BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:46606a491b18afdf402d4b1bf033887c CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:26 червня: 2Царів 9:14-10:31, Дії 17:1-34, Псалом 143(144):1-15 (РСП, NIV: 144:1-14), Приповісті 17:27-28\n\n\nДії 17:1-34:\n\n\n17:1 Як вони пер ейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська .\n  \nДжеймс Тіссо (1836-1902). Святий Павло. Гюстав Доре ( 1832-1883). Павло проповідує у Солуні.\n\n\n 2 І Павло, за звичаєм сво їм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,\n\n\n 3 ви казуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую.\n\n\n 4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, безліч побожних із гелленів та немало з шляхетних жінок.\n\nJosé Ferraz de Almeida Júnior (1850-1899). Св ятий Павло.\n\n\n 5 А невірні юдеї були запалилися заздрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько та й бунтували те місто, а набігши на хату Ясонову, шукали апостолів, щоб до натовпу вивести їх.\n\n\n 6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що світ сколотили, і сюди ось вони поприходи ли!\n\n\n 7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря ч инять, говорячи, ніби інший є цар Ісус...\n\n\n 8 І вони зворохобили н арод та начальників міста, що слухали це.\n\n\n 9 Але, узявши поруку з Ясона та з інших, вони їх відпустили.\n\n\n 10 А брати відіслали нега йно вночі Павла й Силу до Верії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейськ у.\n\nМозаїка церкви Святого Павла в Верії.\n\n\n 11 Ці були шляхетніш і за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували ден ь-у-день, чи так воно є.\n\n\n 12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів.\n\n\n\n 13 Як солунсь кі ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вон и, і там баламутили та бунтували народ.\n\n\n 14 Тоді браття негайно П авла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позосталися там.\n\n\n  15 А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен, а прийняв ши наказа про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули. \n\n\n 16 Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як ба чив це місто, повне ідолів.\n\nLeo von Klenze (1784-1864).Акрополь у А тенах.\n\n\n 17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними , і на ринку щоденно зо стрічними.\n\n\n 18 А дехто з філософів епікур еїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пу стомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Єва нгелію про Ісуса й воскресення.\n\n\n 19 І, взявши його, повели в арео паг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти ?\n\nAnton Dietrich (1833-1904). Павло проповідує в Афінах в арео пазі.\n\n\n 20 Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?\n\n\n 21 А всі атеняни та захожі чужинці нічим інш им радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.\n\nРафаель Са нті (1483-1520). Павло проповідує в Афінах в ареопазі.\n\n\n 22 Тоді П авло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.\n\n\n 23 Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Тог о, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.\n\n\n 24 Бог, що с творив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в х рамах, рукою збудованих,\n\n\n 25 і Він не вимагає служіння рук людськ их, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.\n\n\n\n 26 І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешк ати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх, \n\n\n 27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.\n\n\n 28 Бо ми в Нім живемо, і рухаєм ось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!\n\nLe onard Porter (1963). Павло проповідує в ареопазі.\n\n\n 29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.\n\n\n 30 Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрі зь каялися,\n\n\n 31 бо Він визначив день, коли хоче судити поправді в весь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім , із мертвих Його воскресивши.\n\nMariano Fortuny (1871–1949) Пав ло проповідує в ареопазі.\n\n\n 32 Як почули ж вони про воскресення ме ртвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...\n\n\n 33 Так вийшов Павло з-поміж них.\n\n\n 34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними.\n\n\n \n\n\nПсалом 143(144):1- 15 (РСП, NIV: 144:1-15):\n\nGerard van Honthorst (1592-1656). Цар Давид грає на арфі Богу\n\n\n144:1 Давидів. Благословенний Господь, моя ск еля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!\n\n\n 2 Він м оє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!\n\nАрхип Куїнджі (184 2-1910). Казбек.\n\n\n 3 Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?\n\n\n 4 Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!\n\n\n 5 Господи, нахили Своє небо, й зійд и, доторкнися до гір, і вони задимують!\n\n\n 6 Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж! \nІван Айвазовський (1 817-1900). Корабель серед моря, що бушує.\n\n\n 7 Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,\n\n\ n 8 що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива !\n\n\n 9 Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заг раю Тобі,\n\n\n 10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свог о раба, від лихого меча!\n\nІсаак Левітан (1860-1900). Після грози. \n \n\n 11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні у ста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,\n\n\n 12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки не мов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!\n\n\n 13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, деся тками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!\n \nІван Айвазовський ( 1817-1900). Валка волів.\n\n\n 14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!\n\n\n 15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!\n\nFrederic Edw in Church (1826-1900). Grand Manan Island, Bay of Fundy\n\n\n&nbs p;\n\n\nПриповісті 17:27-28:\n\n\n 27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.\n  \nЖан Луі Жерико́ (1791-1824). Манія головнокомандуючого. Salvator Rosa (1615–1673). Авт опортрет.\n\n\n 28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.\n\n\n \n\n\n2Царів 9:14-10:31:\n\n\n9:14 І змо вився Єгу, син Йосафата, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґіле адського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царем.\n\n \n 15 І вернувся цар Єгорам лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили й ому сиріяни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жоден утікач із міста, щоб піти донести в Їзреелі.\n\n\n\n 16 І сів верхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам ле жав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.\n\n\n 17 А на баш ті в Їзреелі стояв вартовий. І побачив він натовп Єгуїв, як він ішов, і ска зав: Я бачу натовп! А Єгорам відказав: Візьми верхівця, і пошли назустріч ї м, і нехай він скаже: Чи все гаразд?\n\n\n 18 І відправився верхівець назустріч йому, і сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до того? Повертай за мною! І доніс вартовий, говорячи: Прийшов той по сол аж до них, та не вернувся.\n\n\n 19 І послав він другого верхівця, і він прийшов до них та й сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу від казав: Що тобі до гаразду? Повертай за мною!\n\n\n 20 І доніс вартовий , говорячи: Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кінна їзда, як їзда Єг у, Німшієвого сина, бо їде несамовито.\n\n\n 21 І сказав Єгорам: Запря гай! І запріг його колесницю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія , Юдин цар, кожен своєю колесницею, щоб зустріти Єгу, і спіткали його в діл янці їзреелянина Навота.\n\n\n 22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: Чи все гаразд, Єгу? А той відказав: Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?\n\n\n 23 І обернув Єгорам руки с вої та й утік. І сказав він Ахазії: Зрада, Ахазіє!\n\n\n 24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раменами, і пробила стріла йог о серце, і він похилився на колесниці своїй...\n\n\n\n 25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого: Візьми, кинь його на ділянці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, я й ти їхали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:\n\n\n 26 Поправді кажу, що бачив Я вчор а кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу тобі на цій же ділянці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій ділянці за словом Го споднім.\n\n\n 27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнався за ним і сказав: Убийте й його на колесниці! І п оранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.\n\n\n 28 А раби його відвезли його верхи до Єрусалиму, та й похо вали його в його гробі з батьками його в Давидовому Місті.\n\n\n 29 А в одинадцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.\n\n\ n 30 І прийшов Єгу до Їзрееля, а Єзавель почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикрасила голову свою, та й виглянула через вікно.\n\n\n  31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: Чи все гаразд, Зімрі, убивце пан а свого?\n\n\n 32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: Хто зо мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.\n\n\n\n 33 А він ск азав: Скиньте її! І викинули її, і бризнула кров її на стіну та на коні. І він топтав її...\n\n\n 34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: Під іть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!\n\n \n 35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа , та ноги, та долоні рук...\n\n\n 36 І вони вернулися, і донесли йому про це. А він відказав: Це слово Господа, що казав був через раба Свого тіш б'янина Іллю, говорячи: В Їзреелевій ділянці пси з'їдять Єзавелине тіло!\n\ nАндреа Челесті (1637-1712). Егу карає Єзавель.\n\n\n 37 І буде Єзавел ин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть : Це Єзавель...\n\n\n10:1 А Ахав мав сімдесят синів у Самарії. І понаписува в Єгу листи, і порозсилав до Самарії, до провідників Їзреелу, до старших і до виховників Ахавових синів, говорячи:\n\n\n 2 Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і з вами колесниці, і коні, і тверди ні, і зброя,\n\n\n 3 то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з син ів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім в ашого пана!\n\n\n 4 А вони дуже-дуже налякалися й сказали: Ось два цар і не встояли перед ним, якже встоїмо ми?\n\n\n 5 І послали ті, що були над домом та над тим містом, і старші, і виховники до Єгу, говорячи: Ми ра би твої, і зробимо все, що ти нам скажеш. Та ми не настановимо царем нікого , що добре в очах твоїх, те роби!\n\n\n 6 А він написав до них другого листа, пишучи: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови муж ів, синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу взавтра до Їзреелу (а царських синів було сімдесят чоловіка, при міських вельможах, що виховали ї х).\n\n\n 7 І сталося, як прийшов той лист до них, то побрали вони цар ських синів, та й позабивали сімдесят чоловіка. І поскладали вони їхні голо ви в кошики, та й послали до нього в Їзреел...\n\n\n 8 І прибув посол, і доніс йому, кажучи: Принесли голови царських синів! А він сказав: Поклад іть їх на дві купі при вході до брами до ранку.\n\n\n 9 І сталося вран ці, і він вийшов і став, і сказав до всього народу: Ви невинні. Я вчинив зм ову на свого пана й убив його. А хто повбивав усіх цих?\n\n\n 10 Знайт е ж тепер, що з Господнього слова не проминеться нічого, що Господь говорив на Ахавів дім, і Господь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.\ n\n\n 11 І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в Їзреелі, і вс іх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що не позоставив йому і врятованого!\n\n\n 12 І встав він і відійшов, і пішов до Самарі ї. А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,\n\n\n\nEdward Henry Corbo uld, R.I. (1815–1905). Егу, син Німші, на шляху до знищення Єзавелі (1879)\ n\n\n 13 то спіткав братів Ахазії, Юдиного царя, і сказав: Хто ви? А т і відказали: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих синів т а синів цариці!\n\n\n 14 А він сказав: Схопіть їх живих! І схопили їх живих, і позабивали їх до ями Бет-Екеду, сорок і два чоловіка, і він не поз оставив ані одного з них!\n\n\n 15 І пішов він ізвідти, і спіткав Єгон адава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й сказав до нього: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе? А Єгонадав від казав: Так! Дай же свою руку! І той дав руку свою, і підняв його до себе до колесниці,\n\n\n 16 і сказав: Іди ж зо мною, і приглянься до моєї зап опадливости для Господа! І посадили його в колесницю його.\n\n\n 17 І прибув він до Самарії, і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії, і виби в аж до кінця його, за словом Господа, що говорив до був Іллі.\n\n\n 1 8 І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них: Ахав мало служив Ваалові, Єгу с лужитиме йому більше!\n\n\n 19 А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків. Нехай нікого не бракуват име, бо в мене велика жертва для Ваала. Кожен, хто буде відсутній, не буде живий! А Єгу зробив це підступом, щоб вигубити тих, хто служить Ваалові.\n\ n\n\n 20 І сказав Єгу: Оголосіть святочні збори для Ваала! І вони огол осили.\n\n\n 21 І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служить Ваалові, і не позостався ніхто, хто не прийшов би. І прибули вони до Ваалового дому, і переповнився Ваалів дім від входу до входу.\n\n\n  ;22 І сказав він тому, хто над царською шатнею: Винеси одежу для всіх тих, хто служить Ваалові. І той виніс їм ту одежу.\n\n\n 23 І ввійшов Єгу т а Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів : Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки самі ті, хто служить Ваалові.\n\n\n 24 І ввійшли вони, щоб прин ести жертви та цілопалення. А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що я ввів на ваші руки, жит тя його буде за життя того!\n\n\n 25 І сталося, як скінчив він прирядж увати цілопалення, то Єгу сказав до бігунів та до старшин: Увійдіть, повбив айте їх, нехай ніхто не вийде!... І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини. Потому пішли до міста Ваалового дому.\n\n\n\n&nbs p;26 І повиносили вони бовванів Ваалового дому, і попалили те.\n\n\n 2 7 І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нь ого нечисте місце, і так є аж до сьогодні.\n\n\n 28 І вигубив Єгу Ваал а з Ізраїля.\n \n\n\n 29 Тільки не відступив він від гріхів Єрово ама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих тельців, що в Б ет-Елі та що в Дані.\n\n\n 30 І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти доб ре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ахавовому домові все, що було на серці Моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого поколінн я.\n\n\n 31 Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа, Бога Ізраїл я, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Із раїля.\n\n\n \n DTSTAMP:20260429T082141Z DTSTART:20150626T000000Z DTEND:20150626T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+177 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR