаті. А там був чолов ік великого зросту, що мав по шість пальців, усього двадцять і чотири. І ві н також був із нащадків Рефая.\n\n\n 7 І зневажав він Ізраїля, та заби в його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Д авид перемагая Голіата. \n\n\n 8 Ці також походили від Рефая в Ґа ті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.\n\n\n21:1 І повс тав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.\n\n\n 2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: Ідіть, перелічіть Ізраїля в ід Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, і я знатиму число їх!\n\nAert d e Gelder (1645-1727). Цар Давид.\n\n\n 3 І сказав Йоав: Нехай Гос подь додасть до народу Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?\n\n\n 4 Та цареве слово перемогло Йоава. І ви йшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.\n\n\n 5 І дав Йоав Давидові число переліку народу. І було всього Ізраїля тисяча ти сяч і сто тисяч чоловіка, що витягають меча, а Юди чотири сотні й сімдесят тисяч чоловіка, що витягають меча.\n\nДавид наказує зробити перепис в Ізраї лі.\n\n\n 6 А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царс ьке слово було огидою для Йоава...\n\n\n 7 І було зло в Божих очах на ту річ, і Він ударив Ізраїля!\n\n\n 8 І сказав Давид до Бога: Я дуже з грішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив ду же нерозумно!...\n\n\n 9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорли вця, говорячи:\n\n\n 10 Іди, і будеш говорити Давидові, кажучи: Так го ворить Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зробл ю тобі.\n\n\n 11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі: \n\nLuca Giordano (1634-1705). Пророк Гад пропон ує Давиду одну із трьох кар на вибір.\n\n\n 12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх до ганятиме тебе, чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю, і Ангол Госп одній буде нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово вер ну Я Тому, Хто послав мене...\n\n\n 13 І сказав Давид до Ґада: Тяжко м ені дуже! Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...\n\n\n 14 І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловіка!\n\nАнгол винищує євреї в. Гравюра.\n\n\n 15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити йог о. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: Забагато тепер! Попусти свою руку! А Ангол Господ ній стояв при тоці євусеянина Орнана.\n\n\n 16 І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руц і його був витягнений меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та ті старш і, покриті веретами, на обличчя свої...\n\n\n 17 І сказав Давид до Бог а: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погуби ти його...\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Давид Кається через перепис.\n\n\n 18 А Ангол Господній говорив до Ґада, сказати Дав идові, щоб Давид пішов поставити жертівника для Господа на току євусеянина Орнана.\n\n\n 19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньом у Імені.\n\n\n20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, щ о були з ним, поховалися. А Орнан молотив пшеницю.\n\n\n 21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, і вийшов із току, і по клонився Давидові обличчям до землі.\n\n\n 22 І сказав Давид до Орнана : Дай же мені місце цього току, й я збудую на ньому жертівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, і буде стримана моровиця від народу.\ n \nПокаяння Давида та жертвоприношення. Ліворуч: William Brassey  Hole (1846-1917). Праворуч: гравюра.\n\n\n 23 І сказав Орна н до Давида: Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його . Дивися, я даю цю худобу на цілопалення, а молотарки на дрова, а пшеницю н а хлібну жертву. Усе я даю!\n\n\n 24 І сказав цар Давид до Орнана: Ні, бо купуючи, куплю за срібло повної ваги, бо не піднесу твого в жертві для Господа, і не спалю цілопалення дармо!\n\n\n 25 І дав Давид Орнанові з а місце золота вагою шість сотень шеклів.\n\n\n 26 І збудував там Дави д жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І кликнув в ін до Господа, і Він відповів йому огнем із небес на жертівник цілопалення. \n\n\n 27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до піхов його.\n\n\n 28 Того часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому н а току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.\n\nГюстав Доре (1832-1883 ). Покаяння Давида після перепису.\n\n\n 29 А Господня скинія, яку зро бив був Мойсей у пустині, та жертівник цілопалення були того часу на пагірк у в Ґів'оні.\n\n\n 30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настрашився меча Господнього Ангола.\n\nАнгол, який зупинив мор овицю. Літографія компанії ПРОВІДЕНС (початок ХХ століття).\n DTSTAMP:20260506T161154Z DTSTART:20150715T000000Z DTEND:20150715T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+196 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR