BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:6f5b6588ef1b0fc6c85b416af31e1714 CATEGORIES:Християнська поезія SUMMARY:Ганс Сакс: СВЯТИЙ ПЕТРО І КОЗА DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:
Переклав з німецької Петро Тимочк о (1925-2005)
Поет та перекладач Петро Тимочко (Тернопільщина). Майстерзінгер Ганс Сакс. < /em>
* * *
Колись Хриcтос було з Петром
Ходив по світі. За селом,
На пе рехресті двох шляхів,
Петро таку розмову вів:
«О вчителю ласкавий мій.
Дивуюсь доброті твоїй,
Бо ж усесильним ти єси,
А ради, бачу , не даси
Собі зі світом, і порок,
Як мовить Авакум — пророк,
З насильством ходять по землі,
Безвірники лукаві, злі,
Знущаються на д людом, Боже,
По правді жить ніхто не мо же!
А на людей дивитись жах,—
Як хижі риби у морях,
Живцем ковтаючи слабких,
Забули про у сіх святих.
У верствах всіх, куди не глян ь,
Не полічити злодіянь.
Чому, води набравши в рот,
Глядиш на все це без турбот,
До всьог о став байдужим ти?
А міг би зло перемогт и.
Бо ти і Бог, і чоловік!
О, був би Богом я хоч рік
І ти б своїх відрікся прав,
Я все б на світі поміняв
На краще. Швидко, на ход у
Усе привів би до ладу,
Заборонив би в мить одну
Лихву, грабіж, обман, війну,—
Хай все ж иве і розквітає!»
«О Петре, — тут Христос питає —
Чи віриш, що прийнявши владу,
Даси собі зі світом раду,
Де зло розсудиш і добро?»
На те йому святий Петро:
«А вже ж, та я хотів би днесь
Переробити світ увесь
І кращі навести порядки».
«Ну що ж, як ти такої гадки,—
Бог-син по тих словах сказав —
Бери й негайно світом прав.
Будь Богом, владар юй над ним!
Будь добрим, строгим і тверди м!
Благословляй чи проклинай,
Дощем і вітром управляй!
Скарай чи пак нагороди,
На муки шл и, або щади,—
Віднині владу всю свою
< p style="text-align: center;">Тобі я, Петре, віддаю!»Святий Петро по тих словах,
Із патерицею в руках,
Яку Христос йому ві ддав,
Утішивсь і величним став.
Аж глядь, - селянка боса йде,
Обірвана, лице бліде,
Худа, тримаючи лозу,
На пастівник жене козу. p>
До роздоріжжя підійшла -
«Йди з Богом! - мовила - хай зла,
О, кізонько, моя надіє,
Тобі ні хто не заподіє.
Всевладний Боже, відведи< /p>
Її від вовка та біди!
Йти на поденщину мені,
А д ома діти ждуть дрібні
І треба їм якоїсь с трави.
Пасись, шукай сочисті трави!
Усе від Бога!» — й до села
Сердешна жінка побрела,
Ко за сама пішла к діброві.
Тоді сказав Хрис тос Петрові:
«Ти чув, про що просила вбог а?
Оскільки ти тепер за Бога —
Прислухайсь до її благань,
Негайно на сторожі стань,
Козу від лиха бережи
І бідній жінці поможи.
Тепер у власті все твоїй:
Щоб не схопив її крадій,
Ведмідь чи вовк її не з'їв,
Щоб вечером коза у хлів
Назад вернулася. Зумій
Добро маленьке жінці тій
Зробити. Йди вже, не барись
І мудро всім розпорядись!»
Уважно вислухав ши Бога,
Петро старався якомога:
Щоб бути добрим пастухом,
Весь день літав і все бігом.
К оза уперта, молода,
Не знала, що таке бід а,
І бігала туди-сюди,
Стрибаючи на всі лади,
Ще зала раптом між кущами.
Апостол дріботів ногами,
Сопів, як міх, втирав чоло,
Коли ще й сонце припекло,—
Котився з нього градом піт,
Бо ж був Петро на схилку літ.
Набігавши сь, валився з ніг,
До ночі ледве-ледве зм іг
Козу пригнати до двора.
А Бог сміявсь, питав Петра:
«Скажи, чи далі хочеш ти
Всевладдя Боже зберегти?»
На те Петро: «Не хочу я,
Візьми, ось палиця твоя,
І владарюй! Мені негоже
В твої діла вникати.
Боже! Я бігав на о дній нозі
І ледве раду дав козі,
Це ж муки, Господи, страшні,
Безглуздя те пробач мені!
Н е прагну влади я Твоєї,
Спокійно житиму б ез неї".
"Нехай" - Господь заговорив -
Живи спокійно, так як жив,
Йди з миром. Петре, не гріши,
А владу всю мені лиши!»
Отож ця пр итча старовинна
Застерігати нас повинна.< /p>
Що зі своєї висоти
Премудрість Божу осягти,
Його всесилля у віках,
І на землі, і в небеса х,
Збагнути таїну з таїн,
Як управляє світом Він,
І як наводить лад один
Поміж істот живи х, тварин,
Людині важко, - хай вона
Хвалу Йому віддасть сповна,
І не цікавиться дарма
Діл ами Божими всіма,
Сприймає кару та біду,< /p>
Що написав Бог на роду,
І гніву прояви раптові.
Але людині з плоті й крові
Приходять в го лову думки
Про те, що їй і невтямки,
< p style="text-align: center;">Бо думає, що має змогуЗробити краще все, ніж Богу
В давалося. Коли ж бо їй
Вчинити треба щось самій,
То із натугою страшною
Заледве справиться з козою.
О, волі Божої, людино,
Хоч вес ь свій розум воєдино
Збери, не зможеш ося гти!
І йняти віру мусиш ти:
Бог без причин не діє, тож
Даремно душу не тривож!
Нехай ніхт о не мислить днесь
В руках тримати світ у весь —
Зробити це всі разом можем
Під мудрим керівництвом Божим,
Бо завдяки Його керму
І владі людові всьому
Добро приходить кожен раз!
Коли ж людина цей наказ
Порушить, зробить навпаки,
То їй, бува, і невтямки,
Чому не дав Господь утіх,
І покарав її за гріх.< /p>
Тож нарікати годі тут —
Молитись треба для спокут,
Нехай гріхи нам відпускає,
Хай ласку, милість посилає
Всевишній Бог, що в небес ах,
Бо душі всі в його руках.
А жити в спокої і зладі
Ганс Сакс бажає всій громаді.
8 жов тня 1557
DTSTAMP:20240329T093108Z DTSTART:20180629T200000Z DTEND:20180629T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+180 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR