BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:37a37f55d9e8121bf2bfdf65b228972a
CATEGORIES:Церковне свято (офіційне)
SUMMARY:ВЕЛИКДЕНЬ
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:1 травня 2016 року\nВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА&nbsp;(ВЕЛИКДЕНЬ)\n\n&nbsp;1 Як
  минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина 
 та інша Марія побачити гріб. 2 І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із
  неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів 
 на ньому. 3 Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як
  сніг. 4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. 
 5 А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп
 'ятого це ви шукаєте. 6 Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, по
 дивіться на місце, де знаходився Він. 7 Ідіть же хутко, і скажіть Його учня
 м, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви п
 обачите. Ось, вам я звістив! 8 І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і в
 еликою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.&nbsp;9 Аж ось перестр
 ів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонилис
 ь Йому до землі. 10 Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте 
 братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!\n\n\nДжерело: Є
 вангеліє Матвія 28:1-10\n\n\n24:1 А дня першого в тижні прийшли вони рано в
 ранці до гробу, несучи наготовані пахощі, 2 та й застали, що камінь від гро
 бу відвалений був. 3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса. 4 І с
 талось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явил
 ись при них. 5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказал
 и до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими? 6 Нема Його тут, бо воскрес!
  Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.\nПітер П
 ауль Рубенв (1577-1640). Явлення Ангола благочестивим жінкам біля порожньог
 о гробу Ісуса.&nbsp;\n\n\n7 Він казав: Сину Людському треба бути виданому д
 о рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня. 8 І зга
 дали вони ті слова Його! 9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Од
 инадцятьох та всіх інших. 10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, м
 ати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це. 11 Та слова їхні
  здалися їм вигадкою, і не повірено їм. 12 Петро ж устав та до гробу побіг,
  і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до с
 ебе, і дивувався, що сталось... 13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село
 , на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.\n\nAltobe
 llo Melone&nbsp;(1490-1547).&nbsp;Емауські учні.&nbsp;Обід в Емаусі.&nbsp;\
 n&nbsp;\n\n\n14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося. 15 І от
 о, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішо
 в разом із ними. 16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали. 17 І спи
 тався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чо
 го ви сумні? 18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього:
  Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими 
 днями? 19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Наза
 рянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом
 .20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його 
 розп'яли... 21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. 
 І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося... 22 А дехто з
  наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували: 23 вони тіла Його не 
 знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які каж
 уть, що живий Він... 24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як к
 азали й жінки; та Його не побачили... 25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й з
 апеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки! 26 Чи ж Хрис
 тові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу? 27 І Він почав ві
 д Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього
  було. 28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йт
 и далі. 29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже веч
 оріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути. 30 І ото, коли 
 сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подав
 ав... 31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невид
 имий...\n\nПаоло Веронезе (1528-1588). Вечеря в Емаусі.\n\n\n32 І говорили 
 вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по
  дорозі, і коли виясняв нам Писання?... 33 І зараз устали вони, і повернули
 сь до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
  34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові. 35
  А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні х
 ліба. 36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них
 : Мир вам! 37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа
 . 38 Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до серде
 ць ваших входять? 39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Дото
 ркніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, ма
 ю. 40 І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги. 41 І, як ще не йняли в
 они віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їст
 и? 42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового. 43 І, 
 взявши, Він їв перед ними.\n&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;\nBernhard Plockhorst&
 nbsp;(1825-1907). Розп'яття Христа.&nbsp;Воскресіння Христове.\n\n\n44 І пр
 омовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, 
 щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псал
 мах написане. 45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання. 46 І ска
 зав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і
  воскреснути з мертвих дня третього, 47 і щоб у Ймення Його проповідувалось
  покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. 48 А 
 ви свідки того. 49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостан
 ьтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.\n\n\nДжерело: Євангеліє 
 Луки 24:1-49\n\nWilliam George Richardson Hind (1833-1889). Порожній гріб Х
 риста.\n\n\n\n20:1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, пр
 ийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений
 . 2 Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що І
 сус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де
  поклали Його! 3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли. 4 Вони
  ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра,
  і перший до гробу прибув. 5 І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але
  він не ввійшов. 6 Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить
  до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала, 7 і хустка, що була на Його голо
 ві, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці... 8 Тод
 і ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував
 . 9 Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих. 10 
 І учні вернулися знову до себе.\n\nОлександр Іванов (1806—1858). З'явлення 
 Ісуса Марії Магдалині по Воскресінню (1834-1835).\n\n\n11 А Марія стояла пр
 и гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу. 12 І бачить два
  Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусо
 ве тіло... 13 І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм
 : Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали... 14 І, сказавши оце, о
 бернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус..
 . 15 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, 
 думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то ск
 ажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму! 16 Ісус мовить до неї: Маріє!
  А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій
 ! 17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. 
 Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і
  до Бога Мого й Бога вашого! 18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що 
 бачила Господа, і Він це їй сказав... 19 Того ж дня дня першого в тижні, ко
 ли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись
  юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам! 2
 0 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Г
 оспода. 21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я ва
 с посилаю! 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Св
 ятого! 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затрима
 ються!\n\n\nДжерело: Євангеліє Івана 20:1-23&nbsp;\n\nEugène Burnand&nbsp;(
 1850-1921). Ісус з апостолами по Воскресіння.&nbsp;\n\n\n&nbsp;\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260507T112056Z
DTSTART:20160430T000000Z
DTEND:20160430T235900Z
SEQUENCE:0
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR