BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:d3fa87669f81e499b13d0e606fb15ece CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
4 травня: Судді 19:1-20:48, Іван 3:2
2-4:3, Псалом 103(104):24-35 (РСП, NIV: 104:24-35), Приповісті 14:22-24
Іван 3:22-4:3:< /p>
22 По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.
Джованні Баттіста Тьєполо (1696-1770). Пропов ідь Івана Христителя.
23 А Іван теж христив в Еноні поблиз у Салиму, бо було там багато води; і приходили люди й христились,
&nb sp;24 бо Іван до в'язниці не був ще посаджений.
25 І зчинилось змагання Іванових учнів з юдеями про очищення.
Mattia Preti (1613-1699). Проповідь Івана Христителя. Гв ідо Рені (1575-1642). Іван Христитель.
26 І прийшли д о Івана вони та й сказали йому: Учителю, Той, Хто був із тобою по той бік Й ордану, про Якого ти свідчив, ото христить і Він, і до Нього всі йдуть.
27 Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
& nbsp;
Іван Христитель: Леонардо да Вінчі (1452-1519). José Leonardo (1601-1652).
28 Ви самі мені свідчите, що я говорив: я не Христос, але посланий я перед Ним.
29 Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого , що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість мо я оце здійснилась!
30 Він має рости, я ж маліти.
Чіма да Конельяно (1459?-1518?). Іван Христитель ( фрагмент).
31 Хто зверху приходить, Той над усіма. Хто пох одить із землі, то той земний, і говорить поземному. Хто приходить із неба, Той над усіма,
32 і що бачив і чув, те Він свідчить, та свідоц тва Його не приймає ніхто.
33 Хто ж прийняв свідоцтво Його, той ствердив тим, що Бог правдивий.
34 Бо Кого Бог послав, Той Бож і слова промовляє, бо Духа дає Бог без міри.
Чіма да Конельяно (1459?-1518?). Бог-Отець.
35 Отець любить Син а, і дав усе в Його руку.
36 Хто вірує в Сина, той має вічне жи ття; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім переб уває.
Чіма да Конель яно (1459?-1518?). Христос у терновому вінці.
4:1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як І ван,
2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
3 Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.
Джеймс Тіссо ( 1836-1902). Ісус з учнями подорожує.
Псалом 103(104):24-35 (РСП, NIV: 104:24-35):
Лукас Кранах Старший (1472-1553). Рай. em>
24 Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх у сіх, Твого творива повна земля!
25 Ось море велике й розлогошир оке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
Albert Nikolayevitch Benois (1852–1936). Кораблі.
&nbs p;26 Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися й ому в морі.
27 Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
28 Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром н асичаються.
Charles Jones (1836-1902). Вівці на пасовиську.
29 Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
30 Посилаєш Ти духа Сво го вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
Charles Jones (1836-1902). Вислюк та вівці серед зимового пейзажу.
31 Нехай буде слав а Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
32 Він погл яне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
& nbsp;33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
Albert Nikolayevitch Benois (18 52–1936). Прихисток подорожніх.
34 Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
35 Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
Albert Bierstadt (1830-1902). Весна в Каліфорнії.< /p>
Приповісті 14:22-24:
< p style="text-align: center;">Mark Keathley (born 1963). Оранка. p>
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, х то оре добро.
Jules Breton (1827-1906). Жнива.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
Ієро́нім Босх (1450-151 5). Операція з втягування каменя дурості. Jules Breton (1827-1906). Бретонська селянка, яка трима є свічку в Церкві.
24 Корона премудрих їхня мудрість, а ві нець нерозумних глупота.
Судді 19:1-20:4 8:
Священик, первосвященик, левит. Ілюстрація з Біблії Холмана. em>
19:1 І сталося тими днями, а царя в Ізраїлі не було і був один Ле вит приходько на узбіччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку наложницю з Юдиного Віфлеєму.
2 А наложниця його чинила перелюб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці часу.
3 І встав її муж та й пішов за нею, щоб пог оворити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела його до дому батька свого. І побачив його батько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назустріч йому.
Левит та наложниця в домі батька. Біблія Моргана (або Мацієвськог о, або Короля Людовіка ІХ Святого) (1240-1250рр.)
4 І трим ав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, і їл и й пили вони та ночували там.
5 І сталося четвертого дня, і по вставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молод ої жінки до зятя свого: Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім підете.
6 І сіли вони, і обоє разом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: Зволь же й переночуй, і нехай буде добре то бі на серці!
7 Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сил ьно просив його. І вернувся він, і переночував там.
8 І встав в ін рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: Пі дкріпи ж своє серце! І зволікали вони аж до схилку дня, і їли обоє вони.
George Charles Morl and (1762-1804). Чоловік та жінка біля хати біля вислюка та свиней.
9 І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слу га його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: Ось день схил ився на вечір, переночуй же! Ось день кладеться, ночуй тут, і нехай буде до бре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у дорогу свою, та й підеш до на мету свого.
10 Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, це Єрусалим. А з ним пара нав'ючених ос лів, і його наложниця з ним.
11 Во ни були при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: Ході м, і зайдімо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому.
& nbsp;12 І сказав до нього пан його: Не заходьмо до міста чужинців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и.
13 І сказав він до слуги свого: Ходім, і прийдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі.
Daniel Jansz Thievaert (1611-1656). Стари й мешканець Ґів'ї запрошує переночувати левита та його наложницю.
14 І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів' ї, що була Веніяминова.
15 І зійшли вони туди, щоб увійти перен очувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майдані того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.
16 А ж ось старий чоловік іде ввечорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був приходько в Ґів'ї. А люди того місця сини Веніями нові.
Pieter de Grebber ( 1600-1652). Старий мешканець Ґів'ї запрошує переночувати левита та йог о наложницю.
17 І звів він очі свої та й побачив того чоло віка мандрівника на міському майдані. І сказав той старий чоловік: Куди ти йдеш та звідки приходиш?
18 А той до нього сказав: Ми переходим о з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлеєму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би м ене до дому.
19 Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та в ино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, не бракує жодної речі .
20 І сказав той старий чоловік: Мир тобі, нехай уся недостача твоя на мені, тільки на майдані не ночуй!
Gerbrand van den Eeckhout (1621–1674). Старий мешканець Ґів'ї запрошує переночувати левита та його наложницю.< /em>
21 І він увів його до свого дому, і дав ослам корму, а сам і вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.
22 Коли вони звесе лили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та стукали в двері. І казали вони тому старому чоловікові, власникові того дом у, говорячи: Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, і ми пізнаєм його!< /p>
Чоловіки Гів'ї вимагають наложницю левита. Біблія Моргана (або Маціє вського, або Короля людовіка ІХ Святого) (1240-1250рр.)
23 І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: Ні, мої бр аття, не робіть же ви зла! По тому, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидоти!
24 Ось дочка моя дівчина, та його наложн иця, я їх виведу, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї огидної речі!
25 Та ті люди не х отіли слухати його. І схопив той чоловік свою наложницю, і вивів до них наз овні. І вони познали її, і безчестили її цілу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла рання зоря.
26 І прийшла та жінка, як ранок верт ався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.
Гюс тав Доре (1832-1883). Мертва наложниця Леви та на порозі. Левит оплакує& nbsp;наложницю.
27 А пан її встав рано, і відчинив д вері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж ось та жінка, його наложни ця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.
28 І сказав він до неї: Уставай і підемо! Та вона не відповіла, бо вмерла. І взяв він ї ї на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.
Alexandre-F rançois Caminade (1783-1862). Левит та мертва згвалтована наложниця. p>
29 І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопив свою налож ницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по вс ій Ізраїлевій країні.
30 І сталося, кожен, хто це бачив, то гов орив: Не бувало й не бачено такого, як це, від дня виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говорі ть!
Смерть наложниці Левита та його заклик до колін Ізраїля. Біблія Моргана (або Мацієвського, або Короля людовіка ІХ Святого) (1240-1250рр.)
20:1 І повиходили всі Ізраїлеві сини, і була зібрана громада, як один чо ловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.
2 І стали проводирі всього того народу, усі Ізраїлеві племена, на зборах Божого народу, чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.
3 І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І ск азали Ізраїлеві сини: Скажіть, як сталося таке зло?
4 І відпові в той чоловік Левит, чоловік тієї замордованої жінки, та й сказав: До Ґів'и , що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.
Левит зак ликає 11 колін до помсти.
5 І встали на мене господарі Ґів 'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезчестили, і померла вона.
6 І схопив я наложницю, і порі зав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володіння, бо вони вчинил и розпусту та гидоту серед Ізраїля.
7 Ось ви всі Ізраїлеві сини , дайте собі тут слово та раду!
8 І встав увесь народ, як один муж, говорячи: Не підемо ніхто до намету свого, і не знайдемо ніхто до дому свого!
9 А тепер оце та річ, що зробимо Ґів'ї: підемо на неї з а жеребком!
Левит закликає 1 1 колін до помсти.
10 І візьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щ об узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідн о з усією гидотою, що він зробив Ізраїлеві.
11 І був зібр аний кожен ізраїльтянин до того міста разом, як один чоловік.
1 2 І послали Ізраїлеві племена людей по всіх Веніяминових родах, говорячи: Щ о це за зло, що сталось між вами?
13 А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, і ми повбиваємо їх, та й вигубимо зло з Ізраїля. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.
< p> 14 І Веніяминові сини були зібрані з міст до Ґів'ї, щоб піти на вій ну з Ізраїлевими синами.15 І Веніяминові сини з міст були пере лічені того дня, двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім мешканців Ґів'и, із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.
< p> 16 З усього того народу було сім сотень вибраного чоловіка, із нечи нною рукою правиці своєї, лівші, кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схибував.17 І були перелічені ізраїльтяни, окрім Веніями на, чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військовий.
&n bsp;18 І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали І зраїлеві сини: Хто піде нам спереду на бій з Веніяминовими синами? І сказав Господь: Юда спереду.
19 І встали Ізраїлеві сини рано вранці, і таборували при Ґів'ї.
20 І вийшов Ізраїльтянин на війну з Вен іямином, і сточили ізраїльтяни з ними бій при Ґів'ї.
21 І вийшл и Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.
22 І зміцнився народ, Ізраїлеві м ужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.
23 І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: Чи далі піду я на б ій з синами Веніямина, мого брата? І сказав Господь: Ідіть на нього!
24 І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.
25 А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, усі ті, що витягають меча.
Джейм с Тіссо (1836-1902). Битва при Ґів'ї.
26 І прийшли всі Ізр аїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи та м перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора. І принесли вони ц ілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем.
27 І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковчег Божого заповіту був там.
< p> 28 А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: Чи далі піду ще на бій з синами Веніямина, мого брат а, чи спинюся? А Господь сказав: Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку.< /p>29 І поставив Ізраїль засідку навколо Ґів'ї.
30 І п ішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.
31 І вийшли Веніяминові сини навпроти народ у, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на б итих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, коло тридцят и чоловіка між Ізраїлем.
32 І сказали Веніяминові сини: Биті вони перед нами, як п ерше! А Ізраїлеві сини сказали: Утікаймо, і відірвемо їх від міста на дорог и.
33 І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.
34 І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, вибраного з усього Ізраїля, і бій став тяжкий. А вони не знали, що суне на них те зло.
35 І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повали ли того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, усі ті, щ о витягають меча.
36 І побачили Веніяминові сини, що побиті вон и, а ізраїльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили засідці, яку постави ли на Ґів'у.
37 А засідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І зас ідка вступилася, і побила все місто вістрям меча.
38 А Ізраїльт янин мав із засідкою умовленого знака, щоб із міста підняла великий дим.
39 І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!
40 А з міста став підіймати ся стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, аж ось усе місто піднялося димом до неба!
41 І обернувся Ізраїльтянин, а Веніяминівець пер естрашився, бо побачив, що досягло його те зло.
42 І обернулися вони перед Ізраїльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в середині його.
11 колін побивають веніамінівців. Біблія Моргана (аб о Мацієвського, або Короля Людовіка ІХ Святого) (1240-1250рр.)
& nbsp;43 Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґі в'ї зо сходу сонця.
44 Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять ти сяч чоловіка, усе це люди хоробрі.
45 І повернулися вони, і вті кли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозбирюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж д о Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.
46 І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, усе це люди хоробрі.
47 І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чот ири місяці.
48 А ізраїльтяни вернулися до Веніяминових синів, т а й повбивали їх вістрям меча, мужчин із міста, і худобу, і все знайдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.
Межі Веніаміна.
&n bsp;
DTSTAMP:20240328T102548Z DTSTART:20150504T000000Z DTEND:20150504T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+124 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR