BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:bd1091ddbc114d3dcd25101c0ec6bc71 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:22 жовтня: Єремія 39:1-41:18, 2Тимофія 1:1-18, Псалом 89(90):1-90(91): 16 (РСП, NIV: 90:1-91:16), Приповісті 26:1-2\n\n\n2Тимофія 1:1-18:\n\nСвяти й Павло. Фреска.\n\n\n1:1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обіт ницею життя, що в Христі Ісусі,\n\n\n 2 до Тимофія, сина улюбленого: б лагодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!\n\n\n& nbsp;3 Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам' ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч.\n\n\n 4 Я бажаю побачити те бе, пам'ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю.\n\n\n 5 Я приводж у на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі тво їй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась. \n\n\n 6 З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, я кий у тобі через покладання рук моїх.\n \nLudwig Glotzle  (1 849 - 1929). Павло рукопокладає Тимофія (фрагмент)\n\n\n 7 Бо не дав н ам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.\n\n\n 8 То ж, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але стражда й з Євангелією за силою Бога,\n\n\n 9 що нас спас і покликав святим по кликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Хри сті Ісусі попереду вічних часів.\n\n\n 10 А тепер об'явилась через з'я влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на сві тло життя та нетління Євангелією,\n\n\n 11 що для неї я був настановле ний за проповідника, апостола й учителя.\n \nЛукас Кранах Молодший (15 15-1586). Навернення Святого Павла.\n\n\n 12 З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою.\n\n\n 13 Май же за взір здоров их слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.\ n\n\n 14 Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває.\n\ n\n 15 Ти знаєш оце, що відвернулись від мене всі, хто в Азії, а між н ими Фігел та Гермоген.\n\n\n 16 Хай Господь подасть милосердя Онисифор овому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився.\n\nС вятий Онисифор. Грецька ікона.\n\n\n 17 А коли він до Риму прибув, шук ав мене пильно й знайшов,\n\n\n 18 хай Господь йому дасть знайти миліс ть від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти віда єш краще!\n\n\n \n\n\nПсалом 89(90):1-90(91):16 (РСП, NIV: 90:1-9 1:16):\n\n\nПсалом 89(90):1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!\n\nPhilippe de Champaigne (16 02-1674). Мойсей із скрижалями.\n\n\n 2 Перше ніж гори народжені, і по ки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!\n\n\n 3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!\n\n\n 4 Б о в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як ст орожа нічна...\n\n\n 5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вон и, як трава, що минає:\n\n\n 6 уранці вона розцвітає й росте, а на веч ір зів'яне та сохне!\n\n\n 7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердя м Твоїм перестрашені,\n\n\n 8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!\n\n\n 9 Бо всі наші дні прома йнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...\n \nДжон Ев ерет Мілле́т (1829-1896). Перемога Господа. \n\n\n 10 Дні літ наш их у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні стражданн я й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...\n\n\n 11 Хто віда є силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!\n\n\n 12 На вчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!\n\n\n 13 Прив ернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!\n\n\n 14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі на ші дні!\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Мойсей дивиться на Обіцяний Край .\n\n\n 15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!\n\n\n 16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,\n\n\n 17 і хай буде над нами бла говоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук на ших утверди його!\n\n\nПсалом 90(91): 1 Хто живе під покровом Все вишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,\n Thomas Cole (1801-18 48). Життєва подорож: Дитинство (1842).\n\n\n 2 той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!\n\n\n 3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,\n \nThomas Cole& nbsp;(1801-1848). Життєва подорож: Дитинство (фрагмент) (1842).\n\n\n  4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.\n\n\n 5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що в день пролітає,\n \nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Юніс ть (1842).\n\n\n 6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що н ищить опівдні,\n\n\n 7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч пр аворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...\n \nThomas Cole (1801-184 8). Життєва подорож: Юність (фрагмент) (1842).\n\n\n 8 Тільк и своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,\n\n\n 9 бо Го спода, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!\n Thom as Cole (1801-1848). Життєва подорож: Зрілий вік (1842).\n\n\n&nb sp;10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться, \n\n \n 11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всі х дорогах твоїх,\n \nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Зр ілий вік (фрагмент - обличчя Бога в темному небі) (1842).\n\n\n&n bsp;12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги !\n\n\n 13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш то птати! \nThomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Старість  (1842). \n\n\n 14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;\n\n\n 15 як він Мене кликатиме, то йом у відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,\n \n Thomas Cole (1801-1848). Життєва подорож: Старість (фрагмент)&nbs p;(1842).\n\n\n 16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде сп асіння Моє! \n\n\n \n\n\nПриповісті 26:1-2:\n \nІєронімус Бо сх (1450-1516). Корабель дурнів (фрагмент)..\n\n\n 1 Як літом той сніг , і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.\n\n\n 2 Як пташка лі тає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.\n\nФранс Снейде рс (1579-1657). Пташиний концерт. \n\n\n \n\n\nЄремія 39:1-41:18:  \n\n\n39:1 Дев'ятого року Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, при йшов Навуходоносор, цар вавилонський, та все його військо до Єрусалиму та й облягли його.\n\nDavid Roberts (1796–1864). Євреї покидають Єрусалим. \n\n\n 2 Одинадцятого року Седекії, місяця четвертого, дев'ятого дня м ісяця, був пробитий пролім до міста...\n\n\n 3 І поприходили всі зверх ники вавилонського царя, і посідали в Середущій брамі: Нерґал-Сар'ецер, Сам гар, Нево, Сарсехім, старший евнух, Нерґал-Сар'ецер, старший маг, і вся реш та зверхників вавилонського царя.\n\n\n 4 І сталося, як побачив їх Сед екія, цар Юдин, та всі вояки, то вони повтікали, і повиходили вночі з міста дорогою царського садка, брамою між обома мурами, і вийшли дорогою в степ. \n\n\n 5 І погналося халдейське військо за ними, і догнали Седекію в є рихонських степах... І взяли вони його, і завели його до Навуходоносора, ца ря вавилонського, до Рівли, в краю Хамат, і той засудив його.\n\nНаказ ослі пити Седекію. Illustration for Harmsworth History of the World (1907). \n\n\n 6 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на очах й ого; і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар...\n\n\n 7 А очі Седекії він вибрав, і скував його мідяними кайданами, щоб відвести його до Вавилону...\n\nГюстав Доре (1832-1883). Вбивство синів Седекії на його оча х вавілонянами. \n\n\n 8 А дім царя та дому народу халдеї попалил и огнем, і порозбивали мури Єрусалиму.\n\n\n 9 А решту народу, позоста лих у місті, та перебіжців, що попереходили до нього, і решту народу, що по зосталися, вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, до Вавилону.\n\ nДжеймс Тіссо (1836-1902). Зруйнування Єрусалиму та взяття євреїв до полону до Вавилону.\n\n\n 10 А з бідноти народу, що не мали нічого, Невузар' адан, начальник царської сторожі, позоставив декого в Юдиному краї, і дав ї м того дня виноградники та поля.\n\n\n 11 І наказав Навуходоносор, цар вавилонський, про Єремію, через начальника царської сторожі, говорячи:\n\n \n 12 Візьми його, і зверни на нього свої очі, і не зроби йому нічого злого, і тільки як він скаже тобі, так з ним зроби!\n\n\n 13 І послав Невузар'адан, начальник царської сторожі, і Невушазбан, старший евнух, і Не рґал-Сар'ецер, старший маг, та всі начальники вавилонського царя,\n\n\n&nbs p;14 і послали вони, і взяли Єремію з подвір'я в'язниці, і дали його до Ґед алії, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб вивести його до дому. І осівся він серед народу. \n\nРембрандт ван Рейн (1609-1669). Пророк Єремія.\n\n\ n 15 А до Єремії було Господнє слово, коли він був затриманий в подвір 'ї в'язниці, таке:\n\n\n 16 Іди, і скажеш до мурина Евед-Мелеха, говор ячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу Свої слова на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть діятися перед тобою цього дн я.\n\n\n 17 Але тебе врятую цього дня, говорить Господь, і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся.\n\n\n 18 Бо конче врятую т ебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіяв ся на Мене, говорить Господь.\n\n\n40:1 Слово, що було до Єремії від Господ а по тому, як Невузар'адан, начальник царської сторожі, відпустив його з Ра ми, коли його він узяв, а він був закутий кайданами серед усього вигнання Є русалиму та Юди, вигнаних до Вавилону.\n\nЗвільнення Єремії. "The Coloured Picture Bible for Children" book, 1900.\n\n\n 2 І взяв начальник царсь кої сторожі Єремію, та й сказав до нього: Господь, Бог твій, говорив оце зл о на це місце.\n\n\n 3 І навів, і зробив Господь, як говорив був, бо в и згрішили Господеві, і не слухалися Його голосу, і сталася вам ця річ.\n\n \n 4 А тепер ось я сьогодні розковую тебе з кайданів, що на твоїх рука х. Якщо в очах твоїх добре піти зо мною до Вавилону, іди, і зверну я своє о ко на тебе. А якщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону, то залишись. Дивися, увесь Край перед тобою: куди тобі видається за добре й за справедли ве піти, туди йди!\n\n\n 5 І коли той не навертався на це, сказав далі : То вернися до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив началь ником вавилонський цар над Юдиними містами, і живи з ним серед народу; або куди тобі подобається, туди йди. І дав йому начальник царської сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.\n\n\n 6 І прийшов Єремія до Ґе далії, сина Ахікамового, до Міцпи, й осівся з ним серед народу, позосталого в Краю.\n      \nJuan Correa de Vivari (1510-1566). Пр орок Авакум. Пророк Єремія.\n\n\n 7 А коли всі військові зверхник и, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив н ачальником над краєм Ґедалію, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жін ок та дітей, і тих з бідних Краю, що не були вигнані до Вавилону,\n\n\n&nbs p;8 то поприходили до Ґедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефа я, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.\n\n\n 9 І Ґедалія, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягнувся їм та їхнім людям, говорячи: Не бі йтеся служити халдеям! Сидіть у Краї й служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!\n\n\n 10 А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас. А ви збирайте вино й літні плоди та оли ву, і складайте в ваш посуд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!\n\n\n  11 І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчи нив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.\n \n\ nПечатка Гедалії. Археологічна знахідка.\n\n\n 12 І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозігнані, і прийшли до Юдиного краю, до Ґе далії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.\n\n\n 13 А Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були на полі, прийш ли до Ґедалії до Міцпи,\n\n\n 14 та й сказали до нього: Чи справді ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, що б убити тебе? Та не повірив їм Ґедалія, син Ахікамів.\n\n\n 15 А Йохан ан, син Кареахів, сказав таємно до Ґедалії в Міцпі, говорячи: Нехай я піду й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідається. Нащо мають забити тебе, і буде розпорошений увесь Юда, зібраний до тебе, і погине ост анок Юди?\n   \nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Чоловік у сх ідному одязі. Ісидор Кауфман (1853-1921). Чоловік у хутряній шапці.&nb sp;\n\n\n 16 І сказав Ґедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахо вого: Не роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!\n\n\n41:1 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння ца рського, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового син а, до Міцпи, і їли там разом хліб у Міцпі.\n\n\n 2 І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама , сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм...\n\n\n 3 І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв вояків, що знаходилися там.\n\n Франциско Гойя (1746-1828). Повстання 2 травня 1808 року в Мадриді.\n\n\n&n bsp;4 І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, а ніхто про це не знав,\n\ n\n 5 і поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят люд а оголенобородих, і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі, а в ї хній руці хлібна жертва та ладан, як принесення для Господнього дому.\n\n\n  6 І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачу чи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: Прийдіть до Ґедалії , Ахікамового сина! \n\nФранциско Гойя (1746-1828). Розстріл повстанці в в ніч на 3 травня 1808 року в Мадриді.\n\n\n 7 І сталося, як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до середини ями, він та ті люди, що були з ним...\n\n\n 8 Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: Не вбивай нас, бо ми маєм о заховані в полі скарби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед. І той спинився , і не повбивав їх серед їхніх братів.\n\n\n 9 А та яма, куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар Аса проти Баеші, Ізраїльського царя, її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.\n\nАл ьфонс Муха (1860-1939). Після Грюнвальдської битви.\n\n\n 10 І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та ввесь наро д, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царської сторожі, дор учив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетан іїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.\n\n\n 11 І почув Йоханан , син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.\n\nWinslow Homer (1836-1910). Полонені з фронту\n\n\n 12 І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізма їлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.\n\n\ n 13 І сталося, як увесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, с ина Кареахового, та всіх військових зверхників, що були з ним, то зрадів.\n \n\n 14 І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з М іцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.\n\n\n 15 А І змаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммоно вих синів.\n \nAntoine-Jean Gros (1771-1835). Наполеон веде свою армію вперед.\n\n\n 16 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверх ники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нет аніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів во яків, і жінок, і дітей, і евнухів, що вернув з Ґів'ону.\n\n\n 17 І піш ли вони й стали на нічліг в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утік ти до Єгипту\n\n\n 18 від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм.\n DTSTAMP:20260429T121451Z DTSTART:20151022T000000Z DTEND:20151022T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+295 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR