BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:af5035c7d348c00bda5d7debbaaf9f06 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:9 жовтня: Єремія 12:1-14:10, 1Солунян 1:1-2:9, Псалом 78(79):1-13 (РСП , NIV: 79:1-13), Приповісті 24:30-34\n\n\n1Солунян 1:1-2:9: \n\n\n1:1 Павло й Силуан та Тимофій до Церкви Солунської в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Святий Павл о.\n\n\n 2 Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах.\n\n\n 3 Ми згадуємо безперестанку про ваше діло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Бо гом і Отцем нашим,\n\n\n 4 знаючи, Богом улюблені браття, про ваше обр ання.\n\nМапа мандрів Святого Павла.\n\n\n 5 Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевнення м, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.\n\n\n 6 І ви стали на слідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Ду ха Святого,\n\n\n 7 так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македо нії та в Ахаї.\n\n\n 8 Бо пронеслося Слово Господнє від вас не тільки в Македонії та в Ахаї, а й до кожного міста прийшла ваша віра в Бога, так щ о вам непотрібно казати чогось.\n\n\n 9 Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,\n\n\n 10 і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбутнього гнів у.\n\nМіхаіл Нєстєров (1862-1942). Ранок Воскресіння.\n\n\n2:1 Самі бо ви з наєте, браття, прихід наш до вас, що не марний він був.\n\n\n 2 Та хоч ми натерпілися перед тим, і дізнали зневаги в Филипах, як знаєте, проте ми відважилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Євангелію з великою боротьбою.\n \n\n 3 Бо покликання наше було не з обмани, ані з нечистости, ані від лукавства,\n\n\n 4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єв ангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує на ші серця.\n\n\n 5 Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому!\n\n\n 6 Не шукаємо ми слав и в людей, ані в вас, ані в інших.\n\n\n 7 Хоч могли ми потужними бути , як Христові апостоли, але ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх.\n\n12 апостолів. Фреска.\n\n\n 8 Так бувши л аскаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам.\n\n\n 9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію.\n\n\n \n\n\nПсалом 78(79):1-13  (РСП, NIV: 79:1-13):\n\n\n 1 Псалом Асафів. Боже, погани ввійшли до сп адку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!\n  ;\nНікола Пуссен (1594-1665). Зруйнування Єрусалимського храму.\n\n\n  2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твої х богобійних звірині земній...\n\n\n 3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...\n\n\n 4 Ми с тали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...\ n\n\n 5 Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?\n \nFrançois Joseph Heim (1787-1865).  Зруйнування Єрусалиму.\n\n\n 6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пі знали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,\n\n\n 7 бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!\n\n\n 8 Не пам'ятай гріхів предків ських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли! ...\n\nEvelyn De Morgan (1855-1919). На ріках Вавілонських...\n\n\n 9 Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!\n\n\n 10 Чого будуть казати пога ни: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за п ролиту кров Твоїх рабів,\n\n\n 11 нехай перед лице Твоє дійде стогін в 'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!\n\n\n  12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Те бе зневажали, о Господи!\n \nBernhard Plockhorst (1825-1907). Доб рий Пастир.\n\n\n 13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!\n\n\n&nbs p;\n\n\nПриповісті 24:30-34:\n\n\n 30 Я проходив край поля людини ліни вої, та край виноградника недоумкуватого,\n\nМихайло Беркос (1861-1919). Бу дяки.\n\n\n 31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита пов ерхня його, камінний же мур його був поруйнований...\n\n\n 32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:\n \nПітер Брейгель Старший (бл.1525-1569). Країна лежнів. \n\n\n 33 Ще трохи поспати, подрі мати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,\n\nВасілій Пєров (1834-188 2). "Отпєтий".\n\n\n 34 і приходить, немов мандрівник, незаможність тв оя, і нужда твоя, як озброєний муж!...\n Ілля Репін (1844-1930). Бурла ки на Волзі (1870-1873).\n\n\n \n\n\nЄремія 12:1-14:10: \n\n\n12: 1 Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуват ися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?\n\nПророк Єремія. Мозаїка базиліки Святого Петра в Римі.\n\n\n&nb sp;2 Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близьк ий в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.\n\n\n 3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи ї х, немов на заріз ту отару, і признач їх на день побиття!\n\n\n 4 Аж д оки в жалобі земля пробуватиме, і сохнути буде трава всього поля за зло її мешканців? Гине худоба та птаство, бо сказали вони: кінця нашого Він не поб ачить!\n \nGustave Achille Guillaumet (1840-1887). Пси біля мертв ого коня.\n 5 Як ти з пішими бігав, і вони тебе змучили, то як будеш з магатися з кіньми? Ти в спокійному краї безпечний, та що будеш робити в пов ідді Йордану? \n\n\n 6 Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре то бі говоритимуть! \n\n\n 7 Покинув Я Свій дім, залишив спадок Свій ; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.\n\nBriton Riviere {1840-1920 }. Король п'є.\n\n\n 8 Спадок Мій Мені став, мов лев той у лісі, свій голос дав проти Мене, тому то його Я зненавидив...\n\n\n 9 Чи для Мене спадок Мій, хижий птах різнобарвний, що хижі птахи позлітались круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову звірину, спровадьте, щоб жерли!\n \nЛук ас Кранах Молодший (1515-1586). Вірні та невірні служителі у Винограднику Г оспода.\n\n\n 10 Численні пастирі попсували Мого виноградника, потопта ли Мій уділ, Мій улюблений уділ вони обернули на голу пустиню!\n\n\n 1 1 Обернули його на спустошення, він при Мені у жалобі, спустошений, увесь К рай опустілий, бо нікого нема, хто б поклав це на серце собі!\n\n\n 12 Поприходять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжир ає від краю землі й аж до краю землі, миру не буде для всякого тіла!...\n\n \n 13 Пшеницю посіяли, терня ж пожали, намучилися, та не мали користи. .. І буде вам сором за ваші плоди через лютість Господнього гніву!\n\nДжейм с Тіссо (1836-1902). Зруйнування Єрусалиму та взяття євреїв до полону до Ва вилону. \n\n\n 14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів мої х, що вони дотикаються того спадку, що Я дав на спадщину народу Моєму Ізраї леві: Ось Я повириваю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з середини їхньої .\n\n\n 15 І станеться, як Я їх повириваю, то вернуся й помилую їх, і кожного з них приверну до спадщини його, і кожного до краю його.\n\nЮліус Ш норр фон Карольсфельд (1794-1872). Повернення з полону.\n\n\n 16 І буде, якщо вони справді навчаться доріг народу Мого, щоб присягатися Ймен ням Моїм: Як живий Господь, як вони присягати навчили народ Мій Ваалом, то збудуються серед народу Мого!\n\n\n 17 А якщо не послухають, то вирву народ цей, вириваючи та вигубляючи, каже Господь!\n\n\n13:1 Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.\n\n\n 2 І купив я того пояса за Господнім с ловом, та й підперезав свої стегна.\n\nAbraham van Dijck (1635-1680). Старий у поясі відпочиває (близько 1630-1640)\n\n\n 3 І було мені слов о Господнє удруге, говорячи:\n\n\n 4 Візьми того пояса, якого купив, щ о на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщіли ні скелі.\n\n\n 5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказа в був мені.\n\n\n 6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі с ховати його там.\n\n\n 7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того п ояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!\n\n\n 8 І було мені слово Господнє, говорячи:\n   \nРембрандт ван Рейн ( 1606-1669). Пророк Єремія.\n\n\n 9 Так говорить Господь: Отак зни щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,\n\n\n 10 цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця с вого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!...\n\n\n 11 Бо як при лягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!\n\nНіко Піросмані (1862-1918) . Чоловік з бурдюком вина.\n\n\n 12 І скажеш до них оце слово: Так гов орить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?\n\n\n&nb sp;13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх м ешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.\n\n\n 14 І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилос ерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!\n\n\n 15 Послухайте ви та в ізьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!\n \nFIAMMINGO P aolo (1540-1596). Apollo and Poseidon Punishing Troy (c. 1590).\n\n\n  16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки н а темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а В ін зробить це темрявою та вчинить імлою...\n\n\n 17 А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проли ватиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...\n \n\n 18 Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голі в ваших спала корона вашої слави!\n\n\n 19 Південні міста позамикані б удуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком! \n\nEduard Bendemann (1811-1889). Депортація євреїв до Вавилону.\n\n\n 20 Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?\n\n\n 21 Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких т и навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту поро діллю?\n\n\n 22 коли ж скажеш у серці своєму: Чому такі речі спіткали мене? за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої сил оміць!\n\n\n 23 Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!\n   \ nAnnibale Carracci (1560-1609). Чорношкіра африканська рабиня. Ja cques-Laurent Agasse (1767-1849). Леопарди.\n\n\n 24 Тому розпоро шу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:\n\n\n 25 Оце жереб ок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!\n\n\n 26 І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, і покажеться ганьба твоя:\n\n\n 27 твої перелюбства й іржання т вої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тоб і, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?\n\nÉmile Jean-Horace Vernet  ;(1789-1863). Пророк Єремія. \n\n\n14:1 Слово Господнє до Єремії, що було в справі посухи.\n\n\n 2 Упала в жалобу Юдея, а брами її осла біли, насупилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.\n\n\n 3 А вельможі її своїх слуг посилають по воду, вони йдуть до криниці й води не знаходять , їхній посуд порожній вертається... Засоромляться та зашаріють вони, і сво ї голови понакривають.\n\n\n 4 Тому, що земля стала спрагла, бо дощу н е було на землі, засоромилися рільники, свої голови понакривали.\n\nСтрєжбє цкая Татьяна (сучасний російський художник). Засуха.\n\n\n 5 Навіть ла ня на полі породить сарнятко та й кине, бо немає трави...\n\n\n 6 Наві ть дикі осли поставали на голих горах, вітер втягують, мов ті шакали, і мер кнуть їм очі, бо немає трави...\n\n\n 7 Якщо проти нас свідчать наші п ровини, о Господи, то зроби ради Ймення Свого, бо намножились наші відступн ики, ми Тобі нагрішили!\n Григорій М'ясоєдов (1834-1911). Молитва під час посухи.\n\n\n 8 О надіє Ізраїлева, о Спасителю в часі недолі, нащо будеш Ти в Краї, як той чужаниця, й як той подорожній, що намета лише на н очліг розтягає?\n\n\n 9 Нащо будеш Ти, мов людина остовпіла, немов той силач, що не може спасти? Таж Ти в нашій середині, Господи, Ймення ж Твоє на нас кличеться, не залишай нас!\n\n\n 10 Так говорить Господь до нар оду цього: Так люблять вони волочитись, а не стримувати своїх ніг, тому то не має Господь уподобання в них, Він тепер їхню провину згадає, і їхній грі х покарає! \n\nEduard Julius Friedrich Bendemann (1811-1889). Пла ч Єремії.\n\n\n \n DTSTAMP:20260506T161211Z DTSTART:20151009T000000Z DTEND:20151009T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+282 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR