BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:fa6db5d58c15c73f16a3e94d35f50f05 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:23 липня: 2Хронік 8:11-10:19, Римлян 8:9-21,  Псалом 17(18):17-37 (РСП , NIV: 18:16-36), Приповісті 19:26\n\n\nРимлян 8:9-21:\n\n\n 9 А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.\n\nАдольф Вільям Бугро (1825-1905). Співстраждання.\n\n\ n 10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живи й через праведність.\n\n\n 11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскреси в Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельн і тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.\n \nЛюк-Оливье Мерсо н (1846-1920). Жанна д'Арк перед Христом\n\n\n 12 Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;\n\n\n 13 бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.\ n\n\n 14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;\n\nHarold C opping (863-1932) Христос - Надія світу.\n\n\n 15 бо не взял и ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!\n\n\n 16 Сам Цей Дух свідчить разом із духом наш им, що ми діти Божі.\n\n\n 17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, що б разом із Ним і прославитись.\n \nБернард Плокгорст (1825-1907). Анго л-Охоронець.\n\n\n 18 Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічо го не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.\n\n\n 19 Бо че кання створіння очікує з'явлення синів Божих,\n\n\n 20 бо створіння по корилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,\ n\n\n 21 що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю сла ви синів Божих.\n\n\n \n\n\nПсалом 17(18):17-37 (РСП: 18:16- 36):\n \nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Буря на Галілейському морі.\n \n\n 15 (018-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенно ї, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...\n\n\n  16 (018-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,\n \nFrancisco Pradilla Ortiz (1848-1921). Врятова ні під час аварії корабля (1876).\n\n\n 17 (018-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене во ни!\n\n\n 18 (018-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Госп одь був моїм опертям,\n\n\n 19 (018-20) і на місце розлоге Він вивів м ене, Він мене врятував, бо вподобав мене!\n\nТіціан (1488-90?-1576). Дож Ан дреа Грітті, дож Венеції з 1523 по 1538\n\n\n 20 (018-21) Нехай Господ ь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,\n\n\n 21 (018-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога св ого я не відступив,\n\n\n 22 (018-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!\n\n\n 23 (018-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,\n \nРембрандт ван Рейн (1606 -1669). Давид грає перед Саулом.\n\n\n 24 (018-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Йог о.\n\n\n 25 (018-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесн им по-чесному,\n\n\n 26 (018-27) із чистим поводишся чисто, а з лукави м за лукавством його,\n\n\n 27 (018-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,\n\nHendrick Jansz ter Brugghen (1588 -1629). Чоловік пише при свічці.\n\n\n 28 (018-29) бо Ти світиш мого с вітильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!\n\n\n 29 (018-3 0) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур .\n\n\n 30 (018-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!\n\n\n 31 (018-32) Бо хто Бог , окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?\n\nFrancisco Pradilla Ortiz  (1848-1921). Альфонсо Арагонський (1879).\n\n\n 32 (018-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,\n\n\n 33 (018 -34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,\n\n\n  34 (018-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного нап инає.\n\n\n 35 (018-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Тв оя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.\n\nPieter Fransz d e Grebber (c.1600–1652/3) Легенда про щит Хаарлема.\n\n\n 36 (018 -37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.\n\n\n  \n\n\nПриповісті 19:26:\n\nБартоломе́ Есте́бан Мурі́льйо (1618-1682). Блудний син забирає свою частину спадку в батька.\n\n\n 26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,\n\nРембрандт ва н Рейн (1606-1669). Рембрандт (автопортрет) і Саскія у сцені із життя Блудн ого сина.\n\n\n \n\n\n2Хронік 8:11-10:19:\n  \nЛіворуч: Фара он Аменхотеп ІІІ, ймовірний сват Соломона. Давньоєгипетське мистецтво.\n\n\ n11 А фараонову дочку перевів Соломон із Давидового Міста до дому, що збуду вав для неї, як сказав: Не буде сидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевог о царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього.\n\n\n 12 Т оді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертівнику, якого він збудував перед притвором,\n\n\n 13 щоб за потребою кожного дня пр иносити жертву за Мойсеєвим наказом, на суботи, і на молодики, і на свята т ри рази в році: в свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок.\n\nС оломон приносить жертву. Вітраж майстерні Тіффані.\n\n\n 14 І поставив він, за розпорядком Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу, і Левитів на їхніх вартах на хвалу та на службу відповідно до священиків з а потребою кожного дня, і придверних в їхніх чергах для кожної брами, бо та кий був наказ Давида, Божого чоловіка.\n\n\n 15 І не відступали вони в ід наказів царя про священиків та Левитів, щодо всякої речі й щодо скарбів. \n\n\n 16 І була зроблена вся Соломонова праця аж до цього дня, від за ложення Господнього дому й аж до закінчення його, коли був закінчений дім Г осподній.\n\nPhilips Koninck (1619-1688). Соломон освячує храм.\n\n\n& nbsp;17 Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над морським берегом в едомському краї.\n\n\n 18 І прислав йому Хурам через своїх рабів ко раблі та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офір у, і взяли звідти чотири сотні й п'ятдесят талантів золота, і привезли до ц аря Соломона.\n\n\n9:1 А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і пр ийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже велик им багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого к аміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на се рці її.\n \nJohann Friedrich August Tischbein (1750-1812). Соломо н і цариця Шеви.\n\n\n 2 І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.\n\n\n 3 І п обачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,\n\n\n& nbsp;4 і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Го споднього дому, і не могла вона з дива вийти!\n\n\n 5 І сказала вона д о царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою м удрість.\n \nGiovanni De Min (1789-1859). Соломон і цариця Шеви.\ n\n\n 6 І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не по бачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!\n\n\n 7 Щасливі люди тво ї, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слуха ють твою мудрість!\n\n\n 8 Нехай буде благословенний Господь, Бог твій , що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бог а твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Ві н настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!\n\nПь е́ро де́лла Франче́ска (бл. 1420 — 1492). Цариця Шеви у царя Соло мона.\n\n\n 9 І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуж е багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як т і, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!\n\n\n 10 І також Хурамові ра би та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове д ерево та дороге каміння.\n\n\n 11 І поробив цар з алмуґового дерева сх оди для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співакі в. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!\n\n\n  12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім та кого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та с луги її.\n\nКлод Лорре́н (1600-1682). Відплиття цариці Шеви.\n\n\n 13 І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сот ень і шістдесят і шість талантів золота,\n\n\n 14 окрім того, що прихо дило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Кра ю довозили золото й срібло Соломонові.\n\n\n 15 І зробив цар Соломон д ві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,\n\n\n 16 та три сотні щитів менших із кутого золо та, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ли ванського Лісу.\n\n\n 17 І зробив цар великого трона зо слонової кости , і покрив його чистим золотом.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Соломон на троні.\n\n\n 18 У трона було шість східців та підніжжя з золота поз ад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.\n\n\n 19 І дванадцять левів стояли там на шост и ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!\n \n\n 20 І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Л иванського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не р ахувалося за щось.\n\n\n 21 Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хура мовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили зол ото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.\n\n\n 22 І став цар Солом он найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.\n\nГю став Доре (1832-1883). Цар Соломон.\n\n\n 23 І всі земні царі хотіли б ачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.\n\n\n  24 І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й о дежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.\n\n\n 25 І б уло в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять ти сяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єр усалимі.\n\nWilliam Brassey Hole (1846–1917). Торгівля царя Соломона.\ n\n\n 26 І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филисти млян, і аж до єгипетської границі.\n\n\n 27 І Соломон наскладав в Єрус алимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як си комори, що в Шефелі!\n\n\n 28 А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.\n\nЕжен Делакруа (1798-1863). Кінь, що злякався блискавки.\n \n\n 29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях проз орливця Єді на Єровоама, Неватового сина.\n\n\n 30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.\n\n\n 31 І спочив Соломон за с воїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість ньог о зацарював син його Рехав'ам.\n\n\n10:1 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.\n\nРеховоам слух ає пораду старших радників.\n\n\n 2 І сталося, як почув це Єровоам, Не ватів син, він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, то вернувся Єрово ам з Єгипту.\n\n\n 3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:\n\n\n 4 Твій бать ко вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу батька свого т а тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.\n\n\ n 5 А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І піш ов той народ.\n\n\n 6 І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли пе ред обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: Як ви ради те відповісти цьому народові?\n\nHans Holbein (1497-1543). Реховоам ві дповідає за порадою молодших радників.\n\n\n 7 І вони говорили йому, к ажучи: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і зробиш за волею їх, і говор итимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.\n\n\n 8 Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.\n\n\n 9 І сказав він до них : Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: П олегши ярмо, яке твій батько наклав був на нас.\n\n\n 10 І говорили з ним ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що про мовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батьк а!\n\nHans Holbein (1497-1543). Реховоам відповідає за порадою молодши х радників (фрагмент).\n\n\n 11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я добавлю до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я би тиму скорпіонами...\n\n\n 12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав 'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.\ n\n\n 13 І цар жорстоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду ст арших,\n\n\n 14 і говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я скорпіонами!...\n\nHans Holbein (1497-1543). King of Judah · Rehoboam. (Fragment of Wall Painting from Basel Town Hall Council C hamber).\n\n\n 15 І не послухався цар народу, бо це спричинене було ві д Бога, щоб справдити Господеві слово Своє, яке Він говорив був через шілон янина Ахійю, Неватового сина.\n\n\n 16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давид і? І спадщини нема нам у сині Єссея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Позна й тепер дім свій, Давиде! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...\n\n\n&n bsp;17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, то над ними зацарював Р ехав'ам.\n\n\n 18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспі шив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму...\n\n\n 19 І відпав Ізр аїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.\n\nПоділ на Північне та Південне царства.\n\n\n \n DTSTAMP:20260506T161949Z DTSTART:20150723T000000Z DTEND:20150723T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+204 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR