BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:7148135e54df57c75ebecde44538effe CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:21 червня: 2Царів 1:1-2:25, Дії 13:42-14:7, Псалом 138(139):1-24 (РСП, NIV: 139:1-24), Приповісті 17:19-21\n\n\nДії 13:42-14:7:\n\n\n\nÉdouard Mo yse (1827-1908).  У синагозі\n\n\n 42 А як стали виходити вони, т о їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.\n\n\n  ;43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожн их пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх пер ебувати в благодаті Божій.\n\n\n 44 А в наступну суботу зібралося майж е все місто послухати Божого Слова.\n\nGiralamo Batoni (1708-1787). Святий Павло.\n\n\n 45 Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.\n\n\n 46 Тоді Павло та Ва рнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.\n\n\n 47 Бо так заповів нам Господь: Я св ітлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!\n\n\n  48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті , хто призначений був в життя вічне, увірували.\n\nФіліппо Ліппі (1406-1469 ). Уздоровлення сина Теофіла.\n\n\n 49 І ширилось Слово Господнє по ці лій країні.\n\n\n 50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значні ших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.\n\n\n 51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, п одалися в Іконію.\n\n\n 52 А учні сповнялися радощів і Духа Святого.\n \nÉdouard Moyse (1827-1908). Проповідь у синагозі.\n\n\n14:1 І трапилось, щ о в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що бе зліч юдеїв й огречених увірували.\n\n\n 2 Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.\n\n\n 3 Та проте довгий час пробули в они там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.\n\nДжованні Па оло Паніні (1691-1765). Павло проповідує серед руїн.\n\n\n 4 А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів .\n\n\n 5 Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб знев ажити їх та камінням побити,\n\n\n 6 то, дізнавшись про це, вони повті кали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,\n\n\n&nbs p;7 і Євангелію там звіщали.\n\nМапа першої місіонерської подорожі Павла.\n \n\n \n\n\nПсалом 138(139):1-24 (РСП, NIV: 139:1-24):\n \nЯн де Брай (Jan de Bray 1627-1697 ).  Давид грає на арфі (1670 )\n\n\n139:1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мен е та й пізнав,\n 2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою ро зумієш здалека.\n\n\n 3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі п уті мої знаєш,\n\n\n 4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! \nАрхип Куїнджі (1842-1910). Вечір на Україні. \n\ n\n 5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.\n\ n\n 6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!\ n\n\n 7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?\n\n Архип Куїнджі (1842-1910). Захід сонця на Дніпрі.\n\n\n 8 Якщо я на не бо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!\n\n\n 9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,\n\n\n 10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! \n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Місячна ніч на Дніпрі. \n\n\n 11 Коли б я сказав: Ті льки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,\n\n\n 12 то мене не за криє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!& nbsp;\n\nАрхип Куїнджі (1842-1910). Хмарка.\n\n\n 13 Бо Ти вчинив нирк и мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,\n\n\n 14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!\n\n\ n 15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!\n\n\n 16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, кол и жодного з них не було...\n Архип Куїнджі (1842-1910). Веселка.  \n\n\n 17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх ч исло,\n\n\n 18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся , то я ще з Тобою.\n\n\n 19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кр овожерці, відступітесь від мене!\n\n\n 20 Вони називають підступно Теб е, Твої вороги на марноту пускаються!\n  Архип Куїнджі (1842-1910 ). Березовий гай.\n\n\n 21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи , і Твоїх заколотників бриджусь:\n\n\n 22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...\n\n\n 23 Випробуй, Боже, мене, і піз най моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,\n\n\n 24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!\n\nАрхип Куїнд жі (1842-1910). Плями місячного сяйва на снігу.\n\n\n \n\n\nПриповісті 17:19-21:\n\n\n 19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.\n\nАдо́льф Вілья́м Бугро́ (1825-1905). П ерші суперечки (Каїн та Авель). \n\n\n 20 Людина лукавого серця н е знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.\n\n\n 21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздог о.\n \nАдо́льф Вілья́м Бугро́ (1825-1905). Перша смерть.\n\n\n&nb sp;\n\n\n2Царів 1:1-2:25:\n\n\n1:1 А по смерті Ахава збунтувався Моав на Із раїля.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589):   Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Ізраїля Ахазія. \n\n\n 2 А Ах азія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І посл ав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського б ога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби?\n\n\n 3 А Ангол Господній гово рив до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя т а й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-З евува, екронського бога?\n\nFerdinand Bol (1616–1680). Ілля у пустелі та Ангол (1663).\n 4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на ньо го ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!... І пішов Ілля.\n\n\n&n bsp;5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: Що це ви вернулися?\n \n\n 6 А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і ска зав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказа в Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-З евува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нь ого, бо напевно помреш...\n              \nСтатуетка Ваала з бронзи та золота (Ugarit сучасна Ras Shamra, Сірія).&nb sp;Статуетка Астарти (алебастр, золото, терракота, рубин, Фінікія, 3 с т. до Христа).\n\n\n 7 А він їм сказав: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вас, і говорив вам оці слова?\n\n\n 8 Вони ж відказал и: Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його. А він сказав: Це тішб'янин Ілля! \n\n\n 9 І послав він до нього п'ятдес ятника та його п'ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на вер хів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізві дти!\n\n\n 10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесят ку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...\n  ;\nГюстав Доре (1832-1883). Вогонь з неба пожирає посланців Ахазії.\n\n\n&n bsp;11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку . І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!\n\n\n 12 І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий ч оловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п'ятдесятку! І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...\n\n\n&nbs p;13 І знову послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшо в, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і б лагав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа м оя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти, в очах твоїх!\n\n\n 14 Ось зі йшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п'ятдесятників та їхні п 'ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!\n\n\n 15 А Ангол Господній сказав до Іллі: Зійди з ним, не бійся його! І він устав, і зійшов з ним до царя,\n \nHenry Pierce Bone (1779-1855). Пророк Ілля пророкує про смерть царю Ахазії.\n\n\n 16 Та й сказав до нього: Так с казав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, ек ронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!\n\n\n&nbs p;17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього за царював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не бу ло в нього сина.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (1518–1589): P romptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Єгорам.\n\n\n 18 А решта діл Ах азії, що він зробив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів .\n\n\n2:1 І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в вихрі на небо, то йшов Ілля та Єлисей із Ґілґалу.\n\nГійом Руйє - Guillaume Rouillé (151 8–1589): Promptuarii Iconum Insigniorum. Пророк Ілля.\n\n\n 2 І сказав Ілля до Єлисея: Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет-Елу. Та Єлисей відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І зійшли вон и до Бет-Елу.\n\n\n 3 І повиходили бет-ельські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!\n\nГійом Руйє - Guillaum e Rouillé (1518–1589):  Promptuarii Iconum Insigniorum. Прор ок Єлисей.\n\n\n 4 І сказав йому Ілля: Єлисею, сиди тут, бо Господь по слав мене до Єрихону. Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І прийшли вони до Єрихону.\n\n\n 5 І підійшли єрихонс ькі пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!\n\ nPiazzetta, Giovanni Battista (1682-1754). Ілля забраний на небо.\n\n\n&nbs p;6 І сказав йому Ілля: Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану! Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І пішли вон и обоє.\n\n\n 7 І п'ятдесят чоловіка пророчих синів також пішли, і ста ли навпроти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.\n\n\n 8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, і вона розділилась пополовин і туди та сюди...\n\nГюстав Доре (1832-1883).  Ілля забраний на н ебо.\n\n\n 9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: Пр оси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе! І сказав Єлисей: Нех ай же буде на мені подвійний твій дух!\n\n\n 10 А той відказав: Тяжког о зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, буде тобі так, а якщо ні не буде.\n\nБолгарська ікона "Взяття Іллі на небо" з монастиря в Рілі.\n\n\n 11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появив ся огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо...\n\n\n 12 А Єлисей це бачив, і він закричав: Б атьку мій, батьку мій, возе Ізраїлів та верхівці його! Та вже не побачив йо го... І схопився він сильно за одежу свою та й роздер її на дві частині.\n\ n\n 13 І підняв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вернувся, і ст ав на березі Йордану.\n\n\n 14 І взяв він Іллевого плаща, що спав із н ього, і вдарив по воді та сказав: Де Господь, Бог Іллі? І також він ударив по воді, і вона розділилася пополовині туди та сюди!...\n\n\n 15 І поб ачили його знавпроти єрихонські пророчі сини, та й сказали: На Єлисеї спочи в дух Іллів! І пішли вони назустріч йому, і попадали перед ним до землі,\n\ n\n 16 та й сказали до нього: Ось із твоїми рабами є п'ятдесят чоловік а хоробрих, нехай вони підуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його Д ух Господній, і кинув його на одну з гір або в одну з долин! А той відказав : Не посилайте!\n\nікона "Взяття Іллі на небо".\n\n\n 17 Та вони сильн о благали його, аж докучили йому, то він сказав: Посилайте! І послали вони п'ятдесят чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його.\n\n\n 18 І в они вернулися до нього (а він мешкав в Єрихоні). І сказав він до них: Чи ж не казав я вам: Не йдіть?\n\n\n 19 І сказали люди того міста Єлисеєві: Ось положення цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплідна.\n\n\n 20 А він сказав: Подайте мені нового дзбанка, і покла діть туди соли. І вони подали йому.\n\nДжоржіо Вазарі (1511-1574). Пророк Є лисей.\n\n\n 21 І він вийшов до джерела води, і кинув туди соли й сказ ав: Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, не буде вже звідти смерти, ані непліддя!\n\n\n 22 І була вилікувана та вода, і так є аж до цього дня , за словом Єлисея, яке він говорив.\n\n\n 23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міста й н асміхалися з нього, і казали йому: Ходи, лисий! Ходи, лисий!\n \nГюста в Доре (1832-1883). Дві ведмедиці роздирають юнаків.\n\n\n 24 І він об ернувся назад і побачив їх, та й прокляв їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу, і розірвали з них сорок і двоє дітей...\n\n\n 25 А в ін пішов звідти до гори Кармел, а звідти вернувся до Самарії.\n\nWillem Wil lemsz van den Bundel (1577-1655). Пророк Єлисей проклинає дітей, які насміх алися з нього.\n DTSTAMP:20260622T085103Z DTSTART:20150621T000000Z DTEND:20150621T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+172 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR