BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:022749d740b275ce057e4e205f7c1a2d
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:16 січня: Буття 32:13-34:31, Матвія 11:7-30, &nbsp;Псалом 13(14):1-7 (РСП: 
 14:1-7), Приповісті 3:19-20\n\n\nМатвія 11:7-30:\n\nJosé Leonardo&nbsp;(160
 1-before 1653). Іван Христитель у пустелі.\n\n\n&nbsp;7 Як вони ж відійшли,
  Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися
 ? Чи на очерет, що вітер гойдає його?\n\n\n&nbsp;8 Та на що ви дивитись ход
 или? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке,
  по палатах царських.\n\nAnastasio Fontebuoni&nbsp;(1571-1626). Іван Христи
 тель у пустелі.\n\n\n&nbsp;9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, к
 ажу вам, навіть більш, як пророка.\n\n\n&nbsp;10 Бо це ж той, що про нього 
 написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою д
 орогу Твою приготує!\n\nАлєксандр Іванов (1806-1858). Христос являє Себе лю
 дям.\n\n\n&nbsp;11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було біл
 ьшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від
  нього!\n\n\n&nbsp;12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне з
 добувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.\n\n\n&nbsp;13 Ус
 і бо Пророки й Закон до Івана провіщували.\n\n\n&nbsp;14 Коли ж хочете знат
 и, то Ілля він, що має прийти.\n\n\n&nbsp;15 Хто має вуха, нехай слухає!\n&
 nbsp;\nТіціан Вечелліо (1477-1576). Ісус Христос.\n\n\n&nbsp;16 До кого ж ц
 ей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують 
 іншим,\n\n\n&nbsp;17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали 
 вам жалібно, та не плакали ви...\n\n\n&nbsp;18 Бо прийшов був Іван, що не ї
 в і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.\n\n\n&nbsp;19 Прийшов же Син Люд
 ський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він прия
 тель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.\n\n\n&nbs
 p;20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вон
 и не покаялись:\n\n\n\nАрі Шеффер&nbsp;(1795-1858). Ісус плаче за Єрусалимо
 м.\n\n\n&nbsp;21 Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Т
 ирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каял
 ися в волосяниці та в попелі.\n\n\n&nbsp;22 Але кажу вам: Легше буде дня су
 дного Тиру й Сидону, ніж вам!\n\n\n&nbsp;23 А ти, Капернауме, що до неба пі
 днісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що 
 в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.\n\n\n&nbsp;
 24 Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...\
 n\n\n&nbsp;25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Го
 споди неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немов
 лятам відкрив.\n\nПітер Франс де Греббер (1600-1652). Ісус перед Отцем прий
 має владу посісти праворуч від Нього.\n\n\n&nbsp;26 Так, Отче, бо Тобі так 
 було до вподоби!\n\n\n&nbsp;27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає н
 іхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкр
 ити.\n\n\n&nbsp;28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас зас
 покою!\n\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Прийдіть до Мене!\n\n\n&nbsp;29 Віз
 ьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливи
 й, і знайдете спокій душам своїм.\n\n\n&nbsp;30 Бож ярмо Моє любе, а тягар 
 Мій легкий!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 13(14):1-7&nbsp;(РСП:&nbsp;14:1-7):\n\n
 A fresco of King David by Paolo Cespedes in Rome's Chiesa della Trinita dei
  Monti.\n\n\n14:1 Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці св
 оїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця
 !...\n\nПортрет атеїста Карла Маркса.\n\n\n&nbsp;2 Господь дивиться з неба 
 на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.\n\n\n&nb
 sp;3 Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні 
 одного!...\n\n\n&nbsp;4 Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто
  мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...\n\nЗруйну
 вання храму Христа-Спасителя в Москві. Документальне фото грудня 1931р.\n\n
 \n&nbsp;5 Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.\n\n\n&nb
 sp;6 Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.\n\nБартоломе Естеба
 н Мурільо (1618-1682). Христос потішає Франциска Ассизького.\n\n\n&nbsp;7 А
 би то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Го
 сподь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповіст
 і 3:19-20:&nbsp;\n\nМікельанджело Буанаротті (1475-1564). Створення всесвіт
 у: відділення землі від води.\n&nbsp;19 Господь мудрістю землю заклав, небо
  розумом міцно поставив.\n\n\n&nbsp;20 Знанням Його порозкривались безодні,
  і кроплять росою ті хмари.\n\n\n&nbsp;\n\n\nБуття 32:13-34:31:\n&nbsp;\nOt
 to Pilny (1866-1936). Вечірня молитва в &nbsp;пустелі.\n\n\n&nbsp;13 (032-1
 4) І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, да
 р для Ісава, брата свого:\n\n\n&nbsp;14 (032-15) кіз двісті, і козлів двадц
 ятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,\n\n\n&nbsp;15 (032-16) верблюдиц
 ь дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць д
 вадцятеро, а ослят десятеро.\n\n\n&nbsp;16 (032-17) І дав до рук рабів свої
 х кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і поз
 оставте відстань поміж стадом і стадом.\n\n\n&nbsp;17 (032-18) І він наказа
 в першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чи
 й ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?\n&nbsp;Otto Pilny (1866-193
 6). Вечірня молитва.\n\n\n&nbsp;18 (032-19) то скажеш: Раба твого Якова це 
 подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.\n\n\n&nb
 sp;19 (032-20) І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за 
 стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете 
 його,\n\n\n&nbsp;20 (032-21) і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він
  сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім по
 бачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.\n\n\n&nbsp;21 (032-22) І й
 шов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.\n\n\n&nbsp;22 (0
 32-23) І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці
  свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.\n\n\n&nbsp;23 (03
 2-24) І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нь
 ого було.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Яків бореться з Богом.\n\n\n&nbsp;24 
 (032-25) І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла
  досвітня зоря.\n\n\n&nbsp;25 (032-26) І Він побачив, що не подужає його, і
  доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як ві
 н боровся з Ним.\n\n\n&nbsp;26 (032-27) І промовив: Пусти Мене, бо зійшла д
 освітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.\n\n
 Рембрандт ван Рейн (1606-1669).&nbsp;Яків бореться з Богом.\n\n\n&nbsp;27 (
 032-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.\n\n\n&nbsp
 ;28 (032-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль
 , бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.\n\n\n&nbsp;29 (032-30) І за
 питав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Йме
 ння Моє? І Він поблагословив його там.\n\nФердина́н Вікто́р Еже́н Делакруа́
  (1798-1863).&nbsp;Яків бореться з Богом.\n\n\n&nbsp;30 (032-31) І назвав Я
 ків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася 
 душа моя.\n\n\n&nbsp;31 (032-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов 
 Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.\n\n\n&nbsp;32 (032-33) Тому не їдять 
 Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він до
 торкнувся був до стегна Якового, жили стегна.\n&nbsp;\nAlexandre-Louis Lelo
 ir&nbsp;(1843-1884).&nbsp;Яків бореться з Богом.\n\n\n33:1 І звів Яків очі 
 свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поді
 лив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.\n\n\n&nbsp
 ;2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її пере
 достанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.\n\n\n&nbsp;3 А сам пішов перед ни
 ми, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.\n\nДжейм
 с Тіссо (1836-1902). Яків бачить наближення Ісава.\n\n\n&nbsp;4 І побіг Іса
 в назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони 
 заплакали.\n\n\n&nbsp;5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І с
 казав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.\n
 \nФранческо Айєц (1791-1882). Примирення Якова та Ісава.\n\n\n&nbsp;6 І під
 ійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.\n\n\n&nbsp;7 І підійшл
 а також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й
  вклонилися.\n\n\n&nbsp;8 І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я с
 піткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.\n\n\n&nbsp;9 А
  Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.\n\n\n&nbsp;10 
 А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дару
 нка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і
  ти собі уподобав мене.\n\n\n&nbsp;11 Візьми ж благословення моє, що припро
 ваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він й
 ого, і той узяв.\n\n\n&nbsp;12 І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду о
 бік тебе.\n\nGiovanni Maria Bottala (1613–1644). Зустріч Якова з Ісавом.\n\
 n\n&nbsp;13 А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велик
 а худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.\n\n\
 n&nbsp;14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за 
 ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана 
 свого до Сеїру.\n\n\n&nbsp;15 І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з
  людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах сво
 го пана?.\n\n\n&nbsp;16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.\n
 \n\n&nbsp;17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби 
 своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.\n\n\n&nbsp;18 І 
 Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сих
 ем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.\n\n\n&nbsp;19 І купив 
 він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема
 , за сто срібняків.\n\n\n&nbsp;20 І поставив там жертівника, і назвав його:
  Ел-Елогей-Ізраїль.\n\nМарія Ілієва (1973, Болгарія). Портрет дівчини.&nbsp
 ;\n\n\n34:1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подиви
 тися на дочок того краю.\n\n\n&nbsp;2 І побачив її Сихем, син Гамора хівеян
 ина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.\n\n\
 n&nbsp;3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівч
 ину, і говорив до серця дівочого.\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Згвалтування
  Діни.\n\n\n&nbsp;4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьм
 и те дівча за жінку для мене!\n\n\n&nbsp;5 А Яків почув, що той збезчестив 
 Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, а
 ж поки прибули вони.\n\n\n&nbsp;6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова,
  щоб поговорити з ним.\n\n\n&nbsp;7 І прийшли сини Яковові з поля, коли поч
 ули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зроб
 ив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.\n\n\n&nbsp;8
  А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої до
 чки. Дайте ж її йому за жінку!\n\n\n&nbsp;9 І посвоячтеся з нами, дайте нам
  ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.\n\nЗгвалтування Діни. Європейська 
 книжкова мініатюра 17 ст.\n\n\n&nbsp;10 І осядьтеся з нами, а цей край буде
  перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.\n
 \n\n&nbsp;11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду 
 милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.\n\n\n&nbsp;12 Сильно побі
 льшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте м
 ені дівчину за жінку!\n\n\n&nbsp;13 І відповіли сини Якова Сихемові та Гамо
 рові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
 &nbsp;\n\n\n&nbsp;14 І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, вида
 ти сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.\n\n\n
 &nbsp;15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у 
 вас був обрізаний кожний чоловічої статі.\n\nЯків чує про згвалтування Діни
 .&nbsp;Basilica of Santa Maria Maggiore, Rome, 5 століття.\n\n\n&nbsp;16 І 
 дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і с
 танемо одним народом.\n\n\n&nbsp;17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обріза
 тися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.\n\n\n&nbsp;18 І їхні слова бу
 ли добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.\n\n\n&nbsp;19 І н
 е загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найпо
 важніший у всім домі батька свого.\n\n\n&nbsp;20 І прибув Гамор та Сихем, с
 ин його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:\n\n\n&
 nbsp;21 Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перема
 ндрують його, а цей край ось розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі
  за жінок, а наших дочок даймо їм.\n\n\n&nbsp;22 Тільки за це прихиляться д
 о нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буд
 е обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.\n\n\n&nbsp;23 Отара 
 їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони? Тільки прихилімося
  до них, і нехай вони осядуть із нами.\n\n\n&nbsp;24 І послухали Гамора та 
 Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі
  чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.\n\n\n&nbsp;25 І стал
 ося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій
 , брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повби
 вали всіх чоловіків.\n\n\n&nbsp;26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили
  мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.\n\nGerard Hoet (1648
 -1733) and others, published by P. de Hondt in The Hague in 1728. Симеон та
  Левій підступно вбивають мешканців Сихему.\n\n\n&nbsp;27 Сини Якова напали
  на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.\n\n\
 n&nbsp;28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, 
 і що на полі,\n\n\n&nbsp;29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхн
 іх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.\n\n\n&nbsp
 ;30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зро
 били мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеяни
 на. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду
  знищений я та мій дім.\n\n\n&nbsp;31 А вони відказали: Чи він мав би зроби
 ти нашу сестру блудницею?\n\nThe Phillip Medhurst Picture Torah.&nbsp;Симео
 н та Левій підступно вбивають мешканців Сихему.\n
DTSTAMP:20260519T114315Z
DTSTART:20150116T000000Z
DTEND:20150116T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+016
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR