BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:180cddb5088fc410a1c8a22a3c13a7f8 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
11 червня: 1Царів 8:1-66, Дії 7:51-8 :13, Псалом 128(129):1-8 (РСП, NIV: 129:1-8) , Приповісті 17:1
Дії 7:51-8:13:
7:51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духов і Святому, як ваші батьки, так і ви!
Аннибал е Караччи (1560 — 1609). Каменування Святого Степана (1604).
&nb sp;52 Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали , хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійни ками,
53 ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...
54 Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...
Рембрандт ван Рейн (16 06-1669). Каменування Святого Степана (1625).
55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що п о Божій правиці стояв,
56 і промовив: Ось я бачу відчинене небо , і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...
Вітторіо Карпаччо (1460/1 465-1526). Каменування Святого Степана (1625).
57 Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савло м.
Кривелли, Карло (близько 1430-3 5 - 1493-95). Святий Степан. Pietro da Cortona (1596/7-1669). Кам енування Степана (1660)
59 І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...
Garzi (attr). S toning of Saint Stephen.
60 Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...
8:1 А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися п о краях юдейських та самарійських.
2 І поховали Степана мужі по божні, і плакали ревно за ним.
3 А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...
4 Ход или тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.
Мапа Новозаповітної топографії (Юдея, Галілея, Самарія та інше)
5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і пропов ідував їм про Христа.
6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.
7 Із багатьох б о, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблени х та кривих уздоровилися.
8 І радість велика в тім місті була!< /p>
Святий Пилип. Ікона.
9 Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.
10 Його слухали всі, в ід найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!< /p>
11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством .
Avan zino Nucci (c.1552–1629). Симон-волх та Петро. (1620)
  ;12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісу са Христа, чоловіки й жінки охристилися.
13 Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.
Псалом 128(129):1-8 (РСП, NIV: 129:1-8):
129:1 Пісня проч ан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!
Ісаак Левітан (1860-1900). Владімірка. (1892)
2 Багато гнобили мене від юнацтва мого , та мене не подужали!
3 Орали були на хребті моїм плугатарі, п оклали вони довгі борозни,
4 та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
Ісаак Левітан (1860-1900). Золота осінь. (1895)
5 Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
6 Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
< em>Архип Куїнджі (1842-1910). Степ. (1875).
7 що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
8 і н е скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!
Архип Куїнджі (1842-1910). Бур'ян.
Приповісті 17:1:
Henry Ossawa Tanner&nb sp;(1859–1937). Благословення бідних. (1894).
1 Ліпший чер ствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
Léon Marie Constant Dans aert (1830–1909). Дуель завершилася без свідків..
1Царів 8:1-66:
8:1 Тоді Соломон зібрав усіх Ізраїлевих старших та голів племен, керівників батьківських до мів Ізраїлевих синів, до царя Соломона до Єрусалиму, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.
Ілюстрація Sweet Media. Освячення храму Соломона.
2 І були зібрані до царя Соломона всі ізра їльтяни в свято в місяці етанім, він місяць сьомий.
3 І поприхо дили всі Ізраїлеві старші, а священики понесли ковчега.
4 І пон если вони Господнього ковчега, і скинію заповіту та всі святі речі, що в ко вчезі; і понесли їх священики та Левити.
5 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралися при ньому, були з ним перед ковчегом, і пр иносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многість не була вона ані записувана, ані лічена.
Cathédrale d'Auch. Перенесення Ковчегу Завіту до храму Соломона.
6 І внесли священики ковчега Господнього заповіту до девіру х раму, до Святого Святих, під крила херувимів.
7 Бо херувими про стягали крила над місцем ковчегу, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.
8 А ті держаки були довгі, і головки ти х держаків були видні з святині перед найсвятішим, а зназовні не були видні . І вони там аж до цього дня.
9 У ковчезі не було нічого, тільк и дві камінні таблиці, що поклав туди Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх з єгипетського краю.
Ілю страція Sweet Media. Священники входять до храму.
10 І ста лося, як священики виходили з святині, то хмара наповнила Господній храм. p>
11 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слав а Господня наповнила Господній храм!
Ілюстрація Sweet Media. Вид храму зі стовпами Яхін та Боаз.
12 Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватим е в мряці.
13 Будуючи, я збудував оцей храм, на оселю Тобі, міс це Твого пробування навіки!
14 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
Джузеппе Бонито (1707-1789 ). Цар Соломон молиться перед новозбудованим храмом (1750). em>
15 І він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що С воїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і рукою Своєю тепер викон ав, говорячи:
16 Від того дня, коли Я вивів Свій народ, Ізраїля , з Єгипту, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Ймення там. І вибрав Я Давида, щоб був над Моїм Із раїлевим народом.
17 І було на серці мого батька Давида збудува ти храм для Ймення Господа, Бога Ізраїля.
18 Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Йм ення Мого, ти зробив добре, що було тобі це на серці.
19 Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збу дує цей дім для Ймення Мого!
Цар Давид і цар Соломон. Ві траж у кафедральному соборі в Пітербурзі, Кембріджшір, Англія.
20 І виконав Господ ь Своє слово, що Він говорив. І став я на місце батька мого Давида, та й сі в на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
21 І встановив я там місце дл я ковчега, де Господній заповіт, якого Він склав із нашими батьками, коли в иводив їх з єгипетського краю.
22 І став Соломон перед Господні м жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг руки свої до неб а та й сказав:
Ілюстрація Sweet Media. Молитва Соломона.
&nbs p;23 Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небесах угорі та н а землі долі. Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять пе ред Твоїм лицем усім своїм серцем.
24 Ти додержав Своєму рабові , Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми у стами, а рукою Своєю виконав, як цього дня.
25 А тепер, Господи , Боже Ізраїлів, додерж для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив був йому, кажучи: Не буде в тебе переводу з-перед лиця Мого нікому з тих, щ о сидітимуть на Ізраїлевім троні, якщо тільки сини твої будуть держатися св оїх доріг, щоб ходити перед Моїм лицем, як ти ходив перед лицем Моїм.
Philips Koni nck (1619-1688). Соломон освячує храм.
26 А тепер, Бо же Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові, моєму батькові.
27 Бо чи ж справді Бог сидить на земл і? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збуду вав?
28 Та ти зглянешся на молитву Свого раба та на його благан ня, Господи, Боже мій, щоб почути спів та молитву, якою раб твій молиться п еред лицем Твоїм сьогодні,
29 щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень, на те місце, про яке Ти сказав: Нехай буде Ймення Моє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці!
30 І Ти будеш прислухатися до благання Свого раба, та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. А Ти почуєш на місці Свого проб ування, на небесах, і почуєш, і простиш.
Alex Levin (сучвсний ізраїльський худож ник), Запрошуємо до Єрусалиму.
31 Як згрішить людина проти свого ближнього, і вимагатимуть від нього клятви, щоб він поклявся, і для клятви прийдуть перед Твій жертівник у цьому храмі,
32 то Ти по чуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, осудиш несправедливого, що б дати його дорогу на його голову, і всправедливиш праведного, щоб віддати йому за його справедливістю.
33 Коли Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом за те, що прогрішив Тобі, і коли вони звернуться до Тебе, і будуть славити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьом у храмі,
34 то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їхнім батькам.
Віктор Васнецов (1848-1926). Христос в силах. Ескіз для роспису Володи мирського собору в Києві (1885-1896).
35 Коли замкнеться н ебо й не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то коли знову вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і від гріха свого відвернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,
36 то Ти почуєш на небесах, і простиш г ріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, як ою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину.
37 Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посух а, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його ворог стане тіснити його в краю міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,
38 усяка мол итва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, І зраїля, коли кожен почує рану свого серця, і простягне руки свої до цього х раму,
39 то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і простиш, і зробиш, і даси кожному за всіма його дорогами, бо Ти Са м знаєш серце всіх людських синів,
40 щоб вони боялися Тебе по всі дні, доки вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим.&nb sp;
Віктор Васне цов (1848-1926). Бог Саваот. Ескіз для роспису Володимирського собору в Киє ві (1885-1896).
41 Також і чужинця, що він не з народу Тво го, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого,
42 бо почують і вони про велике Ім'я Твоє, і про сильну руку Твою та про витя гнене рамено Твоє, і прийде він і помолиться в цьому храмі,
43 Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Тво є, щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'ям Т воїм названо цей храм, що я збудував.
44 Коли народ Твій вийде на війну на свого ворога, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Господа в напрямі до міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
45 то почуєш Ти з неба їхню молитву та їхнє блага ння, і вчиниш їм суд!
46 Коли вони згрішать Тобі, бо немає люди ни, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близьк ого,
Віктор Васнецов (1848-1926). Слово. Єдинородний Си н Божий. Ескіз для роспису Володимирського собору в Києві (1885-1896).
47 і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті в неволю, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх, говорячи: М и згрішили, і безбожне чинили, були ми винні;
48 і коли вони на вернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю ворогів свої х, що їх поневолили, і помоляться до Тебе в напрямі до свого краю, що Ти да в їхнім батькам, у напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував дл я Імени Твого,
49 то Ти почуєш на небесах, постійному місті про бування Свого, їхню молитву та їхнє благання, і зробиш їм суд,
Philippe de Champaigne (1602-1674). Молитв а Анни Австрійської з дітьми до Святої Трійці.
50 і пробач иш Своєму народові, що вони згрішили Тобі, і всі їхні провини, що завинили проти Тебе, і нахилиш до любови полонителів їхніх, і вони змилосердяться на д ними,
51 бо вони народ Твій та наділ Твій, яке Ти вивів з Єги пту, з середини залізної гутничої печі,
52 щоб очі Твої були ві дкриті на благання Твого раба та на благання народу Твого, Ізраїля, щоб при слухуватися до них, коли вони кликатимуть до Тебе.
53 Бо Ти вид ілив їх зо всіх народів Собі на наділ, як говорив був через Мойсея, Свого р аба, коли Ти виводив наших батьків із Єгипту, Владико мій, Господи!
& nbsp;54 І сталося, як Соломон скінчив цю молитву й благання до Господа, то він устав від Господнього жертівника, де він стояв на колінах своїх, а руки його були простягнені до неба.
Джеймс Тіссо (1 836-1902). Освячення храму Соломона.
55 І встав він, і поблагословив усі Ізраїлеві збори, говорячи сильни м голосом:
56 Благословенний Господь, що дав мир Своєму народов і, Ізраїлеві, усе, як обіцяв був, не відпало ані одне слово зо всіх Його до брих слів, які Він говорив був через раба Свого Мойсея.
57 Неха й буде Господь, Бог наш, з нами, як був Він із нашими батьками, нехай Він н е опустить нас, нехай Він не покине нас,
58 щоб прихиляти наше серце до Себе, щоб ми ходили всіма Його дорогами, щоб ми дотримувалися нака зів Його, і уставів Його та постанов Його, як і Він наказав був нашим батьк ам.
Освячення храму Солом оном. Гравюра.
59 І нехай будуть оці слова мої, якими я бл агав перед Господнім лицем, близькі до Господа вдень та вночі, щоб чинити с уд для раба Свого та суд для Свого народу, Ізраїля, день-у-день,
&nbs p;60 щоб знали всі народи землі, що Господь Він Бог, і нема вже іншого!
61 І нехай буде все серце ваше з Господом, Богом нашим, щоб ходити постановами його та щоб перестерігати заповіді Його, як цього дня! p>
62 А цар та ввесь Ізраїль з ним при несли жертву перед Господнім лицем.
63 І приніс Соломон жертву для мирних жертов, що приносив для Господа: двадцять і дві тисячі худоби ве ликої, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали освячення Господнь ого храму цар та всі Ізраїлеві сини.
Соломон приносить жер тву. Вітраж майстерні Тіффані.
64 Того дня цар освятив сер едину двору, що перед храмом Господнім, бо приготовив там цілопалення й хлі бну жертву та лій мирних жертов, бо мідяний жертівник, що перед Господнім л ицем, був малий для прийняття цілопалення й хлібної жертви та лою мирних же ртов.
65 І вчинив Соломон того часу свято, і з ним увесь Ізраїл ь, збір великий, що зійшовся звідти, де йдеться до Гамату аж до єгипетськог о потоку, перед лицем Господа, нашого Бога, сім день і сім день, чотирнадця ть день.
66 Восьмого дня він відпустив народ, а вони поблагосло вили царя та й пішли до наметів своїх, радісні та веселосерді через усе те добро, що Господь учинив Своєму рабові Давидові та Своєму народові Ізраїлев і.
Царі Давид та Соломон. Вітраж 12-го століття у Страстбурзі.< /p> DTSTAMP:20240329T124851Z DTSTART:20150611T000000Z DTEND:20150611T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+162 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR