BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:b546e2b0fb30be6558a7da285a6e4568 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:27 квітня: Судді 7:1-8:17, Лука 23:13-43, Псалом 96(97):1-97(98):9 (РС П, NIV: 97:1-98:9), Приповісті 14:7-8\n\n\nЛука 23:13-43:\n \nAntonio Ciseri (1821-1891). Це - Чоловік!\n\n\n 13 А Пилат скликав первос вящеників, і старшин, і народ,\n\n\n 14 і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте .\n\nCarlo Dolci (1616-1686). Це - Чоловік!\n\n\n 15 Також І род, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.\n\n\n 16 Отже я покараю Його й відпущу.\n\n\n 17 Б о повинен був їм відпустити одного на свято.\n\n\n 18 А народ став кри чати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!\n\n\n 19 А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язн иці. \n  \nLovis Corinth (1858-1925). Це - Чоловік ! Albert Edelfelt (1854-1905). Несіння хреста.\n\n\n 20 І знову с казав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.\n\n\n 21 Та кричали вони й го ворили: Розіпни, розіпни Його!\n\n\n 22 Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не зн айшов. Отже я покараю Його й відпущу.\n\n\n 23 А вони сильним криком с вого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та перв освящеників.\n\n\n 24 І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:\n&n bsp;\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Варавва (1886-1894). \n\n\n 25 ві дпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за яко го просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Несіння Хреста.\n\n\n 26 І як Його повели, то схопили якогось Симона і з Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Іс усом!\n \nТДжеймс Тіссо (1836-1902). Симона Кірінеянина змушують нести Хреста Господнього. \n\n\n 27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.\n\n\n 28 А Ісус обернув ся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою р идайте й за дітьми своїми!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус зустрічає Свою мати. \n\n\n 29 Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні непл ідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...\n\n\n 30 То ді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!\n&nbs p;   \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус та жінки. Ісус говорить до жіноцтва.\n\n\n 31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде су хому?\n\n\n 32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.\n     \nРембрандт ван Рейн (1836-1902). Підняття Хреста.  Hans Baldung Grien (c.1484-1545). Розп'яття.\n\n\n 33 А коли приб ули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одн ого праворуч, а одного ліворуч.\n\n\n 34 Ісус же промовив: Отче, відпу сти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали ж ереба.\n\nДжотто (1267-1337). Розп'яття.\n\n\n 35 А люди стояли й диви лись... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Са м Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!\n\n\n 36 І вояки г лузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,\n\n\n 37 і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!\n\nДжеймс Тіссо (1836-1902). Що поба чив наш Спаситель з Хреста.\n\n\n 38 Був же й напис над Ним письмом гр ецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.\n\n\n 39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Х ристос? То спаси Себе й нас!\n\n\n 40 Обізвався ж той другий, і докоря в йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?\n\n Тіціан Вечелліо (14801485-1576).\n\n\n 41 Але ми справедливо засуджені , і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.\n\ n\n 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царст во Своє!\n\n\n 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти буд еш зо Мною сьогодні в раю!\n     \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Ісус пробачає розбійника. Анголи несуть душу розбійника, який розкаявся, н а Небеса.\n\n\n \n\n\nПсалом 96(97):1-97(98):9 (РСП, NIV: 97:1-98 :9):\n\n\nПсалом 97:1 Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться числ енні острови! \nІван Айвазовський (1817-1900). Італійський пейзаж. Веч ір. (1859).\n\n\n 2 Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.\n\n\n 3 Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.\n\n\n 4 Освітили вселенну Його блискавиці, те ба чить земля та тремтить!\n\n\n 5 Гори, як віск, розтопилися перед облич чям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.\n \nАрхип Куїнджі ( 1841(42)-1910). Дар'яльська ущелина. Ніч. (1890-1895).\n\n\n 6 Небо ро зповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.\n\n\n 7 Неха й посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється! Дод олу впадіть перед Ним, усі боги!\n\n\n 8 Почув і звеселився Сіон, і по тішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,\n\n\n 9 бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!\n\n\n& nbsp;10 Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, То й визволить їх із руки несправедливих.\n 11 Світло сіється для справед ливого, а для простосердих розрада. \nІван Айвазовський (1817-1900).&n bsp;Морський ранковий пейзаж.\n\n\n 12 Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу пам'ять!\n\n\n \n\n\nПсалом 98:1 Псалом. Співайте дл я Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та свят е рамено Його. \n\n\n 2 Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.\n\n\n 3 Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що ч инить наш Бог. \nАрхип Куїнджі (1841(42)-1910). Після дощу. (1879)\n\n \n 4 Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!\n\n\n 5 Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,\n \n\n 6 на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа! \n Архип Куїнджі (1841(42)-1910). Веселка (1900-1905).& nbsp;\n\n\n 7 Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,\n\n\n 8 ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори\n  \nАрхип Куїнджі (1841(42)-1910). Ельбрус. Місячна ніч. (1890-1895).\n\n\n&n bsp;9 перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедли вістю буде судити вселенну, і народи по правді!\n\n\n \n\n\nПриповісті 14:7-8:\n \nДурень. Невідомий німецький художник 16 ст.\n\n\n 7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив .\n \nТрм мудреці зі сходу. Мозаїка в Раеннах, Італія (бл.585 року, ре ставрація 18-го століття).\n\n\n 8 Мудрість розумного то розуміння дор оги своєї, а глупота дурних то омана.\n\n\n \n\n\nСудді 7:1-8:17:\n\n\ n7:1 І встав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввесь народ, що з ним, і т аборували над Ен-Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів'ат -Гамморев долині.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 2 І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його ру ку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.\n\n \n 3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, не хай вернеться й відійде від гори Ґілеад. І вернулося з народу двадцять і дв і тисячі, а десять тисяч позосталось.\n\n\n 4 І сказав Господь до Геде она: Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, той піде з тобою, а кожен, що ск ажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде.\n\n\n 5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, поставиш його окремо.\n\n\n 6 І було число тих, що хл ептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта на роду припали на коліна свої, щоб пити воду.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\ n 7 І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, сп асу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє мі сце.\n\n\n 8 І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а в сіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні му жа затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.\n\n\n 9 І с талося тієї ночі, і сказав до нього Господь: Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.\n\n\n 10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пур а, твій слуга, до табору.\n\n\n 11 І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, слуга й ого, до краю озброєних у таборі.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 12 А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щ одо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо ч исленности.\n\n\n 13 І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові св оєму сон. І він казав: Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й удар ив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув.\n\n\n&nb sp;14 І відповів його друг та й сказав: Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашо вого сина, мужа Ізраїльського, Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табі р.\n\n\n 15 І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розга дку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: Устав айте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і д ав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих гле ків.\n\n\n 17 І сказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, як я зроблю, так зробите й ви. \n\n\n 18 І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засур мите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!\n \nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 19 І прийшов Гедеон т а сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.\n\n\n 20 І засурмили три відділи в сурми, і поторощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці сурми , щоб сурмити. І кричали вони: Меч за Господа та за Гедеона!\n\n\n 21 І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони к ричали й утікали.\n\nГедеон веде євреїв до бою. Біблійна картка компанії ПР ОВІДЕНС, близько 1907 року.\n\n\n 22 І засурмили три сотні сурем, а Го сподь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.\n\n\n 23 І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, і в они гналися за мідіянітянами.\n\n\n 24 А по всіх Єфремових горах Гедео н послав послів, говорячи: Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм во ду аж до Бет-Бари та Йордан. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступил и воду аж до Бет-Бари та Йордан.\n\n\n 25 І вони захопили двох мідіяні тянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.\n\nНіколя Пуссен (1594-1665). Битва Гедеона з мідіятянами (1625-1626).\n\n\n8:1 І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.\n\n\n 2 І сказав він до них: Що я зробив те пер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового ви нобрання?\n\n\n 3 У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.\n\n\n 4 І прийшов Гедеон до Йордану, і перейш ов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.\n\n\n 5 І сказа в він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо во ни змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.\n\ nІлюстрація Sweet Media.\n\n\n 6 І сказали суккотські князі: Чи рука З еваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?\n\n\n&n bsp;7 І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цал мунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!\n\n\n& nbsp;8 І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пену їлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.\n\n\n 9 І він сказав та кож до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу .\n\n\n 10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, б лизько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих , що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.\n\n\n&nbs p;11 А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.\n\nІлюстрація Sweet Media.\n\ n\n 12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жа ху.\n\n\n 13 І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу. \n\n\n 14 І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоло віка.\n\n\n 15 І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зева х та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни те пер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?\n\nІлюстрація Sweet M edia.\n\n\n 16 І схопив він старших того міста, і пустинне терня та ко лючки, і побив ними суккотських людей.\n\n\n 17 А пенуїльську вежу роз бив, і позабивав людей того міста.\n DTSTAMP:20260503T075238Z DTSTART:20150427T000000Z DTEND:20150427T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+117 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR