BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:9af53258db4c76606552ea302612277a CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:27 грудня: Захарія 10:1-11:17, Об’явлення 18:1-24,  Псалом 145(14 6):1-10 (РСП, NIV: 146:1-10), Приповісті 30:33\n\n\nОб’явлення 18:1-24:&nbs p;\n\n\n18:1 Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що в ладу велику він мав. І земля освітилась від слави його.\n \nВістка про падіння Вавілону. Bamberg Apocalypse, книжкова мініатюра бл. 1020 року.\n\ n\n 2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавил он! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховище м усіх птахів нечистих та ненавидних,\n\n\n 3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні ку пці збагатіли від сили розкоші його!\n\n\n 4 І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільника ми гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.\n\n\n 5 Гріхи бо йо го досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.\n\nГюстав Доре (183 2-1883). Падіння Вавилону.\n\n\n 6 Відплатіть ви йому, як і він вам пл атив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею в ін вам наливав!\n\n\n 7 Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця , і я не вдова, і бачити смутку не буду!\n\n\n 8 Через це одного дня п рийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцни й Господь, Бог, що судить його!\n \nPieter Mortier (1661–1711) Ан гол провіщає падіння Вавілону (ілюстрація з т.з. Mortier's Bible)\n\n\n&nbs p;9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинил и та розкошували, коли побачать дим пожежі його.\n\n\n 10 Вони через с трах його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велик е, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!\n\n\n 1 1 І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їх нього вантажу,\n\n\n 12 вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінн ого, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінн ого дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,\n\n\n 13 і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.\n\ nАнжерський Апокаліпсис (гобелени 1370-1380-х рр). Падіння Ваврлону.\n\n\n& nbsp;14 І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та св ітле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!\n\n\n 15 Купці цими реч ами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і бу дуть плакати та голосити,\n\n\n 16 і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоц інним камінням та перлами,\n\n\n 17 бо за одну годину згинуло таке вел ике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки , і всі, хто працює на морі, стали здалека,\n\n\n 18 і, бачивши дим ві д пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне? \n&n bsp;Анжерський Апокаліпсис (гобелени 1370-1380-х рр). Падіння Ваврлону.\n\n \n 19 І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та гол осячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінносте й збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожні ло!\n\n\n 20 Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!\n  \nАнгол із млиновим жорном. книжкова мініатюра Ліворуч: Bamberg Apocalypse (бл. 1020р.) Праворуч: Matt hias Gerung (c.1500 - c.1570). Біблія Оттерінха.\n\n\n 21 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говоряч и: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайде ться!\n\n\n 22 І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніяк ого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!\n\nSamuel Colman  (1832-1920). Кінець Вавилону і світу.\n\n\n 23 І світло свічника вже н е буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!\n\n\n 24 Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...\n\n\n \n\n\nПсалом 145(146):1-10 (РСП, NIV: 146 :1-10):\n\nThomas Cole (1801-1848). Вигляд Етни з боку Таорміна.\n\n\n 146:1 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,\n\n\n 2 хвалитиму Господа, пок и живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую! \nThomas Cole (1801- 1848). Прометей прикований (1846-47). \n\n\n 3 Не надійтесь на кн язів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:\n\n\n 4 вийде дух й ого і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!\n\n\n&n bsp;5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,\n \n Thomas Cole (1801-1848). Дунбар.\n\n\n 6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,\n\ n\n 7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в 'язнів розв'язує,\n \nThomas Cole (1801-1848). Il Penseroso (1845).\n\n\n 8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігн утих, Господь милує праведних!\n\n\n 9 Господь обороняє приходьків, си роту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!\n \n Tho mas Cole (1801-1848). Життєвий шлях: Дитинство. (фрагмент). (1842)\n\n \n 10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя !\n\nThomas Cole (1801-1848). Водоспад Ніагара. (1830)\n \n\n\nПр иповісті 30:33:\n \nJohan Vermeer (1632-1675). Молошниця.\n\n\n&n bsp;33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гн ів дає сварку.\n \nJan Steen (1625–1679). Сварка під час азартної гри. \n\n\n \n\n\nЗахарія 10:1-11:17:\n\n\n10:1 Просіть від Господа дощу ча су весняного пізнього дощу, Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі.\n Мікельанжело Буанаротті (1475-1564). Про рок Захарія (фрагмент роспису Сикстинської капели).\n\n\n 2 Бо говорят ь марноту домові божки, і віщуни бачать лжу, і розказують сни неправдиві, п отішають марнотою. Тому вони бродять, немов та отара, мандрують вони, бо бе з пастиря.\n\n\n 3 На пастирів гнів Мій палає, а козлів навіщу, бо ста до Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Своїм сла вним конем на війні.\n\n\n 4 З нього буде наріжник, із нього кілок, з нього лук бойовий, з нього вийдуть керманичі разом усі,\n\n\n 5 І буду ть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і буд уть вони воювати, бо з ними Господь, і кіннотних їздців засоромляться.\n\nJ ean-Louis Ernest Meissonier (1815–1891). Битва під Фрідлантом (1807).\ n\n\n 6 І вчиню Я лицарським дім Юдин, а дім Йосипів спасу, і верну їх , бо змилосердивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я Госпо дь Бог їхній, і буду Я їх вислуховувати.\n\n\n 7 І стане лицарським Єф рем, і звеселіє їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та буду ть радіти, потішиться серце їхнє Господом.\n\n\n 8 Я їм дам знака та ї х позбираю, бо Я викупив їх, і множитись будуть, як множились.\n\nПророк За харія. Вітраж.\n\n\n 9 І розсію Я їх між народами, і в далеких краях в они будуть Мене згадувати, і житимуть з дітьми своїми, і вернуться.\n\n\n&n bsp;10 І верну їх із краю єгипетського, і позгромаджую їх із Ашшуру, і введ у їх до краю Ґілеаду й Лівану, і місця не вистачить їм.\n\n\n 11 І при йде по морі нещастя, і хвилі на морі ударить, і повисихають усі глибини Рік и, і буде понижена гордість Ашшуру, і від Єгипту відійметься берло.\n\n\n&n bsp;12 І зміцню їх у Господі, і Йменням Його вони будуть ходити, говорить Г осподь!\n \nПророк Захарія. Грецька фреска\n\n\n11:1 Ліване, відкрий с вої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!\n\n\n 2 Голоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс непристу пний звалився!\n\n\n 3 Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні погр абовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...\n\n\n 4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,\n\n\n 5 щ о ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословен ний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...\n\nMarie-Ros alie Bonheur (1822-1899). Пастух у Пірінеях.\n\n\n 6 Бо Я не помилую б ільше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, о дного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!\n\n\n 7 І пас Я отару, яка на заріз тим, х то торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.\n\n\n 8 І знищив Я трьох пастухів за од ин місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.\n\n\n&n bsp;\nІлюстрація до 11-го розділу книги пророка Захарії.\n 9 Тому Я ск азав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погубл ена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!\n&nb sp;10 І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіт а, якого Я склав був зо всіма народами.\n\n\n 11 І він зламаний був то го дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє .\n\n\n 12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків. \n\n\n 13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну цін у, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дом у Господнього, до ганчаря.\n\n Фра Беато Анжеліко (1400-1455). &n bsp;Поцілунок Юди.\n\n\n 14 І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб з ламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.\n\n\n 15 І промовив до мен е Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.\n\n\n 16 Бо ос ь Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.\n\n\n 17 Горе негідному пастиреві, яки й покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамен о йому, і конче стемніє його праве око!\n\nWilliam Holman Hunt (1827-1 910). Найманий пастир.\n\n\n \n DTSTAMP:20260510T121423Z DTSTART:20151227T000000Z DTEND:20151227T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+361 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR