BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:088b935f2d63547e5c3c02a436802eaf CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: 5-та неділя після Трійці DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\n5-та неділя по святій Трійці:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛ Ц):\n\n\nІс.  58:6-12;\n\n\nа: Рим. 8:18-23;    б: Рим. 14:7-17;\n\n\nа: Лк. 6:36-42;        б:  Мт. 5:43-48.\n\n\nСтарий Заповіт:\nКнига пророка Ісаї 58:6-12:\n\n\n 6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности , пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? 7 Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свог о рідного? 8 Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою ран а твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господн я сторожею задньою! 9 Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликат и і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити п альця й казати лихого, 10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену д ушу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби я к полудень стане, 11 і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою наго дує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають! 12 І руїни відвічні сини твої поз абудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник про лому, направник шляхів для поселення! (Переклад І. Огієнка).\n\n\nРік А:\nПослання Святого Павла до Римлян 8:18-23:\n\n\n18 Бо я думаю, що стражд ання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас. 19 Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих, 20 бо створін ня покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в на дії, 21 що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави син ів Божих. 22 Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж д осі. 23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Луки 6:36-42:\n\n\n36 Будьте ж милосердні, як і О тець ваш милосердний! 37 Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджу йте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. 38 Давайте і дадут ь вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок да дуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам. 39 Розповів також при казку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть? 40 Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його. 41 Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оц і не чуєш? 42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийм и перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого! (Переклад І.Огієнка)\n\n\nРік Б:\nПослання Павла до Римля н 14:7-17:\n\n\n7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто са м для себе. 8 Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господ а вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні! 9 Бо Христос на те й умер , і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими. 10 А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судни м престолом Божим. 11 Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик! 12 Тому кожен із нас сам за с ебе дасть відповідь Богові. 13 Отож, не будемо більше осуджувати один одног о, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси. 14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте. 15 Коли ж ч ерез поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи сво єю поживою того, за кого Христос був умер. 16 Нехай ваше добре не зневажаєт ься. 17 Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радіст ь у Дусі Святім. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвiя  5:43 -48:\n\n\n„43 Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого в орога. 44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас п роклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, 45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо дити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. 46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви м аєте? Хіба не те саме й митники роблять? 47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак? 48 Отож, буд ьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! (Переклад І.Огієнка)\ n\n\nНеділя 5-та:\n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор. 8):\n\n\n Рим. 10:1-10;\n\n\nМатвія 8:28-34.\nПослання Святого Павла до Римлян 10:1-1 0:\n\n\n1 Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасін ня. 2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом. 3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну пра ведність, не покорились праведності Божій. 4 Бо кінець Закону Христос на пр аведність кожному, хто вірує. 5 Мойсей бо пише про праведність, що від Зако ну, що людина, яка його виконує, буде ним жити. 6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа, 7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа. 8 Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо. 9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з м ертвих, то спасешся, 10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповід уємо для спасіння. (Переклад І.Огієнка)\nЄвангеліє від Матвія 8:28-34: \n\n\n28 І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Йог о два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не мі г переходити тією дорогою. 29 І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити? 30 А оподаль ві д них пасся гурт великий свиней. 31 І просилися демони, кажучи: Коли вижене ш нас, то пошли нас у той гурт свиней. 32 А Він відповів їм: Ідіть. І вийшл и вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. 33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то п ро все розповіли, і про біснуватих. 34 І ось, усе місто вийшло назустріч Іс усові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю! .. (Переклад І.Огієнка)\n DTSTAMP:20260604T185018Z DTSTART:20180701T090000Z DTEND:20180701T120000Z SEQUENCE:0 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR