BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:cc83ada71846d40a6c51ccadbe18f624
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:11 січня: Буття 24:52-26:16, Матвія 8:18-34, &nbsp;Псалом 9:22-36 (РСП: 10:
 1-15), Приповісті 3:7-8\n\n\nМатвія 8:18-34:\n\n\n&nbsp;18 А як угледів Ісу
 с навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.&nbsp;\nDomeni
 co&nbsp;Ghirlandaio&nbsp;(1449-1494). Ісус кличе апостолів на служіння (148
 1).\n\n\n&nbsp;19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я
  піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!\n\n\n&nbsp;20 Промовляє до нього Ісус
 : Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й г
 олови прихилити...\n\n\n&nbsp;21 А інший із учнів промовив до Нього: Дозвол
 ь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.\n\n\n&nbsp;22 А Ісус 
 йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!\n\n\n&nbsp;23
  І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.\n\nДжеймс Тіссо (18
 36-1902). Буря на морі.\n\n\n&nbsp;24 І ось буря велика зірвалась на морі, 
 аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...\n\n\n&nbsp;25 І кинулись у
 чні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!\n\n\n&nbsp;26 А В
 ін відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й мо
 рю, і тиша велика настала...\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Утихомиренн
 я бурі.\n\n\n&nbsp;27 А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри т
 а море слухняні Йому?\n\n\n&nbsp;28 І, як прибув Він на той бік, до землі Г
 адаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, ду
 же люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.\n&nbsp;\nДжеймс Тіссо
  (1836-1902). Зцілення біснуватого.\n\n\n&nbsp;29 І ось, вони стали кричати
 , говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас муч
 ити?\n\n\n\nІлюстрація. Зцілення біснуватого.\n\n\n&nbsp;30 А оподаль від н
 их пасся гурт великий свиней.\n\n\n&nbsp;31 І просилися демони, кажучи: Кол
 и виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.\n\n\n&nbsp;32 А Він відповів
  їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до 
 моря ввесь гурт, і потопився в воді.\n\nМайстер Олександр (Західна Європа 1
 5 ст.) Ісус виганяє демонів у свиней (1430)\n\n\n&nbsp;33 Пастухи ж повтіка
 ли; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.\n\
 n\n&nbsp;34 І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, 
 то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 
 9:22-36&nbsp;(РСП:&nbsp;10:1-15):\n\n\n&nbsp;10:1 Для чого стоїш Ти, о Госп
 оди, здалека, в час недолі ховаєшся?\n&nbsp;\nPieter de Grebber (1600-1652)
 . Давид на молитві (близько 1640).\n\n\n&nbsp;2 Безбожний в своїм гордуванн
 і женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!\
 n\n\n&nbsp;3 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає
 , зневажає він Господа.\n\n\n&nbsp;4 У гордощах каже безбожний, що Він не с
 лідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...\n\n\n&nbsp;5 Сильні дороги й
 ого повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів с
 воїх...\n\nLeandro Bassano (1557-1622). Багач і Лазар.\n\n\n&nbsp;6 Сказав 
 він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...\n\n\n&nb
 sp;7 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинств
 о й переступ.\n\n\n&nbsp;8 Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинно
 го, його очі слідкують за вбогим...\n\n\n&nbsp;9 В укритті він чатує, як ле
 в той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою с
 ітку...\n&nbsp;\n&nbsp;Пітер Пауль Рубенс (1577-1640). Даниїл у ямі із лева
 ми.\n\n\n&nbsp;10 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні 
 кігті...\n\n\n&nbsp;11 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав
  Він обличчя Своє, не побачить ніколи.\n\n\n&nbsp;12 Устань же, о Господи Б
 оже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!\n\n\n&nbsp;13 Чому нечестивий
  ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?\n\nНіколя&nbsp;П
 уссен&nbsp;(1594-1665). Бог-Отець.&nbsp;\n\n\n&nbsp;14 Але Ти все бачиш, бо
  спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий 
 опирається, Ти сироті помічник.\n\n\n&nbsp;15 Зламай же рамено безбожному, 
 і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!\n\n\n&nbsp;\n\n
 \n&nbsp;Приповісті 3:7-8:&nbsp;\n&nbsp;\nMatthias Stomer (c.1600 – after 16
 52). Юнак, який читає книгу.&nbsp;\n\n\n7 Не будь мудрий у власних очах, бі
 йся Господа та ухиляйся від злого!\n\nBartolomé Esteban Murillo (1618-1682)
 . Йосип та дружина Потіфара.\n\n\n&nbsp;8 Це буде ліком для тіла твого, нап
 оєм для костей твоїх.\n\nСер Ло́уренс А́льма-Таде́ма (1836-1912). Йосип наг
 лядає за заготівлею хліба.\n\n\n&nbsp;\n\n\n&nbsp;Буття 24:52-26:16:\n\n\n&
 nbsp;52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до земл
 і Господеві.\n\nБенджамін Вест (1738-1820). Слуга Авраама надягає браслет н
 а руку Ребеці.\n\n\n&nbsp;53 І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золоти
 й та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.\n\n\n&nb
 sp;54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, т
 о він сказав: Відішліть мене до пана мого.\n\n\n&nbsp;55 І сказав її брат т
 а мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.\n\
 n\n&nbsp;56 І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою
  путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.\n\n\n&nbsp;57 А вони в
 ідказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.&nbsp;&nbsp;\n&nbsp; &nbsp;
 \nРебекка. Ліворуч:&nbsp;Johannes Takane (1849-1885). Праворуч: Chauncey Br
 adley&nbsp;(1810-1894).\n\n\n&nbsp;58 І покликали Ревеку, і сказали до неї:
  Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.\n\n\n&nbsp;59 І посл
 али вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його
 .\n\n\n&nbsp;60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сест
 ра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідуют
 ь брами твоїх ворогів.\n\nGiovanni Benedetto Castiglione&nbsp;(1609-1664). 
 Подорож Ребекки.\n\n\n&nbsp;61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на
  верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.\n\n\n
 &nbsp;62 А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у кра
 ї південному.\n\n\n&nbsp;63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір на
 ставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.\n\nFriedrich Au
 gust Bouterwek (1806-1867). Зустріч Ребеки та Ісака.\n\n\n&nbsp;64 І Ревека
  звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.\n\n\n&nbsp;65 І 
 сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб в
 ідповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.\n\n\n&nbsp;66 
 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.\nАрент де Гелдер&nbsp;
 (1645-1727). Ісак і Ревека.\n\n\n&nbsp;67 І впровадив її Ісак до намету Сар
 ри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її п
 окохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.\n\nMartin de Vos (1532-
 1603). Ісак представляє Ребекку Аврааму.\n\n\n25:1 А Авраам іще взяв жінку,
  а ймення їй Кетура.\n\n\n&nbsp;2 А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, 
 і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.\n\n\n&nbsp;3 А Йокшан породив був Ш
 еву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.\n\n\n&nbsp;
 4 А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, усі вони сини К
 етури.\n\n\n&nbsp;5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.\n\nФеофан Критськ
 ий та Симеон.&nbsp;Авраам. Фреска монастиря Ставроніікіта, бл 1546 року.\n\
 n\n&nbsp;6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і ві
 діслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю сх
 іднього.\n\n\n&nbsp;7 А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто 
 літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.\n\n\n&nbsp;8 І спочив та й умер Авраам у 
 старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.\n\n\n
 &nbsp;9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на пол
 і Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,\n\n\n&nbsp;10 поле, що
  його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра,
  жінка його.\n\nГробниця патріархів, Хеврон. Сучасна світлина.\n\n\n&nbsp;1
 1 І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І о
 сів Ісак при криниці Лахай-Рої.\n\n\n&nbsp;12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраам
 ового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.\
 n\n\n&nbsp;13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками ї
 х: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,\n\n\n&nbsp;14
  І Мішма, і Дума, і Масса,\n\n\n&nbsp;15 Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедм
 а.\n\nЖан Луї Андре́&nbsp;Теодо́р Жеріко́&nbsp;(1791-1824). Голова східного
  принца.\n\n\n&nbsp;16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами ї
 х і за їх кочовищами, дванадцять начальників для їхніх племен.\n\n\n&nbsp;1
 7 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочи
 в та й умер він, і був узятий до своєї рідні.\n\n\n&nbsp;18 І розложилися в
 они від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він осел
 ився перед усіма своїми братами.\n\n\n&nbsp;19 А оце оповість про Ісака, Ав
 раамового сина. Авраам породив Ісака.\n\nGiovanni Maria Benzoni&nbsp;(1809-
 1873). Ребекка в покривалі.\n\n\n&nbsp;20 І був Ісак віку сорока літ, як ві
 н узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейськог
 о, сестру арамеянина Лавана.\n\n\n&nbsp;21 І молився Ісак до Господа про жі
 нку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Реве
 ка, жінка його.\n\n\n&nbsp;22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: 
 Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа.\n\n\n&nbsp
 ;23 І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з т
 вого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший м
 олодшому буде служити.\n\n\n&nbsp;24 І сповнились дні її, щоб родити, і ось
  близнюки в утробі її.&nbsp;\n\nБенджамін Вест (1738-1820). Яків та Ісав пр
 едставлені Ісаку.&nbsp;\n\n\n\n&nbsp;25 І вийшов перший червонуватий, увесь
  він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.\n\n\n&nbsp;26 А пот
 ім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я йому:
  Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.\n\nJan Victor
 s&nbsp;(1619-1679). Ісак, Ребекка, Яків та Ісав.\n\n\n&nbsp;27 І виросли хл
 опці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чо
 ловіком мирним, що в наметах сидів.\n\n\n&nbsp;28 І полюбив Ісак Ісава, бо 
 здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.\n\n\n&nbsp;29
  І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.\n\nMatthias S
 tom&nbsp;(c.1600-1652). Ісав продає перворідство Якову.&nbsp;\n\n\n&nbsp;30
  І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змуч
 ений я. Тому то назвали ймення йому: Едом.\n\n\n&nbsp;31 А Яків сказав: Про
 дай же нині мені своє перворідство.\n\n\n&nbsp;32 І промовив Ісав: Ось я ум
 ираю, то нащо ж мені оте перворідство?\n\nMatthias Stom&nbsp;(c.1600-1652).
  Ісав продає перворідство Якову.&nbsp;&nbsp;\n\n\n&nbsp;33 А Яків сказав: П
 рисягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову
 .\n\n\n&nbsp;34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, 
 і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.\n\n\n\nХай
 нріх Тербрюгген (1588-1629). Ісав продає перворідство за сочевине вариво (1
 627).\n\n\n26:1 І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за 
 днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.
 \n\n\n&nbsp;2 І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в 
 землі, про яку Я скажу тобі.\n\n\n&nbsp;3 Оселися хвилево в землі тій, і Я 
 буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці з
 емлі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.\n\
 n\n&nbsp;4 І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєм
 у Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи зем
 лі,\n\n\n&nbsp;5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, 
 що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.\n\nІсак викоп
 ує криниці та дякує Богові в Герарі. Книжкова ілюстрація.\n\n\n&nbsp;6 І ос
 ів Ісак у Ґерарі.\n\n\n&nbsp;7 І питалися люди тієї місцевости про жінку йо
 го. А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб
  не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вон
 а.\n\n\n&nbsp;8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар 
 филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, 
 жінкою своєю.\n\nGerard Hoet (1648-1733) and others, published by P. de Hon
 dt in The Hague in 1728. Авімелех та Ісак складають умову.\n\n\n&nbsp;9 І п
 окликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав
  був: Вона сестра моя? Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені
  через неї!\n\n\n&nbsp;10 І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із
  народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас!\n\n
 \n&nbsp;11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться ц
 ього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.\n\nGiuseppe Molteni&nb
 sp;(1800-1867). Ребекка.&nbsp;\n\n\n&nbsp;12 І посіяв Ісак у землі тій, і з
 ібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.\n\n\n&nbsp;13 
 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно бага
 тий.\n\n\n&nbsp;14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і ба
 гато рабів. І заздрили йому филистимляни.\n\n\n&nbsp;15 І всі криниці, що ї
 х повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни 
 позатикали, і понаповнювали їх землею.\n\n\n&nbsp;16 І сказав Авімелех Ісак
 ові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!\n
DTSTAMP:20260502T101229Z
DTSTART:20150111T000000Z
DTEND:20150111T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+011
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR