BEGIN:VCALENDAR
VERSION:2.0
PRODID:-//jEvents 2.0 for Joomla//EN
CALSCALE:GREGORIAN
METHOD:PUBLISH
BEGIN:VEVENT
UID:0f82e7e95d86bdcfccac76e4d0857aa2
CATEGORIES:Біблія за рік на сьогоднi
SUMMARY:Біблія за рік на сьогодні
DESCRIPTION;ENCODING=QUOTED-PRINTABLE:27 липня: 2Хронік 19:1-20:37, Римлян 10:14-11:12,&nbsp; Псалом 20(21):1-14 
 (РСП, NIV: 21:1-13), Приповісті 20:4-6\n\n\nРимлян 10:14-11:12:\n\n\n10:14 
 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нь
 ого не чули? А як почують без проповідника?\n\nАлександр Іванов (1806-1856)
 . Явлення Христа народу.\n\n\n&nbsp;15 І як будуть проповідувати, коли не б
 удуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісникі
 в добра.\n\n\n&nbsp;16 Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Госп
 оди, хто повірив тому, що почув був від нас?\n\n\n&nbsp;17 Тож віра від слу
 хання, а слухання через Слово Христове.\n\n\n&nbsp;18 Та кажу: Чи не чули в
 они? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!\n\n
 Васілій Пєров (1834-1882). Перші християни в Києві.\n\n\n&nbsp;19 Але кажу:
  Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас нена
 родом, роздражню вас нерозумним народом.\n\n\n&nbsp;20 А Ісая сміливо говор
 ить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався пр
 о Мене!\n\n\n&nbsp;21 А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав 
 до людей неслухняних і суперечних!\n\nМікельанжело Буанаротті (1475-1564). 
 Пророк Ісая.\n\n\n11:1 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім
  ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.\n\
 n\n&nbsp;2 Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєт
 е, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, к
 ажучи:\n\n\n&nbsp;3 Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівни
 ки поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.\n\n\n&nbsp;4 Та що ка
 же йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом
  колін не схилили.\n&nbsp;\nDirck Bouts (1415-1475). Ангол потішає Іллю в п
 устині.&nbsp;\n\n\n&nbsp;5 Також і теперішнього часу залишився останок за в
 ибором благодаті.\n\n\n&nbsp;6 А коли за благодаттю, то не з учинків, інакш
 е благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благода
 ть, інакше вчинок не є вже вчинок.\n\n\n&nbsp;7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, т
 ого не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,\n\n\n&nbsp;8 як 
 написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чул
 и, аж до сьогоднішнього дня.\n\nGerard van Honthorst&nbsp;(1592-1656). Цар 
 Давид.\n\n\n&nbsp;9 А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за 
 пастку, і на спокусу, та їм на заплату;\n\n\n&nbsp;10 нехай потемніють їхні
  очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!\n\n\n&nbsp;11 Тож
  питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепад
 у спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.\n\nМозаччо (1401-1428). 
 Хрищення неофітів.\n\n\n&nbsp;12 А коли їхній занепад багатство для світу, 
 а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?\n\n\n&nb
 sp;\n\n\nПсалом 20(21):1-14&nbsp;(РСП:&nbsp;21:1-13):\n&nbsp;\nВестмінстерс
 ький Псалтир (бл.1200 р.). Цар Давид.\n\n\n21:1 Для дириґетна хору. Псалом 
 Давидів. (021-2) Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як 
 він сильно радіє!\n\n\n&nbsp;2 (021-3) Ти йому дав бажання серця його, і пр
 охання уст його не відмовив. Села.\n\n\n&nbsp;3 (021-4) Бо Ти його випереди
 в благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.\n\n
 \n&nbsp;4 (021-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічн
 і віки!\n\n\n&nbsp;5 (021-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та
  величність кладеш Ти на нього,\n\n\n&nbsp;6 (021-7) бо Ти вчиниш його благ
 ословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!\n\n\n&
 nbsp;7 (021-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається
  він.\n\nАндре Боневё&nbsp;(1335-бл.1400). Цар Давид. Мініатюра з Псалтиря 
 Жана Беррійського\n\n\n&nbsp;8 (021-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх,
  знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.\n\n\n&nbsp;9 (021-10) На час гніву
  Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і ого
 нь пожере їх.\n\n\n&nbsp;10 (021-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє
  насіння з-поміж синів людських.\n\n\n&nbsp;11 (021-12) Бо нещастя на Тебе 
 вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,\n\n\n&nbsp;
 12 (021-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли 
 поставиш на них.\n\n\n&nbsp;13 (021-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Свої
 й, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!\n\n\n&nbsp;\n\n\nПриповіст
 і 20:4-6:\n\nПітер Брейгель Старший (1525-1569). Країна лежнів.\n\n\n&nbsp;
 4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.\n\n\n&nbsp;5 Рад
 а в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.\n\nПітер Бре
 йгель Старший (1525-1569). Нідерландські приказки.\n\n\n&nbsp;6 Багато люде
 й себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?\n\n\n&nbsp;\n\n\n2Хр
 онік 19:1-20:37:\n\n\n19:1 І вернувся Йосафат, цар Юдин, із миром до дому с
 вого до Єрусалиму.\n\n\n&nbsp;2 І вийшов перед нього прозорливець Єгу, син 
 Ханані, та й сказав до царя Йосафата: Чи будеш допомагати несправедливому, 
 а тих, хто ненавидить Господа, будеш любити? І за це на тобі гнів від Госпо
 днього лиця.\n\n\n&nbsp;3 Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигу
 блював Астарти з Краю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа.\n\n\n&nbsp
 ;4 І осівся Йосафат в Єрусалимі, і він знову виходив між народ від Беер-Шев
 и аж до Єфремових гір, і навертав їх до Господа, Бога їхніх батьків.\n\n\n&
 nbsp;5 І понаставляв він суддів у Краю, по всіх укріплених Юдиних містах, д
 ля кожного міста.\n\n\n&nbsp;6 І сказав він до суддів: Дивіться, що ви роби
 те, бо не для людини ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду
 .\n\n\n&nbsp;7 А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й роб
 іть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані бранн
 я дарунка.\n\n\n&nbsp;8 А також в Єрусалимі понаставляв Йосафат з Левитів і
  з священиків та з голів батьківських домів Ізраїля для Господнього суду та
  для суперечок. І вернулися вони до Єрусалиму.\n\n\n&nbsp;9 І він наказав ї
 м, говорячи: Отак чиніть у страху Господньому, вірністю та цілим серцем.\n\
 n\n&nbsp;10 А щодо всякої суперечки, що прийде до вас від ваших братів, що 
 сидять по містах своїх, де треба розсудити чи то за кров, чи то за Закон, ч
 и то за заповідь, устави, чи за права, то остережете їх, і вони не згрішать
  Господеві, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згр
 ішите!\n\n\n&nbsp;11 А ось священик Амарія голова над вами до всяких Господ
 ніх речей, а Завадія, син Ізмаїлів, володар Юдиного дому, до всякої царевої
  речі, і писарі Левити перед вами. Будьте міцні й зробіть, і нехай буде Гос
 подь з добрим!\n\n\n20:1 І сталося по тому, пішли моавітяни та аммонітяни, 
 а з ними деякі з меунян, проти Йосафата на війну.\n\n\n&nbsp;2 І прийшли, і
  донесли Йосафатові, говорячи: Прийшла на тебе сила силенна з того боку мор
 я, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно Ен-Ґеді.\n\n\n&nbsp;3 І злякав
 ся Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на вс
 ю Юдею.\n\n\n&nbsp;4 І зібралися юдеяни просити допомоги від Господа, також
  поприходили зо всіх Юдиних міст просити Господа.\n\n\n&nbsp;5 І став Йосаф
 ат у зборі Юдиному та єрусалимському в Господньому домі, перед новим подвір
 'ям,\n\n\n&nbsp;6 та й сказав: Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог 
 на небесах? І Ти пануєш над усіма царствами народів, і в руці Твоїй сила та
  міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!\n\n\n&nbsp;7 Чи ж не Ти, Боже
  наш, повиганяв мешканців цього Краю перед народом Твоїм, Ізраїлем, і дав й
 ого Авраамовому насінню, Твоєму приятелеві навіки?\n\n\n&nbsp;8 І вони осіл
 ися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи:\n
 \n\n&nbsp;9 Якщо прийде на нас зло, меч укарання, чи моровиця, чи голод, то
  ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім'я Твоє в цьому хра
 мі, і будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш.\n\n\n&
 nbsp;10 А тепер ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через
  них Ти не дав ізраїльтянам іти, коли вони виходили були з єгипетського кра
 ю, і вони минули їх, і не вигубили їх,\n\n\n&nbsp;11 і оце вони відплачують
  нам навалою, щоб вигнати нас із спадку Твого, який Ти віддав нам.\n\n\n&nb
 sp;12 Боже наш, чи ж Ти не осудиш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою с
 иленною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Те
 бе!\n\n\n&nbsp;13 А всі юдеяни стояли перед Господнім лицем, також діти їхн
 і, жінки їхні та їхні сини.\n\n\n&nbsp;14 А Яхазіїл, син Захарія, сина Бена
 ї, Єіїла, сина Маттанії, Левит із Асафових синів, був на ньому Дух Господні
 й серед збору,\n\n\n&nbsp;15 і він сказав: Послухайте, ввесь Юдо й мешканці
  Єрусалиму та царю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не 
 жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа!\n\n\n&n
 bsp;16 Узавтра зійдіть на них, ось вони входять збіччям Ціцу, і ви їх знайд
 ете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл.\n\n\n&nbsp;17 Не вам воювати в
  цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами, Юдо 
 й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, узавтра виходьте перед них, а Госпо
 дь буде з вами!\n\n\n&nbsp;18 І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввес
 ь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім лицем, щоб уклонитися 
 Господеві.\n\n\n&nbsp;19 І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Кора
 хівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим.\n\n
 \n&nbsp;20 І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як в
 они виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єр
 усалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам
  Його, і пощаститься вам!\n\n\n&nbsp;21 І радився він з народом, і поставив
  співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед 
 озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!\n\n\n22 
 А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на си
 нів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Ю
 ди, і були вони побиті,\n\n\n&nbsp;23 бо повстали аммонітяни та моавітяни н
 а мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вон
 и покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб ви
 губити себе.\n\n\n&nbsp;24 І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і пог
 лянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятов
 аного!\n\n\n&nbsp;25 І прийшов Йосафат та народ його, щоб пограбувати їхню 
 здобич, і знайшли серед них дуже багато і маєтку, і одежі, і коштовностей, 
 і понабирали собі стільки, що не могли нести. І вони три дні все грабували 
 ту здобич, бо численна була вона!\n\n\n&nbsp;26 А четвертого дня зібралися 
 вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім'я тому
  місцю: долина Бераха, і так воно зветься аж до сьогодні.\n\n\n&nbsp;27 І в
 ернулися всі юдеяни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі їх, щоб вернутися до
  Єрусалиму з радістю, бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів.\n
 \n\n&nbsp;28 І прибули вони до Єрусалиму з арфами й з цитрами та сурмами до
  Господнього дому.\n\n\n&nbsp;29 І був Божий страх на всі царства країв, ко
 ли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами...\n\n\n&nbsp;30 І
  заспокоїлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.\n\n\n&nb
 sp;31 І царював Йосафат над Юдою. Він був віку тридцяти й п'яти років, коли
  зацарював, а двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері 
 Азува, дочка Шілхи.\n\n\n&nbsp;32 І ходив він дорогою свого батька Аси, і н
 е уступався з неї, щоб робити вгодне в Господніх очах.\n\n\n&nbsp;33 Тільки
  пагірки не минулися, і народ іще не вчинив свого серця міцним для Бога сво
 їх батьків.\n\n\n&nbsp;34 А решта Йосафатових діл, перші й останні, ото вон
 и описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.
 \n\n\n&nbsp;35 А по тому поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим
  царем, що робив несправедливо.\n\n\n&nbsp;36 І поєднався він із ним, щоб п
 оробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґев
 ері.\n\n\n&nbsp;37 Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата
 , говорячи: За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь чини твої!
  І порозбивалися ті кораблі, і не могли йти до Таршішу...\n\n\n&nbsp;\n
DTSTAMP:20260502T214611Z
DTSTART:20150727T000000Z
DTEND:20150727T220000Z
SEQUENCE:0
RRULE:FREQ=YEARLY;COUNT=999;INTERVAL=1;BYYEARDAY=+208
TRANSP:OPAQUE
END:VEVENT
END:VCALENDAR