BEGIN:VCALENDAR VERSION:2.0 PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN CALSCALE:GREGORIAN METHOD:PUBLISH BEGIN:VEVENT UID:750297f84f380b223cb966623731b51d CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:26 липня: 2Хронік 17:1-18:34, Римлян 9:22-10:13,  Псалом 19(20):1-10 ( РСП, NIV: 20:1-9), Приповісті 20:2-3\n\n\nРимлян 9:22-10:13:\n \n\nSir Lawrence Alma-Tadema (1836-1912). Імператор Адріан відвідує гонч арну лавку.\n\n\n9:22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутні сть Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на поги біль,\n\n\n 23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосе рдя, що їх приготував на славу,\n\n\n 24 на нас, що їх і покликав не т ільки від юдеїв, але й від поган.\n\nДуччо Буонінсенья (бл.1255-1319). Прор ок Осія.\n\n\n 25 Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не люд ей Моїх, і не улюблену улюбленою,\n\n\n 26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!\n \nРафаель Са нті (1483-1520). Пророк Ісая. \n27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б ч исло синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться, \n\n\n 28 бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!\ n\n\n 29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння , то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!\n\nSimeon Solomon&n bsp;(1840-1905). Рабин тримає Тору.\n\n\n 30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від ві ри,\n\n\n 31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону п раведности.\n\n\n 32 Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зак ону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,\n\n\n 33 як написано: О сь Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!\n\nCarl Schleicher (1825-1903). Дтскусія рабинів. \n\n\n10:1 Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі ння.\n\n\n 2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не з а розумом.\n \nМикола Пимоненко (1852-1912). Жертва фанатизму (спроба вбивства єврейської дівчини, яка збиралася заміж за українця-християнина).\ n\n\n 3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставит и власну праведність, не покорились праведності Божій.\n\n\n 4 Бо кіне ць Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.\n\n\n 5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.\n\nPhilippe de Champaigne (1602–1674).. Мойсей.\n\n\n 6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийд е на небо? цебто звести додолу Христа,\n\n\n 7 або: Хто зійде в безодн ю? цебто вивести з мертвих Христа.\n\n\n 8 Але що каже ще? Близько теб е слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповіду ємо.\n\nJehan Bellegambe (1470-1535). Містичне омиття грішників у Христі. \n\n\n 9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, т о спасешся,\n\n\n 10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспов ідуємо для спасіння.\n\n\n 11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Ньог о, не буде засоромлений.\n\nGiovanni Bellini (бл.1430-1516). Хрис тос у терновому вінці.\n\n\n 12 Бо нема різниці поміж юдеєм та геллено м, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.\n\n \n 13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.\n\n\n \ n\n\nПсалом 19(20):1-10 (РСП: 20:1-9):\n\n\n\n Ілля Рєпін (1 844-1930). Йов та його друзі (1869). \n\n\n20:1 Для дириґетна хору. Пс алом Давидів. (020-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Яко вого зробить сильним тебе!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Цар Давид гра є на арфі.\n\n\n 2 (020-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!\n\nПітер Пауль Рубенс (1577-1640). Жертвоприношення Старого З аповіту.\n\n\n 3 (020-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вв ажати твоє цілопалення ситим. Села.\n \nФранциско де Сурбаран (1598-16 64). Агнець Божий.\n\n\n 4 (020-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає , і виповнить цілий твій задум!\n\n\n 5 (020-6) Ми будем радіти спасін ням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!\n \nAlonso López de Herrera (1579-1648). Воскресі ння Христа.\n\n\n 6 (020-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанц я Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.\n\nВасілій Вєрещагін (1842-1904). Багач у своїй повозці. Інд ія. Делі..\n\n\n 7 (020-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога:\n \nВасілій Вєрещагін (1842-1904). Королівський слон. Індія. Делі.\n\n\n 8 (020-9) вони пох илились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!\n\nКарл Генріх Блох (1834 -1890). Примиритель.\n\n\n 9 (020-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!\n\n\n \n\n\nПриповісті 20:2-3:\n \nR osa Bonheur (1822-1899). Лев.\n\n\n 2 Страх царя як рик лева; хто до г ніву доводить його, проти свого життя прогрішає.\n\nІлля Рєпін (1844-1930). Іван Грозний та його син Іван 16 листопада 1518 року.\n\n\n 3 Слава л юдині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.\n\nJuan Antonio de Frí as y Escalante (1633-1669). Дари Авігаїл Давиду.\n\n\n \n\n\ n2Хронік 17:1-18:34:\n\n\n17:1 А замість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем.\n\n\n 2 І поставив він військо по всіх укрі плених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, як і був здобув його батько Аса.\n\n\n 3 І був Господь з Йосафатом, бо ві н ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів.\n\n\n  ;4 Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за чином Ізраїля.\n\n\n 5 І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала дарунка Йосафатові, і було в нього багато багатства та сл ави.\n\n\n 6 І повищилось серце його на Господніх дорогах, і він іще п овсовував пагірки та Астарти з Юди.\n\n\n 7 А третього року свого царю вання послав він до своїх зверхників, до Бен-Хаїла, і до Овадії, і до Захар ія, і до Натанаїла, і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах.\n\n\n&nbs p;8 А з ними були Левити: Шемая, і Натанія, і Зевадія, і Асаїл, і Шемірамот , і Єгонатан, і Адонійя, і Товійя, і Тов-Адонійя, Левити, а з ними Елішама та Єгорам, священики.\n\n\n 9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була кни га Закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навча ли серед народу.\n\n\n 10 І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.\n\n\n 11 А від филисти млян приносили Йосафатові дари та срібло данини; також араби приводили йому дрібну худобу: сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень ко злів.\n\n\n 12 І Йосафат усе зростав угору. І побудував він в Юді твер дині та міста на запаси.\n\n\n 13 І мав він багато добра по Юдиних міс тах, і мужів військових, хоробрих вояків в Єрусалимі.\n\n\n 14 А оце ї хній перегляд, за домами їхніх батьків. Від Юди тисячники: зверхник Адна, а з ним три сотні тисяч хоробрих вояків.\n\n\n 15 А при ньому зверхник Єгоханан, а з ним двісті й вісімдесят тисяч.\n\n\n 16 А при ньому Амас ія, син Зіхрі, що присвятив себе Господеві, а з ним двісті тисяч хоробрих в ояків.\n\n\n 17 А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч узброєних луком та щитом.\n\n\n 18 А при ньому Єгозавад, а з ним сто й вісімдесят тисяч узброєного війська.\n\n\n 19 Оці служили царев і, опріч тих, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.\n\n\n18: 1 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.\ n\n\n 2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав наріз ав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і на мовив його піти на ґілеадський Рамот.\n\n\n 3 І сказав Ахав, цар Ізраї лів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війн і.\n\n\n 4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Г осподнє!\n\n\n 5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка , та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати ? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!\n\n\n 6 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.\n\n\n& nbsp;7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього зв ернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Не хай цар не говорить таке!\n\n\n 8 І покликав Ізраїлів цар одного евнух а й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!\n\n\n 9 А цар Ізраїл ів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а с иділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.\n \n\n 10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Та к сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!\n\n\n  11 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!\n\n\n 12 А той послан ець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих прор оків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кож ного з них, і ти говоритимеш добре.\n\n\n 13 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!\n\n\n 14 І прийшо в він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадськог о Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.\n\n\n 15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?\n\n\n 16 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеног о по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!\n\n\n 17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мен і доброго, а тільки лихе?\n\n\n 18 А Міхей відказав: Тому послухайте Г осподнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесн е військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.\n\n\n 19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеад ському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.\n\n\n 2 0 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?\n\n\n 21 А той відказав: Я вийду й стану ду хом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а та кож переможеш; вийди та й зроби так!\n\n\n 22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре ...\n\n\n 23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою ?\n\n\n 24 А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...\n\n\n 25 І сказав Ізраїлів ца р: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,\n\n\n 26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцьог о до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж пок и я не вернуся з миром.\n\n\n 27 А Міхей відказав: Якщо справді вернеш ся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!\n\n\n 28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.\n\n\n 29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я пе реберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.\n\n\n 30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колес ниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїл евим царем!\n\n\n 31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йоната на, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І з акричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.\n\n\n32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то пове рнули від нього.\n\n\n 33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й у дарив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...\n\ n\n 34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на ко лесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...\n\n\ n \n DTSTAMP:20260502T212307Z DTSTART:20150726T000000Z DTEND:20150726T220000Z SEQUENCE:0 RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+207 TRANSP:OPAQUE END:VEVENT END:VCALENDAR