BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:9e658ce0c1d4cb7403cbfba82545c62e CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання дня: 6-та неділя після Великодня DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:Літургійні читання дня: 6-та неділя після Великодня\n\n6-та неділя після Ве ликодня:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\n\nЄз. 36:25-27;\n\n\nа: 1Пет. 4:7-11;     б: Рим. 8:29-39;\n\n\nа: Ів. 15:26-1 6:4;   б: Ів. 17:2-26.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКнига пророка Єзекії ля 36:25-27:\n\n\n25 І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас. 26 І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і да м вам серце із плоті. 27 І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та викону вати.\n\n\nРік А:\nПерше соборне Послання Петра 4:7-11:\n\n\n7 Кінець же вс ьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! 8 Найперше майт е щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів! 9 Будьте гост инні один до одного без нехоті! 10 Служіть один одному, кожен тим даром, як ого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті. 11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бо г, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.\nЄвангеліє від Івана 15:26-16:4:\n\n\n26 А коли Втішител ь прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від От ця, Він засвідчить про Мене. 27 Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мно ю.16:1 Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились. 2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові! 3 А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене. 4 Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я ва м, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.\n\n\n Рік Б:\nПослання Павла до Римлян 8:29-39:\n\n\n28 І знаємо, що тим, хто люб ить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре. 29 Бо ког о Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, що б Він був перворідним поміж багатьма братами. 30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і просл авив. 31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас? 32 Той же, Х то Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він н ам із Ним і всього? 33 Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що ви правдує. 34 Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й во скрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас. 35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? 36 Як написано: За Тебе нас цілий день умерт вляють, нас уважають за овець, приречених на заколення. 37 Але в цьому всьо му ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. 38 Бо я пересвідчився, що ні смерть , ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39 ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любов и Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!\nЄвангеліє від Івана 17:2-26:\n \n\n2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім ї м, яких дав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на землі , довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, Мен е Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. 6 Я Ім'я Т воє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти М ені дав, від Тебе походить, 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вон и прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що посл ав Ти Мене. 9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти М ені, Твої бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий От че, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 12 Кол и з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і з беріг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавид ів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх зо с віту забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не в ід світу. 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. 18 Як на світ Ти п ослав Мене, так і Я на світ послав їх. 19 А за них Я посвячую в жертву Само го Себе, щоб освячені правдою стали й вони. 20 Та не тільки за них Я благаю , а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,  21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увір ував світ, що Мене Ти послав. 22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. 23 Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене п олюбив. 24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене пер ше закладин світу. 25 Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Т ебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти. 26 Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об' являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...\n\n\ n \n\n\nНеділя по Вознесенні:\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ сто р. 7):\n\n\nДії 20:16-21:7;\n\n\nІвана 17:1-17.\nДії Святих Апостолів 20:16 -21:7:\n\n\n20:16 Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Аз ії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятн иці. 17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви. 18 І, я к до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував, 19 і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юд ейської змови, 20 як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й н авчити вас прилюдно і в домах. 21 І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони п еред Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа. 22 І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, 23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда ни та муки чекають мене... 24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я оде ржав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої. 25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходи в я, проповідуючи Царство Боже... 26 Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, щ о я чистий від крови всіх, 27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу! 28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископам и, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він. 29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... 30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тіль ки учнів тягнути за собою... 31 Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки. 32 А тепер д оручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати с падщину, серед усіх освячених. 33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав... 34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та оти х, хто був зо мною. 35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч дав ати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженні ше давати, ніж брати! 36 Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ним и всіма помолився. 37 І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували... 38 А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до ко рабля. 21:1 А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорогою простою в К ос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару. 2 І знайшли корабля , що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули. 3 А коли показався нам Кіпр, м и лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти. 4 І, учнів знайшовши, перебули тут сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов. 5 І, як дні побут у скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьм и аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі. 6 І, попрощавшис ь один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому. 7 А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, о дин день перебули в них. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Івана 17:1-17: \n\n\n1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому. 3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його. 4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати. 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією сла вою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав. 6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегл и Твоє слово. 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе пох одить, 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміл и правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. 9 Я блага ю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Св оє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! 12 Коли з ними на світі Я б ув, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання. 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою д осконалу. 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від св іту, як і Я не від світу. 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. 16 Не від світу вони, як і Я не від світу. 17 Освяти Т и їх правдою! Твоє слово то правда. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260626T213403Z DTSTART:20170528T090000Z DTEND:20170528T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR