BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:6a293294dbb6d0f246f9ef83de31e339
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:8 грудня: Осія 10:1-14:9, Юди 1:1-25,&nbsp;&nbsp;Псалом 126(127):1-5 (РСП, 
 NIV: 127:1-5), Приповісті 29:15-17\n\n\nЮди 1:1-25:\n\n\n1 Юда, раб Ісуса Х
 риста, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом
  Христом:\n\nЕль Греко (1541-1614). Святий Юда.\n\n\n&nbsp;2 милість вам, і
  мир, і любов хай примножиться!\n\n\n&nbsp;3 Улюблені, всяке дбання чинивши
  писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до в
 ас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.\n\nСимо́н Вуе (1590-1649)&n
 bsp;Гріх Лота та його дочок.\n\n\n&nbsp;4 Бо крадькома повходили деякі люди
 , на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога оберт
 ають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Хрис
 та.\n\n\n&nbsp;5 А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визво
 лив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.\n\nП
 ітер Брейгель Старший (1525-1569). Покарання анголів, що повстали.\n\n\n&nb
 sp;6 І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло св
 оє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.\n\n\n&nb
 sp;7 Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили п
 ерелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в 
 приклад,\n\nБенджамін Уест (1738-1820). Втеча Лота зз дочками та дружиною з
  Содома і Гоморри.\n\n\n&nbsp;8 так само буде й цим сновидам, що опоганюють
  тіло, погорджують владами, зневажають слави.\n\n\n&nbsp;9 І сам Архангол М
 ихаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився
  винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!\n&nbsp;\nВ
 олодимир Боровиковський (1757-1825). Архангел Михаїл.\n\n\n&nbsp;10 А ці зн
 еважають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у т
 ому псуються.\n\n\n&nbsp;11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попа
 ли в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!\n\nСандро Ботічел
 лі (1445-1510). Бунт Корея (фоагмент)\n\n\n&nbsp;12 Вони скелі підводні на 
 ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари б
 езводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорі
 нені;\n\n\n&nbsp;13 люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором;
  зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.\n\nSascha Schneide
 r (1870-1927). Патріарх.\n\n\n&nbsp;14 Про них же звіщав був Енох, сьомий в
 ід Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,\n\n\n&
 nbsp;15 щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинк
 и безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх 
 говорили на Нього безбожні грішники.\n\nJacob Adriaensz&nbsp;Backer&nbsp;(1
 609-1651). Останній Суд. (фрагмент).\n\n\n&nbsp;16 Це ремствувачі, незадово
 лені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чв
 анливе; вони вихваляють особи для зиску!\n\n\n&nbsp;17 А ви, улюблені, згад
 уйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,\n\n\
 n&nbsp;18 які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть
  за своїми пожадливостями та безбожністю.\n\n\n&nbsp;19 Це ті, хто відлучує
 ться від єдности, тілесні, що духа не мають.&nbsp;\n\nАнтоніс Ван Дейк (159
 9-1641). Апостол Юда.&nbsp;\n\n\n&nbsp;20 А ви, улюблені, будуйте себе найс
 вятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,\n\n\n&nbsp;21 бережіть себе сам
 их у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічног
 о життя.\n\n\n&nbsp;22 І до одних, хто вагається, будьте милостиві,\n\n\n&n
 bsp;23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом
 , і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!\n\n\n&nbsp;24 А Тому, Хто 
 може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в 
 радості,\n\nСандро Ботічеллі (1445-1510). Трійця.\n\n\n&nbsp;25 Єдиному пре
 мудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слав
 а, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі
 нь.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 126(127):1-5&nbsp;(РСП, NIV: 127:1-5):\n\n\n127
 :1 Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють й
 ого будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чув
 ає!\n\nCarl August Heinrich Ferdinand Oesterley&nbsp;(1839-1930). Ферма.\n\
 n\n&nbsp;2 Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьовани
 й, Він і в спанні подасть другові Своєму!\n\n\n&nbsp;3 Діти спадщина Господ
 нє, плід утроби нагорода!\n&nbsp;&nbsp;\nAnne-Louis Girodet-Trioson&nbsp;(1
 767-1824). Доктор Тріосон навчає географії свого сина.&nbsp;Алєксєй Вєнєціа
 нов (1780-1847). Головачевський з синами.\n\n\n&nbsp;4 Як стріли в руках то
 го велетня, так і сини молоді:\n\n\n&nbsp;5 блаженний той муж, що сагайдака
  свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говорит
 имуть із ворогами!\n\nBenjamin West&nbsp;(1738-1820). Жнива у Віндзорі.\n&n
 bsp;\n\n\nПриповісті 29:15-17:\n&nbsp;\nCharles Frederic Ulrich (1858-1908)
 . Діти в шкільному класі.\n\n\n&nbsp;15 Різка й поука премудрість дають, а 
 дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.\n&nbsp; &nbsp;\nМікель
 анджело Марізі да Караваджо (1571-1610). Хлопець, наляканий ящіркою.&nbsp;S
 ir Joshua Reynolds (1723-1792). Молитва Самуїла.\n\n\n&nbsp;16 Як множаться
  несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.
 &nbsp;\n\nФедот Сичков&nbsp;(1870-1958). Христослави.\n\n\n&nbsp;17 Карай с
 ина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.\n\n\n\n&
 nbsp;Gustav Spangenberg (1828–1891). Лютер грає на мандолині в колі родини.
 \n\n\n&nbsp;\n\n\nОсія 10:1-14:9:\n&nbsp;\nПророк Осія. Російська ікона 18 
 ст. з пророчого ряду іконостасу цекви в Кіжах.\n\n\n10:1 Ізраїль буйний вин
 оград, що родить подібне собі. Та за многістю плоду свого він намножує жерт
 івники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.\n\n\n&nbsp;2 Об
 лудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищит
 ь поруйнує стовпи їхні.\n\n\n&nbsp;3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя,
  бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?\n\n\n&nbsp;4 Говорять поро
 жні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польов
 их цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.\n\nClaes&nbsp;Moeyaert&nbsp;(159
 2–1655). Жертвоприношення царя Єровоама в Бет-Елі.\n\n\n&nbsp;5 За телят Бе
 т-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ йо
 го, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від
  нього.&nbsp;\n\n\n&nbsp;6 Запроваджений буде і він в Асирію цареві великом
 у в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.\n\n\
 n&nbsp;7 Самарія загине; її цар немов тріска ота на поверхні води!\n\nRosa 
 Bonheur&nbsp;(1822-1899). Теляти.\n\n\n&nbsp;8 І поруйновані будуть висоти 
 Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до г
 ір вони скажуть: Накрийте ви нас! а до взгір'їв: На нас упадіть!\n\n\n&nbsp
 ;9 Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були, чи ж їх не 
 досягне в Ґів'ї війна проти синів беззаконних?\n\n\n&nbsp;10 За жаданням Св
 оїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подв
 ійні провини свої.\n\n\n&nbsp;11 А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона
  молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде ор
 ати, Яків буде собі скородити.&nbsp;\n\nRosa Bonheur&nbsp;(1822-1899). Тели
 ці запряжені.\n\n\n&nbsp;12 Сійте собі на справедливість, за милістю жніть,
  оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і пр
 авду лине вам дощем.\n\n\n&nbsp;13 Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, п
 лід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства 
 свого.\n\n\n&nbsp;14 І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої 
 поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з 
 синами убита.\n\n\n&nbsp;15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конч
 е згине Ізраїлів цар на світанку!\n\n\n11:1 Як Ізраїль був хлопцем, Я його 
 покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.\n\nJózsef&nbsp;Molnár&nbsp;(1821
 -1899). Мойсей виводить народ з Єгипту.\n\n\n&nbsp;2 Як часто їх кликав, та
 к вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.&nbsp;\n\n
 \n&nbsp;3 Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали в
 они, що Я їх лікував.\n\n\n&nbsp;4 Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, 
 шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої ш
 иї, і Я їх годував.\n\n\n&nbsp;5 До краю єгипетського він не вернеться, та 
 Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.\n\n\n&
 nbsp;6 А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й по
 жере їх за задуми їхні.\n&nbsp;\nФрансіско Гойя (1746-1828). Поклоніння Пан
 у.\n\n\n&nbsp;7 А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його
  догори, він не підіймається разом.\n\n\n&nbsp;8 Як тебе Я, Єфреме, віддам,
  як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевої
 м? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!\n\n\n&n
 bsp;9 Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а 
 не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.\n\n\n&nbsp;10 За Го
 сподом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу
  прийдуть в тремтінні сини.\n\nSir Edwin Henry Landseer (1802-1873).&nbsp;Л
 ев.\n\n\n&nbsp;11 Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб 
 із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.\n\n\n&nbsp
 ;12 (012-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався
  ще з Богом і з святими був вірний.\n\n\n12:1 (012-2) Єфрем пасе вітра й же
 неться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умов
 у складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет.\n\n\n&nbsp;2 (012-3) Та в
  Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його й
 ому зверне.\n\n\n&nbsp;3 (012-4) Він в утробі тримав за п'яту свого брата, 
 а в силі своїй він боровся із Богом,\n\n\n&nbsp;4 (012-5) і боровся він з А
 нголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він 
 його, і там з нами говорить.&nbsp;\n\nГюстав Доре (1832-1883). Яков боретьс
 я з Богом.\n\n\n&nbsp;5 (012-6) А Господь Бог Саваот, Його Ймення Господь.\
 n\n\n&nbsp;6 (012-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та с
 уд, і завжди надійся на Бога свого!\n\n\n&nbsp;7 (012-8) Немов Ханаан, у нь
 ого в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.\n\n\n&nbsp;8 (012-9) 
 І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чина
 х не знайдуть провини мені, що гріхом би була.\n\n\n&nbsp;9 (012-10) А Я Го
 сподь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за 
 днів свята.\n\n\n&nbsp;10 (012-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмн
 ожив, і через пророків Я притчі казав.\n\nП'єтро Перуджино (1446-1523). Про
 роки.\n\n\n&nbsp;11 (012-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стали
 сь лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті ку
 пи каміння на борознах пільних.\n\n\n&nbsp;12 (012-13) І втік Яків на поле 
 Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.\n\n\n&nbsp;13 (01
 2-14) І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережени
 й був він.\n\n\n&nbsp;14 (012-15) Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому йог
 о вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором.\n\n\n13:1 
 Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваал
 а згрішив і помер.\n\nФрансіско Гойя (1746-1828). Поклрніння Ваалу.\n\n\n&n
 bsp;2 А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла сво
 го, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними во
 ни; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.\n\n\n&nbsp;3 Тому вони ста
 нуть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, щ
 о з току виноситься бурею, і наче із комина дим.\n\n\n&nbsp;4 А Я Господь, 
 Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крі
 м Мене немає Спасителя.\n\n\n&nbsp;5 Я тебе на пустині пізнав, у пересохлом
 у краї.\n\n\n&nbsp;6 Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загорд
 илось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!\n\nJohn Frederick Lewis&nbs
 p;(1804-1876). Левиця.\n\n\n&nbsp;7 І став Я для них, немов лев, на дорозі 
 чигаю, немов та пантера.\n\n\n&nbsp;8 Нападу Я на них, немов та ведмедиця, 
 що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук,
  пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.\n\n\n&nbsp;9 Погубив ти себе, 
 о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.\n&nbsp;Іван Шишкін (1832-1
 898), Костянтин Савицький (1844-1895). Ранок у сосновому лісі (1889).\n\n\n
 &nbsp;10 Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де
  судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?\n\n\n&nbsp;11 Я 
 тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.\n\n\n&nbsp;12 Прови
 на Єфремова зв'язана, схований прогріх його.\n\n\n&nbsp;13 Болі, немов поро
 діллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго
  у матернім нутрі.\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Христос - Переможець 
 смерті.\n\n\n&nbsp;14 З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, 
 смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Мо
 їми!\n\n\n&nbsp;15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу,
  вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне кр
 иничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!\n\n\n&nbsp;16 (014-1)
  Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! П
 орозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!\n\n\n14:1 (014-
 2) Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину
  свою!\n&nbsp;\nTd'Allamagna Giusto-The Prophet Hosea from the Loggia dAnnu
 nciazione\n\n\n&nbsp;2 (014-3) Візьміть із собою слова, та й зверніться до 
 Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми
  принесемо у жертву плода своїх уст!\n\n\n&nbsp;3 (014-4) Ашшур не спасе на
 с, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш
 , бо тільки Тобою помилуваний сирота.\n\n\n&nbsp;4 (014-5) Ворохобність їхн
 ю вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього.\n\n\
 n&nbsp;5 (014-6) Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і п
 устить коріння своє, мов Ліван.\n&nbsp;\nПінтуріккіо (1451-1513). Пророк Ос
 ія і Благовіщення (1492-94)\n\n\n&nbsp;6 (014-7) Розійдуться його пагінці, 
 і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.\n\n\n&nb
 sp;7 (014-8) Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони
  й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванс
 ьке вино.\n\n\n&nbsp;8 (014-9) Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав в
 же та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений
  буде твій плід.\n\n\n&nbsp;9 (014-10) Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний
  і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні сп
 іткнуться на них!\n\nПророк Осія (фрагмент). Мозаїка собору Святого Марка, 
 Венеція.\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260510T121513Z
DTSTART:20151208T000000Z
DTEND:20151208T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+342
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR