BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:07f4cc11f38efb58da50b2651b1287ae CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:29 квітня: Судді 9:22-10:18, Лука 24:13-53, Псалом 99(100):1-5 (РСП, N IV: 100:1-5), Приповісті 14:11-12\n\n\nЛука 24:13-53:\n\nFritz von Uhde&nbs p;(1848-1911). Дорогою в Еммаус.\n\n\n13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.\n\n \n 14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.\n\nJoseph vo n Fuhrich (1800–1876). Ісус з двома учнями. \n\n\n 15 І ото, як в они розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.\n \nГрег Ольсен (1958). Зустріч на шляху до Емаусу.\n\n\n&nb sp;16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.\n\n\n 17 І спитав ся Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?\n\n\n 18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив д о Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в н ім цими днями?\n\n/// (?-?). Дорогою в Еммаус.\n\n\n 19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, м огутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.\n\n\n 20 Як перво священики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...\ n\nМаттиас Грюневальд (Matthias Grünewald, Mathis Gothart-Nithart; 147 0 чи 1475-1528). Ізенгеймський вівтар. 1512-1516. \n\n\n 21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце треті й день вже сьогодні, як усе оте сталося...\n\n\n 22 А дехто з наших жі нок, що рано були коло гробу, нас здивували:\n\nПітер Пауль Рубенв (1577-16 40). Явлення Ангола благочестивим жінкам біля порожнього гробу Ісуса.  \n\n\n 23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що ба чили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...\n\n\n 24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побач или...\n\n\n 25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!\n\n\n 26 Чи ж Христові не ц е перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?\n \nAltobello Melone& nbsp;(1490-1547). Емауські учні. Обід в Емаусі. \n\n\n 27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.\n\n\n 28 І наблизились вони до села, куди йшли. А В ін удавав, ніби хоче йти далі.\n\nРембрандт (1606-1669). Обід в Емаусі .\n\n\n 29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вж е вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.\n\nПаоло В еронезе (1528-1588). Вечеря в Емаусі.\n\n\n 30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...\n&nbs p;\nКараваджо Мікельанджело (1571-1610) Емауські учні.\n\n\n 31 Т оді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...\n& nbsp;\nКарл Генріх Блох (1834-1890). Обід в Емаусі.\n\n\n 32 І говорил и вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...\n\n\n 33 І зараз устали вони , і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,\n\n\n 34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з 'явився був Симонові.\n\n\n 35 А вони розповіли, що сталось було на до розі, і як пізнали Його в ламанні хліба.\n\nMathias Stomer (1600-1650), Веч еря в Емаусі.\n\n\n 36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними , і промовив до них: Мир вам!\n\n\n 37 А вони налякалися та перестраши лись, і думали, що бачать духа.\n\n\n 38 Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?\n\n\n 39 По гляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізн айтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.\n\n\n 40 І, про мовивши це, показав Він їм руки та ноги.\n \nБенджамін Вест (1738-1820 ). Увірування Хоми.\n\n\n 41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?\n\n\n 42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.\n\n\n 43 І, взявши, Він їв перед ними.\n\n\n 44 І промовив до них: Це слова, що ка зав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мен е в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.\n\n\n 45 То ді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.\n \nРембрандт ван Рейн (1606/1607-1669). Портрет Христа.\n\n\n 46 І сказав Він до них: Так н аписано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертви х дня третього,\n\n\n 47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.\n\n\n 48 А ви свідки того.\n\n\n 49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.\n\n\n 5 0 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.\n\nРембрандт ван Рейн (1606/1607-1669). Вознесіння Христа.\n\n\n& nbsp;51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і н а небо возноситись.\n\n\n 52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.\n\nДжотто Лі Бондоне (1276-1337). Вознесіння Христа.\n\n\n 53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й х валячи Бога. Амінь.\n\n\n \n\n\nПсалом 99(100):1-5 (РСП, NIV: 100 :1-5):\n \nThomas Cole (1801-1848). Пікнік.\n\n\n100:1 Вдячний пс алом. Уся земле, покликуйте Господу!\n\n\n 2 Служіть Господеві із раді стю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!\n\nThomas Cole (1801-1848 ). Пейзаж з храмом та працюючим художником (1843).\n\n\n 3 Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пас овиська.\n\n\n 4 Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Йог о з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,\n\nAlex Levin (Су часний художник). Запрошуємо до Єрусалиму!\n\n\n 5 бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!\n\n\n \n\n\nПрипові сті 14:11-12:\n\nПітер Брейгель Старший (1525-1569). Вавілонська вежа (1563 )\n\n\n 11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітн е.\n \nПітер Брейгель Старший (1525-1569). Мисливці на снігу (1565).\n \n\n 12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.\nПітер Брейгель Старший (бл.1525-1569). Сліпі (1568). \n\n\n&n bsp;\n\n\nСудді 9:22-10:18:\n\n\n9:22 І володів Авімелех над Ізраїлем три р оки. \n\n\n 23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,\n\nГюстав Доре (1832-1883). Авімелех вбиває 70 рідних братів.\n\n\n 24 щоб прий шла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, ї хнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.\n\n\n 25 І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до н их на дорозі. І сказано про це Авімелеху.\n\n\n 26 І прийшов Ґаал, Еве дів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемсь кі господарі.\n\n\n 27 І виходили вони в поле, і збирали виноград свій , і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.\n\n\n 28 І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалі в, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми б удемо служити йому?\n\n\n 29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!\n\n\n 30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведов ого, і запалився його гнів.\n\nХронологія книги Суддів.\n\n\n 31 І пос лав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.\n\n \n 32 А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на пол і.\n\n\n 33 І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.\n\n\n 34 І встав уночі Авімелех т а ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.\n\n\n&nb sp;35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Ав імелех та народ, що з ним, із засідки.\n\n\n 36 А Ґаал побачив той нар од, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до ньо го Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!\n\n\n 37 А Ґаал далі гов орив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дор оги Елон-Меоненіму.\n\n\n 38 І сказав до нього Зевул: Де тоді уста тво ї, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!\n\n\n 39 І вийш ов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.\n\nGuillau me Rouillé (c.1518–1589). Суддя Авімелех.\n\n\n 40 І Ав імелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до в ходу до брами.\n\n\n 41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.\n\n\n 42 І сталося другого д ня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.\n\n\n 43 І взя в він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив в ін, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.\n\n\ n 44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.\n\nМапа дій Гедеона та Авімелеха.\n\n\n 45 І Авімелех воював із містом цілий т ой день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.\n\n\n 46 І почули про це всі, х то був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.\n\n\ n 47 І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемсько ї башти.\n\n\n 48 І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ , що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дер ева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.\n\n\n 49 І нас тинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскла дали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.\n\n\n 50 І пі шов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.\n \n Юліус Карольсфельд (1794-1872). Жінка скидає каменя на Авімелеха.\n\n\n&nbs p;51 А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й ж інки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї б ашти.\n\n\n 52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І п ідійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.\n\n\n 53 Тоді одн а жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розт орощила йому черепа.\n\nСмерть Авімелеха. Гравюра 1556 року.\n\n\n 54 І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни св ого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І йо го юнак проколов його, і він помер.\n\n\n 55 І побачили ізраїльтяни, щ о Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.\n\n\n 56 І Б ог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.\n\n\n 57 А все зло сихемських людей Бог поверну в на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.\n\ nГюстав Доре (1832-1883). Смерть Авімелеха.\n\n\n10:1 І став по Авімелехові на спасіння Ізраїля Тола, син Пуї, сина Додового, муж Іссахарів. І він сид ів у Шамірі в Єфремових горах.\n\n\n 2 І судив він Ізраїля двадцять і три роки, та й помер, і був похований в Шамірі.\n\n\n 3 І став по ньом у Яір ґілеадеянин, і судив Ізраїля двадцять і два роки.\n\n\n 4 І було в нього тридцять синів, що їздили на тридцяти молодих ослах, а в них тридц ять міст, їх кличуть аж до цього дня: Яірові села, що в ґілеадському краї.\ n\n\n 5 І помер Яір, і був похований в Камоні.\n\n\n 6 А Ізраїлев і сини й далі чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам та Астартам, і богам арамським, і богам сидонським, і богам моавським, і богам аммонських синів, і богам филистимським. І покинули вони Господа, і не служили Йому.\n              \nСтатуетка Ваала з бронзи та золота (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія). Статуетка Астарти ( алебастр, золото, терракота, рубин, Фінікія, 3ст. до Христа).\n\n\n 7 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх в руку филистимлян та в руку синів Аммонових.\n\n\n 8 І вони били й мучили Ізраїлевих син ів від того року, і гнобили вісімнадцять років усіх Ізраїлевих синів, що по той бік Йордану в аморейському краї, що в Ґілеаді.\n\n\n 9 І перейшли Аммонові сини Йордан, щоб воювати також з Юдою й з Веніямином та з Єфремов им домом. І Ізраїлеві було дуже тісно!\n\n\n 10 І кликали Ізраїлеві си ни до Господа, говорячи: Згрішили ми Тобі, бо ми покинули свого Бога, і слу жили Ваалам.\n\n\n 11 І сказав Господь до Ізраїлевих синів: Чи ж не сп ас Я вас від Єгипту, і від амореянина, і від Аммонових синів, і від филисти млян?\n\n\n 12 А сидоняни, і Амалик, і Маон гнобили вас, і ви кликали до Мене, і Я спас вас від їхньої руки.\n\n\n 13 А ви полишили Мене, і служили іншим богам, тому більше не спасатиму вас.\n\nВаал. Скульптура. Сир о-Фінікія.\n\n\n 14 Ідіть, і кличте до тих богів, що ви вибрали їх, во ни спасуть вас у часі вашого утиску.\n\n\n 15 І сказали Ізраїлеві сини до Господа: Згрішили ми! Зроби Ти нам усе, як добре в очах Твоїх. Тільки с паси нас цього дня!\n\n\n 16 І повикидали вони з-поміж себе чужих богі в, та й служили Господеві. І знетерпеливилась душа Його через Ізраїлеве стр аждання.\n\n\n 17 А Аммонові сини були скликані, та й таборували в Ґіл еаді. І були зібрані Ізраїлеві сини, та й таборували в Міцпі.\n\n\n 18 І сказали той народ та ґілеадські князі, один до одного: Хто той чоловік, що зачне воювати з Аммоновими синами? Він стане головою для всіх ґілеадськи х мешканців. \n DTSTAMP:20260509T024908Z DTSTART:20150429T000000Z DTEND:20150429T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+119 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR