BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:8aca19640696ed1f3e647ea4ccc3bf73
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:18 червня: 1Царів 19:1-21, Дії 12:1-23,&nbsp;Псалом 135(136):1-26 (РСП, NIV
 : 136:1-26), Приповісті 17:14-15\n\n\nДії 12:1-23:\n\nГійом Руйє (1518–1589
 ):&nbsp;&nbsp;Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Ірод Агріппа I.\n\n\n12:1
  А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.\n&nbsp;\nFilippi
 no Lippi&nbsp;(April 1459 – April 1504). Страта Святого Якова.\n\n\n&nbsp;2
  І мечем він стяв Якова, брата Іванового.&nbsp;&nbsp;3 А бачивши, що подоба
 лося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.\n\n\n&nb
 sp;4 І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояк
 ів, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.\n\n\n&nbsp;5 От
 ож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.\n&n
 bsp;\nБартоломе Естебан Мурільо (1618-1682).. Святий Петро у тюрмі.\n\n\n&n
 bsp;6 А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками,
  закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.\n\n\n&nbs
 p;7 І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкн
 увшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюг
 и йому з рук поспадали.\n&nbsp;\nБартоломе Естебан Мурільо (1618-1682). Зві
 льнення Святого Петра Анголом.&nbsp;\n\n\n&nbsp;8 А Ангол до нього промовив
 : Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнис
 я в плаща свого, та й за мною йди.\n\n\n&nbsp;9 І, вийшовши, він ішов услід
  за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що виді
 ння він бачить.\n\n\n&nbsp;10 Як сторожу минули вони першу й другу, то прий
 шли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вий
 шовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.\n\nBernardo 
 Strozzi&nbsp;(1581-1644).&nbsp;Звільнення Святого Петра Анголом.\n\n\n&nbsp
 ;11 Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав С
 вого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдей
 ського.\n\n\n&nbsp;12 А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Ів
 ана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.\n\n\n&nbsp;13 І як Пет
 ро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,\
 n\n\n&nbsp;14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила ворі
 т, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...\n&nbsp;\nФіліппо Лі
 ппі (1406-1469). Ангол (фрагмент розпису зводу храму)\n\n\n&nbsp;15 А вони 
 їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорил
 и: То Ангол його!\n\n\n&nbsp;16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, во
 ни його вгледіли та й дивувалися.\n\nРафаель Санті (1483-1520). Чудесне зві
 льнення Петра із в'язниці.\n\n\n&nbsp;17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовча
 ли, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіт
 ь про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.\n\nФра Беа
 то Анжеліко (1387-1455). Святий Петро проповідує у присутності Святого Марк
 а.\n\n\n&nbsp;18 Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога
 , що то сталось з Петром.\n\n\n&nbsp;19 А Ірод, пошукавши його й не знайшов
 ши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кеса
 рію, і там перебував.\n\n\n&nbsp;20 А Ірод розгніваний був на тирян та сидо
 нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Вл
 аста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.\n\n\n&nbsp;21
  Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й 
 до них говорив.\n\n\n&nbsp;22 А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!\
 n\nСмерть Ірода. Книжкова ілюстрація.\n\n\n&nbsp;23 І Ангол Господній урази
 в зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він 
 умер...\n\n\n&nbsp;\n\n\nПсалом 135(136):1-26&nbsp;(РСП, NIV: 136:1-26):\n\
 n\n136:1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!\n\nП'єтр
 о&nbsp;Перуджино&nbsp;(1446-1523). Бог в оточенні анголів.\n\n\n&nbsp;2 Дяк
 уйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;3 Дякуйте Владиці вла
 дик, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;4 Тому, хто чуда великі Єдиний вч
 иняє, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;5 Хто розумом небо вчинив, бо на
 віки Його милосердя!\n\nЯн Алоїз Матейко&nbsp;(1838-1893). Астроном Коперни
 к розмовляє з Богом. (1873)\n\n\n&nbsp;6 Хто землю простяг над водою, бо на
 віки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його
  милосердя!\n&nbsp;\nІван Айвазовський (1817-1900). Схід сонця над морем.\n
 \n\n&nbsp;8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!\n\n\n
 &nbsp;9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!\n
 \nІван Айвазовський (1817-1900). Місячна ніч в Криму.\n\n\n&nbsp;10 Хто Єги
 пет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;11 
 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;12 рукою мі
 цною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;13 Хто мо
 ре Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!&nbsp;\n\nFrédéric S
 chopin (1804-1880). Перехід євреїв через Червоне море.\n\n\n&nbsp;14 і сере
 д нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;15 і фар
 аона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!\n\n\n
 &nbsp;16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!\n\n\n
 &nbsp;17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!\n\nNicolas P
 oussin (1594-1665). Побиття Ісусом Навином амореян.\n\n\n&nbsp;18 і потужни
 х царів перебив, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;19 Сигона, царя аморе
 ян, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Й
 ого милосердя!\n\n\n&nbsp;21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Йо
 го милосердя!\n\n\n&nbsp;22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Й
 ого милосердя!\n\nNicolas Poussin (1594-1665). Розвідка Обіцяного краю.\n\n
 \n&nbsp;23 Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя
 !\n\n\n&nbsp;24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!
 \n\n\n&nbsp;25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!\n\nH
 elen Allingham&nbsp;(1848-1926). Випікання хліба.\n\n\n&nbsp;26 Дякуйте Бог
 у небесному, бо навіки Його милосердя!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 17:14-15
 :\n&nbsp;\nLeon Marie&nbsp;Constant&nbsp;Dansaert&nbsp;(1830-1909). Дуель п
 ройшла без свідків.\n\n\n&nbsp;14 Почин сварки то прорив води, тому перед в
 ибухом сварки покинь ти її!\n\n\n&nbsp;15 Хто оправдує несправедливого, і х
 то засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.\n\nFrancisco Pradilla
  y Ortiz&nbsp;(1848-1921). Викрадання сабинянок (1872-74)\n\n\n&nbsp;\n\n\n
 1Царів 19:1-21:\n\n\n19:1 А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і в
 се те, що він повбивав усіх пророків мечем.&nbsp;\n\nГійом Руйє - Guillaume
  Rouillé&nbsp;(1518–1589):&nbsp;&nbsp;Promptuarii Iconum Insigniorum. Цариц
 я Єзавель.\n\n\n&nbsp;2 І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак 
 нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я н
 е зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!\n\n\n&nbsp;3 І побачив
  він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної 
 Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця.\n\n\n&nbsp;4 А сам пішов пустинею
 , дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і ска
 зав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків сво
 їх!...\n&nbsp;\nВа́шингтон О́лстон&nbsp;(1779-1843). Ілля у пустелі.\n\n\n&
 nbsp;5 І поклався він, і заснув під одним ялівцем. Аж ось Ангол діткнувся й
 ого та й сказав йому: Устань та попоїж!\n\n\n&nbsp;6 І глянув він, аж ось у
  його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив,
  і знову поклався.&nbsp;\n\nПророк Ілля в пустелі:&nbsp;Даніель&nbsp;да Вол
 ьтерра (1509-1566).\n\n\n&nbsp;7 І вернувся Ангол Господній удруге, і діткн
 увся його та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою.\n\n\n&n
 bsp;8 І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею,
  сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив.\n\nFerdinand Bol&nbsp;(1
 616–1680). Ілля у пустелі та Ангол (1663).\n\n\n&nbsp;9 І прибув він туди д
 о печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він й
 ому: Чого ти тут, Іллє?\n\n\n&nbsp;10 А той відказав: Я був дуже горливий д
 ля Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та поро
 збивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я с
 ам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.\n&nbsp;&nbsp;&nbsp;\nПророк Ілля 
 в пустелі: Фредерік Лейтон&nbsp;(1830-1896).&nbsp;Dirck Bouts (1415-1475).\
 n\n\n\n&nbsp;11 А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лиц
 ем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та м
 іцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі тру
 с землі, та не в трусі Господь.\n&nbsp;&nbsp;\nПророк Ілля в пустелі:&nbsp;
 &nbsp;Juan Antonio&nbsp;de&nbsp;Frías&nbsp;y&nbsp;Escalante&nbsp;(1633-1669
 ).&nbsp;Пітер Пауль Рубенс (1577-1640).\n\n\n\n&nbsp;12 А по трусі огонь, і
  не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос.\n\n\n&nbsp;13 І сталося
 , як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і ста
 в у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє?\n\n
 \n&nbsp;14 А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, б
 о Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а 
 пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою,
  щоб узяти її.\n\nЮліус Шнорр фон Карольсфельд (1794-1872). Ілля на горі Хо
 рив.\n\n\n&nbsp;15 І сказав до нього Господь: Іди, вернися на свою дорогу н
 а Дамаську пустиню. І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сирією.\n\n\n&
 nbsp;16 А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шаф
 атового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.\n\n\n&nbsp;17 
 І станеться, хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від
  меча Єгу, того вб'є Єлисей.\n\n\n&nbsp;18 А в Ізраїлі Я позоставив сім тис
 яч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували й
 ого.&nbsp;\n\n\n&nbsp;19 І пішов він ізвідти, і знайшов Єлисея, Шафатового 
 сина, а він оре. Дванадцять запрягів перед ним, а він при дванадцятому. І п
 ідійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща.\n&nbsp;\nІлля та Єлисей.
  Ілюстрація до Біблії 1873 року.\n\n\n&nbsp;20 І позоставив той волів, та й
  побіг за Іллею й сказав: Нехай поцілую я батька свого та свою матір, та й 
 піду за тобою! А той відказав йому: Іди, але вернися, бо що я зробив тобі?\
 n\n\n&nbsp;21 І вернувся він від нього, і взяв запряга волів та й приніс йо
 го в жертву, а ярмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І 
 він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260510T211825Z
DTSTART:20150618T000000Z
DTEND:20150618T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+169
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR