BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:eb582fba51e989e02b5f36412b544e91 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:20 лютого: Левит 9:7-10:20, Марк 4:26-5:20,  Псалом 36(37):30-40 (РСП, NIV: 37:30-40),19 Приповісті 10:6-7 \nМарк 4:26-5:20: \n\n\n&nbs p;26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю нас іння, \n \nПітер Брейгель Молодший (1564-1638). Весна.\n 27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте , хоч не знає він, як. \n\n\n 28 Бо родить земля сама з себе: пер ше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі. \n\n\n 29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива. \n   \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Притча про сіяча. Winslow Home r (1836-1910). Селянин у полі.\n 30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його? \n\n\n 31 Воно я к те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні на сіння. \n\n\n 32 Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілл я більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне. \n\n\n 33 І такими притчами багатьома Він їм слово звіщ ав, поскільки вони могли слухати. \n\n\n 34 І без притчі нічого В ін їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе. \n\n\n 35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.  ;\n\n\n 36 І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним. \n\nЕжен Делакруа (1798-1863). Шторм на морі Галілейському.\n 37 І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в чов ен, аж човен водою вже був переповнився! \n\n\n 38 А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи То бі байдуже, що ми гинемо?... \n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус спить під час бурі на морі.\n\n\n 39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...&nb sp;\n 40 І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не має те? \n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус утихомирює бурю на морі.\ n\n\n 41 А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому? \n\n\n5:1 І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської. \n\n\n 2 І як вийшо в Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого. \n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). "Моє ім'я - легіон".\n\n \n 3 Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг йо го, \n\n\n 4 бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але ві н розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.  \n\n\n 5 І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і к ричав, і бився об каміння... \n\n\n 6 А коли він Ісуса побачив зд алека, то прибіг, і вклонився Йому, \n\n\n 7 і закричав гучним го лосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе за клинаю, не муч Ти мене! \n\nSébastien Bourdon; (1616-1671). Ісус і біс нуватий\n\n\n 8 Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!&n bsp;\n\n\n 9 І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґі он мені ймення багато бо нас. \n\n\n 10 І він Його дуже просив, щ об їх не висилав із тієї землі. \n\n\n 11 Пасся ж там на горі гур т великий свиней. \n\n\n 12 І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли. \n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд  ;(1794-1872). Ісус виганяє демона із біснуватого.\n 13 І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі д о моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі... \n\n\n&nbs p;14 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось. \n\n\n 15 І прийшли до Ісуса й побачил и, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякалис ь вони... \n\n\n 16 Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим бі снуватим, також про свиней. \n\n\n 17 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю. \n\n\n 18 А як Він сів до човна, т о біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним. \n \nГюстав Доре (1832-1883). Ісус і зцілений біснуватий.\n\n\n 19 Ісус же йому н е дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж , які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою! \n\n \n 20 І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі велик і Ісус учинив йому. І всі дивувались! \n \nПсалом 36(37):30-40&nb sp;(РСП, NIV: 37:30-40):\n\nGerrit van Honthorst ( 1592-1656). Давид грає на арфі.\n\n\n 30 Уста праведного кажуть мудріс ть, язик же його промовляє про право, \n\n\n 31 Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться. \n\n\n 32 А безбожний чат ує на праведного, і пильнує забити його, \n\n\n 33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде су дити його. \n\n\n 34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні. \n\n\n 35 Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево, \n\n\n 36 та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов! \n\nChristi an Gottlieb Schick (1776–1812). Давид грає на арфі перед Саулом.\n\n\n  37 Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належ ить майбутність, \n\n\n 38 переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине! \n\n\n 39 А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття, \n\n\n 40 і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавал ись до Нього вони! \n \nПриповісті 10:6-7: \n\nГюстав Доре ( 1832-1883). Цар Соломон.\n\n\n 6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство. \n\n\n 7 Пам'ять про правед ного на благословення, а ймення безбожних загине. \n\n\n \nЛевит 9:7-10:20:\n\n\n 7 І сказав Мойсей до Аарона: Підійди до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопалення, і очисти себе та народ, і в чини жертву за народ, і очисти їх, як наказав був Господь.\n\n\n 8 І п ідійшов Аарон до жертівника, та й зарізав теля жертви за свій гріх.\n  \nСвященики покладають руки на жертву.\n\n\n 9 А сини Ааронові принесл и до нього кров, і вмочив він свого пальця в кров, та й дав на роги жертівн ика, а кров вилив до підстави жертівника.\n\n\n 10 А лій і нирки та са льника на печінці з жертви за гріх спалив на жертівнику, як Господь наказав був Мойсеєві,\n\n\n 11 а м'ясо та шкуру спалив в огні поза табором.\n \n\n 12 І зарізав він жертву цілопалення, а Ааронові сини подали йому кров, і він покропив на жертівника навколо.\n\n\n 13 А цілопалення дос тачали йому його частинами, і голову, а він палив на жертівнику.\n\n\n  ;14 І обмив він нутрощі та голінки, і спалив на цілопаленні на жертівнику.\ n\n\n 15 І приніс він жертву за народ, і взяв козла жертви за гріх нар оду, та й зарізав його, і склав його в жертві за гріх, як і першого.\n\n\n& nbsp;16 І він приніс цілопалення, і вчинив його за постановою. \n\n\n\ nJollain Aarons first offering\n\n\n 17 І він приніс хлібну жертву, і наповнив із неї руку свою, та й спалив на жертівнику, крім цілопалення ранк ового.\n\n\n 18 І зарізав він вола й барана жертву мирну, що належить народові, а сини Ааронові принесли йому кров, і він покропив нею жертівника навколо,\n\n\n 19 і принесли лій з вола та з барана, курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і нирки, і сальника на печінці.\n\n\n 20 І поклал и вони лій на грудину, а він спалив лій на жертівнику.\n\n\n 21 А груд ину та праве стегно Аарон колихав, як колихання перед Господнім лицем, як н аказав був Мойсей.\n\n\n 22 І підняв Аарон свої руки до народу, та й п облагословив його, і зійшов від приношення жертви за гріх і цілопалення та мирної жертви.\n\n\n 23 І ввійшов Мойсей та Аарон до скинії заповіту; і вийшли вони, і поблагословили народ, і слава Господня показалася всьому н ародові.\n\n\n 24 І вийшов огонь від лиця Господнього, і спалив на жер тівнику цілопалення та товщ. А ввесь народ бачив це, і закричали вони з рад ости, та й попадали на обличчя свої...\n\n\n10:1 І взяли Ааронові сини, Над ав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому к адило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм.\n\nНадав та Авігу несуть до жертівника "чужий огонь". Літогр афія компанії ПРОВІДЕНС (бл.1907)\n\n\n 2 І вийшов огонь від лиця Госп однього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем.\n\n\n  ;3 І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Се ред близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон.\n\n\n 4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, та й промовив до них: Підійдіть, винесіть браті в своїх із святині поза табір.\n\n\n 5 І вони підійшли, та й винесли ї х в їхніх хітонах поза табір, як наказав був Мойсей.\n\n\n 6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: Голів ваших не в ідкривайте, і одеж ваших не роздирайте, щоб вам не померти, і щоб на всю гр омаду не розгнівався Він. А брати ваші, увесь дім Ізраїлів будуть оплакуват и те спалення, що спалив Господь.\n\n\n 7 А зо входу скинії заповіту н е вийдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього помазання. І зроб или вони за Мойсеєвим словом.\n\n\n 8 А Господь промовляв до Аарона, г оворячи:\n\n\n 9 Вина та п'янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, щоб вам не померти. Це вічна пос танова для ваших поколінь,\n\n\n 10 і щоб розрізняти між святістю й мі ж несвятістю, і між нечистим та між чистим,\n\n\n 11 і щоб навчати Ізр аїлевих синів усіх постанов, про що говорив до них Господь через Мойсея.\n\ n\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Загибель Надава та Авігу (за Левит 10).\n\n\ n 12 І Мойсей промовляв до Аарона та до Елеазара й до Ітамара, позоста лих синів його: Візьміть хлібну жертву, полишену з огняних Господніх жертов , та й їжте її прісну при жертівнику, бо це Найсвятіше.\n\n\n 13 І буд ете їсти її в місці святому, бо вона уставова пайка твоя й уставова пайка с инів твоїх з огняних жертов Господніх, бо так мені наказано.\n\n\n 14 А грудину колихання та стегно приношення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої дочки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка с инів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.\n\n\n 15 Стегно прин ошення й грудину колихання на огняних жертвах лою принесуть вони, щоб колих ати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів тво їх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь.\n \nІлюстрація SWEE T MEDIA. Загибель Надава та Авігу (за Левит 10).\n\n\n 16 А козла жерт ви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спалений. І розгнівався на Ел еазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:\n\n\n 17 Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона Найсвятіше, і її я дав вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем .\n\n\n 18 Тож не внесено крови її до святині всередину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав.\n\n\n 19 І промовляв Аарон до Мойсея: От сьогодні принесли вони свою жертву за гріх і цілопалення своє перед Гос поднє лице, і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, чи буде це добре в Господніх очах?\n\n\n 20 І почув Мойсей, і було це до бре в його очах. \n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Левити виносять тіла ме ртвих за табір.\n \n DTSTAMP:20260503T083823Z DTSTART:20150220T000000Z DTEND:20150220T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+051 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR