BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:0c6f55662f49500d86dd964ff950f50d CATEGORIES:Літургійні читання дня SUMMARY:Літургійні читання: День Святого Степана DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:\n\nДень Святого Степана:\n\n\nЗахідний календар (Служебник УЛЦ):\n\n\nДії 6:8-15, 7:54-60; \n\n\nМт. 23:34-39.\nКнига Дій Святих Апостолів 6:8-15, 7: 54-60:\n8 А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена т а чуда. 9 Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кіріне йська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і за чали сперечатись із Степаном. 10 Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив. 11 Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чу ли, як він богозневажні слова говорив на Мойсея та Бога. 12 І людей попідбу рювали, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в синедріон. 13 Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону . 14 Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змін ить звичаї, які передав нам Мойсей. 15 Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, як лице Ангола! … 7:54 Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього... 55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв, 56 і промовив: Ось я бачу відчинене неб о, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...\n57 Та вони гучним голо сом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!. .. 58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідк и плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом. 59 І побивали камінн ям Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!... 60 Упав ши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гр іха! І, промовивши це, він спочив...\nЄвангеліє від Матвія 23:34-39:\n\n\n3 4 І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх в и повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста. 35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Вар ахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником! 36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей! 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пр ороків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти тво ї, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! 38 Ось ваш дім залишається порожній для вас! 39 Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!\n \n\n \n\n\nСхідний календар (Служебник УЛЦ стор.16):\n\n\nДії. 6:8-8:3 ,\n\n\nМт. 21:33-43.\nКнига Дій Святих Апостолів 6:8-8:3:\n\n\n8 А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда. 9 Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрій ська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном. 10 Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним го ворив. 11 Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богознева жні слова говорив на Мойсея та Бога. 12 І людей попідбурювали, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в синедріон. 13 Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону. 14 Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які пере дав нам Мойсей. 15 Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, т о бачили лице його, як лице Ангола!7:1 Запитав тоді первосвященик: Чи це та к? 2 Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Х арані, 3 і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу. 4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в зем лю оцю, що на ній ви живете тепер. 5 Та спадщини на ній Він не дав йому нав іть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він. 6 І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років. 7 Але Я с казав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і б удуть служити Мені на цім місці. 8 І дав Він йому заповіта обрізання. І пор одив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Як ів дванадцятьох патріярхів. 9 А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним, 10 і його визволив від усіх його утиск ів, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а в ін настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом. 11 А як го лод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то пожив и тоді не знаходили наші батьки. 12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя , то послав батьків наших уперше. 13 А як удруге послав, то був пізнаний Йо сип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід. 14 Тоді Йосип посл ав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ. 15 І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки. 16 І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну сріб ла від синів Еммора Сихемового. 17 А коли наближавсь час обітниці, що нею Б ог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті, 18 аж поки наста в інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа. 19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались жи ві. 20 Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годовани й був у домі батька свойого три місяці. 21 А коли він був викинений, то доч ка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала. 22 І Мойсей був н авчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах сво їх. 23 А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати бр атів своїх, синів Ізраїлевих. 24 Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина. 25 Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не з розуміли вони. 26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите? 27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю? 28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина ? 29 І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській , де зродив двох синів. 30 А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому А нгол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори. 31 А Мойс ей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був г олос Господній до нього: 32 Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути... 33 І промов ив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля! 34 Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогі н його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипт у тебе. 35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив т ебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, пос лав за старшого й визвольника. 36 Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в з емлі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині. 37 Це той М ойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваши х братів, як мене, Його слухайте! 38 Це той, що в пустині на зборах був з А нголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що пр ийняв він живі слова, щоб їх нам передати; 39 що його не хотіли отці наші с лухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту, 40 промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського... 41 І зробили вони ти ми днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук. 42 Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок ро ків у пустині, о доме Ізраїлів? 43 Ви ж носили намета Молохового, і зорю ва шого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон! 44 У наших отців на пустині була скинія с відоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив. 45 Її наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яки х вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида. 46 Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова. 47 І Соломон збудував Йому дім. 48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить прор ок: 49 Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку? 50 Хіба не р ука Моя все це створила?... 51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізани х! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви! 52 Котро го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіща в прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками, 53 ви , що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!... 54 Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього... 55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв, 56 і промовив: Ось я бачу в ідчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!... 57 Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!... 58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінн ям його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом. 59 І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!... 60 Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Г осподи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...8:1 А Савл похваляв йог о вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і в сі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських. 2 І п оховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним. 3 А Савл нищив Церкву , вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...\nЄванг еліє від Матвія 21:33-43:\n\n\n33 Послухайте іншої притчі. Був господар оди н. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.\n\n\n34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої. 35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а то го вкаменували. 36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учи нили те саме. 37 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться с ина мого. 38 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоє мець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину! 39 І, схопивши його , вони вивели за виноградник його, та й убили. 40 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? 41 Вони кажуть Йому: Злочинців по губить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди від давати йому своєчасно. 42 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в П исанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! 43 Тому кажу вам, що від ва с Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносит и.\n DTSTAMP:20260605T120321Z DTSTART:20150109T100000Z DTEND:20150109T120000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=4;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+009 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR