BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:5af755522088627a952f487fda899942 CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:19 травня: 1Самуїла 24:1-25:44, Іван 10:22-42, Псалом 114(116):1-115(1 16):10 (РСП, NIV: 116:1-19), Приповісті 15:20-21\n\n\nІван 10:22-42:\n\n\n& nbsp;22 Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.\n \nДжей мс Тіссо (1832-1902). Ісус в портику Соломоновому.\n\n\n 23 А Ісус у х рамі ходив, у Соломоновім ґанку.\n\n\n 24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то від крито скажи нам!\n\n\n 25 Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не ві рите ви. Ті діла,що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.\n\ n\n 26 Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.\n\nМозаїка в Равеннах ( 5 століття, Північна Італія). Добрий Пастир.\n\n\n 27 Мого голосу слух ають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.\n\n\n 28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із М оєї руки.\n\n\n 29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і в ихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.\n\n\n 30 Я й Отець Ми одне!\n\ n\n 31 Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.\n \nДжейм с Тіссо (1836-1902). Юдеї хочуть каменувати Ісуса.\n\n\n 32 Відповів ї м Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих уч инків хочете Мене каменувати?\n\n\n 33 Юдеї Йому відказали: Не за добр ий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...\n\n\n 34 Відповів їм Ісус: Хіба не написано в в ашім Законі: Я сказав: ви боги?\n\n\n 35 Коли тих Він богами назвав, щ о до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,\n\n\n 36 то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бо га, через те, що сказав Я: Я Син Божий?\n\n\n 37 Коли Я не чиню діл Св ого Отця, то не вірте Мені.\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). "Єрусалиме, Єрусалиме...".\n\n\n 38 А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!\n\ n\n 39 Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхн іх Він.\n\n\n 40 І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.\n\n\n 41 І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.\n\nКоло учнів Рембрандта (1606-1669). Г олова Христа.\n\n\n 42 І багато-хто ввірували в Нього там.\n\n\n  \n\n\nПсалом 114(116):1-115(116):10 (РСП, NIV: 116:1-19):\n\n\n116:1 ( 0115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,\n\nАльбре хт Дюрер (1471-1528). Марія Магдалина, яка молиться.\n\n\n 2 (0115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!\n\n\n 3 (01 15-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!\n\n\n 4 (0115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визв оли ж душу мою!\n\n\n 5 (0115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!\n\n\n 6 (0115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!\n \nПаоло Веронезе (1528-1588) . Бог-Отець Предвічний.\n\n\n 7 (0115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,\n\n\n 8 (0115-8) бо від сме рти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.\n\n\ n 9 (0115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!\n\n\ n 10 (0116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений! \n\n\n  11 (0116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!\n \nSalvator Rosa (1615-1673). Діоген із вогнем серед білого дня шукає п равдиву людину.\n\n\n 12 (0116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добр одійства Його на мені?\n\n\n 13 (0116-4) Я чашу спасіння прийму, і при кличу Господнє ім'я!\n\n\n 14 (0116-5) Присяги свої Господеві я викона ю перед усім народом Його!\n\n\n 15 (0116-6) Дорога в очах Господа сме рть богобійних Його!\n \nSir John Everett Millais (1829-1896). Му чеництво Сольвей.\n\n\n 16 (0116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій р аб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!\n\n\n 17 (0116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!\n\n\n 18 (0116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,\n\n\n&n bsp;19 (0116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!\n\n\n \n\n\nПриповісті 15:20-21:\n \nFord Madox Brown&nbs p;(1821-1893). Король Лір та його вірна дочка Корделія.\n\n\n 20 Мудри й син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.\n\n\n& nbsp;21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою просто ю ходить.\n\nFord Madox Brown (1821-1893). Геді знаходить Дрн-Жуана.\n \n\n \n\n\n1Самуїла 24:1-25:44:\n\n\n24:1 (024-2) І сталося, як вернув ся Саул із погоні за филистимлянами, то донесли йому, говорячи: Ось Давид у пустині Ен-Ґеді.\n\nFrederick Arthur Bridgman (1847-1928). Давид.\n\n \n 2 (024-3) І взяв Саул три тисячі війська, вибраних з усього Ізраїля , і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.\n\n\n& nbsp;3 (024-4) І прийшов він до кошар на отари при дорозі, а там печера. І Саул увійшов туди для потреби, а по боках печери сиділи Давид та люди його. \n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Давид у печері.\n\n\n 4 (024-5) І сказали люди Давида до нього: Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх оч ах. А Давид устав, і тихо відтяв полу Саулового плаща.\n\n\n 5 (024-6) І сталося потім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Са улового плаща.\n\n\n 6 (024-7) І сказав він до своїх людей: Борони мен е, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб п ростягнути руку свою на нього, бо він помазанець Господній!\n\nСередньовічн а мініатюра.\n\n\n 7 (024-8) І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.\n\ n\n 8 (024-9) А потому Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: Пане мій, о царю! А Саул озирнувся назад, а Давид схил ився обличчям до землі та й поклонився.\n\n\n 9 (024-10) І сказав Дави д до Саула: Нащо ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?\n\n\n  10 (024-11) Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосердивс я над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він помазан ець Господній!\n \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Давид і Саул у печері.\n\ n\n 11 (024-12) І подивися, батьку мій, і поглянь на полу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю полу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти теб е, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати її!\n\n\n 12 (024-13) Нехай ро зсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за м ене, а моя рука не буде на тобі!\n\n\n 13 (024-14) Як говорить старода вня приказка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тоб і!\n\n\n 14 (024-15) За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? З а мертвим псом, за однією блохою?\n\n\n 15 (024-16) І нехай буде Госпо дь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки.\n\n\n 16 (02 4-17) І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова до Саула, то Саул сказа в: Чи це твій голос, сину мій Давиде? І підняв Саул голос свій, та й заплак ав.\n\nБіблія Моргана (чи Мацієвського). Ілюстрація до 1Самуїла 24. (1240-1 250рр.)\n\n\n 17 (024-18) І сказав він до Давида: Справедливіший ти ві д мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.\n\n\n 18 (024-19) Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав ме не в твою руку, а ти не вбив.\n\n\n 19 (024-20) Як чоловік знайде свог о ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відплатить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.\n\n\n 20 (024-21) А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царювати, і стане в руці твоїй Ізраїлеве ца рство.\n\nГюстав Доре (1832-1883). Давид засвідчує свою невиновність Саулу. \n\n\n 21 (024-22) А тепер присягни мені Господом, що не вигубиш насін ня мого по мені, і що не вигубиш імени мого з дому батька мого.\n\n\n  22 (024-23) І Давид заприсягнув Саулові. І пішов Саул до дому свого, а Дави д та люди його ввійшли до твердині.\n\n\n25:1 І вмер Самуїл, і зібрався вве сь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Дави д устав, і пішов у пустиню Паран.\n\nПророк Самуїл. \n\n\n 2 І бу в чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.\n\n\n 3 А ім'я тому чоловікові Навал, а ім'я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той б ув жорстокий та злочинний, із роду Калева.\n\n\n 4 А Давид почув у пус тині, що Навал стриже свою отару.\n\nЖан Франсуа Мілле́ (1814-1875). Отара в горах на пасовиську восени.\n\n\n 5 І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й зап итаєте його в моєму йменні про мир,\n\n\n 6 та й скажете так братові м оєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!\n\n\n 7 А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдил и їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.\n\n\n&nb sp;8 Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах т воїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та с инові своєму Давидові, що знайде рука твоя!\n\n\n 9 І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.\ n\nJohn Frederick Lewis (1804-1876). A Frank Encampment In The De sert Of Mount Sinai.\n\n\n 10 І відповів Навал Давидовим рабам, і сказ ав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вирив аються кожен від пана свого!\n\n\n 11 І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю , звідки то вони?\n\n\n 12 І Давидові хлопці пішли назад на свою дорог у, і вернулися, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.\n\nБіблія Моргана (чи Мацієвського). Ілюстрація до 1Самуїла 25. (1240-1250рр.)\n\n\n 13 А Давид сказав до людей своїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і приперезав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом бли зько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при речах.\n\n\n 1 4 А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи : Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а в ін кинувся на них.\n\n\n 15 А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.\n\n\n 16 Муром були вони над нами і вночі, і вдень п овсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.\n\nRudolf von Ems (c a.1200-1254). Давид зустрічає Авігаїл.\n\n\n 17 А тепер пізнай та поба ч, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він нег ідний, із ним не можна говорити.\n\n\n 18 Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це н а ослів.\n\n\n 19 І сказала вона до своїх слуг: Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.\n\n\n 20 І сталося, як вона їхала на ослі й спускал ася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.\n\n\n 21 А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!\n\n\n 22 Так нехай зробить Бог Дави довим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ранку зо всього на лежного йому бодай те, що мочиться до стіни!\n \nFollower of Theodoor Rombouts. Давид зустрічає Авігаїл.\n\n\n 23 А Авіґаїл побачила Да вида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.\n\n\n 24 І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.\n\nJuan Antonio de F rías y Escalante (1633-1669). Давид зустрічає Авігаїл.\n\n\n  25 Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я його, такий він: Навал ім'я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.\n\n\n&nbs p;26 А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стрим ає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукают ь зла на пана мого!\n \nJan Cossiers (1600-1671). Давид зуст річає Авігаїл.\n 27 А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своє му панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.\n\n\n 28 Прост и ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.\n\n\n 29 І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душ і, то буде душа мого пана зв'язана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!\n\nГвидо Рені (1575-1 642). Давид зустрічає Авігаїл.\n\n\n 30 І станеться, коли Господь зроб ить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володар ем над Ізраїлем,\n\n\n 31 то це не буде тобі на спотикання та на споку су серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився с ам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невіл ьницю!\n\n\n 32 І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577- 1640). Зустріч Даида та Авігаїл (1630).\n\n\n 33 І благословенний розу м твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на п ролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.\n\n\n 34 Але живи й Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти бул а не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!\n\n\n 35 І взяв Давид і з руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому ! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!\n \nLambert Suaviu s (c.1510-1574/1576). Прийняття в домі Навала.\n 36 І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розпо віла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.\n \n&nb sp;Lambert Jacobsz (c.1598–1636). Abigail and Nabal\n\n\n 37 І сталося , вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю спра ву. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.\n\n\n&nbs p;38 І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.\n\n Смерть Навала. Середньовічна мініатюра (14 століття).\n\n\n 39 І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справ у образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.\n\n\n 40 І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йо му за жінку.\n\n\n 41 А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів п ана мого!\n\n\n 42 І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятер о служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.\n       \nFrederick Arthur Bridg man (1847-1928). Алжирська дівчина. Літній вечір.\n\n\n 43 А Ахін оам узяв Давида з Їзреелу, і вони обидві стали йому за жінок.\n\n\n 44 А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому сино ві, що з Ґалліму.\n\n\n \n DTSTAMP:20260502T120219Z DTSTART:20150519T000000Z DTEND:20150519T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+139 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR