BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:398b4962ebdb43cff62aa6d7b17c3155 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:14 січня: Буття 30:1-31:16, Матвія 10:1-25,  Псалом 11(12):1-9 (РСП: 1 2:1-8), Приповісті 3:13-15\n\n\nМатвія 10:1-25:\n\n\n 1 І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх вига няли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.\n\n\n\nМазачч о (1401-1428). Фрагмент фрески "Чудо зі статиром".\n\n\n 2 А ймення ап остолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;\n\n\n 3 Пилип і Ва рфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;\n\n\n 4 Сим он Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.\n\n\n 5 Цих Дванадц ятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,\n\n\n 6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.\n\n\n 7 А ходячи, проповідуйте та говоріт ь, що наблизилось Царство Небесне. \n\nDomenico Ghirlandaio  (1449-1494). Ісус кличе апостолів на служіння (1481).\n\n\n 8 Уздоровл яйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.\n\n\n 9 Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,\n\n\n 10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.\n\n\n&n bsp;11 А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойн ий, і там перебудьте, аж поки не вийдете.\n\n\n 12 А входячи в дім, ві тайте його, промовляючи: Мир дому цьому!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). "Віта йте, як заходите до хати..." \n\n\n 13 І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш не хай до вас вернеться.\n\n\n 14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг свої х.\n\n\n 15 Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморськ ій дня судного, аніж місту тому!\n\n\n 16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус посилає апостолів по двоє на проповідь.\n\n\n 17 Сте режіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх б ичувати вас будуть.\n\n\n 18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.\n\n\n 19 А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви гов орити,\n\n\n 20 бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас про мовлятиме.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус вибирає 12-ть апостолів.\n\n\n  21 І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.\n\n\n 22 І за Ім'я Моє будуть усі в ас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.\n\n\n 2 3 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправ ді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський .\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус навчає апостолів.\n\n\n 24 Учень н е більший за вчителя, а раб понад пана свого.\n\n\n 25 Доволі для учня , коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!\n\n\n&n bsp;\n\n\nПсалом 11(12):1-9 (РСП, NIV: 12:1-8):\n\nЖан-Батист Грь оз (1725-1805). Вдова та її священик.\n12:1 Для дириґетна хору. На окт аву. Псалом Давидів. (012-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожног о, з-поміж людських синів позникали вже вірні!\n 2 (012-3) Марноту гов орять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...\n\n Жан-Батист Грьоз (1725-1805). Батько проклинає неслухняного сина. \n&n bsp;3 (012-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого\n  4 (012-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?\n 5 (012-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на ког о розтягують сітку!\n 6 (012-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!\n\nЖан-Батист Грьоз (1725-1 805). Батько читає Біблію в родині.\n 7 (012-8) Ти, Господи, їх пильну ватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!\n 8 (012-9) Без божні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.\n& nbsp;\n\n\nПриповісті 3:13-15:\n\nSir Anthony van Dyck (1599-1641). Портрет Чарльза делла Фала.\n\n\n 13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,\n\n\n 14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,\n\nEvert Collier (1640-1707 ). Натюрморт "Суєта".\n\n\n 15 дорожча за перли вона, і всіляке жаданн я твоє не зрівняється з нею.\n\nAntonio de Pereda (c.1611-1678). Суєта суєт.\n\n\n \n\n\nБуття 30:1-31:16: \n \nМікельанджело Буан аротті (1475-1564). Рахіль та Лія. Фрагмент склепа папи Юлія.\n\n\n30:1 І п обачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!\n\n\n 2 І з апалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затрима в від тебе плід утроби?\n\nАбель Пан (1883-1963). Рахіль.\n\n\n 3 І ск азала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить н а коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.\n\n\n 4 І вона дала й ому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.\n\n\n 5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.\n\nАбель Пан (1883-1963). Мати з дитиною.\n\n\n 6 І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.\n\n\n 7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Яко ву.\n\n\n 8 І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою с воєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.\n\n\n 9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Я кову за жінку.\n \nАбель Пан (1883-1963). Одна з дружин Якова з сином. \n\n\n 10 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.\n\n\n 11 І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад.\n\n\n 12 І в родила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.\n\n\n 13 І промови ла Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І н азвала ймення йому: Асир.\n\nМандрагорові яблучка (сучасне фото).\n\n\n&nbs p;14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандра горові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!\n\n\n 15 А та відказала ї й: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові ябл учка сина мого? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за ман драгорові яблучка сина твого!\n\nДа́нте Габріель Россе́тті (1828-1882) . Рахіль та Лія.\n\n\n 16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандраго рові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї.\n\n\n 17 І вислу хав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.\n\n\n 1 8 І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму ч оловікові. І назвала ймення йому: Іссахар.\n\nАбель Пан (1883-1963). Одна з дружин Якова з сином.\n\n\n 19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.\n\n\n 20 І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим пода рунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро с инів. І назвала ймення йому: Завулон.\n\n\n 21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна. \n\nFrancesco Hayez (1791-1882). Мати з ди тиною.\n\n\n 22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.\n\n\n 23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бо г забрав мою ганьбу!\n\n\n 24 І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: До дасть Господь мені іншого сина!\n\nАбель Пан (1883-1963). Рахиль та Йосип.\ n\n\n 25 І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лав ана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.\n\n\n&nb sp;26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду , бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі.\n\n\n 27 І промовив д о нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зро зумів, що поблагословив мене Господь через тебе.\n\n\n 28 І далі казав : Признач собі заплату від мене, і я дам.\n\nJusepe de Ribera (1591-16 52). Пастух.\n\n\n 29 А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і як ою стала худоба твоя зо мною.\n\n\n 30 Бо те мале, що було в тебе до м ене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?\n\n\n 31 І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Кол и зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.\ n\n\n 32 Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.\n\n\n 33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш гляну ти на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-пом іж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.\n\n\n 34 А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм!\n\n\n\n\n\n 35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й перепола сі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.\n\n\n 36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.\n\n\n 37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин , відкриваючи білість, що на киях була.\n\n\n 38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.\n\n\n 39 І злучувалася о тара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переп оласими.\n\n\n 40 І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окре мо, і не клав їх до отари Лаванової.\n\nPedro Orrente (1580–1645). Які в з отарою біля води.\n\n\n 41 І бувало, що кожного разу, коли злучува лася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона зл учувалася при тих киях.\n\n\n 42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову.\n\n\n 43 І ду же-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і ра би, і верблюди, і осли.\n\n\n31:1 І почув був Яків слова Лаванових синів, щ о казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в бат ька нашого, зробив собі всю оцю честь...\n\n\n 2 І побачив Яків Лавано ве обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.\n\nДже ймс Тіссо (1836-1902). Яків.\n\n\n 3 І промовив Господь до Якова: Верн ися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.\n \n\n 4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,\ n\n\n 5 та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він те пер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною .\n\n\n 6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.\ n\n\n 7 І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.\n\n\n 8 Коли він говорив був о так: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчаст і. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.\n\n\n 9 І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мен і.\n\n\n 10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі св ої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.\n\nДжованні Бенедетто Кастільоне (1609-1664). Я ків жене стада Лавана.\n\n\n 11 І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!\n\n\n 12 Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі ко зли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бач ив усе, що Лаван виробляє тобі.\n\n\n 13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.\n\n\n 14 І відповіла Рах іль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?\n\n\n 15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і сп равді пожер наше срібло.\n\n\n 16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.\n\n\n \n\n\n \n DTSTAMP:20260429T090159Z DTSTART:20150114T000000Z DTEND:20150114T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+014 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR