BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:26c074250071d69c02337df6890133f0 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
15 січня: Буття 31:17-32:12, Матвія 10:26-11:6, Псалом 12(13):1-6 (РСП: 13:1-6), Приповісті 3:16-18
Матвія 10:26-11:6:
26 Але не лякайте ся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.
Українська листівка 1912-го року (благословенна митрополітом Анд реєм Шептицьким): Ісус Христос - Небесний Вчитель.
27 Що к ажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуй те те на дахах.
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапас тити в геєнні.
29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на зе млю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.
30 А вам і во лосся все на голові пораховано.
Paul Wolber (modern American). Два горобці.
31 Отож, н е лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.
32 Отже, кожн ого, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
34 Не думайте, що Я прийшов, щоб ми р на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.
35 Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.
Ary Scheffer (1795-185 8). Ісус плаче за Єрусалимом.
36 І: вороги чоловіков і домашні його!
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.
39 Хто душу свою зберігає, той п огубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.
40 Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
Alexander Master (15-те століття). Ісус з учнями та жінкою, що нам астила Його (книжкова мініатюра, бл.1430 р.).
41 Хто прийм ає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведн ика, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
42 І хто н апоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді ка жу вам, той не згубить нагороди своєї.
11:1 І сталось, коли Ісус пере став навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їх ніх містах проповідувати.
Alexander Master (15-те століття). Ув'я знення Івана Христителя (бл.1430 року).
2 Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,
3 щоб Йо го запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
4 Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
5 Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими п рокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новин а...
Alexander Master (15-те століття). Зцілення біснува того хлопчика (бл.1430 року).
6 І блаженний, хто через Мен е спокуси не матиме!
Псалом 12(13):1-6 (РСП:&nbs p;13:1-6):
13:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (013-2) Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обл иччя Своє?
Erasmus Quellinus the Younger (1607–1678). Давид грає перед Саулом (фрагмент).
2 (013-3) Як довго я буду складат и в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноси тись буде над мене?
3 (013-4) Зглянься, озвися до мене, о Госпо ди, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!
4 ( 013-5) Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раді ли, як я захитаюсь!
Aert de Gelder (or Arent 1645-1727). Ахімелех дає Давиду ме ча Голіата.
5 (013-6) Я надію на милість Твою покладаю, мо є серце радіє спасінням Твоїм!
6 (013-7) Я буду співати Господе ві, бо Він добродійство для мене вчинив...
Припо вісті 3:16-18:
Рембрандт ван Рейн (1606-1669). Портрет старого єврея.< /em>
16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.
17 Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.
< p> 18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!
Буття 31:17-32:12:
Джованні Бенедетто Кастільоне (1609-1664 ). Яків жене стада Лавана.
17 І встав Яків, і посадив сині в своїх і жінок своїх на верблюди.
18 І він забрав усю худобу с вою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані ара мейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
&n bsp;19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, я ких батько мав.
20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не ск азав йому, що втікає.
Яків втікає від Лавана. Ілюстрація з Fo ster Bible (1890).
21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
22 А третьог о дня розказано Лаванові, що Яків утік.
23 І взяв він з собою б ратів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґі леядській.
24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ан і злого.
25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
Gerard Hoe t (1648-1733) and others, published by P. de Hondt in The Hague in 1728. За повіт Лабана з Яковом.
26 І промовив Лаван до Якова : Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
  ;28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож т и нерозумно вчинив!
29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з в ами зле. Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Ст ережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
Laurent de La Hyre (1606-1656). Лабан шукає ідолів в багажі Якова.
30 А тепе р справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але нащо ти по крав моїх богів?
31 А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, щ о боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
&nbs p;32 При кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими брат ами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Л іїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
34 А Рахіль узял а божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.
35 А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед о бличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.
Джованні Баттіста Т'єполо (1696-1770). Рахіль ховає ідолів від Лавана.
36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гн ався за мною,
37 що ти обмацав усі мої речі? Що ти знайшов зо в сіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і не хай вони розсудять поміж нами двома.
38 Я вже двадцять літ із т обою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоє ї я не їв.
39 Розшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і щ о було вкрадене вночі.
Жан Франсуа Милле́ (1814-1875). Пастух з отарю в місячно
му сяйві.
40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вноч і паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
41 Таке мені два дцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твої х, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!... Біду мою й тр уд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.
43 І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отар а, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхн ім дітям, що вони породили їх?
44 А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.
45 І взяв Я ків каменя, і поставив його за пам'ятника.
Harold Copping (1863–1932). Яків ставить каменя за пам'ятник.
46 І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зро били могилу, і їли там на тій могилі.
47 І назвав її Лаван: Еґа р-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
48 І промовив Лаван: Ця м огила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґа л-Ед
49 і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й м іж тобою, коли ми розійдемося один від одного.
50 Коли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людин а з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!
< p style="text-align: center;">Стіна примирення. Ілюстрація з Holman Bib le (1890 рік).51 А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду цієї могили до т ебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька . І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
54 І при ніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.
Чіро Феррі (1634-1689). Примир ення Лабана та Якова.
55 (032-1) І встав Лаван рано вранці , і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
32:1 (032-2) А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.
2 (032-3) І Яків сказав, кол и їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.
3 (032-4) І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
4 (032-5) І наказав їм, говоря чи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.
5 (032-6) І маю я вола та осл а, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб зн айти милість в очах твоїх.
< /p>
Гюстав Доре (1832-1883). Отари патріа рха.
6 (032-7) І вернулися посли до Якова, та й сказали: М и прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і ч отири сотні людей з ним.
7 (032-8) І Яків сильно злякався, і бу в затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худоб у, і верблюди на два табори.
8 (032-9) І сказав: Коли прийде Іс ав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.
&nbs p;9 (032-10) І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.
10 (032-11) Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з само ю своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.< /p>
11 (032-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
12 (032-13) А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а н ащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч .
Гюстав Доре (1832-1883). Яків моли ть Бога про заступництво перед Ісавом.
p> DTSTAMP:20240328T151832Z DTSTART:20150115T000000Z DTEND:20150115T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+015 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR