BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:6704c9ba57acebbf51feb9bb0842a3c1
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:28 червня: 2Царів 13:1-14:29, Дії 18:23-19:12,&nbsp;Псалом 145(146):1-10 (Р
 СП, NIV: 146:1-10), Приповісті 18:2-3\n\n\nДії 18:23-19:12:\n\nBartolomeo M
 ontagna&nbsp;(1450–1523). Святий Павло.\n\n\n18:23 І, пробувши там деякий ч
 ас, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатс
 ьку та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.\n\n\n&nbsp;24 Один же юдей, на ім'я
  Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до
  Ефесу.\n\n\n&nbsp;25 Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом,
  промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.\n&n
 bsp;\nАкіла і Прісцілла та Павло. Греко-православні ікони.\n\n\n&nbsp;26 І 
 він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, т
 о його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.\n\n\n&nbsp
 ;27 А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, 
 щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благода
 ттю,\n\n\n&nbsp;28 бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно довод
 ячи, що Ісус то Христос.\n\n\n19:1 І сталося, що коли Аполлос перебував у К
 оринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учні
 в знайшов,\n&nbsp;&nbsp;Мапа другої місіонерської подорожі Павла.\n\n\n&nbs
 p;2 та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відка
 зали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!\n\n\n&nbsp;3 І він запита
 в: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.\n\n\n&nbsp
 ;4 І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям
 , щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.\n\n\n&nbsp;5 Як по
 чули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса.\n\nМазаччо&nbsp;(1401–
 1428). Хрищення новонавернених.\n\n\n&nbsp;6 А коли Павло руки на них покла
 в, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та п
 ророкувати!\n\n\n&nbsp;7 А всіх їх було чоловіка з дванадцять.\n\n\n&nbsp;8
  А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царст
 во навчаючи та переконуючи.\n\n\n&nbsp;9 А коли опиралися дехто й не вірува
 ли, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділи
 в учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана.\n\n\n&nbsp;10 Це ж два
  роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, с
 лухали слово про Господа.\n\n\n&nbsp;11 І Бог чуда чинив надзвичайні руками
  Павловими,&nbsp;\n\nEustache Le Sueur&nbsp;(1617-1655). Проповідь Павла в 
 Ефесі.\n\n\n&nbsp;12 так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хво
 рим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.\n\n\n&nbsp;\n\n\nПс
 алом 145(146):1-10&nbsp;(РСП, NIV: 146:1-10):\n\nThomas Cole&nbsp;(1801-184
 8). Вигляд Етни з боку Таорміна.\n\n\n146:1 Алілуя! Хвали, душе моя, Господ
 а,\n\n\n&nbsp;2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки
  існую!&nbsp;\nThomas Cole&nbsp;(1801-1848). Прометей прикований (1846-47).
 &nbsp;\n\n\n&nbsp;3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому с
 пасіння нема:\n\n\n&nbsp;4 вийде дух його і він до своєї землі повертається
 , того дня його задуми гинуть!\n\n\n&nbsp;5 Блаженний, кому його поміч Бог 
 Яковів, що надія його на Господа, Бога його,\n&nbsp;\n&nbsp;Thomas Cole&nbs
 p;(1801-1848). Дунбар.\n\n\n&nbsp;6 що небо та землю вчинив, море й усе, що
  є в них, що правди пильнує навіки,\n\n\n&nbsp;7 правосуддя вчиняє покривдж
 еним, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,\n&nbsp;\nThomas Col
 e&nbsp;(1801-1848).&nbsp;Il Penseroso (1845).\n\n\n&nbsp;8 Господь очі сліп
 им відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!\n\n\n&
 nbsp;9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу б
 езбожних викривлює!\n&nbsp;\n&nbsp;Thomas Cole&nbsp;(1801-1848). Життєвий ш
 лях: Дитинство. (фрагмент). (1842)\n\n\n&nbsp;10 Хай царює навіки Господь, 
 Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!\n\nThomas Cole&nbsp;(1801-1848). Во
 доспад Ніагара. &nbsp;(1830)\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповісті 18:2-3:\n\nДмітрій
  Жуков&nbsp;(1841-1903). Провалився на екзамені.\n\n\n&nbsp;2 Нерозумний не
  хоче навчатися, а тільки свій ум показати.\n\n\n&nbsp;3 З приходом безбожн
 ого й ганьба приходить, а з легковаженням сором.\n&nbsp;\nІсак Ізраїлевич Б
 родский&nbsp;(1883-1939). Ленін у Смольному.&nbsp;\n&nbsp;\n\n\n2Царів 13:1
 -14:29:\n\n\n13:1 Двадцятого й третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного ца
 ря, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, на сімнадцять літ.\n
 \nГійом Руйє -&nbsp;Guillaume Rouillé&nbsp;(1518–1589):&nbsp;&nbsp;Promptua
 rii Iconum Insigniorum. Цар Ізраїлю Єгоахаз.\n\n\n&nbsp;2 І робив він зло в
  Господніх очах, і ходив у гріхах Єровоама, Неватового сина, що вводив у гр
 іх Ізраїля, і не відхилявся від того.\n\n\n&nbsp;3 І запалився гнів Господа
  на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Г
 адада, Газаїлового сина, на всі ті дні.\n\n\n&nbsp;4 Та вблагав Єгоахаз лиц
 е Господнє, і Господь його вислухав, бо бачив Він горе Ізраїля, бо тиснув ї
 х сирійський цар.\n\n\n&nbsp;5 І дав Господь Ізраїлеві спасителя, і вони ви
 йшли з-під руки Сирії. І сиділи Ізраїлеві сини в своїх наметах, як давніш.\
 n\n\n&nbsp;6 Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама, що вводив у гр
 іх Ізраїля, і сам у тому ходив, і Астарта стояла в Самарії.\n\n\n&nbsp;7 А 
 Сирія не позоставила Єгоахазові народу, як тільки п'ятдесят верхівців та де
 сять возів, та десять тисяч піхоти, бо їх вигубив сирійський цар, і зробив 
 їх порохом на топтання.\n\n\n&nbsp;8 А решта діл Єгоахаза, і все, що він ро
 бив, та його лицарськість, он вони написані в Книзі Ізраїлевих царів.\n\n\n
 &nbsp;9 І спочив Єгоахаз з батьками своїми, і поховали його в Самарії, а за
 мість нього зацарював син його Йоаш.\n\nГійом Руйє -&nbsp;Guillaume Rouillé
 &nbsp;(1518–1589):&nbsp;&nbsp;Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Ізраїлю Й
 оаш.\n\n\n&nbsp;10 Тридцятого й сьомого року Йоаша, Юдиного царя, зацарював
  над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, на шістнадцять літ.\n\n\n&nbsp
 ;11 І робив він зле в Господніх очах, і не відходив від усіх гріхів Єровоам
 а, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і в тому ходив.\n\n\n&nbsp;12
  А решта діл Йоаша, і все, що він робив, і лицарськість його, як він воював
  з Амацією, Юдиним царем, он вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів
 .\n\n\n&nbsp;13 І спочив Йоаш з батьками своїми, а Єровоам сів на троні йог
 о. І був похований Йоаш у Самарії, з Ізраїлевими царями.\n\nГійом Руйє -&nb
 sp;Guillaume Rouillé&nbsp;(1518–1589):&nbsp;&nbsp;Promptuarii Iconum Insign
 iorum. Цар Ізраїлю Єровоам ІІ\n\n\n&nbsp;14 А Єлисей заслаб на недугу, що з
  неї й помер. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, і плакав над ним і гово
 рив: Батьку мій, батьку мій, колеснице Ізраїлева та верхівці його!\n\n\n&nb
 sp;15 І сказав йому Єлисей: Візьми лука та стріли. І приніс той до нього лу
 ка та стріли.\n\n\n\n&nbsp;16 А він сказав Ізраїлевому цареві: Поклади свою
  руку на лука! І той поклав свою руку. А Єлисей поклав свої руки на руки ца
 реві.\n\n\n&nbsp;17 І він сказав: Відчини вікно на схід! І той відчинив. І 
 сказав Єлисей: Стріляй! І той вистрілив, а він сказав: Стріла спасіння Госп
 однього, і стріла спасіння проти Сирії. І поб'єш ти Сирію в Афеку аж до кін
 ця!\n\n\n&nbsp;18 І він сказав: Візьми стріли! І той узяв, а він сказав до 
 Ізраїлевого царя: Удар по землі! І він ударив три рази та й став.\n&nbsp;\n
 William Dyce (1806-1864). Єлисей і цар Ізраїлю Йоаш.\n\n\n&nbsp;19 І розгні
 вався на нього Божий чоловік і сказав: Щоб ти був ударив п'ять або шість ра
 з, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб'єш ти Сирію
 .\n\n\n&nbsp;20 І спочив Єлисей, і поховали його. А моавські орди прийшли д
 о Краю наступного року.\n\n\n&nbsp;21 І сталося, як ховали одного чоловіка,
  то погребальники побачили ті орди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого
  гробу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих костей, то воскр
 ес, і встав на ноги свої...\n&nbsp;\nJan Nagel&nbsp;(c.1560–1602). Чудо вос
 кресіння чоловіка на могилі Єлисея.&nbsp;\n\n\n&nbsp;22 А Газаїл, сирійськи
 й цар, тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза.\n\n\n&nbsp;23 Та Господь був милост
 ивий до них, і змилувався над ними, і звернувся до них ради заповіта Свого 
 з Авраамом, Ісаком та Яковом, і не хотів вигубити їх, і не відкинув їх від 
 Свого лиця аж дотепер.\n\n\n&nbsp;24 І спочив Газаїл, сирійський цар, а зам
 ість нього зацарював син його Бен-Гадад.\n\n\n&nbsp;25 І Йоаш, Єгоахазів си
 н, узяв назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, що взяв був із 
 руки Єгоахаза, свого батька, у війні. Три рази побив його Йоаш, і вернув Із
 раїлеві міста.\n\n\n14:1 Другого року Йоаша, Йоахазового сина, Ізраїлевого 
 царя, зацарював Амація, Йоашів син, цар Юдин.\n\n\n&nbsp;2 Він був віку два
 дцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять
  років. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.\n\nГійом Руйє -&nbsp;Guil
 laume Rouillé&nbsp;(1518–1589):&nbsp;&nbsp;Promptuarii Iconum Insigniorum. 
 Цар Юди Амація.\n\n\n&nbsp;3 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не
  так, як його батько Давид, він робив усе, що робив його батько Йоаш.\n\n\n
 &nbsp;4 Тільки пагірки не були знищені, народ приносив жертву та кадив на п
 агірках.\n\n\n&nbsp;5 І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він 
 повбивав своїх слуг, що забили його батька царя.\n\n\n&nbsp;6 А синів убійн
 иків він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Закону, що наказав бу
 в Господь, говорячи: Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть заб
 иті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий.\n\n\n&nbsp;7 Він 
 побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав і
 м'я їй: Йоктеїл, і так вона зветься аж до цього дня.\n\n\n&nbsp;8 Тоді Амац
 ія послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говор
 ячи: Іди ж, поміряємось!\n\n\n&nbsp;9 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амаці
 ї, Юдиного царя, говорячи: Терен, що на Ливані, послав до кедрини, що на Ли
 вані, кажучи: Дай же дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова 
 звірина, що на Ливані, і витоптала той терен.\n\n\n&nbsp;10 Побити побив ти
  Едома, і піднесло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І по
 що будеш ти дрочитися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?\n\n\n&nbsp;11 Т
 а не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Ам
 ація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.\n\n\n&nbsp;12 І був розбитий Юда Ізра
 їлем, і повтікали кожен до намету свого.\n\n\n\n&nbsp;13 А Йоаш, цар Ізраїл
 ів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і п
 рибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до
  брами наріжної, чотири сотні ліктів.\n\n\n&nbsp;14 І забрав він усе золото
  й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Господньому домі та в скарбницях
  дому царевого, та запоручників, і вернувся в Самарію.\n\n\n&nbsp;15 А решт
 а діл Йоаша, що зробив він, та лицарськість його, і як воював з Амацією, Юд
 иним царем, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.\n\n\n&nbsp;
 16 І спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевим
 и царями, а замість нього зацарював син його Єровоам.\n\n\n&nbsp;17 І жив А
 мація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевог
 о царя, п'ятнадцять літ.\n\n\n&nbsp;18 А решта діл Амації, ось вони написан
 і в Книзі Хроніки Юдиних царів.\n\n\n&nbsp;19 І вчинили на нього змову в Єр
 усалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його та
 м.\n\n\n&nbsp;20 І повезли його на конях, і він був похований з батьками св
 оїми в Давидовому Місті.\n\nГійом Руйє -&nbsp;Guillaume Rouillé&nbsp;(1518–
 1589):&nbsp;&nbsp;Promptuarii Iconum Insigniorum. Цар Юди Азарія.&nbsp;\n\n
 \n&nbsp;21 І взяв ввесь Юдин народ Азарію, а він був віку шістнадцяти літ, 
 і настановили його царем замість батька його Амації.\n\n\n&nbsp;22 Він збуд
 ував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.\n\n\n&nbsp;
 23 П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоам, 
 син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік.\n\n\n&nbsp;24 
 І робив він зло в Господніх очах, не відступався від усіх гріхів Єровоама, 
 Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.\n\n\n&nbsp;25 Він вернув Ізраїле
 ву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степового моря, за словом Гос
 пода, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая
 , що з Ґат-Гахеферу,\n\n\n&nbsp;26 бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже 
 гірку, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника Ізраїлеві.
 \n\n\n&nbsp;27 Та не говорив Господь знищити Ізраїлеве ім'я з-під неба, і с
 поміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.\n\n\n&nbsp;28 А решта діл Єровоама
  та лицарськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі
 , ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.\n\n\n&nbsp;29 І спочи
 в Єровоам із батьками своїми та з Ізраїлевими царями, а замість нього зацар
 ював син його Захарій.\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260502T191734Z
DTSTART:20150628T000000Z
DTEND:20150628T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+179
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR