BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:db368089701be955c62b5f6e5ff0a0aa CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:15 листопада: Єзекіїль 31:1-32:32, Євреїв 12:14-29,  Псалом 112(1 13):1-113(114-115):8 (РСП, NIV: 113:1-114:8), Приповісті 27:18-20 \n\n \nЄвреїв 12:14-29: \n\nLuca Cambiaso (1527 – 1585). Benediction of God the Father (c.1565).\n\n\n 14 Пильнуйте про мир зо всіма, і про святі сть, без якої ніхто не побачить Господа. \n\n\n 15 Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не н аробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим. \n \n М аттіас Стоммер (1600-1662). Ісав продає перворідство. \n\n\n 16 Щ об не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство ві ддав за поживу саму. \n\n\n 17 Бо знаєте ви, що й після, як схоті в він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливос ти до покаяння, хоч його із слізьми шукав. \n\n\n 18 Бо ви не при ступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі, \n\n\n 19 і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них. \n\nЖа н-Лео́н Жеро́м (1824-1904). Мойсей на горі Синай. \n\n\n 20 Не мо гли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнетьс я, то буде камінням побита. \n\n\n 21 І таке страшне те видіння б уло, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!... \n\n\n 22 Але ви пр иступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, \n\n\n 23 і до Церкви первороджених , на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених прав едників, \n \n Маттіас Стоммер (1600-1662). Знущаення над Хр истом у терновому вінці. \n\n\n 24 і до Посередника Нового Запові ту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева. \ n\n\n 25 Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не п овтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщ о зрікаємся Того, Хто з неба звіщає, \n\n\n 26 що голос Його захи тав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, ал е й небом. \n\n\n 27 А ще раз визначає заміну захитаного, як ство реного, щоб зосталися ті, хто непохитний.\n\nЛукас Кранах Старший (1472-155 3). Другий Прихід Христа. \n\n\n 28 Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побо жністю й зо страхом. \n\n\n 29 Бо наш Бог то палючий огонь!  \n\n\n \n\n\nПсалом 112(113):1-113(114-115):8 (РСП, NIV: 113:1-11 4:8):\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Гора адамс, Вашингтон.\n\n\n113 :1 Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа!\n\n\n 2 Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки!\n\nІван Айвазовський ( 1817-1900). Острів Родос. \n\n\n 3 Від сходу сонця аж до заходу й ого прославляйте Господнє ім'я!\n\n\n 4 Господь підіймається над усі н ароди, Його слава понад небеса!\n\n\n 5 Хто подібний до Господа, нашог о Бога, що мешкає на висоті,\n\n\n 6 та знижується, щоб побачити те, щ о на небесах і на землі?\n\nThomas Cole (1801-1848). Вид на ніагару зд алека.\n\n\n 7 Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужд енного,\n\n\n 8 щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Йо го!\n\n\n 9 Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілу я!\n\n\n114:1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,\n\ n\n 2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!\n Fred erick Arthur Bridgman (1847-1928). Загибель армії фараона. \ n\n\n 3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!\n\n\n  4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!\n\n\n  5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?\n\n\n  ;6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?\n\nІван Айва зовський (1817-1900). Хвиля.\n\n\n 7 Тремти, земле, перед Господнім ли цем, перед лицем Бога Якова,\n\n\n 8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!\n\nAlbert Bierstadt (1830-1902). Пейзаж у С келястих горах.\n\n\n \n\n\nПриповісті 27:18-20: \n \n  Бартоломео Естебан Мурільо (1617-1682). Юнак з корзиною фруктів (1665–1670) .\n\n\n 18 Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереж е, той шанований. \n\nCima da Conegliano (1459/1460-1517/1518). Д авид та Йонатан.\n\n\n 19 Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. \n\nAntonio de Pereda бл.1611-1678). Сон лицаря.\n\ n\n 20 Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.  \n\n\n \n\n\nЄзекіїль 31:1-32:32: \n\n\n31:1 І сталося за одинадц ятого року, третього місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє т аке:\n\nПророк Єзекіїл. Православна ікона.\n\n\n 2 Сину людський, скаж и фараонові, цареві єгипетському, та до його многолюдства: До кого ти вподо блюєшся в своїй величі?\n\n\n 3 Ось Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасни ми галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий, і аж між хмарами буде в ерховіття його.\n\n\n 4 Води його виховали, безодня його викохала, він річки свої попровадив навколо свого насадження, а канали свої посилав до в сіх дерев польових.\n\nChristian Ernst Bernhard Morgenstern (1805-1867 ). Дуби понад водами.\n\n\n 5 Тому його зріст став вищий від усіх поль ових дерев, і помножилися галузки його, і від великої води його віття повид овжувалось, коли вигнався він.\n\n\n 6 В його віттях кублилося все пта ство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.\n\n\n 7 І був він уродливий висотою свого зросту, довготою галузок своїх, бо його корінь був при великих водах. \n  \nDavid Johnson (1827–1908). Study of ceder. Vincent van Gogh (1853-1890). Trees in the Garden of Saint-Paul Hospital.\n\n\n\n  8 Кедри в Божому садку не були рівні йому, кипариси не були подібні д о галузок його, а платани не були, як його віття. Жодне дерево в Божому сад ку не було подібне до нього красою своєю!\n\n\n 9 Я оздобив його рясно тою галузок його, і йому заздрили всі еденські дерева, що в Божому садку.\n \nІван Шишкін (1832-1898). Дуби.\n\n\n 10 Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти повищився зростом, і дав верховіття своє аж між хмари, і пови щилося серце його, коли він став високим,\n\n\n 11 то дай його в руку сильного з народів, він конче зробить йому за його беззаконня, за це Я вигн ав його!\n\n\n 12 І витяли його чужі, насильники народів, і повідкидал и його. На гори й на всі долини попадали галузки його, і було поламане вітт я його по всіх потоках землі, а всі народи землі повиходили з тіні його й п окинули його.\n\nІван Шишкін (1832-1898). Ранок у сосновому лісі.\n\n\n&nbs p;13 Над його руїнами пробувало все небесне птаство, а при галуззях його бу ла всяка польова звірина,\n\n\n 14 щоб не повищувалися своїм зростом у сі дерева при воді, і не давали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п'ють воду, бо всі вони віддані смерті д о підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили.\n&nb sp;\nMarianne North (1830-1890). Старий червоний ялівець на скелі у Массачусетсі. Vahe Yeremyan (modern American). Старе дерево.\n\n\n& nbsp;15 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу, учини в Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана в елика вода, і затемнив над ним Лівана, а всі польові дерева помліли над ним .\n\n\n 16 Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я зни зив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному кр аї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п'ють воду.\n\n Іван Шишкін (1832-1898). Зрубане дерево.\n\n\n 17 Також вони зійшли з ними до шеолу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів.\n\n\n 18 До кого став ти так подібний у славі та в вели кості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до п ідземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фар аон та все многолюдство його, говорить Господь Бог.\n\nІван Шишкін (1832-18 98). Зима.\n\n\n32:1 І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, т ретього дня місяця, було мені слово Господнє таке:\n      &n bsp;     \nПророк Єзекіїль. Фреска невідомого автора та робо та Duccio di Buoninsegna (c. 1250/1255 - 1318/1319). Пророк Єзекі їль.\n\n\n 2 Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетсь кого царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер т и мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду н огами своїми, болотиш ти їхні річки!\n\n\n 3 Отак Господь Бог промовля є: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну!\n\n\n 4 І викину зразу на землю тебе, і кину те бе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою нас ичу звірину всієї землі...\n\n\n 5 І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню...\n\n\n 6 І землю, де пливаєш ти, аж до гір на пою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища...\n\nВіктор Васнєцов (1848-1 926). Після битви Ігоря Святославовича з половцями.\n\n\n 7 А коли Я т ебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його , а місяць не буде світити свого світла...\n\n\n 8 Всі світила, що сві тять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, гов орить Господь Бог!\n\n\n 9 І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.\n\ n\n 10 І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і т ремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого...\n \nDante G abriel Rossetti (1828-1882). Joan Of Arc Kisses The Sword Of Liberation (18 63)\n\n\n 11 Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прий де на тебе!\n\n\n 12 Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. У сі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюд ство його буде вигублене...\n\n\n 13 І вигублю ввесь його скот при вод ах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не б уде вже їх каламутити.\n\n\n 14 Тоді їхні води очищу, а їхні річки поп роваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.\n\n\n 15 Коли оберну Я єг ипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім , коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Г осподь!...\n\nDavid Roberts  (1796-1864). Давньоєгипетські пам'ятки.\n \n\n 16 Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть ж алобно співати її, говорить Господь Бог.\n\n\n 17 І сталося за дванадц ятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:\n\n\n& nbsp;18 Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь йо го, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!\n\n\n 19 Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з не обрізанцями!\n\n\n 20 Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи...\n Ян Матейко (1838-1893). Битва при Грюнвальді (1874).\n\n\n 21 Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з -посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті м ечем:\n\n\n 22 Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, в сі побиті вони, від меча всі попадали,\n\n\n 23 що були його гроби най глибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих...\n\n\n 24 Там Елам та вве сь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу...\n\n\n 25 Дали йо му ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і поне сли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений ві н...\n \nHugh Frazer (1795–1865). Battle of Clontarf.\n\n\n& nbsp;26 Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, в сі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих...\n\n\ n 27 І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що з ійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої г олови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї жив их,\n\n\n 28 а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, х то побитий мечем...\n\n\n 29 Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрі занцями та з тими, хто сходить в могилу...\n\n\n 30 Там північні князі , всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від ї хньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мече м, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу...\n\nВасиль Суріков (1848-1916). Битва на чувашському мисі.\n\n\n 31 Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його вій сько, говорить Господь Бог!...\n\n\n 32 Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог!\n\n\n \n DTSTAMP:20260510T131851Z DTSTART:20151115T000000Z DTEND:20151115T235900Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+319 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR