BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:750297f84f380b223cb966623731b51d CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
26 липня: 2Хронік 17:1-18:34, Римлян 9:22-10:13, Псалом 19(20):1-10 (РСП, NIV: 20:1-9)< strong>, Приповісті 20:2-3
Римлян 9:22-10:13:
Sir Lawrence Alma-Tadema (1836-1912). Імператор Адріан
відвідує гончарну
9:22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,
23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,
24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й в ід поган.
Д уччо Буонінсенья (бл.1255-1319). Пророк Осія.
25 Як і в Ос ії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою ,
26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі бу дуть синами Бога Живого!
Рафаель Санті (1483-1520). Пророк Ісая.
27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,
28 бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!
29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!
Simeon Solomon (1840-1905). Рабин тримає Т ору.
30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности , досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
31 а Ізра їль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
32 Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулис ь об камінь спотикання,
33 як написано: Ось Я кладу на Сіоні ка мінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромить ся!
Carl Schleicher (1825-1903). Дтскусія рабинів.
10:1 Браття, баж ання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.
2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.
Микола Пимоненко (1852-1912). Жертва фанатизму (спроба вбивств а єврейської дівчини, яка збиралася заміж за українця-християнина).
3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
4 Бо кіне ць Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.
5 Мойсей б о пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ни м жити.
6 А пр о праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа,
7 або: Хто зійде в безодню ? цебто вивести з мертвих Христа.
8 Але що каже ще? Близько теб е слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповіду ємо.
Jehan Bellegambe (147 0-1535). Містичне омиття грішників у Христі.
9 Бо ко ли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
10 бо сер цем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.
  ;11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.
Giovanni Bellini (бл.1430-1516). Христос у терновому він ці.
12 Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
13 Б о кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.
Ілля Рє пін (1844-1930). Йов та його друзі (1869).
20:1 Для дириґе тна хору. Псалом Давидів. (020-2) В день недолі озветься до тебе Господь, і м'я Бога Якового зробить сильним тебе!
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Ц ар Давид грає на арфі.
2 (020-3) Він пошле тобі поміч із с вятині, і з Сіону тебе підіпре!
Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жерт воприношення Старого Заповіту.
3 (020-4) Усі жертви твої п ам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.
Франциско де Сурбаран (1598-1664). Агнець Божий.
4 (020-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить ці лий твій задум!
5 (020-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і пі діймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
Alonso Ló pez de Herrera (1579-1648). Воскресіння Христа.
6 (02 0-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
Васілій Вєрещагін (1842-1904). Багач у своїй повозці. Індія. Делі ..
7 (020-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньм и, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога:
Васілі й Вєрещагін (1842-1904). Королівський слон. Індія. Делі.
8 (020-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
Карл Генріх Блох (183 4-1890). Примиритель.
9 (020-10) Господи, спаси! Хай озвет ься нам Цар у день нашого кликання!
Приповісті 2 0:2-3:
Rosa Bonheur (1822-1899). Лев.
2 Стра х царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає .
Ілля Рєпін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван 16 л истопада 1518 року.
3 Слава людині, що гнів покидає, а кож ен глупак вибухає.
Juan Antonio de Frías y Escalante (1633-1669). Дари Авігаїл Давиду.
p>
2Хронік 17:1-18:34:
17:1 А зам ість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем.
&nb sp;2 І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса.
3 І був Господь з Йосафатом, бо він ходив першими дорогами батька св ого Давида, і не шукав Ваалів.
4 Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за чином Ізраїля.
5 І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала дарунка Йосафа тові, і було в нього багато багатства та слави.
6 І повищилось серце його на Господніх дорогах, і він іще повсовував пагірки та Астарти з Юди.
7 А третього року свого царювання послав він до своїх звер хників, до Бен-Хаїла, і до Овадії, і до Захарія, і до Натанаїла, і до Міхаї , щоб вони навчали в Юдиних містах.
8 А з ними були Левити: Шем ая, і Натанія, і Зевадія, і Асаїл, і Шемірамот, і Єгонатан, і Адонійя, і То війя, і Тов-Адонійя, Левити, а з ними Елішама та Єгорам, священики.
& nbsp;9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону Господнього. І ход или вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу.
  ;10 І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.
11 А від филистимлян приносили Йосафатові дари та срібло данини; також араби приводили йому дрібну худобу: сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень козлів.
12 І Йос афат усе зростав угору. І побудував він в Юді твердині та міста на запаси.< /p>
13 І мав він багато добра по Юдиних містах, і мужів військових, хоробрих вояків в Єрусалимі.
14 А оце їхній перегляд, за домам и їхніх батьків. Від Юди тисячники: зверхник Адна, а з ним три сотні тисяч хоробрих вояків.
15 А при ньому зверхник Єгоханан, а з ним двіс ті й вісімдесят тисяч.
16 А при ньому Амасія, син Зіхрі, що при святив себе Господеві, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.
17 А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч узброєних луко м та щитом.
18 А при ньому Єгозавад, а з ним сто й вісімдесят т исяч узброєного війська.
19 Оці служили цареві, опріч тих, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.
18:1 І було в Йосафа та багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
2 А п о кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафат а, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йо му: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.
4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказал и: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!
6 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.
7 І ск азав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі д ні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!
8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав : Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!
9 А цар Ізраїлів та Йос афат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вон и при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
&nbs p;10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!
11 І вс і пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май у спіх, і Господь дасть його в цареву руку!
12 А той посланець, щ о пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.
13 І сказав Міхей: Як живий Госпо дь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!
14 І прийшов ві н до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Ра моту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони буд уть дані в вашу руку.
15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Гос пода?
16 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них п ана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!
17 І сказав І зраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
18 А Міхей відказав: Тому послухайте Г осподнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесн е військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеа дському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
  ;20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе нед обре...
23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
24 А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли вв ійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...
25 І сказав Ізра їлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26 та й скажете: Отак сказав цар: Посаді ть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води , аж поки я не вернуся з миром.
27 А Міхей відказав: Якщо справ ді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!
28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, ца р Юдин, до ґілеадського Рамоту.
29 І сказав Ізраїлів цар до Йос афата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраї лів цар, і пішли на бій.
30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!
31 І сталося, як зверхники колесниць по бачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від н ього.
32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлі в цар, то повернули від нього.
33 А один чоловік знехотя натягн ув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцере м. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...
34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був п оставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час захо ду сонця...
DTSTAMP:20240328T232839Z DTSTART:20150726T000000Z DTEND:20150726T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+207 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR