BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:70ffcdb3d994766ed3aff9e2f35fc962 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
22 січня: Буття 44:1-45:28, Матвія 1 4:13-36, Псалом 17(18):18-51 (РСП: 18:37-50), Приповісті 4:11-13
Матвія 14:13-36:
< p style="text-align: center;">Edward Armitage (1817- 1896). Ісус кличе учнів.
13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
15 А коли н астав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і г одина вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
Joachim Patenier (c.1 480-1524), Нагодування 5000 голодних.
17 Вони ж кажуть Йом у: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
19 І, звелівши натовпові посі дати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблаг ословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
Джеймс Тіссо (1836-1902).  ;Нагодування 5000 голодних.
20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
21 Їд ців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
23 Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
Джеймс Тіссо (1836-1902). І сус молиться на самоті.
24 А човен вже був на середи ні моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
25 А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
&n bsp;26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...
27 А Ісус до них зараз оз вався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус йде по морю. Пе тро йде по воді.
28 Петро ж відповів і сказав: Коли, Госпо ди, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
29 А Він ві дказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Іс уса.
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
Іван Айвазовський (1817-1900). Петро починає потопати, йдучи п о воді (фрагмент).
31 І зараз Ісус простяг руку й схопив й ого, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
32 Як до човн а ж вони ввійшли, буря вщухнула.
Henry Newell Cady (1849-1935). Хвилі.
33 А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
34 Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Ісус зцілює х ворих біля моря.
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
&nb sp;36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторка всь, уздоровлений був.
Псалом. 17(18):37-51 (РСП: 18:37-50):
Eugène Burnand (1850-1921). Втеча Карла Сміливого.
37 (018-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся , аж поки не винищу їх,
38 (018-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 (018-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
40 (0 18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я св оїх!
Бенджамін Уест (1738-1820). Втеча Олександра ІІІ Шотландського.
41 (018-42) Кричали в они, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
42 (018-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх п отопчу!
43 (018-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
&n bsp;44 (018-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуют ься,
45 (018-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх.. .
Francisco Pradilla Ortiz (1848-1921). Здача Гранади Мухамедом ХІІ Ізабеллі та Ф ердінанду.
46 (018-47) Живий Господь, і благословенна будь , скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
47 (018-4 8) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
48 (018-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
Francisc o Pradilla Ortiz (1848-1921). Скорбота длньї Хуани над труною її чолов іка.
49 (018-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народі в, і Йменню Твоєму співаю!
50 (018-51) Ти Своєму цареві спасінн я побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Приповісті 4:11-13:
Гюстав Доре (1832-1883). Цар Соломон.
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:
12 коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!
13 Міцно тримайся напучування, не лишай, його стере жи, воно бо життя твоє!
Буття 44:1-45:28:
44:1 І наказав він тому, що над домом його, говорячи: Понаповнюй м ішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного д о отвору мішка його.
2 А чашу мою, чашу срібну, поклади до отво ру мішка наймолодшого, та срібло за хліб його. І зробив той за словом Йосип овим, яке він сказав був.
3 Розвиднилось рано вранці, і люди ці були відпущені, вони та їхні осли.
Вильгельм Котарбинский (18 48-1921). Східна сцена.
4 Вони вийшли з міста, ще не відда лилися, а Йосип сказав до того, що над домом його: Устань, побіжи за тими л юдьми, і дожени їх, та й скажи їм: Нащо ви заплатили злом за добро?
& nbsp;5 Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке.
6 І той їх догнав, і ск азав їм ті слова.
Claes Corneliszoon Moeyaert (1592–1655). Пошуки чаші.
7 А вони відказали йому: Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ...
8 Таж срібло, що знайшли ми в о творах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?
9 У кого із рабів твоїх во на, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму пано ві.
Джеймс Тіссо (1836-1902) . Знайдення чаші.
10 А той відказав: Тож тепер, як ви сказ али, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба , а ви будете чисті.
11 І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.
Олександр Іванов (1806-1858) . Знайдення чаші.
12 І став він шукати. Розпочав від найст аршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!
Олександр Ів анов (1806-1858). Знайдення чаші.
13 І пороздирали вони св ою одіж!... І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.
14 І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, а він ще був там. І попадали вони перед лицем його на землю.
15 І сказав до них Йосип: Що це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?
16 А Юда промовив: Що ми скажемо панові моєму? Що б удемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша.
17 А Йосип відказав: Далеке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька.
18 І приступив до нього Юда та й промовив: О мі й пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гні в твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.
19 Пан мій запита в був рабів своїх, говорячи: Чи є в вас батько або брат?
20 І с казали ми до пана мого: Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.
21 А ти був сказав своїм рабам: Зведіть до мене його, і нехай я кину своїм оком на нього.
22 І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то п омре той.
23 А ти сказав своїм рабам: Коли не зійде з вами найм олодший ваш брат, не побачите більше лиця мого.
24 І сталося, к оли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому сл ова мого пана.
Arent de Gelder (1645-1727). Юда говорить з Йосипом..
&nbs p;25 А батько наш сказав: Верніться, купіть нам трохи їжі.
26 А ми відказали: Не можемо зійти.
27 І сказав до нас раб твій, на ш батько: Ви знаєте, що двох була породила мені жінка моя.
28 Т а пішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він... І я н е бачив його аж дотепер.
29 А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Юда говорить з Йосипом.
30 А тепер, коли я прийду до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, а душа його зв'язана з душею тією,
31 То станеться, ко ли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба т вого, нашого батька, у смутку до шеолу...
32 Бо раб твій поручи вся за юнака батькові своєму, кажучи: Коли я не приведу його до тебе, то зг рішу перед батьком своїм на всі дні!
33 А тепер нехай же сяде т вій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!...
34 Бо як я прийду до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мені того нещастя, що спіткає мого батька.
Джеймс Тіссо (1836-1902). Йосип відкоивається своїм братам.
45:1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним н ікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.
2 І він голосно запл акав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
3 І Йосип промов ив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...
4 А Йосип пр омовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказ ав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...
Fra nçois Pascal Simon, Baron Gérard (1770-1837). Йосип впізнаний братами.
5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення. p>
6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буд е орки та жнив.
7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
8 І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог . І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володаре м усього краю єгипетського.
Jean-Charle s Tardieu (1765-1830). Йосип впізнаний братами.
9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й ска жіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єги пту. Зійди ж до мене, не гайся.
10 І осядь у землі Ґошен, і буд еш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
& nbsp;12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста го ворять до вас.
13 І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька с юди.
Giova nni Battista Gaulli (1639-1709). Йосип впізнаний братами. em>
14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплак ав, і Веніямин плакав на шиї його...
15 І цілував він усіх брат ів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.
&n bsp;16 І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові бр ати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
17 І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.
18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добр а єгипетського краю. І споживайте ситість землі.
Peter von Cornelius (1783-1867). Йосип в ідкривається братам.
19 А ти одержав наказа сказати: Зробі ть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.
20 А око ваше неха й не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.
21 І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараон ів, і дав їм поживи на дорогу.
22 І дав усім їм кожному перемін и одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.
& nbsp;23 А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька йо го на дорогу.
24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!
25 І вийшли вони з Єг ипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
Francisco de Zurbarán (1598-1664). Яків.
26 І розповіли йому, кажучи: Ще Й осип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його , бо він не повірив був їм...
27 І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, що б везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
28 І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру !
DTSTAMP:20240329T100327Z DTSTART:20150122T000000Z DTEND:20150122T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+022 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR