BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:844a5d565fb48dc4cbba3730875e9df0 CATEGORIES:Церковне свято (офіційне) SUMMARY:День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:29 липня: День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії\n\n \nСьогодні ми дякуємо Господу за святих Марію, Марту і Лазаря з Віфанії. Марія, Марта і Лазар з Віфанії були учнями з якими Ісус мав особливий союз любові та др ужби, Євангеліє від Св. Івана свідчить, що "Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря" (Івана 11:5). Одного разу Марта запросила Ісуса до свого дому на обід. У той час, коли Марта робила всю роботу, Марія сиділа в ногах у Ісуса , слухаючи Його Слово і Господь похвалив Марію за те, що вона "обрала найкр ащу частку, яка не відбереться від неї..." (Луки 10:38-42).\n  Ко ли їхній брат, Лазар, помер, то Ісус промовив Марті цю чудову Євангельську обітницю: "Я - воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити " (Івана 11:25). Іронічно, але після того, як Ісус воскресив Лазаря із мерт вих, то юдеї стали ще запеклішими у бажанні вбити Ісуса (Івана 11:39-54). З а шість днів до розп'яття Ісуса, Марія намастила Його ноги дуже дорогими па хощами і витерла їх своїм волоссям, не відаючи, що таким чином вона робила приготування до поховання Ісуса (Івана 12:1-8; Матвія 26:6-13).\n \nМо литва на День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії:Отче Небесний! Твій Син у люблений, заприятелював із такими кволими істотами як ми, аби вчинити нас Т воїми. Навчай нас, аби ми були як Ісусові любі друзі з Віфанії, аби ми могл и служити Йому вірно як Марта, щиро навчатися в Нього, як Марія, а вкінці б ути воскрешеними Ісусом, як Лазар; через Господа їхнього і нашого - Ісуса Х риста, Який живе і царює з Тобою, і Святим Духом, один Бог, нині і повіки в іків. Амінь.\n\n\nЗі Скарбниці щоденної молитви\n\n\nДжерело: Блоґ В.Горпин чука УКРАЇНСЬКЕ ЛЮТЕРАНСТВО\n\n\nілюстрація вгорі ліворуч: Якопо Тінторетто (1518-1594). Воскресіння Лазаря.\n\n\n \nБіблія про Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії \nГенріх Семірадський (1843-1902). Марта, Марії і І сус.\n\n\n38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій. 39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його. 40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байд уже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла. 41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого, 42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу час тку, яка не відбереться від неї... (Луки 10:38-42) \n \nЯн В еермеєр Дельфский (1632-1675). Христос в домі Марії і Марти.\n\n\nІван 11:1 -57, 12:1-11:\n\n\n11:1 Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.\n\n\n 2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.\n\n\n&nb sp;3 Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...\n\n\n 4 Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ц я недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.\n\n\n 5 А Іс ус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.\n\nНевідомий іспанський художник. Ла зар, Марта та Марія (1498-1504).\n\n\n 6 А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.\n\n\n 7 Після ж того г оворить до учнів: Ходімо знову в Юдею.\n\n\n 8 Йому учні сказали: Учит елю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?\n\n \n 9 Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня , не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.\n\nRon DiCianni (Сучасн ий майстер). У безпеці вдома.\n\n\n 10 А хто ходить нічної пори, той с піткнеться, бо немає в нім світла.\n\n\n 11 Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.\n\n\n  12 А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.\n\n\n 13 Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він ка же.\n\n\n 14 Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.\n\nДжеймс Тіссо ( 1836-1902). Ісус з учнями. \n\n\n 15 І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.\n\n\n 16 Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.\n\n\n&n bsp;17 Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.\n\n\n& nbsp;18 А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.\n\n\n& nbsp;19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити ї х.\n     \nЛіворуч: Васілій Полєнов (1844-1927). Марта зустр ічає Ісуса. Праворуч: Джеймс Тіссо (1836-1902). Марта.\n\n\n 20 Т оді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа. \n\n\n 21 І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...\n\n\n 22 Та й тепер, знаю я, що чог о тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!\n\n\n 23 Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!\n\nNicolas Froment (1430/1435-1486). Воскр есіння Лазаря. \n\n\n 24 Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресе ння останнього дня він воскресне.\n\n\n 25 Промовив до неї Ісус: Я вос кресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.\n\n\n 26 І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?\n\n \n 27 Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.\n\nРембрандт ван Рейн (1606-1669). Портрет Хрис та зі складеними руками.\n\n\n 28 І промовивши це, відійшла, та й покл икала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!\n\n \n 29 А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.\n\n\n 30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріл а Його.\n\nМико́ла Микола́йович Ґе (1831-1894). Марія зустрічає Христа.\n\n \n 31 Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішл а вона, плакати там.\n\n\n 32 Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Госпо ди, був Ти отут, то не вмер би мій брат!\n\n\n 33 А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,\n\n\n 34 і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому : Іди, Господи, та подивися!\n\n\n 35 І закапали сльози Ісусові...\n&n bsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус плаче за Лазарем.\n\n\n 36 А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!\n\n\n 37 А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?\n\n\n  38 Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то п ечера, і камінь на ній налягав.\n\n\n 39 Промовляє Ісус: Відваліть цьо го каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...\n\n\n 40 Ісус каже до неї: Чи тобі не ка зав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?\n\nКарл Генріх Блох (18 34-1890). Воскресіння Лазаря.\n\n\n 41 І зняли тоді каменя. А Ісус ізв ів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.\n\n\n  42 Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола с тоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.\n\n\n 43 І, промови вши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!\n\nДжотто (1267-133 7). Воскресіння Лазаря (1304-1306)\n\n\n 44 І вийшов померлий, по рука х і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...\n \nJuan de Flandes (1460–by 1519). Воскресіння Лазаря\n\n\n 45 І багато з юдеї в, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.  \nJean-baptiste Jouvenet (1644-1717). Воскресіння Лазаря (1706). \n\n\n 46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учи нив.\n \nFranz Karl Eduard von Gebhardt (1838–1925). Воскрес іння Лазаря.\n\n\n 47 Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й к азали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?\n\n\n 48 Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!\n\n\n 49 А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,\n\n\n&nbs p;50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Перв освященики Анна і Кайяфа. \n\n\n 51 А того не сказав сам від себе , але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав у мерти,\n\n\n 52 і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпоро шених Божих дітей.\n\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Примиритель. \n\n\ n 53 Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.\n\n\n 54 І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць по ближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями .\n\n\n 55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались п еред Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.\n\n\n 56 І шукали Ісуса вон и, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?\n\n\n 57 А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.\n&n bsp;\n Джеймс Тіссо (1836-1902). Юдеї змовляються проти Ісуса.\n\n\n12 :1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.\n\n\n 2 І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.\ n\n\n 3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і нам астила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира на повнили дім!\n\nНікола Пуссен (1594-1665). Помазання Ісуса миром.\n\n\n&nbs p;4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:\n\ n\n 5 Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано в богим?\n\nWilliam Etty (1787-1849). Юда Іскаріот.\n\n\n 6 А це ві н сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скр иньку на гроші, і крав те, що вкидали.\n\n\n 7 І промовив Ісус: Позост ав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...\n\n\n 8 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!\n\nДжеймс Тіссо (1836 -1902). Марія намащує Христа миром.\n\n\n 9 А натовп великий юдеїв дов ідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.\n\n\n 10 А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,\n\n\n 11 бо багато з юдеї в з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.\n DTSTAMP:20260527T114857Z DTSTART:20180729T000300Z DTEND:20180729T235900Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+210 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR