BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:f3c4a1d60d7be31a09d3177ec7f7ba8f CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:16 червня: 1Царів 15:25-17:24, Дії 10:23б-48, Псалом 133(134):1-3 (РСП , NIV: 134:1-3), Приповісті 17:9-11\n\n\nДії 10:23б-48:\n \nAdam Elshe imer (1578-1610). Святий Петро. \n\n\n 23б А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.\n\n\ n 24 І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.\n\n\n 25 А як увіходив Петро, Корнилій зус трінув його, і до ніг йому впав і вклонився. \n\n\n 26 Та Петро й ого підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!\n\n\n 27 І, розмов ляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,\n\n\n 28 і про мовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужан иці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечи сту.\n\n\n 29 Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас : З якої причини ви слали по мене?\n\nРимський центуріон.\n\n\n 30 А К орнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій год ині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі\n\ n\n 31 й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.\n\n\n 32 Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що з веться Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він при йде й розповість тобі.\n\n\n 33 Я зараз по тебе послав, ти добре зроби в, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Г осподь наказав був тобі.\n \nГюстав Доре (1832-1883). Петро в домі Кор нілія.\n\n\n 34 А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я попр авді, що не дивиться Бог на обличчя,\n\n\n 35 але в кожнім народі приє мний Йому, хто боїться Його й чинить правду.\n \nП'єтро Перуджино  ;(1446-1523). Благословення Господнє.\n\n\n 36 Він слово послав для Із раїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.\n \n\n 37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, п ісля хрищення, що Іван проповідував,\n\nП'єтро Перуджино (1446-1523). Хрищення Господнє.\n\n\n 38 Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, к ого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. \n\n\n 39 І ми свідки вс ьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дер еві повісивши...\n\n\n 40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Й ому, щоб з'явився,\n  \nП'єтро Перуджино (1446-1523). Розп'я ття. Вознесіння Христа.\n\n\n 41 не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.\n\n \n 42 І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, щ о то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.\n\n\n 43 У сі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить проще ння гріхів Його Йменням.\n\nАнто́ніо Пере́да і Сальга́до (1611-1678). Ісус- Немовля благословляє Антонія Падуанского.\n\n\n 44 Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.\n\n\n 45 А обр ізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!\n\n\n 46 Бо чули вони, що мовами різними ті р озмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:\n\n\n 47 Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?\n      \nХрищення сотника Корнілія. Ліворуч: Charles Le B run (1619-1690). Праворуч: Франческо Тревізані (1656-1746).\n\n\n  48 І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його п озостатися в них кілька днів.\n \n\n\nПсалом 133(134):1-3 (РСП, N IV: 134:1-3):\n \nМикола Пимоненко (1862-1912). Вихід з церкви на Стас ний Четвер після Вечірньої.\n\n\n134:1 Пісня прочан. Поблагословіть оце Гос пода, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!\n\nМикол а Пимоненко (1862-1912). Великодня ранкова Служба Божа.\n\n\n 2 Ваші р уки здійміть до святині, і Господа благословіть!\n\n\n 3 Нехай поблаго словить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!\n\nLuca Cambiaso (15 27–1585). Бог-Отець Всемогутній.\n\n\n \n\n\nПриповісті 17:9-11:\n\nНі колай Ге (1931-1894). Царевич Олексій на допиті у Петра І.\n\n\n 9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.\n\nВо лодимир Маковський (1846-1920). Урок.\n\n\n 10 На розумного більше впл иває одне остереження, як на глупака сто ударів.\n\nCharles Frederic Ulrich (1858-1908). Діти в шкільній кімнаті під час уроку.\n\n\n 11 Злий шук ає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.\n\nГійом-Жоз еф Рок (1757-1847). Смерть Марата. \n\n\n \n\n\n1Царів 15:25-17:2 4:\n\n\n15:25 А над Ізраїлем зацарював Надав, Єровоамів син, у другому році Аси, царя Юдиного, та й царював над Ізраїлем два роки.\n\nГійом Руйє -&nbs p;Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigni orum. Ізраїльський цар Надав.\n\n\n 26 І робив він зле в Господніх оча х , і ходив дорогою батька свого та в гріху його, що вводив теж у гріх Ізра їля.\n\n\n 27 І змовився на нього Баша, син Ахійї, з Іссахарового дому , та й побив його Баша в Ґіббетоні филистимському. А Надав та ввесь Ізраїль облягали Ґіббетон.\n\n\n 28 І вбив його Баша в третьому році Аси, цар я Юдиного, та й зацарював замість нього.\n\n\n 29 І сталося, як зацарю вав він, то побив увесь Єровоамів дім, не позоставив Єровоамові жодної душі , аж поки не вигубив його, за словом Господа, що говорив через Свого раба ш ілонянина Ахійю,\n\nЖан-Оноре́ Фраґона́р (1732–1806). Пророк із Юди за суджує поганське жертвоприношення царя Єровоама (1752)\n\n\n 30 за грі х Єровоама, що грішив сам і що вводив у гріх Ізраїля, через свій гнів, яким гнівив Господа, Бога Ізраїлевого.\n\n\n 31 А решта діл Надава та все, що він був зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.\n\n \n 32 А війна точилася між Асою та між Башею, Ізраїлевим царем, по всі дні їх.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): &nbs p;Promptuarii Iconum Insigniorum. Ізраїльський цар Бааша.\n\n\n 33 Тре тього року Аси, царя Юдиного, зацарював Баша, син Ахійїн, над усім Ізраїлем у Тірці, на двадцять і чотири роки.\n\n\n 34 І робив він зло в Господ ніх очах, і ходив дорогою Єровоама та в гріху його, що вводив у гріх Ізраїл я.\n\n\n16:1 І було Господнє слово до Єгу, Хананієвого сина, про Башу, гово рячи:\n\n\n 2 Тому, що Я підніс тебе з пороху, і настановив тебе волод арем над Моїм народом, Ізраїлем, а ти пішов Єровоамовою дорогою та вводив у гріх народ Мій, Ізраїля, щоб гнівити Мене гріхами їх,\n\n\n 3 то ось Я вигублю по Баші та по домі його, зроблю твій дім, як дім Єровоама, Невато вого сина.\n\nАндреа Челесті (1637-1712). Смерть цариці Єзавелі.\n\n\n  ;4 Померлого в Баші в місті з'їдять пси, а померлого йому на полі, поїсть п таство небесне.\n\n\n 5 А решта діл Баші, і що він зробив був, і лицар ськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.\n\n\n&nbs p;6 І спочив Баша зо своїми батьками, і був похований в Тірці, а замість нь ого зацарював син його Ела.\n\n\n 7 І було слово Господнє через пророк а Єгу, сина Хананієвого, до Баші та до дому його, а то через усе те зло, що коїв він у Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук, щоб бути, як Єровоамів дім, що Він побив його.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé&nb sp;(1518–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Ізраїльський цар Ела.\n\n\n  8 Двадцять і шостого року Аси, царя Юдиного, зацарював Ела, Башин син , над Ізраїлем у Тірці, на два роки. \n\n\n 9 І змовився на нього його раб Зімрі, провідник половини колесниць. І коли він, п'яний, пив у до мі Арци, що був над його домом у Тірці,\n\n\n 10 то прийшов Зімрі й уб ив його, і вбив його в двадцятому й сьомому році Аси, царя Юдиного, та й за царював замість нього. \n\nГенеалогія царів Юди та Ізраїлю. \n\n\ n 11 І сталося, як він зацарював та сів на його троні, то він вибив ув есь Башин дім, не позоставив навіть того, що мочить на стіну, ані рідних йо го, ані друзів його.\n\n\n 12 І вигубив Зімрі ввесь Башин дім, за слов ом Господа, що промовляв був до Баші через пророка Єгу,\n\n\n 13 за вс і гріхи Баші та гріхи Елі, його сина, що грішили самі, і що вводили в гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, своїми гидотами. \n\n\ n 14 А решта діл Елі та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Х роніки Ізраїлевих царів.\n\n\n 15 У році двадцятому й сьомому Аси, цар я Юдиного, зацарював Зімрі в Тірці на сім день, коли народ облягав филистим ський Ґіббетон.\n \nRudolf von Ems (1200-1254) from Chronicle of the World: Коронація царя Зімрі.\n\n\n 16 І прочув народ, що обля гав, таке: Змовився Зімрі та й убив царя! І ввесь Ізраїль настановив царем над Ізраїлем Омрі, провідника війська, того дня в таборі.\n\n\n 17 І п іднялися Омрі та ввесь Ізраїль із ним із Ґіббетону, і облягли Тірцу.\n\n\n& nbsp;18 І сталося, як побачив Зімрі, що місто здобуте, то ввійшов до палацу царевого дому, та й спалив над собою царський дім огнем, і помер\n\n\n&nbs p;19 за гріх свій, що грішив ним, щоб робити зло в Господніх очах, щоб ходи ти дорогою Єровоама та в гріху його, який він чинив, щоб вводити в гріх Ізр аїля.\n\n\n 20 А решта діл Зімрі та змова його, що вчинив був, ось вон и написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.\n\n\n 21 Тоді Ізраїлів на род поділився пополовині: половина народу була за Тівні, Ґінатового сина, щ об настановити його царем, а половина за Омрі.\n\n\n 22 Та був сильніш ий народ, що стояв за Омрі, від народу, що був за Тівні, Ґінатового сина. І помер Тівні, а зацарював Омрі.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (151 8–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Ізраїльський цар Омрі.\ n\n\n 23 У році тридцятому й першому Аси, царя Юдиного, над Ізраїлем з ацарював на дванадцять літ Омрі. У Тірці царював він шість років.\n\n\n&nbs p;24 І купив він від Шемера гору Шомерон за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав ім'я міста, яке збудував, іменем пана тієї гори: Шомерон.\n \n\n 25 І робив Омрі зло в Господніх очах, і чинив зло більше від усіх , хто був перед ним.\n\n\n 26 І ходив він усією дорогою Єровоама, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Гос пода, Бога Ізраїля, гидотами своїми.\n\n\n 27 А решта діл Омрі, що роб ив він, та лицарськість його, яку він чинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.\n\n\n 28 І спочив Омрі з своїми батьками, і був похований у Самарії. А замість нього зацарював його син Ахав.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum In signiorum. Ізраїльський цар Ахав.\n\n\n 29 Ахав, син Омрі, зацарював н ад Ізраїлем у році тридцятому й восьмому Аси, царя Юдиного. І царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцять і два роки.\n\n\n 30 І роби в Ахав, син Омрі, зло в Господніх очах більше від усіх, хто був перед ним.\ n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Цариця Єзавель.\n\n\n 31 І було йому мало ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, і він узяв за жінку Єзавель, дочку Етбаа ла, сидонського царя. І він пішов, і служив Ваалові, і вклонявся йому.\n\n\ n 32 І він поставив жертівника для Ваала в Вааловому домі, якого збуду вав у Шомероні.\n \nJohn Byam Liston Shaw (1872–1919). Єзавель.\n \n\n 33 І зробив Ахав Астарту. І Ахав далі чинив, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, більше від усіх Ізраїлевих царів, що були перед ним.\n\n \n 34 За його днів Хіїл з Бет-Елу відбудував Єрихона, на перворіднім с воїм Авірамові він заклав його фундаменти, а на наймолодшім своїм Сеґівові повставляв брами його, за словом Господа, що говорив через Ісуса, Навиновог о сина.\n\n\nUKR 1 Kings 17:1 І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешкан ців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigni orum. Пророк Ілля.\n\n\n 2 І було до нього слово Господнє, говорячи:\n \n\n 3 Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Ке ріті, що навпроти Йордану.\n\n\n 4 І станеться, будеш ти пити з потоку , а крукам наказав Я годувати тебе там.\n\nЮлійус фон Карольсфельд (1794-18 72). Пророк Ілля.\n\n\n 5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.\n\n\n 6 А кру ки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з пото ку він пив.\n\nПророк Ілля. Книжкова ілюстрація.\n\n\n 7 І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.\n\n\n 8 І було Госп однє слово до нього, говорячи:\n\n\n 9 Устань, іди до Сарепти сидонськ ої, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.\n\n\n&n bsp;10 І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж о сь там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап'юся.\n\nПророк Ілля та сарептська вдова. Кн ижкова ілюстрація.\n\n\n 11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку!\n\n\n 12 А та відказа ла: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу бо рошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо... \n\nБернардо Строцці (1581-1644). «Пророк Ілія і вдова Сарепти»\n\n\n  13 І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споч атку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для син а свого зробиш потім.\n\n\n 14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дз банок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господ ь дасть дощу на поверхню землі.\n\nGiovanni Lanfranco (1582-1647). Вдо ва із Сарепти дає хліб пророку Іллі.\n\n\n 15 І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні,\n\n\n 16 дзбано к муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що го ворив через Іллю.\n\n\n 17 І сталося по тих пригодах, заслаб був син т ієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому.\n\n\n 18 І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мо го сина!...\n \nRutilio Manetti (1571-1639). Воскресіння сина сарептсь кої вдови.\n\n\n 19 І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він уз яв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на с воєму ліжку.\n\n\n 20 І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?\n\n Frederic Leighton (1830-1896). Воскресіння сина вдови Іллєю.\n&nb sp;21 І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господ и, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!\n\n\n 22 І вислух ав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила...\n\nЮ лійус фон Карольсфельд (1794-1872). Пророк Ілля воскрешає сина сарептської вдови.\n\n\n 23 І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і відд ав її матері її. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!\n\n\n 24 І ска зала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє сло во в устах твоїх правда! \n\nПророк Ілля та Сарептська вдова. Невідоми й художник.\n\n\n \n DTSTAMP:20260502T084124Z DTSTART:20150616T000000Z DTEND:20150616T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+167 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR